Постанова № 22370905, 12.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2012 р. м. Львів№ 2а-10535/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Москаль Р.М., судді Кравчук В.М., Крутько О.В., за участі секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представника позивача Сікиринського Ю.О., представника відповідача Ортинської Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест»до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест»звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001032321 від 13.04.2011 року, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 5884881 грн. Позивач стверджує, що причиною продажу в грудні 2010 року будівельних матеріалів в асортименті за суму 884,6 тис.грн., попередньо придбаних в листопаді 2010 року за 29 млн.грн., була потреба в оборотних коштах для погашення заборгованості по виплаті заробітної плати та інших обовязкових платежів. Оскільки продаж будматеріалів відбувся в умовах фінансової кризи та найменш сприятливий для цього сезонний період товари, товар було продано за ціною, нижчою ніж звичайна (ринкова). Крім того, товар виставлявся для продажу на біржі, тому немає підстав стверджувати про заниження ціни продажу. Податковий орган під час перевірки цих обставин не врахував, тому дійшов помилкового висновку про заниження податкових зобовязань з ПДВ за грудень 2010 року і прийняв спірне податкове повідомлення рішення, про скасування якого заявлено цей позов. Представник позивача таку позицію підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву (том І, а.с. 53-54). Зокрема, зазначив, що протягом грудня 2010 року позивач спершу придбав у ТОВ «БК «Комфортбуд-1»будівельні матеріали в асортименті на загальну суму 29132067 грн., а потім продав той же товар ПП «Квадрат Л», але за значно нижчою ціною 884635 грн., здійснивши таким чином збиткову операцію. Внаслідок реалізації товарів за цінами, нижчими за звичайні, позивач занизив податкові зобовязання з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 4707905,00 грн., що є порушенням п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Представник відповідача таку позицію підтримала, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ТОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради 07.07.1999 року. Підприємство перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Сихівському районі м. Львова.

За період з 01 по 31 грудня 2010 року ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»задекларувало податкові зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 6276758 грн., одночасно до податкового кредиту підприємство віднесло 5796570 грн. (том І, а.с. 75-78). На формування цих показників мало вплив здійснення операцій з гуртової торгівлі будівельними товарами. Так, 26 листопада 2010 року ТОВ «БК «Комфортбуд-1»(за договором Продавець) та ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»(за договором - Покупець) уклали договір купівлі-продажу № 15110, відповідно до п. 1 якого Продавець зобовязується передати у власність Покупця будівельні матеріали (товар) загальною вартістю 29132067 грн. з ПДВ, а Покупець зобовязується прийняти цей товар та оплатити його на умовах даного договору (том І, а.с. 8).

01 грудня 2010 року ті ж сторони уклали договір відповідального зберігання № 121210, відповідно до якого ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»передає, а ТОВ «БК «Комфортбуд-1»приймає на відповідальне зберігання майно згідно з актом приймання-передачі (том І, а.с. 142-143, 144-171).

Згідно з видатковою накладною № 031201 від 03.12.2010 року, виданої на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.2010 року, ТОВ «БК Комфортбуд-1» відвантажило ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»будівельні матеріали (товар) на загальну суму 29132067 грн. загальною кількістю найменувань 3438 шт. (том І, а.с. 116-141). Даний товар залишається на відповідальному зберіганні на підставі договору від 01.12.2010 року та відповідно до акту прийому-передачі від 03.12.2010 року. За наслідками такої операції ТОВ «БК «Комфортбуд-1»видало ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»податкову накладну № 031203 від 03.12.2010 року (том І, а.с. 172-196) на загальну суму 29132067 грн., у т.ч. 4855344,50 грн. ПДВ. Суд встановив, що розрахунків в грошовій формі за придбаний товар в грудні 2010 року на зазначену вище суму не проведено.

Того ж місяця позивач реалізував придбані у ТОВ «БК «Комфортбуд-1»будівельні матеріали в асортименті 3438 шт. приватному підприємству «Квадрат Л»884635 грн. Товар реалізовувався на товарній біржі «Наша», з якою ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»уклало договір № 14 віл 29.02.2008 року про реалізацію на публічних (біржових) торгах (аукціонах) майна (том І, а.с. 277).

