Постанова № 22359428, 28.03.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

28 березня 2012 року Справа № 8/84-НМ

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Бучинська Г.Б. , судді Дужич С.П. при секретарі судового засідання Бугай Н.С.

розглянувши апеляційну скаргу позивача - споживчого товариства "Жиско" на рішення господарського суду Житомирської області від 31.01.12 р. у справі № 8/84-НМ

за позовом споживчого товариства "Жиско", м.Радомишль

до 1. Радомишльської районної спілки споживчих товариств, м.Радомишль

2. комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, м. Житомир

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пріорітас", м.Київ

- громадянин ОСОБА_1, м.Київ

про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

За участю представників:

Позивача (скаржника) - ОСОБА_2 ( довіреність № б/н від 17.05. 2011 р.)

Відповідача 1 - Данильченко Ірина Анатоліївна - голова правління, ОСОБА_4 (довіреність № 14 від 12.01.2012 р.), ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 13.01.2012 р.)

відповідача 2 - не з'явився

третіх осіб 1 - Єфремова Жанна Анатоліївна - директор товариства, протокол № 11 від 08.10.2008р., ( посв. водія НОМЕР_1 від 11.03.2001 р. );

2 - ОСОБА_5 ( довіреність № б/н від 12.07.2011 р.)

ВСТАНОВИВ:

Споживче товариство "Жиско" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення предмета позову від 27.11.2009р.) про визнання за ним права спільної власності на частину (у розмірі 76,24%) будівлі універмагу за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, АДРЕСА_1, визнання за ним права власності на універмаг, загальною площею 6128,7 м. кв. в цілому з компенсацією Радомишльській районній спілці споживчих товариств вартості часток у вказаному об'єкті у розмірі 1243347,00грн., а також, про зобов'язання комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради зареєструвати за ним право власності на універмаг.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.04.2009р. суддею Давидюком В.К. порушено провадження по справі № 8/84-НМ.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.12.2009р. у справі № 8/84-НМ (суддя Давидюк В.К.) було частково задоволено позов споживчого товариства "Жиско»до Радомишльської районної спілки споживчих товариств та Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р. по справі 8/84-НМ рішення господарського суду Житомирської області від 04.12.2009р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2011р. по справі №8/84-НМ постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р. та рішення господарського суду Житомирської області від 04.12.2009р. у справі №8/84-НМ скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.03.2011р. суддя Костриця О.О. прийняв до свого провадження справу №8/84-НМ.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.04.2011р. провадження у справі припинено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.05.2011р. у даній справі скасовано ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.04.2011р. та направлено справу №8/84-НМ до господарського суду Житомирської області для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.07.2011р. справу прийнято до провадження суддею Алексєєвим М.В.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.09.2011р. відмовлено позивачу в задоволенні заяви про колегіальний розгляд справи №8/84-НМ, призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2011р. ухвалу господарського суду Житомирської області від 05.09.2011р. скасовано в частині зупинення провадження у справі. В частині призначення судової будівельно-технічної експертизи та відмови позивачу в задоволенні заяви про колегіальний розгляд справи - провадження припинено. Справу повернуто для продовження розгляду.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.12.2011р. справу № 8/84-НМ прийнято до свого провадження суддею Гнисюком С.Д.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 31.01.2012р. у справі №8/84-НМ (суддя Гнисюк С.Д.) в позові споживчого товариства "Жиско" до відповідачів: 1. Радомишльської районної спілки споживчих товариств; 2. комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Пріорітас"; 2) громадянина ОСОБА_1 про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, не підтверджені належними доказами (т.8, арк.справи 120-132).

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач - споживче товариство "Жиско" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Скаржник зазначає, що господарським судом Житомирської області при розгляді справи № 8/84-НМ висновок № 10 досліджено не було, в той же час його і не було відхилено, як це передбачено ч. 6 ст. 42 ГПК України. Крім того, висновок № 10 ґрунтується не на кошторисах та припущенні, як про це зазначає суд, а, зокрема, на даних інвентаризаційної справи, на фотоматеріалах, актах перевірки об'єму виконаних підрядних робіт тощо.

Тому вважає, що стадія дослідження доказів судом була проведена із порушенням норм процесуального права, внаслідок чого фактично не було досліджено важливий доказ у справі.

Скаржник стверджує, що позивачем було проведено погоджене з відповідачем 1 поліпшення універмагу.

Відповідно до ч. 4 ст. 778 ЦК України якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарським судом Житомирської області було відмовлено у задоволенні позову, виходячи з того, що у результаті проведення позивачем ремонту основні властивості орендованих приміщень не змінювалися, тому унеможливлюється висновок про створення орендарем нової речі.

Такий висновок суду ґрунтується на положеннях ст. 332 ЦК України, посилаючись на яку суд зазначає про те, що моментом виникнення нової речі є зміна фізичних характеристик об'єкта переробки.

