Ухвала суду № 22375509, 25.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2011 р.справа № 2а-8097/09/1170 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Добродняк І.Ю

          суддів:                     Семененка Я.В. Бишевської Н.А.

при секретарі судового засідання:          Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача:                    - не з’явився

відповідача:                    - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Особливе конструкторське бюро технологічної оснастки»відкритого акціонерного товариства «Завод «Сегмент»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2010 р.

у справі № 2-а-8097/09/1170

за позовом дочірнього підприємства «Особливе конструкторське бюро технологічної оснастки»відкритого акціонерного товариства «Завод «Сегмент»

до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство «Особливе конструкторське бюро технологічної оснастки»відкритого акціонерного товариства «Завод «Сегмент»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0010561800/0 від 06.12.07, яким позивачеві нарахований штраф в сумі 309,94 грн. на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з комунального податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки перевірка дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання проводилась за період з 4-го кварталу 2005 року по 1 квартал 2006 року і за цей же період відповідачем виявлені порушення, до позивача штрафні санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішення застосовані після закінчення встановленого ст.250 Господарського кодексу України.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2010 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.100), в якій, посилаючись на неправомірність винесеної постанови, просить скасувати постанову суду першої інстанції, позов задовольнити.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді проведено невиїзну документальну перевірку з питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання ДП «Особливе конструкторське бюро технологічної оснастки»відкритого акціонерного товариства «Завод «Сегмент», за результатами якої складений акт №553/15-3/13744765 від 21.11.07.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасно сплачено суми самостійно узгоджених податкових зобов’язань з комунального податку згідно розрахунків комунального податку за ІV квартал 2005 року, І квартал 2006 року, відповідно, зі строком сплати 20.02.06 в розмірі 320,68 грн. (фактично сплачено 17.05.07), зі строком сплати 22.05.06 в розмірі 299,20 грн. (фактично сплачено 17.05.07).

На підставі означеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0010561500/0 від 06.12.07, яким на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу визначено суму штрафу в розмірі 309,94 грн. (50% узгодженої суми податкового зобов’язання).

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, який, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, встановив, що прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим, таким, що відповідає чинному законодавству.

Спір виник з приводу застосування до спірних правовідносин положень Господарського кодексу України. Проти встановлених відповідачем під час перевірки фактичних обставин позивач не заперечує.

Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п.2 ч.1 ст.15 Закону України «Про систему оподаткування», яким визначено принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, комунальний податок належить до місцевих податків.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно вимог ст.5 цього Закону податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків в податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації і платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

При цьому під терміном «податкова декларація»цей Закон розуміє документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

У разі, коли платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, передбачених пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 13 ст.1 вказаного Закону штрафна санкція це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Пунктом 17.3 ст. 17 цього Закону визначено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених статтею 17 цього Закону, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином, штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, узгоджених у декларації за звітний період, є платою, яка визначена податковим органом у зв'язку з порушенням правил оподаткування, узгоджується у порядку та сплачується у строки визначені Законом «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Строки давності та порядок їх застосування встановлені ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За правилами наведеної норми за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що встановлений п. 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строк на право податкового органу самостійно визначати податкове зобов'язання по декларації поданій до податкового органу за конкретний звітний період, поширюється і на застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань за такими деклараціями.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що нарахування позивачеві штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання з комунального податку правомірно, доводи позивача щодо неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення носять формальний характер, крім того, не відповідають нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення недійсним відсутні.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

          УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «особливе конструкторське бюро технологічної оснастки»відкритого акціонерного товариства «Завод «Сегмент»залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.10 у справі № 2-а-8097/09/1170 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                            І.Ю. Добродняк

          Суддя:                                                            Я.В. Семененко

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська