Постанова № 22373244, 21.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 р. № 2а-13621/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря Дасюк О.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Техноваги»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2011р. №0002532321, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Техноваги» (далі-Товариство) звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суду до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова (далі-ДПІ) та разом з поданими уточненнями просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2011р. №0002532321. Позов обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової виїзної перевірки про нікчемність фінансового-господарських операцій щодо неможливості здійснення таких з підстав відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, технічного персоналу у контрагентів Товариства - ПП «Львів Металбуд»і ПП «Львівпроектбудреставрація», є безпідставні та ґрунтуються на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту придбання товару та документами по факту реалізації придбаного в ПП «Львів Металбуд»і ПП «Львівпроектбудреставрація»товару контрагентам Товариства, в наслідок чого отримано прибуток.

Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що в ході проведеної позапланової виїзної перевірки Товариства ДПІ встановлено, що згідно результатів проведеного аналізу даних на рівні ДПА України встановлено, що у ПП «Львів Металбуд»і ПП «Львівпроектбудреставрація»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, технічний персонал. Окрім того, під час перевірки використано інформацію ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові, отриману в ході розслідування кримінальної справи, яка порушена за ознаками злочину, передбаченого ст.205 КК України щодо директора ПП «Львів Металбуд»та ПП «Львівпроектбудреставрація»ОСОБА_3. На момент проведення невиїзних перевірок ПП «Львів Металбуд»та ПП «Львівпроектбудреставрація»первинні документи відсутні. З врахуванням вищевикладеного не підтверджено наявність поставок ТМЦ від ПП «Львів Металбуд»та ПП «Львівпроектбудреставрація», що дає ДПІ підстави вважати про вчинення безтоварних операцій у липні - вересень 2010 року на загальну суму ПДВ 186377,00гр. Просив відмовити в позові.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Техноваги»зареєстровано 01.08.2002р. виконавчим комітетом Львівської міської ради. На момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Сихівському районі м.Львова. В період що перевірявся було платником податку на додану вартість (далі-ПДВ).

Судом встановлено, що ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р. при здійсненні фінансово-господарських розрахунків в тому числі з ПП «Львів Металбуд»та ПП «Львівпроектбудреставрація»за результатами якої ДПІ прийшла до висновку, що Товариством порушено п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №168) по безтоварних операціях в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 186377,00гр. в тому числі за липень 2010 року - 82154,00грн., за серпень 2010 року 100473,00 грн., за вересень 2010 року 3750,00грн. та встановлено завищення залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, який підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 10000,00грн., що викладено в Акті перевірки від 22.09.2011р. №3493/23-2/32126739.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2011р. №0002532321, яким Товариству визначено податкове зобовязання з ПДВ за основним платежем на суму 186377,00гр. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 46 594,25 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням рішенням Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як зазначено в акті перевірки, Товариство перебувало у господарських взаємовідносинах з ПП «Львівпроектбудреставрація»у серпні-жовтні 2010 року, сума поставок становить 89140,00грн. в т.ч. ПДВ 15090,00грн. Згідно результатів проведеного аналізу даних на рівні ДПА України встановлено, що в ПП «Львівпроектбудреставрація»відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні в достатній кількості штатні працівники та фахівці, які б приймали участь у здійсненні господарських операцій, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями товарів (робіт, послуг).

Окрім того, щодо контрагента Товариства ПП «Львів Металбуд»в акті перевірки зазначено, що Товариство перебувало у господарських взаємовідносинах з ПП «Львів Металбуд» у липні-серпні 2010 року, сума поставок становить 993600,00грн. в т.ч. ПДВ 195600,00грн. Оскільки ДПІ в Шевченківському районі м.Львова проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Львів Металбуд»з питань правильності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за період з березня 2008 року по листопад 2010 року та на момент проведення якої первинні та інші документи субєкта господарювання відсутні, а відтак перевірка проведена за результатом аналізу даних співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України.

Згідно інформації наданої ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові в провадженні СВ УБОЗ у Львівській області ГУ МВС України у Львівській області знаходиться кримінальна справа №141-3897, яка порушена за ознаками злочину, передбаченого ст.205 КК України щодо директора ПП «Львів Металбуд»та ПП «Львівпроектбудреставрація»ОСОБА_3.

На момент проведення невиїзних перевірок ПП «Львів Металбуд»та ПП «Львівпроектбудреставрація»первинні документи відсутні. З врахуванням вищевикладеного в ході проведення перевірки Товариства не підтверджено наявність поставок ТМЦ та послуг від ПП «Львів Металбуд»та ПП «Львівпроектбудреставрація».

