Постанова № 22374173, 29.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1033/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

при секретарі Ворошилові Ю.В.,

за участю:

представників позивача - Шапошника Р.Ф., Рижова В.С.,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Компанія "Східенерго"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2012 року Приватне підприємство "Компанія "Східенерго" (надалі - позивач, ПП "Компанія "Східенерго")звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ)про визнання протиправними та скасування наступних податкових повідомлень-рішень:

- № 0000172301/67 від 11.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 52 661 грн., з них: за основним платежем - 42 129 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 532 грн.;

- № 0000282301/5 від 11.01.2012 року, яким ПП "Компанія "Східенерго" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 48 159 грн.;

- № 0000162301/66 від 11.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 169 291 грн., з них: за основним платежем - 135 433 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33 858 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000172301/67 від 11.01.2012 року та № 0000282301/5 від 11.01.2012 року, винесені відповідачем на підставі висновку про порушення пп 7.2.1, 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі - ЗУ "Про ПДВ"), а саме: заниження податку на додану вартість на загальну суму 42 129 грн. та завищення від`ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду в сумі 48 159 грн. по взаємовідносинах з Приватним підприємством "Дніпротехенергобуд" (надалі - ПП "Дніпротехенергобуд").

Оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000162301/66 від 11.01.2012 року прийнято відповідачем на підставі висновку про порушення пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94 - ВР, а саме: заниження податку на прибуток в сумі 135 433 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 135 433 грн.

Разом з тим, правомірність формування податкових зобов`язань позивача з податку на додану вартість та з податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Дніпротехенергобуд" під час купівлі дизельного та котельного палива у серпні 2010 року підтверджено належними документами (податковими накладними, видатковими накладними, банківськими виписками та документами, що підтверджують подальше використання відповідної продукції у господарській діяльності), складеними відповідно до вимог ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. А висновки перевірки про нікчемність угоди позивача із ПП "Дніпротехенергобуд" не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не відповідають дійсним обставинам.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 0000172301/67 від 11.01.2012 року та № 0000282301/5 від 11.01.2012 року зазначав, що перевіркою Кременчуцької ОДПІ встановлено неправомірне віднесення позивачем в серпні 2010 року суми ПДВ в розмірі 90 288 грн. до складу податкового кредиту, оскільки у контрагента - ПП "Дніпротехенергобуд", по відносинам з яким сформовано податковий кредит, відсутні трудові ресурси, виробниче та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Також, під час проведення перевірки вказаного контрагента позивача, за наслідками якого складений акт від 24.05.2011 року № 2966/152/23-206/36826300, встановлено, що відносно керівника такого підприємства - ОСОБА_5 24.05.2011 року порушена кримінальна справа за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах відповідно до ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. За таких обставин, враховуючи, що господарські відносини між ПП "Компанія "Східенерго" та ПП "Дніпротехенергобуд" не мали реальний характер, позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі - 52 661 грн., в тому числі за основним платежем 42 129 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 532 грн., а також зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 48159 грн.

Обґрунтовуючи правомірність податкового повідомлення - рішення № 0000162301/66 від 11.01.2012 відповідачем зазначено, що оскільки витрати позивача на користь ПП "Дніпротехенергобуд" не підтверджені, то і товар, отриманий ПП "Компанія "Східенерго", вважається безоплатно отриманим та підлягає включенню до складу валових доходів підприємства відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 135 433 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 33 858 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_4, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 12.12.2011 року по 16.12.2011 року на підставі направлення від 09.12.2011 року № 5246/005246 головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ Матвієнко І.О. проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Компанія "Східенерго" (ідентифікаційний код 31069701) по питанню взаємовідносин з ПП "Дніпротехенергобуд" за серпень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.12.2011 року № 8703/23-309/31069701 (а.с. 22 - 33, т.1), в якому відображено порушення позивачем пп. 7.2.1, 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість на загальну суму 42 129 грн. та зменшення від`ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 48 159 грн. по взаємовідносинах з ПП "Дніпротехенергобуд", а також пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: заниження податку на прибуток в сумі 135 433 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 135 433 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000172301/67 від 11.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 52 661 грн., з них: за основним платежем - 42 129 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 532 грн. (а.с. 12, т.1);

- № 0000282301/5 від 11.01.2012 року, яким ПП "Компанія "Східенерго" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 48 159 грн. (а.с. 10, т.1);

- № 0000162301/66 від 11.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 169 291 грн., з них: за основним платежем - 135 433 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33 858 грн. (а.с. 14, т. 1).

