Постанова № 22373580, 23.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2012 р.                                                                                 № 2а-14397/11/1370

ПАТ "Західенерго"

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого –судді Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участю представника позивача –ОСОБА_1, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Західенерго" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (надалі –СДПІ в м. Львові) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000690802/25053 від 16.12.2011 року, яким встановлено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 114712,00 грн. у серпні місяці 2011 року, прийнятого СДПІ в м. Львові за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «Маст-Опт»за квітень 2011 року, ТОВ "Укртехпоставка" та ПВКП "ЕДС" за серпень 2011 року, оформленої актом №1550/08-02/23269555 від 01.12.2011 року.

          В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що в акті перевірки безпідставно зроблено висновки про завищення податкового кредиту на суму 114712,00 грн. по операціях з ПВКП "ЕДС" у зв’язку з відсутністю в останнього приміщень, необхідних трудових та матеріальних ресурсів, основних засобів, виробничих потужностей, що нібито свідчить про відсутність фактичного відвантаження ТМЦ позивачу. ПАТ "Західенерго" не погоджується з викладеними висновками у зв’язку з тим, що у підприємства наявні всі належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують дійсність та реальність господарських операцій з контрагентом ПВКП "ЕДС", а також факт передачі товару, безпосередньо пов’язаного з господарською діяльністю позивача. При укладені та виконанні договору дотримані усі вимоги, встановлені законодавством, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. В зв'язку з наведеним, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав усні та додаткові письмові пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 23.03.2012 року не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, докази, витребувані судом не подав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

В судовому засіданні 07.02.2012 року представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні від 07.02.2012 року, суть яких зводиться до наступного. У контрагента позивача - ПВКП "ЕДС" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарів, що свідчить про відсутність фактичної поставки ТМЦ для ПАТ "Західенерго". Крім того, ПВКП "ЕДС" не знаходиться за юридичною адресою, про що ДПІ у м. Івано-Франківську складено відповідний акт. З цих підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

СДПІ в м. Львові у період з 11.11.2011 року по 24.11.2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Західенерго" з питань правомірності формування податкового кредиту при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «Маст-Опт»за квітень 2011 року, ТОВ "Укртехпоставка" та ПВКП "ЕДС" за серпень 2011 року. За результатами та на підставі акта перевірки №1550/08-02/23269555 від 01.12.2011 року відповідачем 16.12.2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000690802/25053, яким визначено суму завищення від'ємного значення податку на додатку вартість в розмірі 114712,00 грн.

Оспорюване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем в зв'язку із встановленням перевіркою порушення позивачем п.п. 14.1.185, п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством по операції з ПВКП "ЕДС" занижено податок на додану вартість в серпні 2011 року на загальну суму 114712,50 грн. Також описано порушення ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України в контексті того, що правочин з ПВКП "ЕДС" має ознаки нікчемності та є нікчемними в силу приписів закону.

За наслідками розгляду справи суд вважає висновки відповідача безпідставними, не обґрунтованими та такими, що побудовані на припущеннях, виходячи з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 18.07.2011 року ПАТ "Західенерго" укладено з ПВКП "ЕДС" договір поставки №07-ТТ00116 (надалі –Договір). При укладенні вказаного Договору сторони погодили предмет, ціну, умови поставки та строк дії договору.

Предметом цього договору є поставка товариству технічного скла (базальтового литва – вставок до труб), яке використовується для ремонту шлакопроводів на структурному підрозділі ПАТ "Західенерго" –Бурштинській ТЕС відповідно до Специфікації № 1, що є додатком №1 до Договору .

15.08.2011 року згідно цього Договору було здійснено поставку вставок Д 350*20*500 та Д 400*20*500 на суму 688275,00 грн., в тому числі ПДВ 114712,50 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 15.08.2011 року (місце складання –Бурштинська ТЕС, м. Бурштин Івано-Франківської області), накладною № 7 від 15.08.2011 року та податковою накладною № 0000007 від 15.08.2011 року на суму 688275,00 грн.

Відповідно до п.3.3 Договору, поставка продукції буде виконуватись на склад Покупця автотранспортом Продавця за відвантажувальними реквізитами –м. Бурштин Івано-Франківської області, Бурштинська ТЕС (умови DDU - склад покупця) що підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними.

Наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 6642 від 14.10.2011 року та № 6643 від 14.10.2011 року підтверджено факт оплати позивачем вартості отриманого товару (в тому числі ПДВ 20%).

