Постанова № 22372944, 12.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2012 р. № 2а-13727/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-суддіМричко Н.І.

за участю секретаря судових засідань Якимець О.І.

представників позивача Кожана А. В., Кожан О. М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лідер»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Цайпер-Україна», Приватне підприємство «МКМ-Сервіс»про скасування податкових повідомлень - рішень № 0002092321 від 25.11.2011 року та № 0002102321, від 25.11.2011 року, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лідер»(далі ТзОВ «Компанія Лідер») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі ДПІ у Галицькому районі м. Львова), в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0002092321 та № 0002102321 від 25.11.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що правочини, які відповідач вважає нікчемними, такими судом не визнавались, а первинні документи складені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду.

В ході судового розгляду справи по суті, з ініціативи суду, до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цайпер-Україна», Приватне підприємство «МКМ-Сервіс». Однак, треті особи, явки уповноважених представників у судові засідання не забезпечили.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до висновку про те, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

11.11.2011 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування ТзОВ «Компанія «Лідер»податку на додану вартість та податку з прибутку підприємств по взаєморозрахунках з ТзОВ «Цайпер-Україна»та ПП «МКМ-Сервіс» за січень-лютий 2011 року, а саме завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість ТзОВ «Компанія «Лідер»за січень 2011р. на суму 1692,27 грн., за лютий 2011р. на суму 90853,06 грн., а також занижено податкове зобовязання з податку на прибуток за 1-й квартал 2011р. на суму 115681,66 грн.,за результатами якої складено акт від 11.11.2011 р. №4070/23-209/31290590 (далі акт перевірки).

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 25.11.2011 р. № 0002092321 та від 25.11.2011р. № 0002102321, якими позивачу донараховано податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 115681,66 грн., а також з податку на додану вартість в сумі 92545,33 грн.

Як вбачається з акта перевірки, податковий орган вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лідер»завищено податковий кредит по взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю «Цайпер-Україна»та ПП «МКМ-Сервіс»на суму 92545,33 грн. за січень-лютий 2011р., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 92545,33 грн., в тому числі за січень 2011р. на суму 1692,27 грн., за лютий 2011р. на суму 90853,06 грн.

Між ТзОВ «Компанія «Лідер»та ТОВ «Цайпер-Україна»було укладено Договора на проведення окремих видів та комплексів підрядних робіт від 03 лютого 2011р №003, від 03 лютого №004,а також договір поставки з ПП «МКМ-Сервіс»від 04 січня 2011р. Відповідно до п.1.1 договору №003 від 03.02.2011р. «Замовник»-ТзОВ «Компанія «Лідер»доручає, а «Підрядник»-ТОВ «Цайпер-Україна»приймає до виконання роботи по капремонту СЕРБу ДКС Угерсько, Стрийського ВУПЗГ для Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Згідно п.2.1. цього договору вартість даних робіт становить 246259,02грн., в т.ч. ПДВ 41043,17грн.

Відповідно до п.1.1 договору №004 від 03.02.2011р. «Замовник»-ТзОВ «Компанія «Лідер» доручає, а «Підрядник»-ТОВ «Цайпер-Україна»приймає до виконання роботи штукатурні (капітальний ремонт будівлі адмінкорпусу ОВС Угерсько, Стрийського ВУПЗГ для Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Згідно п.2.1. цього договору вартість даних робіт становить 61661,86грн., в т.ч. ПДВ 10276,98грн.

Першою подією на виконання умов укладених договорів між ТОВ «Компанія «Лідер»та ТОВ «Цайпер-Україна»було виконання вищевказаних будівельних робіт, що підтверджується підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011р., відповідно, на суми 246259,02грн., в т.ч. ПДВ 41043,17грн. та 61661,86грн., в т.ч. ПДВ 10276,98грн. Акти виконаних робіт завірені підписами та печатками обох сторін.

Відповідно до договору №007 від 04.01.2011р. підприємством ПП «МКМ-Сервіс»у січні 2011р.-лютому 2011р. було продано та поставлено ТОВ «Компанії «Лідер»будівельних матеріалів на загальну суму 247351,10грн. Що підтверджено видатковими накладними: № РН-1-10031 від 10.01.2011р. на суму 2100,00грн., № РН-1-11018 від 11.01.2011р. на суму 4593,08грн., № РН-1-17010 від 17.01.2011р. на суму 100,56грн., № РН-1-18014 від 18.01.2011р. на суму 3360,00грн., № РН 2-020004 від 02.02.2011р. на суму 49525,20грн., № РН2-030004 від 03.02.2011р. на суму 187672,27грн., виданими довіреностями № 256 від 10.01.2011р., №262 від 02.02.2011р. на отримання матеріальних цінностей, зареєстрованими в Журналі реєстрації довіреностей.