Позивач не погодився із податковими повідомленнями - рішеннями № 0000172301/67 від 11.01.2012 року, № 0000282301/5 від 11.01.2012 року, № 0000162301/66 від 11.01.2012 року, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням - рішенням № 0000172301/67 від 11.01.2012 року, № 0000282301/5 від 11.01.2012 року, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України «Про ПДВ»), встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про ПДВ”не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пп. 7.7.1 пп. 7.7 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що 06.08.2010 року ПП "Компанія "Східенерго" уклало договір № 06/08-2010 з ПП "Дніпротехенергобуд" (а.с. 39, т. 1), відповідно до умов якого ПП "Дніпротехенергобуд" (продавець) зобов`язується передати у власність ПП "Компанія "Східенерго" (покупцю) товар, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити його вартість на умовах цього договору. Найменування товару - нафтопродукти в асортименті. Відпуск товару проводиться із терміналів продавця, або за його розпорядженням із терміналів інших підприємств. Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки (якщо інше не обумовлене заявкою).

Актом перевірки від 23.12.2011 року № 8703/23-309/31069701 встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості нафтопродуктів, придбаних у ПП "Дніпротехенергобуд", в розмірі 90 288 грн. 33 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були податкові накладні, видані ПП "Дніпротехенергобуд", а саме: податкова накладна № 29 від 06.08.2010 року на дизельне паливо у кількості 32,24 т. (а.с. 57, т. 1), податкова накладна № 28 від 06.08.2010 року на котельне паливо у кількості 30,110 т. (а.с. 53, т. 1), податкова накладна № 30 від 09.08.2010 року на котельне паливо у кількості 31,060 т. (а.с. 45, т.1), податкова накладна № 31 від 10.08.2010 року на котельне паливо у кількості 29,130 т. (а.с. 49, т.1).

Зазначені податкові накладні підписані та скріплені печаткою ПП "Дніпротехенергобуд", яке на момент їх видачі зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами.

Факт господарських операцій позивача із ПП "Дніпротехенергобуд" щодо поставки товарів (дизельного та котельного палива) у серпні 2010 року підтверджується первинними та іншими документами, а саме: видатковими накладними № 28 від 06.08.2010 року на котельне паливо у кількості 30,110 т. (а.с. 52, т. 1), № 29 від 06.08.2010 року на дизельне паливо у кількості 32,24 т. (а.с. 56, т.1), № 30 від 09.08.2010 року на котельне паливо у кількості 31,060 т. (а.с. 44, т.1), № 31 від 10.08.2010 року на котельне паливо у кількості 29,130 т. (а.с. 48, 1), банківськими виписками, згідно яких позивачем проведено оплату за придбаний товар (а.с. 60-65, т.1).

Перевезення придбаного товару з м. Дніпропетровська до м. Кременчука здійснювалося власним транспортом позивача, а саме: вантажним сідловим тягачем FREIGHTLINER (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВІС 118074, а.с. 112, т.1); вантажним сідловим тягачем RENAULT (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВІС 067012, а.с. 113, т.1), а також транспортом, що орендувався відповідно до договору № 04/01/10-2 (а.с.117,т.1) у ФОП ОСОБА_6, а саме: вантажним сідловим тягачем DAF (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВІС 015039, а.с. 114, т.1).

Перевезення котельного та дизельного палива здійснювалось за допомогою напівпричіпу контейнеровозу МАЗ, що є власністю ПП "Компанія "Східнерго" відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА № 440332 (а.с.113), а також за допомогою напівпричіпу паливоцистерни TRANDERS(свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВІС 070465, а.с.112, т.1), напівпричіпу паливоцистерни KLAESER HERTEN TSA (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВІС 05040, а.с.114, т.1), що орендувались у ФОП ОСОБА_6 відповідно до договорів тимчасового користування транспортним засобом № 04/01/10-4 від 01.03.2010 року (а.с. 115, т.1) та № 04/01/10-1 від 04.01.2010 року (а.с. 116,т. 1).