Згідно з протоколом проведення прилюдних торгів № О2301 від 24.12.2010 року (том І, а.с. 91) товарна біржа «Наша»провела торги по реалізації належного ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»товару (лот 1) згідно з Додатку № 1 (том І, а.с. 93). Стартова ціна товару та продажна ціна, відповідно до протоколу торгів, одна і та ж 87396,20 грн. з ПДВ, єдиним учасником та переможцем торгів є ПП «Квадрат Л». На підставі цього протоколу підписано біржову угоду від 24.12.2010 року, відповідно до якої ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»(за договором Продавець) зобовязується передати у власність, а ПП «Квадрат Л»(за договором Покупець) зобовязується оплатити та прийняти товар, вартість якого, за результатами біржової торгівлі, становить 87396,20 грн. (том І, а.с. 91). Перелік найменувань, кількість та ціна придбаного товару наведені у Додатку № 1 до біржової угоди № О2311 від 24.12.2010 року, що є невідємною її частиною.

На підставі біржової угоди від 24.12.2010 року сторони підписали договір купівлі-продажу № 2712-01 від 27.12.2010р. (том І, а.с. 35), на виконання якого видано видаткову накладну від 29.12.2010 року на товари в кількості 2975 шт. на суму 87396,20 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 14566,03 грн. (том І, а.с. 99). Крім того, ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»видало ПП «Квадрат Л»податкову накладну № 191 від 29.12.2010 року на цю ж суму (том І, а.с. 197-251).

Згідно з протоколом проведення відкритих торгів № О2301 від 27.12.2010 року (том І, а.с. 91-92) товарна біржа «Наша»повела торги по реалізації належного ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»товару (лот 1), перелік якого наведено у Додатку № 1 (том І, а.с. 93). Стартова ціна товару та продажна ціна, відповідно до протоколу торгів, є 797238,80 грн. з ПДВ, єдиним учасником та переможцем торгів є ПП «Квадрат Л». На підставі цього протоколу підписано біржову угоду від 27.12.2010 року, відповідно до якої ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»(за договором Продавець) зобовязується передати у власність, а ПП «Квадрат Л»(за договором Покупець) зобовязується оплатити та прийняти товар вартість якого, за результатами біржової торгівлі становить 797238,80 грн. (том І, а.с. 95). Перелік найменувань, кількість та ціна придбаного товару наведені у Додатку № 1 до біржової угоди № О2311 від 27.12.2010 року.

На підставі біржової угоди від 27.12.2010 року сторони підписали договір купівлі-продажу №2712-02 від 27.12.2010р., на виконання якого видано видаткову накладну від 30.12.2010 року на товари в кількості 463 шт. на суму 797238,80 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 132873,13 грн. (том І, а.с. 100). Крім того, ТОВ ІК «Комфорт-Інвест»видало покупцю ПП «Квадрат Л»податкову накладну № 206 від 30.12.2010 року на цю ж суму (том І, а.с. 252-261).

Суд встановив, що ПП «Квадрат Л»не перерахував кошти на загальну суму 884635 грн. за придбані будівельні матеріали. Сторони провели розрахунки шляхом зарахування зустрічних вимог за попередніми зобовязаннями (том І, а.с. 271).

ДПІ у Сихівському районі м. Львова в період з 14 по 22 березня 2011 року провела позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест»з питань правильності формування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року, за наслідками якої складено акт № 522/23-209/30478733 від 28.03.2011 року (далі акт перевірки від 28.03.2011 року, том І, а.с. 55-68). В результаті зазначеної перевірки податковий орган встановив, що позивач занизив податкові зобовязання з податку на додану вартість за грудень 2010 року на загальну суму 4707905 грн. при визначенні бази оподаткування по операції з поставки товарів ПП «Квадрат Л»за цінами, не нижчими ціни придбання, чим порушено п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі висновків акта перевірки від 28.03.2011р. податковий орган прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 0001032321 від 13.04.2011 року, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5884881 грн., у т.ч. 4707905 грн. - основний платіж, 1176976 грн. - штрафні (фінансові) санкції (том І, а.с. 7).