На підставі вищевикладеного ДПІ прийшла до висновку, що Товариством в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Цивільного кодексу України занижено податок на додану вартість по безтоварних операціях за липень-вересень 2010 року по взаємовідносинах з ПП «Львів Металбуд»та ПП «Львівпроектбудреставрація».

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168 від 03.04.1997р. з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №168), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 Закону №168 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р. (далі-Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. ДПІ не наведено суду підстав, з яких податкові накладні контрагента позивача не можна було б вважати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334 з наступними змінами та доповненнями, господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що взаємовідносини між Товариством та його контрагентами ПП «Львів Металбуд»та ПП «Львівпроектбудреставрація» мали місце на підставі усних угод.

На виконання усної угоди, ПП «Львівпроектбудреставрація»поставило у серпні та вересні 2010 року Товариству згідно найменування «датчики, розєм, принтер»на загальну суму 30540,00грн., з яких ПДВ 5 090,00грн., про що виписано податкові накладні №0538 від 19.08.2010р. на суму 8 040,00грн., з яких ПДВ 1 340,00грн. і №0649 від 10.09.2010р. на суму 22 500,00грн., з яких ПДВ 3 750,00грн. та видаткові накладні №МЦВВ-0557 від 19.08.2010р. і №МЦВВ-0588 від 10.09.2010р., які долучені до матеріалів справи.

Окрім того, на виконання усної угоди, ПП «Львів Металбуд»поставило у липні та серпні 2010 року Товариству згідно найменування «металоконструкції автомобільної та вагонної ваги»на загальну суму 1173600,00грн., з яких ПДВ 195 600,00грн., про що виписано податкові накладні №0000000435 від 09.07.2010р. на суму 993 600,00грн., з яких ПДВ 165 600,00грн. і №000000602 від 18.08.2010р. на суму 180 000,00грн., з яких ПДВ 30 000,00грн. та видаткові накладні №МЦВВ-00219 від 09.07.2010р. і №МЦВВ-00268 від 18.08.2010р.

Суми ПДВ в зазначених податкових накладних включено до податкового кредиту за липень, серпень та вересень 2010 року відповідно, відображено в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ та даними декларації з ПДВ за липень, серпень та вересень 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки між субєктами господарювання за поставлений товар проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 18.08.2010р., від 30.08.2010р., від 07.09.2010р., від 15.09.2010р., від 23.09.2010р., від 30.09.2010р., від 06.10.2010р., від 12.10.2010р., від 02.11.2010р.; від 11.01.2011р.; від 28.01.2011р., від 07.02.2011р.; від 08.02.2011р.

Висновки ДПІ про безтоварний характер вищезазначених господарських операцій спростовується наявними в матеріалах справи доказами: видатковими накладними та довіреностями на уповноважених осіб щодо одержання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Техноваги», які засвідчують як факти придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Львів Металбуд»та ПП «Львівпроектбудреставрація»так і факт реалізації придбаних товару та комплектуючих в складі готової продукції - контрагентам Товариства: датчики, розєм, принтер - ВАТ «Київмедпрепарат», ВАТ «ППР Броварський», ТзОВ «Вінісін», АТ «Волиньхолдінг», ВКФ «Укрпромпостач-95»; ваги автомобільні та вагонні - ПП «Карла Маркса-2», ТзОВ «Зерноекспорт», ПП «Твоя Земля», ТзОВ «Агросолюшнс», ТзОВ «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство», ПАТ «Острозьке хлібоприймальне підприємство», ДП «Ілліч-Агро Донбас», КП «Одескомунтранс», ТзОВ «Дубовязівський елеватор», Фірма «ТЕС», в наслідок чого отримано прибуток.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що придбані у ПП «Львів Металбуд» металоконструкції автомобільних та вагонних ваг були проведені по бухгалтерському обліку по Дт рахунку 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби», про що подав аналіз рахунку по субконто 202 за серпень та липень 2010 року, ТМЦ: металоконструкція автомобільної та вагонної ваги.

Аналізуючи видаткові накладні, що долучені до матеріалів справи письмові докази вбачається, що реалізація придбаного товару та металоконструкцій та згодом їх реалізація здійснювалася за цінами, які перевищували ціну, зазначену у податкових та видаткових накладних ПП «Львів Металбуд»та ПП «Львівпроектбудреставрація».