ТОВ «Компанією «Лідер»у січні2011р.-лютому 2011р. було включено до податкового кредиту і відображено у реєстрі отриманих податкових накладних суму податку на додану вартість у розмірі 92545,33грн., правомірність віднесення якої до податкового кредиту підтверджено податковими накладними: від ПП «МКМ-Сервіс»за отримані будівельні матеріали згідно вищезгаданих договорів: №110041 від 10.01.2011р. на суму 2100,00грн (в т.ч.ПДВ 350,00грн.), №1110028 від 11.01.2011р. на суму 4593,08грн (в т.ч.ПДВ 765,52грн.), №117025 від 17.01.2011р. на суму 100,56грн. (в т.ч.ПДВ 16,76грн.), №118020 від 18.01.2011р. на суму 3360,00грн (в т.ч.ПДВ 560,00грн.), №2020012 від 02.02.2011р. на суму 49525,20грн. (в т.ч.ПДВ 8254,20грн.)., №2030010 від 03.02.2011р. на суму 187672,27грн. (в т.ч. ПДВ 31278,71грн.), виписаними та оформленими з дотриманням усіх норм та вимог чинного законодавства. Від ТОВ «Цайпер-Україна»за виконані роботи згідно вищезгаданих договорів: №202 від 28.02.2011р. на суму 61661,86грн. (в т.ч. ПДВ 10276,98грн.), №203 від 28.02.2011р. на суму 246259,02грн. (в т.ч. ПДВ 41043,17грн.), виписаними та оформленими з дотриманням усіх норм та вимог чинного законодавства.

Описані вище операції були відображені позивачем у податковому та бухгалтерському обліку, що не заперечується відповідачем та підтверджується актом перевірки.

Згідно п.1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами і доповненнями (далі Закон 168), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.7.4.1. ст. 7 Закону 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР):

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704: "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Системний аналіз вищезазначених норм та документів, наявних в матеріалах справи (договорів, видаткових накладних, податкових накладних, актів виконаних робіт, банківських виписок по рахунках, тощо ) дає підстави зробити висновок, що документи, на підставі яких позивач включив вказані суми до податкового кредиту відповідають критеріям первинного документу, є достовірними та складені за результатами фактичного здійснення господарських операцій. Відтак, зазначені дії позивача, щодо формування податкового кредиту є правомірними.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо посилань органу державної податкової служби на нікчемність правочинів, то слід зазначити наступне.

Такі висновки органу державної податкової служби ґрунтуються на положеннях ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст.228. ЦК України.

Обставини, на які посилається орган державної податкової служби викладені в актах перевірок контрагентів ТОВ «Цайпер-Україна»та ПП «МКМ-Сервіс», (далі акт перевірки контрагента), який представлений не був.

За результатами проведених позапланових перевірок ТОВ «Цайпер-Україна»та ПП «МКМ-Сервіс», податковий орган стверджує, що для здійснення господарської діяльності ТОВ «Цайпер-Україна»та ПП «МКМ-Сервіс»не мали власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів у володінні, кваліфікованих спеціалістів, що є, на думку органу ДПС, основним аргументом при визначенні товарності здійснених операцій. Одночасно, фактів проведення детального аналізу діяльності даних підприємств, а також наявності(відсутності) матеріально-технічної бази, виробничих потужностей та інших активів в актах перевірки контрагентів не наводиться. Як доказ, на підтвердження безтоварності здійснених операцій між ТзОВ «Компанією «Лідер»та контрагентами ТОВ «Цайпер-Україна», ПП «МКМ-Сервіс»працівниками органу ДПС надається лише декларація про оподаткування прибутку підприємств ТОВ «Цайпер-Україна», ПП «МКМ-Сервіс»за один (проміжний) період, яка відображає дані лише податкового обліку, і, жодним чином не відображає даних про господарський стан підприємства.

Дані обставини не можуть вказувати на нікчемність господарських операцій в сукупності з іншими доказами, які наявні в матеріалах справи (Договору поставки №007 від 04.01.2011р.; видаткової накладної № РН-1-10031 від 10.01.2011р. на суму 2100,00грн