Слід зазначити, що факт поставки ТМЦ на склад Покупця додатково підтверджується прибутковим ордером № БТС0002818, де в графі "постачальник" зазначено ПВКП "ЕДС", договір поставки технічного скла (базальтового литва) № 07-ТТ00116.

Крім того, отриманий товар був переданий на склад металопрокату, де на нього оформлено картку складського обліку матеріалів № 12. Вказаний документ також містить інформацію щодо постачальника товару - ПВКП "ЕДС".

Пунктом 4.2 Договору визначено, що якість продукції повинна відповідати нормативним вимогам на даний вид Продукції та підтверджуватись сертифікатом (паспортом) якості заводу-виготовлювача та гарантійним листом Продавця, який передається Покупцю одночасно з Продукцією.

Так, позивачем на вимогу суду, в підтвердження фактичного виконання договору, було долучено до матеріалів справи копії сертифікатів на продукцію –вироби з базальтового литва –труби (вкладки), злитки, базальтову плитку, - виданих виробнику EUTIT s.p.o., Чехія органом по сертифікації, м. Пльзень, Чехія, та асоціацією по сертифікації систем якості CQS, Прага, Чехія.

СДПІ в м. Львові ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не було висловлено зауважень до належності оформлення первинних документів.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Так, виходячи з вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року №996-XIV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 вказаного Закону зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Податковий кредит у відповідності до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

          - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

          - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ - відсутність податкової накладної.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та ПВКП "ЕДС" (переможцем тендеру № 242-11 від 01.06.2011 року по ПАТ "Західенерго") укладено господарський договір, факт виконання якого підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами, відтак, позивач правомірно відобразив отриману від контрагента податкову накладну у податковому обліку.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судом встановлено, і не заперечувалось представником відповідача, що податкова накладна № 0000007 від 15.08.2011 року, отримана позивачем від ПВКП "ЕДС", оформлена у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України та містить необхідні реквізити.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем підтверджено факт використання отриманих від ПВКП "ЕДС" ТМЦ у власній господарській діяльності, про що свідчать акти приймання виконаних робіт за жовтень-грудень 2011 року (поточний ремонт золожужелепроводів).

Станом на момент виникнення господарських правовідносин з ПАТ "Західенерго" ПВКП "ЕДС" перебувало на обліку у ДПІ в м. Івано-Франківськ, було зареєстровано платником ПДВ. Довідкою ДПІ в м. Івано-Франківськ № б/н від 18.05.2011 року підтверджено факт відсутності у ПВКП "ЕДС" податкового боргу станом на 30.05.2011 року.

Слід звернути увагу на лист, адресований голові тендерного комітету НАК "Енергетична компанія України ПАТ "Західенерго" ПВКП "ЕДС", відповідно до якого останнє повністю забезпечено матеріально-технічною базою та персоналом для виконання Договору поставки.

Окремо необхідно зазначити, що суд критично ставиться до твердження представника відповідача про те, що підприємство ПВКП "ЕДС" не знаходиться за адресою реєстрації –м. Івано-Франківськ, вул. Матейки, 33/30. Аналогічно в довідці про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПВКП "ЕДС" без номера від 08.11.2011 року зазначено, що підприємство ПВКП "ЕДС" не знаходиться за адресою реєстрації –м. Івано-Франківськ, вул. Матейки, 33/30. Станом на серпень 2011 року підприємство знаходилось за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Довженка, 1/29, що випливає з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.05.2011 року, витягу від 24.05.2011 року, договору поставки № 07-ТТ00116 від 18.07.2011 року, свідоцтва про реєстрацію ПВКП "ЕДС" платником ПДВ, тощо.

Довідка про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПВКП "ЕДС" без номера від 08.11.2011 року щодо підтвердження господарських відносин з ПАТ "Західенерго" за серпень 2011 року зазначає, що розбіжностей у даних платників податків не виявлено, ПВКП "ЕДС" відобразило виписану контрагенту накладну на 114712,00 грн. в податковому обліку.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням всього наведеного, викладені в акті перевірки висновки відповідача, як органу державної податкової служби, не є обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, в суду відсутні правові підстави вважати правомірним податкове повідомлення-рішення, яким ПАТ "Західенерго" визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 114712,00 грн.

Звідси, позов підлягає задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення № 0000690802/25053 від 16.12.2011 року - скасуванню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 1147,10грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України в користь ПАТ "Західенерго".

Керуючись ст. ст. 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 94, 128, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові № 0000690802/25053 від 16.12.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Західенерго" (ЄДРПОУ 23269555) 1147,10 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 28.03.2011 року.

Суддя                                                             Потабенко В.А.