На підтвердження реальності транспортування придбаного у ПП "Дніпротехенергобуд" товару позивачем надані копії товарно-транспортнх накладних № 02 ААТ № 100810 від 10.08.2010 року (а.с. 40, т.1), № 02 ААТ № 090810 від 09.08.2010 року (а.с. 41, т.1), № 02 ААТ № 060810 від 06.08.2010 року (а.с. 42, т.1), № 02 ААТ № 0608101 від 06.08.2010 року (а.с. 43, т.1), а також подорожні листи № 442 від 10.08.2010 року (а.с. 50, т.1), № 438 від 09.08.2010 року (а.с. 46, т.1), № 431 від 06.08.2010 року (а.с. 54, т.1), № 432 від 06.08.2010 року (а.с. 58, т.1).

Маршрут дорожнього перевезення небезпечного вантажу позивачем був узгоджений в УДАІ УМВС України в Полтавській області, про що свідчать узгодження № 747/ТМ, № 745/ТМ, № 744/ТМ (а.с. 157 - 159, т.1).

Із пояснень свідка - ОСОБА_4, який на час виникнення спірних правовідносин працював на ПП "Компанія "Східенерго" на посаді начальника транспортної дільниці, встановлено, що придбаний у ПП "Дніпротехенергобуд" товар фактично забирався машинами позивача в промисловій зоні біля м. Дніпропетровська. Автомобілі позивача проводились до місця завантаження товару представниками ПП "Дніпротехенергобуд".

Згідно письмових пояснень водіїв, які здійснювали перевезення, конкретне місце завантаження їм повідомляв по телефону постачальник, представник якого зустрічав на місці, адресу нафтобази не знають (а.с. 123 125, т. 1). Відповідні обставини підтвердив також представник позивача засновник ПП «Компанія «Східенерго», який у судовому засіданні вказав, що за домовленістю із ПП "Дніпротехенергобуд", останній повинен був інструктувати водіїв щодо місця отримання товару.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_4, вимірювання висоти рівня отриманого товару в транспортній ємності здійснювалось метроштоком сборним МША-А 3,3, а щільність нафтопродуктів вимірювалась за допомогою ареометру для нафти. У судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив факт прийняття ним від ПП "Дніпротехенергобуд" як дизельного, так і котельного палива на підставі виписаної довіреності. Факт видачі довіреності підтверджується журналом реєстрації довіреностей ПП «Компанія «Східенерго»за 2010 рік (а.с. 10-18, т. 1).

На дизельне та котельне паливо ПП "Дніпротехенергобуд" надано позивачу паспорти якості (а.с. 138-139, т.1).

Необхідно зазначити, що податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, паспорти якості були наявні у позивача на момент перевірки, однак не були взяті до уваги відповідачем.

Пунктом 5.1.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, (надалі Інструкція) визначено, що приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо.

Згідно з п. 14.4 зазначеної Інструкції для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП.

На підтвердження обліку нафтопродуктів на підприємстві позивачем надано копію витягу з Журналу надходження дизельного палива (а.с. 36 - 38, т.2), який хоча і не відповідає всім вимогам до журналу, визначеним Інструкцією, але в повному обсязі відображає інформацію щодо отримання дизельного палива позивачем від ПП "Дніпротехенергобуд".

Що стосується котельного коксохімічного палива, то воно не є нафтопродуктом, тому вимоги Інструкції на його приймання, зберігання, відпуск не поширюються.

В подальшому отримане від ПП "Дніпротехенергобуд" котельне паливо позивач використовував у своїй господарській діяльності, а саме: використовував у процесі опалення тепловими пушками ОВЖ-750.03, введеними в експлуатацію 15.09.2005 року (акт введення в експлуатацію основних засобів а.с. 152, т.1), своєї бази - за адресою вул. Аерофлотська, б.81, м. Кременчук. На підтвердження використання котельного палива позивачем надана копія журналу використання котельного палива за 2010 рік (а.с. 19-22, т.2).