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій Товариством та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Відповідно до підпункту 7.5.1 Закону №168 датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій ПП «Львів Металбуд»та ПП «Львівпроектбудреставрація»знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали Свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Товар, який був предметом дослідження, не обмежений та не вилучений з цивільного обороту України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за перевірений період надано податкові накладні які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством. Зазначені обставини давали право позивачу включити ПДВ в сумі 200 690,00грн. до складу податкового кредиту липня-вересня 2010 року.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка директор Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Техноваги» ОСОБА_5 пояснив, що одним з основних видів діяльності Товариства, на якому працює близько 120 працівників, є виготовлення вагонних та автомобільних ваг. В межах господарської діяльності у 2010 році у ПП «Львів Металбуд»придбано «металоконструкції автомобільної та вагонної ваги», які є вагами в розібраному вигляді, вивозились з території підприємства власним транспортом та згодом, як готовий виріб «вага», були реалізовані контрагентам Товариства.

Свідок ОСОБА_3 директор ПП «Львів Металбуд»та ПП «Львівпроектбудреставрація», яка допитана в судовому засіданні пояснила, що у 2010 році на ПП «Львів Металбуд»працювало 94 працівники з яких 6 зварників, а на ПП «Львівпроектбудреставрація» - 45 працівників. Цех, в якому у 2010 році на ПП «Львів Металбуд»виготовлялись, в тому числі, металоконструкції з яких складались вагонні та автомобільні ваги знаходиться у м.Львові по вул.Жовківській, 30, площа якого 1240 м кв. та належить їй на праві власності. Оскільки в рамках кримінальної справи слідчими були вилучені всі первинні бухгалтерські документи, а відтак дана обставина підтверджує факт їх ненадання під час проведення перевірок щодо підприємств, директором яких вона являється та спростовує висновки ДПІ про безтоварність операцій з Товариством.

Як вбачається з акта перевірки від 22.09.2011р. №3493/23-2/32126739, листом від 04.02.2011р. №2040 головним бухгалтером Товариства повідомлено про те, що документи ПП «Львівпроектбудреставрація»та ПП «Львів Металбуд»вилучені згідно протоколу виїмки від 07.12.2010р. УБОЗ ГУ МВСУ у Львівській області, чим підтверджуються показання директора вищезгаданих підприємств щодо неможливості представлення первинних документів до перевірок.

Відповідно до спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля” від 29.12.1995р. №488/346 встановлено, що застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі "Подорожній лист вантажного автомобіля", ф. №2.

У розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.97р. №363, зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.1998р. за № 128/2568 зазначено, що подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство. Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Пунктом 11.3 передбачено, що дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Факт руху вантажу від пункту відправлення до пункту призначення (передання вантажу одержувачу) свідчать подорожні листи вантажного автомобіля.

В підтвердження факту здійснення господарських операцій Товариством подано суду подорожний лист вантажного автомобіля від 09.07.2010р. та від 08.08.2010р., які виписані на автомобіль MAN ВС НОМЕР_1 причеп НОМЕР_2 водій ОСОБА_4 Згідно подорожнього листа, перевезення здійснювались з ПП «Львів Металбуд» м.Львів, вул.Жовківська,30 на НВП Техноваги, вул. Надійна.

До матеріалів справи також долучено технічні паспорти на автомобіль MAN ВС НОМЕР_1 та причеп НОМЕР_2 згідно яких такі зареєстровані за Товариством.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача: Товариство, як господарюючий субєкт веде діяльність з 2002 року, господарські операції, які досліджувались судом, узгоджуються з предметом діяльності Товариства: виробництво інших машин та устаткування загального призначення, виробництво контрольно-вимірювальних приладів, оптова торгівля іншими машинами та устаткуваннями.

Суд зауважує, що перелік правочинів, які є нікчемними з огляду вимоги ст.228 ЦК України чітко визначені як такі, що порушує публічний порядок, якщо були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Під час перевірки господарської діяльності Товариства, як це зазначено в акті перевірки щодо контрагентів Товариства - ПП «Львівпроектбудреставрація»та ПП «Львів Металбуд»були використані лише розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за цей період, база даних «Система автоматизованого співставлення»та не досліджувались ДПІ жодних первинних документів цих контрагентів по факту придбання та реалізації сировини (продукції), робіт (послуг), оскільки такі були вилучені в рамках досудового слідства.

Суд вважає, що ДПІ не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначених господарських договорів. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципі оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у звязку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання Товариством у ПП «Львівпроектбудреставрація»та ПП «Львів Металбуд»вищевказаних товарів мали реальний характер.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства 232,97 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова від 06.10.2011р. №0002532321.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Техноваги»232,97 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 26.03.2012 року.

Суддя Шинкар Т.І.