(в т.ч.ПДВ 350,00грн.); видаткової накладної № РН-1-11018 від 11.01.2011р. на суму 4593,08грн (в т.ч.ПДВ 765,52грн.); видаткової накладної № РН-1-17010 від 17.01.2011р. на суму 100,56грн (в т.ч.ПДВ 16,76грн.); видаткової накладної № РН-1-18014 від 18.01.2011р. на суму 3360,00грн (в т.ч.ПДВ 560,00грн.); видаткової накладної № РН2-020004 від 02.02.2011р. на суму 49525,20грн (в т.ч.ПДВ 8254,20грн.); видаткової накладної № РН2-030004 від 03.02.2011р. на суму 187672,27грн. (в т.ч.ПДВ 31278,71грн.); податкової накладної № 110041 від 10.01.2011р. на суму 2100,00грн (в т.ч.ПДВ 350,00грн.); податкової накладної № 1110028 від 11.01.2011р. на суму 4593,08грн (в т.ч.ПДВ 765,52грн.); податкової накладної № 117025 від 17.01.2011р. на суму 100,56грн (в т.ч.ПДВ 16,76грн.); податкової накладної № 118020 від 18.01.2011р. на суму 3360,00грн (в т.ч.ПДВ 560,00грн.); податкової накладної № 2020012 від 02.02.2011р. на суму 49525,20грн (в т.ч.ПДВ 8254,20грн.); податкової накладної № 2030010 від 03.02.2011р. на суму 187672,27грн. (в т.ч.ПДВ 31278,71грн.); Договору №003 від 03.02.2011р.; Договору №004 від 03.02.2011р.; Акту приймання виконаних будівельних робіт на суму 61661,86грн.; Акту приймання виконаних будівельних робіт на суму 246259,02грн.; податкової накладної № 202 від 28.02.2011р. на суму 61661,86грн (в т.ч.ПДВ 10276,98грн.); податкової накладної № 203 від 28.02.2011р. на суму 246259,02грн (в т.ч.ПДВ 41043,17грн.); Карточка рах.68 про відображення в бухгалтерському обліку операцій по оприбуткуванню матеріалів, придбаних у ПП «МКМ-Сервіс»в січні 2011р.-лютому 2011р. та про здійснення взаєморозрахунків між ТОВ «Компанія «Лідер»та ПП «МКМ-Сервіс»; Карточка рах.68 про відображення в бухгалтерському обліку операцій по оприбуткуванню матеріалів, придбаних у ТОВ «Цайпер-Україна»в лютому 2011р. та про здійснення взаєморозрахунків між ТОВ «Компанія «Лідер»та ТОВ «Цайпер-Україна», будівельної ліцензії ТОВ «Цайпер-Україна»Серія АГ №573198 виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 25.01.2011р. У переліку видів будівельної діяльності серед інших робіт, є «Генеральний підрядник у будівництві»(код.7.04.00)), оскільки відповідачем не доведено, що передані контрагентом послуги та матеріали потребували наявності неабияких офісних та складських приміщень, транспортних засобів та кваліфікованих спеціалістів.

Вбачається, що при встановленні таких обставин ДПІ у Галицькому районі м. Львова, не подавались запити до відповідних органів, які б могли підтвердити відповідну інформацію. ДПІ у Галицькому районі м. Львова також не перевіряла дійсності такої інформації, а лише взяла до уваги висновки викладені в актах позапланових перевірок ТОВ «Цайпер-Україна»та ПП «МКМ-Сервіс», які і було покладено в основу висновку про наявність порушення.

Норма ст. 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають обєктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За таких обставин, відповідачем не доведено факту відсутності у контрагентів ТОВ «Цайпер-Україна»та ПП «МКМ-Сервіс»виробничих потужностей, майна, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів у володінні, кваліфікованих спеціалістів, які б свідчили про невиконання умов заключених договорів з контрагентом ТзОВ «Компанія «Лідер».

У період здійснення господарських операцій обидва контрагенти були зареєстровані, як юридичні особи, а також були платниками ПДВ, свідоцтва платників ПДВ не було анульовано.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Із вищезазначеного вбачається, що недійсність правочину має бути встановлена саме законом. Однак, у ЦКУ відсутні прямі норми, які б стосувалися правочинів, укладених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і тим більше встановлювали б їх нікчемність.

У ст. 207 ГКУ зазначається, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. За логікою відповідних норм ЦКУ подібне слід розглядати як оспорюваний, а не нікчемний правочин.

Пункті 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»передбачено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначено статтею 228 Цивільного кодексу України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні підвалини держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обороту або обмежених в обороті обєктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

У разі кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК повинна враховуватися вина, яка полягає в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, ухвалений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна або незаконного заволодіння ним тощо.

В ході судового розгляду справи ДПІ не було надано належних доказів, які б підтвердили вину позивача,яка полягає в намірі порушити публічний порядок. Відтак, правочини, укладені ТзОВ «Компанія «Лідер»не є нікчемними, тобто їх нікчемність законом не встановлена.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків, не наведено обґрунтованих доказів та доводів, які б ставили під сумнів реальність вищенаведених правовідносин.

Враховуючи наведене,перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України,суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішеннявід 25.11.2011 р. № 0002092321 та від 25.11.2011р. № 0002102321 прийнято необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відтак що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 71,86,87,94,158, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002092321 та № 0002102321 від 25.11.2011 року винесені Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лідер»сплаченого судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 16 березня 2012 року.

Суддя Мричко Н.І.