Постанова № 2236858, 07.10.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07.10.2008 р.                                                                                                     № 9/419

16:05

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Телевізійний завод «Славутич»

доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення

№ 0005232306/0/57119 від 20.11.2007 р. Суддя: Кротюк О.В. Секретар судового засідання: Молочна І.С.

Представники:

Від позивача                    Таран М.П. (довіреність б/н від 12.02.2008 р.)

Від відповідача:          Сергієчко-Колодій В.В. (довіреність № 55 від 01.04.2008 р.)

Обставини справи:

          Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання нечинними податкове повідомлення-рішення: № 0005232306/0/57119 від 20.11.2007 р.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідачем порушено положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки на позивача не покладено обов’язок сплати відрахувань, встановлених статтею 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та у спосіб, встановлений Конституцією України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами), оскільки позивачем порушено норми статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

статутом Відкритого акціонерного товариства «Телевізійний завод «Славутич»визначено, що Відкрите акціонерне товариство «Телевізійний завод «Славутич»засновано відповідно до наказу Фонду державного майна України від 21.10.1998 р. № 49-ат шляхом перетворення Державного підприємства Телевізійний завод «Славутич»у відкрите акціонерне товариства відповідно до Закону України «Про господарські товариства»та Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 р. № 1099.

Актом перевірки Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва № 4323/2306/24371637 від 14.11.2007 р. встановлено порушення статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 р.», пунктів 1, 2, 3, 6, 7 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями і фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2006 р. № 678, Порядку складання Розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України, за результатами фінансово-господарської діяльності в 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2006 році, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.07.2006 р. № 421, затвердженим у Міністерстві юстиції України 03.08.2006 р. за № 929/12803, - частина прибутку (доходу), що підлягає сплаті за звітний період –2006 рік 51937,31 грн.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва № 0005232306/0/57119 від 20.11.2007 р. на підставі акта перевірки № 4325/2306/24371637 від 14.11.2007 р. визначено суму зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем частина прибутку підприємств, 3021010100, у розмірі: за основним платежем –51937,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –5193,73 грн.

На виконання судового запиту Державним казначейством України 27.05.2008 р. повідомлено, що відповідно до бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001р. № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження»у 2006 році дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності обліковувались за кодом 21010500; дивіденди, одержані від акцій, що належать державі в акціонерних товариствах, створених у процесі приватизації та корпоратизації підприємств державної власності обліковувались за кодом 21010600; дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у власності державних підприємств паливно-енергетичного комплексу обліковувались за кодом 21010700.

На судовий запит Державним казначейством України 07.07.2008 р. повідомлено, що відповідно до бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 р. № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження»у 2006 році «частина прибутку (доходу) господарських організацій (у статутних фондах яких є державна частка, що вилучається до бюджету»обліковується за кодом 21010200.

Аналізуючи матеріали справи в їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог з урахуванням наступного.

Статтею 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20 грудня 2005 року N 3235-IVустановлено, що господарські організації: державні, в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Установлено, що господарські товариства, більш ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, сплачують безпосередньо до Державного бюджету України частину прибутку (доходу) та дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік.

Установлено, що господарські організації, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності, сплачують до загального фонду місцевих бюджетів частину прибутку (доходу).

Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів за результатами фінансово-господарської діяльності 2005 року (крім частини прибутку (доходу), сплаченої відповідно до статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 17 - 19, ст. 267) та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств.

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств, а також господарських організацій, у статутних фондах яких є частка комунальної власності, зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної або комунальної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Порядок і норматив відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (крім порядку і нормативу відрахування частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності, які встановлюються відповідними радами).

Для господарських організацій, визначених частиною п'ятою цієї статті, за умови, що ці господарські організації сплатили за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році частину прибутку відповідно до статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 17 - 19, ст. 267), на суму дивідендів, нарахованих та сплачених за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік, зменшується сума частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті у наступних за датою сплати дивідендів податкових періодах.

Наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 року N 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження»у редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення, затверджено бюджетну класифікацію, зокрема під кодом 21010100 визначено неподаткові надходження - частину чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету, а частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (у статутних фондах яких є державна частка), що вилучається до бюджету, обліковується під кодом 21010200.

Аналізуючи викладені вище обставини суд встановив, що оскаржуване рішення прийнято за невиконання позивачем положень статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20 грудня 2005 року N 3235-IV, якою передбачено, що акціонерні суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу). Враховуючи дану норму та те, що оскаржуваним рішенням визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем частина прибутку підприємств, 3021010100, тобто кодом класифікації, під яким сплачуюється частина доходу господарських організацій –саме державних підприємств. При цьому, відповідно до установчих документів позивача Відкрите акціонерне товариство «Телевізійний завод «Славутич»не є державним підприємством. В свою чергу, суд зауважує, що відповідно до Бюджетної класифікації № 604 частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (у статутних фондах яких є державна частка), що вилучається до бюджету, обліковується під кодом 21010200. Таким чином зазначене в оскаржуваному рішенні призначення платежу та його зміст, визначений відповідним кодом бюджетної класифікації, не відповідають обставинам справи, суб’єктному складу учасників-платників відповідних відносин та змісту платежу, визначеного відповідним кодом бюджетної класифікації.

Щодо застосування штрафних санкцій оскаржуваним рішенням суд зазначає наступне.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Нормами пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181 встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до положень підпункту 17.1.3. статті 17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд констатує, що підпунктом 17.1.3 статті 17 Закону 2181 визначено, що штраф застосовується за донарахування контролюючим органом податкового зобов’язання вразі заниження або завищення суми податкових зобов'язань платником податку. При цьому матеріалами справи встановлено, що оскаржуваним рішенням визначено зобов’язання за платежем: частина прибутку підприємств, а не певного податку (податкового зобов’язання).

Отже, враховуючи те, що вказаний в оскаржуваному рішенні платіж не є податком (податковим зобов’язанням), збором або обов’язковим платежем, а отже визначення та застосування штрафних санкцій за підпунктом 17.1.3 статті 17 Закону 2181 є не правомірним та безпідставним.

Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач діяв з порушенням принципів, визначених статтею 2 КАС України, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)          своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що відповідачем при винесені оскаржуваних податкових повідомлень рішень порушено вищезазначені принципи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність та обгрунтованість прийнятого ним рішення.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва 0005232306/0/57119 від 20.11.2007 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Телевізійний завод «Славутич»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ 24371637) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                              О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –27.10.2008.