Постанова № 22370884, 15.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2012 р. № 2а-11806/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Макар Г.В.

за участю:

представника позивача Критовича І.М.

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Спільного українсько-канадського підприємства "Студія Лева" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до ДПІ у Галицькому районі м. Львова та старшого державного податкового інспектора ДПІ у Галицькому районі м. Львова ОСОБА_2 про скасування акту камеральної перевірки, -

Встановив:

Спільне українсько-канадське підприємство «Студія Лева»у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося з адміністративним позовом до Львівського окружного адміністративного суду до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова і старшого державного податкового інспектора ДПІ у Галицькому районі м. Львова ОСОБА_2 та з врахуванням поданих узагальнених уточнень від 10.01.2012 р., просить зобов»язати ДПІ у Галицькому районі м. Львова вчинити дії скасувати Акт про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість від 10.08.2011 р. №2444/370,15-2/04957350; встановити відсутність компетенції ДПІ у Галицькому районі м. Львова та старшого державного податкового інспектора ДПІ у Галицькому районі м. Львова ОСОБА_2 проводити камеральну перевірку стосовно факту неподання позивачем податкової декларації. В обґрунтування позовних вимог та уточнень зазначає, що предметом камеральної перевірки не може бути неподання (несвоєчасне под податкової звітності, оскільки, згідно з ст. 75.1.1 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органів державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Тобто, ст. 75.1.1 ПКУ встановлено предмет камеральної перевірки. Термін "виключно' вжитий у цій нормі, не дає повноважень інспектору виходити за межі вказаних випадків. Згідно ч. 2 ст. 75.1 ПКУ: "Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служі і межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Заборонено органам ДПС порушувати порядок та предмет такої перевірки. Оскільки, інформація, яка міститься в Акті перевірки, є неправдивою, тому такий Акт підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та узагальнених уточненнях. Просив уточнений позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні уточнений позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях та пояснив, що відповідно до пп. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно п. 76.1 та п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Акт складений ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 10.08.11 №2444/370/15-2/04957350 - не є рішенням суб'єкта владних повноважень індивідуальної дії, оскільки, не має обов'язкового характеру для платника податків та не тягне за собою для нього будь-яких прав та обов'язків, а відтак не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Вважає доводи Підприємства безпідставними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Просив відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступних підстав.

Щодо встановлення відсутності компетенції ДПІ у Галицькому районі м. Львова та старшого державного податкового інспектора ДПІ у Галицькому районі м. Львова ОСОБА_2 проводити камеральну перевірку стосовно факту неподання позивачем податкової декларації суд зазначає наступне.

Згідно ст.41 Податкового Кодексу України контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у п.п.41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Судом встановлено, що ДПІ в Галицькому районі м. Львова проведено камеральну перевірку Спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева»у формі товариства з обмеженою відповідальністю про результати перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень-травень 2011 року, за наслідками якої було складено акт від 10.08.2011 р. №2444/370,15-2/04957350.

Згідно п.61.1 ст.61 Податкового Кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового Кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні позивачем податкові декларації (розрахунки) за період березень-травень 2011 року в органи державної податкової служби не подавалися, відповідно і не можна було проводити камеральну перевірку, оскільки даних, на підставі яких можна було б її проводити не було. Будь-яких заходів державною податковою службою, як контролюючим органом, щодо отримання податкової звітності від Спільного українсько-канадського підприємства "Студія Лева" у формі товариства з обмеженою відповідальністю не вживалося.

Згідно ч. 2 ст. 75.1 ПКУ камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби у межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 Податкового Кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Аналізуючи норми чинного законодавства суд приходить до переконання, що позов в цій частині вимоги підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги: зобов»язати ДПІ у Галицькому районі м. Львова вчинити дії скасувати Акт про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість від 10.08.2011 р. №2444/370,15-2/04957350 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Слід зазначити, що Державною податковою адміністрацією України видано наказ від 25.01.2011р. №41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за №197/18935 (далі Наказ №41), який діяв на час виникнення спірних правовідносин та яким затверджені форми податкової звітності з податку на додану вартість та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих (органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших публічно-правових відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативно-правові і такі, що не мають нормативно-правового характеру, тобто індивідуальні.

Акт ДПІ від 10.08.2011 р. №2444/370,15-2/04957350 не має зобовязального характеру, не є рішенням субєкта владних повноважень, по своїй правовій природі не породжує, не змінює і не припиняє прав та обовязків, а відтак не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, що узгоджується з позицією викладеній в постанові Верховного Суду України від 08.09.2009р. у справі за позовом ВАТ ?Київхімволокно? до ДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень і акта перевірки.

Крім цього, Наказом №41 визначено право субєкта господарювання на подання заперечень (зауважень), оскарження рішень і дій посадових осіб органів податкової служби та не передбачає права звернення до ДПІ щодо скасування акта перевірки, а відтак суд приходить до переконання, що вимоги позивача про зобовязання ДПІ скасувати акт камеральної перевірки не узгоджуються з повноваженнями ДПІ, що передбачені чинним законодавством.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а відтак позов підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

Постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати відсутність компетенції ДПІ у Галицькому районі м. Львова та старшого державного податкового інспектора ДПІ у Галицькому районі м. Львова ОСОБА_2 проводити камеральну перевірку стосовно неподання Спільним українсько-канадським підприємством "Студія Лева" у формі товариства з обмеженою відповідальністю податкової декларації.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяР. Брильовський

Повний текст постанови виготовлений 20.03.2012 року.