Постанова № 22373989, 28.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2012 р.                                                                                 № 2а-14381/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Бугари Д.Р.,

представник позивача не з’явився,

представник відповідача не з’явився,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробничого підприємства «Львівський автонавантажувач»про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Яворівському районі Львівської області звернулася до суду з вказаним вище позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробничого підприємства «Львівський автонавантажувач», в якому просить суд стягнути відповідача суму податкового боргу в розмірі 431 774 грн. 80 коп.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкової заборгованості з податку на прибуток, з податку на додану вартість, пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі –ЗЕД), комунального податку, податку з доходів фізичних осіб, екологічного податку, збору за забруднення навколишнього середовища, а також невжиттям відповідачем заходів щодо погашення вказаної вище заборгованості.

12.01.2012 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, просить у його задоволенні відмовити повністю з тих підстав, що ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 33/29 від 30.04.2010 року порушено провадження про банкрутство ТОВ ТВП «Львівський автонавантажувач»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а ухвалою суду у справі № 33/29 від 28.09.2010 року затверджено реєстр кредиторів. Відповідно до п.2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 № 2343-XII вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Відтак, просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. В судових засіданнях, в яких брав участь представник позивача пояснив, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань, зокрема, зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію, і не зупиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Просить адміністративний позов задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. В судових засіданнях, в яких брав участь представник відповідача зазначив, що оскільки ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.04.2010 року у справі № 33/29 порушено провадження про визнання його банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні без участі сторін, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження на основі наявних в матеріалах справи доказах.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Львівський автонавантажувач», код ЄДРПОУ –31003499, що знаходиться за адресою: 81050, Львівська область, Яворівський район, смт. Шкло, пров. Новий, 1, зареєстроване як юридична особа державним реєстратором Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи та довідкою Львівського обласного управління статистики № 3296 про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Як вбачається з матеріалів справи податковий борг відповідача складається з податку на прибуток, з податку на додану вартість, пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі –ЗЕД), комунального податку, податку з доходів фізичних осіб, екологічного податку, збору за забруднення навколишнього середовища.

Судом встановлено, що сума податкового боргу відповідача з прибутку становить 71 021 грн. 00 коп. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 12.10.2010 року №0001762320/0.

Сума податкового боргу з податку на додану вартість (далі - ПДВ) становить - 142216 грн. 99 коп. Крім того, 24.09.2010 року відповідачу нараховане до сплати згідно з договором розстрочки № 43 від 30 липня 2010 року з ПДВ податкове зобов'язання у сумі 5518,76 грн. Відповідно до рішення від 13.10.2010 року № 22/24-0/31003499 про скасування розстрочених податкових зобов'язань по договору розстрочки № 43 від 30 липня 2010 року відповідачу визначено до сплати ПДВ у сумі 16792 грн. 23 коп.

31.12.2010 року відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в якій визначив податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 71917 грн. 00 коп.

18.02.2011 року відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, в якій визначив податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 46678грн. 00 коп.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 16.02.2011 року №0000061600/0 відповідачу визначено до сплати податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 170 грн. 00 коп.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 07.09.2011 року №0000581600 відповідачу визначено до сплати податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 1020 грн. 0 коп.

21.11.2011 року відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в якій визначив податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 121 грн. 00 коп.

Таким чином, сума податкового боргу з ПДВ становить: 71917 грн. 00 грн. + 5518 грн. 76 коп. + 16792 грн. 23 коп. + 46678 грн. 00 коп. + 170грн. 00 коп. + 1020 грн. 00 коп. + 121 грн. 00 коп. на загальну суму –142216 грн. 99 коп.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 12.10.2010 року №000044220/0 відповідачу визначено до сплати податкове зобов'язання по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 14 234 грн. 00 коп.