Дизельне паливо, що було придбане позивачем у контрагента - ПП "Дніпротехенергобуд", використовувалось на заправку власних автомобілів або автомобілів, що орендуються підприємством, для перевезення бітуму контрагентам, з якими укладені відповідні договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с. 160 -199, т. 1). Облік використання дизельного палива здійснювався у Книзі витрат ПММ (а.с. 23 -35, т. 2).

Господарські операції позивача здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД, зазначених у довідці з ЄДРПОУ АБ № 399844 від 20.01.2012 року (а.с. 38), зокрема , 49.41 - вантажний автомобільний транспорт.

Господарські операції контрагента позивача - ПП "Дніпротехенергобуд", також, здійснювалися в межах його основних видів діяльності за КВЕД, зазначених у спеціальному витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 22.03.2012 року (а.с. 204 , т.1), зокрема , 51.51.0 - оптова торгівля паливом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ПП "Дніпротехенергобуд" у серпні 2010 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 90 288 грн. 33 коп. на підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП "Дніпротехенергобуд" ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Зважаючи на викладене, Кременчуцька ОДПІ безпідставно прийшла до висновків про порушення позивачем пп. 7.2.1, 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: заниження податку на додану вартість на загальну суму 42 129 грн. та зменшення від`ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 48 159 грн.

Доводи перевірки про те, що у контрагента позивача ПП "Дніпротехенергобуд" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що такий вид діяльності, як оптова торгівля нафтопродуктами, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією шляхом посередництва, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Щодо викладеної в акті перевірки від 24.05.2011 року № 2966/152/23-206/36826300 інформації про порушення відносно керівника ПП "Дніпротехенергобуд" - ОСОБА_5 кримінальної справи за фактом ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах відповідно до ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, що стало підставою для висновку відповідача про нікчемність господарських операції такого підприємства з позивачем, суд вказує наступне.

Із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив вимоги податкового чи іншого законодавство, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження його розміру

Крім того, власне факт порушення відносно керівника контрагента кримінальної справи не є безумовною підставою для визнання нікчемними правочинів такого контрагента з позивачем. Із змісту постанови про порушення кримінальної справи, на яку наявні посилання в акті перевірки від 23.12.2011 року № 8703/23-309, не вбачається, що взагалі, кримінальна справа має відношення до ПП "Компанія "Східенерго". Інформації про наявність вироку суду, яким би були встановлені відповідні обставини, відсутня.

Отже, відповідачем не доведено, що договір позивача із ПП "Дніпротехенергобуд" мав ознаки нікчемності, тобто був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін.

Беручи до уваги наведене, податкові повідомлення - рішення № 0000172301/67 від 11.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 52 661 грн., з них: за основним платежем - 42 129 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 532 грн., а також № 0000282301/5 від 11.01.2012 року, яким ПП "Компанія "Східенерго" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 48 159 грн., суперечать вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", винесені без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття таких рішень, тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Оцінюючи податкове повідомлення - рішення № 0000162301/66 від 11.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 169 291 грн., з них: за основним платежем - 135 433 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33 858 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до пп. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст.1 Закону безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно з пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 зазначеного Закону поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

З матеріалів акту перевірки позивача від 23.12.2011 № 8703/23-309/31069701 вбачається, що Кременчуцька ОДПІ дійшла висновку про отримання позивачем від ПП "Дніпротехенергобуд" безоплатно товару, вартість якого підлягає включенню до валових доходів ПП "Компанія " Східенерго" згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Однак, судом встановлено, що товар ( котельне та дизельне паливо) був придбаний позивачем відповідно до договору купівлі- продажу № 06/08-2010 від 06.08.2010 року, виконання якого мало реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку, що жодним чином не підпадає під визначення безповоротної або поворотної фінансової допомоги.

Зважаючи на викладене, Кременчуцька ОДПІ дійшла помилкового висновку про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 135 433 грн. за 3 квартал 2010 року.

За таких обставин податкове повідомлення - рішення № 0000162301/66 від 11.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 169 291 грн., з них: за основним платежем - 135 433 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 33 858 грн., є необґрунтованим та підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Компанія "Східенерго" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000172301/67 від 11 січня 2012 року, № 0000282301/5 від 11 січня 2012 року, № 0000162301/66 від 11 січня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства " Компанія "Східенерго" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 квітня 2012 року.

СуддяМ.В. Довгопол