Податковий орган вважає, що ТОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест», придбавши будівельні товари в асортименті за ринковою (звичайною) ціною загальною вартістю понад 29 млн.грн., через короткий проміжок часу (в межах місяця) реалізувало такі за ціною, що в тридцять разів нижча за ціну придбання. Оскільки ціна реалізації товару відрізняється від ціни його придбання (звичайної) більше як на двадцять відсотків, то база оподаткування за вказаною операцією повинна визначатися виходячи з рівня звичайної ціни (ціни придбання). Позивач визнає той факт, що придбав товар за ринковими цінами, пояснює значне зниження вартості товару скрутним фінансовим становищем підприємства та необхідністю в обігових коштах, тому в таких діях не вбачає порушення порядку визначення бази оподаткування податком на додану вартість, встановленого Законом України «Про податок на додану вартість».

Оцінюючи спірні правовідносини суд виходить з таких мотивів:

До набрання чинності Податковим кодексом України спірні правовідносини регулював Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168). Відповідно до норми пункту 4.1 статті 4 названого Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.1997 року) поняття звичайних цін для цілей оподаткування податком на додану вартість розуміється та застосовується за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до п. 20.1.1 ст. 20 цього Закону під звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

При застосуванні вказаних норм права суд враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в довідці «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 15.04.2010 року. Касаційний суд серед іншого звернув увагу судів на необхідність ретельного вивчення фактичних обставин, що можуть свідчити про навмисне заниження дохідності окремих операцій або безпідставне завищення сум податкового кредиту деякими платниками податку. Зокрема, у таких випадках слід оцінювати, чи обумовлені збиткові операції розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру). Водночас вчинення збиткових операцій за відсутності розумних економічних мотивів, зокрема: нетипові для звичайної господарської діяльності схеми розрахунків, які можуть сприяти ненадходженню сум податку на додану вартість до державного бюджету; явна невідповідність цін на товари чи послуги звичайному рівню за умови обізнаності платника податків із ринковою кон'юнктурою; придбання товарів у посередників на менш вигідних умовах за наявності прямих ділових зв'язків із виробниками та інші подібні обставини можуть свідчити про навмисний характер збиткових операцій з метою заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. У свою чергу, господарською може бути визнана лише правомірна діяльність платника податку, вчинювана саме з метою одержання доходу, а не з метою заниження податкових зобов'язань. Навмисні дії платників податку, спрямовані на заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій, слід розцінювати як такі, що виходять за межі господарської діяльності.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковий орган надав належні докази того, що товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест» період з 01 по 31 грудня 2010 року здійснило економічно збиткову операцію, продавши придбані раніше в товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»за 29132067 грн. (в т.ч. 4855344,50 грн. ПДВ) будівельні матеріали кількістю найменувань 3438 шт. приватному підприємству «Квадрат Л»за ціною 884635 грн. (в т.ч. ПДВ 147439 грн.). Для порівняння рівня цін відповідач звернувся із запитом № 4340/23-209 від 28.03.2011 року до ТОВ «Метал Холдинг Львів», основним видом діяльності якого є гуртова та роздрібна торгівля металопрокатом, про надання відомостей щодо вартості окремих видів товару (том І, а.с. 292), в результаті чого встановлено наступне (том І, а.с. 70). Згідно зі згаданими вище видатковими накладними від 29.12.2010 року на загальну суму 87396,20 грн. та від 30.12.2010 року на загальну суму 797238,80 грн. ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»продало ПП «Квадрат Л»арматуру (10-32) в кількості 696 т на суму 11265,19 грн. (середня ціна продажу за 1 тонни арматури становила 16,185 грн.) Дана арматура придбана в ТОВ «БК «Комфортбуд-1»в кількості 696 т на суму 3509963,34 грн. (середня ціна придбання за 1 т становила 5042,96 грн. без ПДВ). Згідно з отриманої від ТОВ «Метал Холдинг Львів»відповіді від 28.03.201 1 року за №28/03-2 середня ціна арматури на ринку металопрокату в грудні 2010 року становила 6180 грн. (з ПДВ). Далі, згідно з тих же видаткових накладних ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»продало ПП «Квадрат Л»швелери (10-40) в кількості 49,78 т на суму 896,94 грн. (середня ціна продажу за 1 тонни становила 16,185 грн.) Швелери придбані в ТОВ «БК «Комфортбуд-1»в кількості 49,78 т за ціною 279467,19 грн. (середня ціна придбання за 1 т становила 5614,21 грн. без ПДВ). Згідно з даними ТОВ «Метал Холдинг Львів»середня ціна швелерів на ринку металопрокату в грудні 2010 року становила 7200 грн. (з ПДВ).