Сума податкового боргу по комунальному податку згідно з податковим повідомленням-рішенням від 12.10.2010 року №0001772320/0 відповідачу визначено до сплати податкове зобов'язання по комунальному податку у сумі 663 грн.00 коп. Крім того, 21.10.2010 року відповідач подав податковий розрахунок комунального податку за III квартал 2010р., в якому визначив податкове зобов'язання до сплати у сумі 564.40 грн. 08.02.2011 року відповідач подав податковий розрахунок комунального податку IV квартал 1 і 10р., в якому визначив податкове зобов'язання до сплати у сумі 486.20 грн.

Таким чином податковий борг відповідача по комунальному податку становить: 63 грн. 00 коп. + 564 грн. 40 коп. + 486 грн. 20 коп. = 1713 грн. 60 коп., що також підтверджується податковими розрахунками комунального податку.

16.03.2011 року відповідач подав податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб і січень 2011 року, в якій визначив податкове зобов'язання до сплати та несплачені за попередні періоди у сумі 279801 грн. 70 коп., з якої сплачено 82186 грн. 22 коп.

19.04.2011 року відповідач подав податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб л березень 2011 року, в якій визначив податкове зобов'язання до сплати за звітний період у сумі –4828 грн. 67 коп.

Таким чином, сума заборгованості по податку на доходи фізичних осіб становить: 279801 грн. 70 коп. –82186 грн. 22 коп. + 4828 грн. 67 коп. = 202 444 грн. 15 коп.

29.04.2011 року відповідач подав податкову декларацію з екологічного податку за І квартал 2011 року, в якій визначив податкове зобов'язання до сплати у сумі 53 грн. 05 грн., яке частково сплачено на суму 40 грн. 00 коп.

08.08.2011 року відповідач подав податкову декларацію з екологічного податку за II квартал 2011 року, в якій визначив податкове зобов'язання до сплати у сумі 28 грн. 18 коп.

21.10.2011 року відповідач подав податкову декларацію з екологічного податку за III квартал 2011 року, в якій визначив податкове зобов'язання до сплати у сумі 36 грн. 79 коп.

Таким чином, сума заборгованості по екологічному податку становить: 53 грн. 05 коп. –40 грн. 0 коп. + 28 грн. 18 коп. + 36 грн. 79 коп. = 78 грн. 02 коп.

Збір за забруднення навколишнього середовища становить 67 грн. 04 коп., що підтверджується розрахунком збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Таким чином, загальна суму податкового боргу відповідача по платежах складає: 71021 грн. 00 коп. + 142216 грн. 99 коп. + 14234 грн. 00 коп. + 1713 грн. 60 коп. + 202444 грн. 15 коп. + 78 грн. 02 коп. + 67 грн. 04 коп. = 431774 грн. 80 коп.

ДПІ у Яворівському районі Львівської області направила на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/133 від 04.10.2010 року на суму 5484 грн. 28 коп. та другу податкову вимогу № 2/142 від 11.11.2010 року на суму 431 774 грн. 80 коп. Проте, вказані податкові вимоги залишились без задоволення, податковий борг відповідачем не сплачено.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг –сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з положень пп. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації, а податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З приводу тверджень відповідача про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, що має наслідком погашення вимог позивача щодо сплати податкового боргу, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Положення статті 12 вказаного Закону, яка встановлює, зокрема, нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню) інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), стосується вимог, зобов’язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, це положення слід застосовувати у контексті статті 1 цього Закону.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Судом встановлено, що податкова заборгованість відповідача виникла після введення в дію мораторію, у зв’язку з цим суд дійшов висновку, що введений мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 30.04.2010 року у справі № 33/29 не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, і не зупиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення з боку контролюючого органу. А відтак, невиконання таких зобов’язань є протиправним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сума податкового боргу відповідача є узгодженою та становить 431 774 грн. 80 коп.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а з відповідача слід стягнути на користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 431 774 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Львівський автонавантажувач»(код ЄДРПОУ –31003499) на користь бюджету суму податкового боргу в розмірі 431 774 грн. 80 коп. (чотириста тридцять одна тисяча сімсот сімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

3. Судові витрати відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню зі сторін не підлягають.

          Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 березня 2012року.

Суддя                                                             Гулик А.Г.