Постанова № 22371230, 13.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 р. № 2а-3/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу,

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці звернулося до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просить визнати неправомірними дії державного виконавця при винесенні постанови від 15.12.2011 року ВП № 30173078 про накладення штрафу в розмірі 1 360,00 грн. та скасувати цю постанову, винесену за невиконання рішення Трускавецького міського суду Львівської області у справі № 2а-1324-994/11, згідно якого Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 13.03.2011 року по 22.07.2011 року з врахуванням встановленого ст. 6 Закону країни «Про соціальний захист дітей війни» підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та вже нарахованого та виплаченого підвищення до пенсії. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постанова Трускавецького міського суду Львівської області, на виконання якої відкрито виконавче провадження, прийнята у порядку скороченого провадження, тому підлягає негайному виконанню лише в частині стягнення за один місяць. Згадану постанову позивач оскаржив в апеляційному порядку, провів перерахунок пенсії за один місяць та звернувся про виплату нарахованих коштів до вищестоящого органу. Крім цього, постанова про накладення штрафу не відповідає встановленій формі. Вважає, що за таких обставин постанова про накладення штрафу є безпідставною і підлягає скасуванню.

Позивач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився. 12.03.2012 року надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.

Суд, зясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження»(в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2001 року, який набрав чинності з 09.03.2011 року) та покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (далі Закон № 2677-VI).

Частиною другою статті 19 Конституції України зобовязано органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 10.10.2011 року по справі №2а-1324-994/10 задоволено частково позов ОСОБА_1 та зобовязано Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 13.03.2011 року по 22.07.2011 року з врахуванням встановленого ст. 6 Закону країни «Про соціальний захист дітей війни» підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та вже нарахованого та виплаченого підвищення до пенсії.

Дана постанова, прийнята в порядку скороченого провадження відповідно до вимог 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, допущена до негайного виконання.

Не погодившись з рішенням суду, яке отримало 09.11.2011 року, управління ПФУ у м. Трускавці оскаржило його в апеляційному порядку, подавши 11.11.2011 року через Трускавецький міський суд Львівської області апеляційну скаргу № 5900/06-14 від 10.11.2011 року.

10.10.2011 року Трускавецьким міським судом Львівської області виданий, згідно якого Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці зобовязано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 13.03.2011 року по 22.07.2011 року з врахуванням встановленого ст. 6 Закону країни «Про соціальний захист дітей війни» підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та вже нарахованого та виплаченого підвищення до пенсії.

Виконавчий лист № 2а-1324-994/10 предявлений до виконання підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Виконавче провадження ВП № 30173078 за вищезгаданим виконавчим документом відкрито постановою від 02.12.2011 року і боржнику Управлінню ПФУ в м. Трускавці надано строк для добровільного виконання судового рішення до 08.12.2011 року.

На виконання постанови суду та вимог державного виконавця Управлінням ПФУ в м. Трускавці розпорядженням № 106853 від 07.12.2011 року здійснило перерахунок підвищення до пенсії з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»за період з 13.03.2011 року по 12.04.2011 року, тобто в межах одного місяця. Цей перерахунок разом з пенсійною справою боржник скерував Головному управлінню ПФУ у Львівській області для проведення доплати.

Листом від 08.12.2011 року позивач повідомив державного виконавця про часткове виконання рішення Трускавецького міського суду від 10.10.2011 року, зазначивши також, що перераховану суму пенсії ОСОБА_1 за один місяць включено у виплатну відомість за січень 2012 року, яке з листом про часткове виконання постанови про відкриття виконавчого провадження скеровано 08.12.2011 року на адресу ППВР ВДВС ГУЮ у Львіській області.

Судом встановлено, що у вказаний державним виконавцем строк позивач судове рішення не виконав.

Постановою державного виконавця від 09.12.2011 року на боржника накладено штраф у розмірі 680 грн. з тих мотивів, що на адресу ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області не надійшло підтвердження про повне виконання рішення суду.

Боржнику знову повторний термін до 14.12.2011 року для добровільного виконання рішення суду.

Постановою державного виконавця від 15.12.2011 року на Управління ПФУ у м. Трускавці накладено штраф в подвійному розмірі в сумі 1360 грн. у звязку із повторним невиконанням рішення суду, яка є предметом оскарження даного позову.

Згідно статті 124 Конституції України судові рішення є обовязковими для виконання на території України.

Обовязковість судових рішень є одним із принципів адміністративного судочинства, закріпленого в статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі статтею 5 Закону Закон № 2677-VI, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обовязкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Відповідно до частини першої статті 89 Закону № 2677-VI у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника юридичну особу штраф від двадцяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Відповідно до частини другої цієї ж статті у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем не виконано рішення Трускавецького міського суду Львівської області у справі № 2а-1324-994/11.

Як вбачається з постанови про накладення штрафу від 15.12.2011 року, така винесена за повторне невиконання Управлінням ПФУ в м. Трускавці рішення суду по справі № 2а-1324-994/11.

Порядок розгляду справ у порядку скороченого провадження визначено статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог цієї статті постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

У пункті першому частини першої тієї ж статті передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Поряд з тим, у частині другій статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд, який прийняв постанову, може звернути до негайного виконання постанову у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті (п. 1 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України).

Постанова Трускавецького міського суду від 10.10.2011 року прийнята у скороченому провадженні і в резолютивній її частині зазначено, що вона підлягає негайному виконанню щодо всієї суми заборгованості, а не в межах стягнення за один місяць.

Зважаючи на наведені вище норми закону така постанова зобовязує боржника виконати її у повному обсязі, а не лише в межах стягнення за один місяць і факт її апеляційного оскарження, відповідно до вимог закону, не звільняє орган ПФУ від виконання такого обовязку.

Закріплений у статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права в Україні. Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року (справа «Жовнер проти України») Суд відзначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, також захищає і виконання остаточних та обовязкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. Державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням (п. 38). У справі «Кечко проти України»(рішення від 08.11.2005р.) вказано, що реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобовязань судами не повинні братися до уваги; відсутність ресурсів для оплати заборгованості, присудженої рішенням суду не може бути підставою для зволікання із його виконанням (справа «Михайленки та інші проти України»від 03.11.2004 р.). Таким чином, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обовязків.

Доводи позивача про те, що постанова про накладення штрафу від 15.12.2011 року не відповідає формі, передбаченій Додатком 24 до Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані позивачем дії державного виконавця при винесенні постанови про накладення штрафу від 15.12.2011 року з виконання виконавчого листа № 2а-1324-994/11, виданого 10.10.2011 року Трускавецьким міським судом Львівської області, та саму постанову, суд прийшов до висновку, що дії вчинені, а постанова прийнята з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження»та передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, штраф на позивача-боржника по виконавчому провадженню накладено в порядку і розмірі, встановленому законом, відтак дії державного виконавця та постанова є правомірними, а позов безпідставним.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню зі сторін.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Хома О.П.