Той факт, що ринковою (звичайною) ціною для будівельних матеріалів, що були обєктом купівлі-продажу, є ціна їх придбання визнається позивачем та додатково підтверджується інформацією державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків»щодо рівня середніх ринкових цін на деякі види сталевого прокату станом на грудень 2010 року (том ІІ, а.с. 8).

З огляду на це встановленими є наступні обставини: 1) між подіями придбання та реалізації позивачем товару (будівельних матеріалів) минуло менше календарного місяця; 2) товар придбано за ціною, що відповідає рівню ринкових цін; 3) ціна реалізації товару є в 32 рази нижчою за ціну його придбання.

Тому суд погоджується з доводами податкового органу про те, що ціна реалізації будівельних матеріалів не відповідає рівню ринкових (звичайних) цін, що склались на ринку ідентичних товарів, та відрізняється від них більше як на двадцять відсотків.

Суд не бере до уваги покликання позивача на проведення товарною біржею «Наша»відкритих торгів по реалізації належного йому товару (будівельних матеріалів). З протоколів прилюдних торгів вбачається, що сумарна стартова ціна обох лотів по реалізації будівельних матеріалів становила 884635 грн., що на 28247432 грн. менше від ціни, за яку їх було придбано в межах місяця. Єдине, чим платник податку обґрунтовує доцільність проведення збиткової операції є нагальна потреба в обігових коштах для погашення заборгованості по заробітній платі та обовязкових платежах. Жодних доказів, які б підтверджували зазначені обставини позивач, попри вимогу суду, так і не надав, тому його доводи про те, що продаж з торгів за стартовою ціною, що в 32 рази менша за ринкову, був обумовлений необхідністю пришвидшити таку реалізацію за найвищою ціною є необґрунтованими.

Суд не бере до уваги покликання на вплив сезонного фактору та кризових явищ на ціну реалізації будівельних матеріалів, оскільки між подіями придбання та подальшої реалізації товару минуло менше місяця.

Суд також враховує, що ПП «Квадрат Л»не сплатило позивачу коштів за продаж будівельних матеріалів, а сторони правочину провели зарахування взаємних зобовязань, що поряд з наведеними вище обставинами також свідчить про безпідставність доводів позивача щодо мотивів укладення завідомо збиткової операції.

Отже, ціна реалізованих ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»будівельних матеріалів відрізняється (є нижчою) більше, ніж на 20% за їх звичайну ціну, яка в даному випадку відповідає ціні придбання. Тому суд погоджується з висновком податкового органу про порушення платником податку вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість в грудні 2010 року, а саме занижено базу оподаткування податком на додану вартість на 28247432 грн. (29132067 грн. - 884635 грн.), що зумовило заниження податкових зобовязань ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»з податку на додану вартість на 4707905 грн.

Відтак, прийняте органом ДПС податкове повідомлення-рішення № 0001032321 від 13.04.2011 року про донарахування основного податкового зобовязання з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 4707905 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1176976 грн. ґрунтується на законі, а підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ІК «Комфорт-Інвест»не встановлено.

Судові витрати у даній справі, відповідно до ст. 94 КАС України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 128, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2012 року.

Головуючий суддя Москаль Р.М.

СуддяКравчук В.М.

СуддяКрутько О.В.