Також суд, посилаючись на постанову Вищого господарського суду у справі № 39/264-09 (25/295-07), зауважує, що проведення перепланування і реконструкції внутрішніх приміщень у ході капітального ремонту в межах капітальної будівлі не створює нову річ, а лише її поліпшує. Скаржник наголошує, що в даній справі мова йде виключно про самовільне перепланування і реконструкцію, а тому викладені в ній висновки не є застосовуваними до справи № 8/84-НМ.

Виходячи із обставин даної справи, просить врахувати, що поліпшення, здійснені позивачем при проведені ремонтних робіт у приміщені, призвели до якісних змін універмагу в цілому, зокрема, покращився його стан, корисність, комфортабельність, зовнішній вигляд, значно збільшилась вартість як найманого майна, так й універмагу в цілому, тобто є підстави розглядати такі поліпшення, що призвели до створення нової речі. Відповідна правова позиція відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, зокрема, по справах № 20-5/431 від 5 березня 2008 року, № 7/284 від 21 грудня 2006 року, де в якості ознак, що характеризують поліпшення, які призвели до створення нової речі, визначено "...суттєве збільшення вартості майна, його корисність, в порівнянні зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу", а в постанові по справі № 20-4/272 від 05 листопада 2008 року вказано, що новою є річ "... яка має істотно інші ознаки у порівнянні з попереднім об'єктом найму (оренди)".

Також, позивач обгрунтовує свої доводи висновком науково-правової експертизи від 22.03.2010р. Київського регіонального центру Академії правових наук України, в якому зазначено, що споживче товариство «Жиско»має підстави для набуття права спільної часткової власності на приміщення, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., АДРЕСА_1, в порядку статей 328, 331, 332, ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України.

Тому скаржник вважає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно зясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права (т.8, арк.справи 143-147).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №8/84-НМ від 01.03.2012р. апеляційну скаргу споживчого товариства "Жиско" прийнято до провадження, справу призначено до слухання (т.8, арк.справи 142).

Відповідач1 Радомишльська районна спілка споживчих товариств надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду 10.03.2012р. письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника. Вважає апеляційну скаргу, безпідставною та необґрунтованою, натомість, рішення господарського суду Рівненської області, вважає законним і таким, що прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права (т.8, арк. справи 168-171).

Відповідач1 вважає, що єдиним власником спірного майна - приміщення універмагу загальною площею 6128,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була Радомишльська районна спілка споживчих товариств, яка його будувала на власні кошти. Це підтверджується свідоцтвом на право власності серії САА №510775 від 27.12.2004 р. яке долучене до матеріалів справи.

Посилання апелянта на ту обставину, що ніби власником універмагу на момент розгляду справи є гр. ОСОБА_1. вважає безпідставним, адже універмаг вибув із володіння власника - Радомишльської райспоживспілки проти її волі, внаслідок незаконного рішення господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 р. (залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.07.2010 р.) яке було скасовано Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2011 р. та справу направлено на новий розгляд.

14.04.2011р. господарським судом Житомирської області провадження по даній справі було закрито, в зв'язку з відмовою СТ «Жиско»від позову. Але 30.05.2011 р. Рівненським апеляційним господарським судом, за апеляційною скаргою ТОВ ЮК «Пріорітас», яку було залучено в якості третьої особи, рішення апеляційного суду Житомирської області від 14.04.2011р. було скасовано (по формальним причинам, так як до справи не було залучено в якості третіх осіб ТОВ ЮК «Пріорітас»та гр.Шереметьєва) справу було направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Також відповідач 1 зазначає, що апелянтом не зазначено, що Радомишльською райспоживспілкою оскаржено договір купівлі-продажу універмагу гр. ОСОБА_1. та до вирішення справи по суті відносно універмагу судом винесено ухвалу про забезпечення позову.

У запереченні стверджує, що СП «Жиско»орендувало у Радомишльської райспоживспілки лише частину зазначеного універмагу загальною площею лише 3170 кв.м., що становить лише 51.7% від загальної площі універмагу. Ця обставина також суперечить твердженням апелянта в апеляційній скарзі про те, що ніби позивач орендував все приміщення Універмагу.

Стверджує, що позивач (орендар) - СП «Жиско»не було співвласником зазначеного універмагу. Ніяких правовстановлюючих документів на право співвласності на Універмаг у СП «Жиско»не було. Тому до даних правовідносин не може бути застосована ст.365 ЦК України.

Здійснені орендарем, з дозволу власника, ремонтні та опоряджувальні роботи не створили нової речі, що підтверджено висновком спеціалістів. Адже ні функціональне призначення приміщення, ні його загальна площа не змінились, тому до даних правовідносин не може бути застосована ч.4 ст.778 ЦК України.

Також відповідач 1 зазначає, що до зазначених спірних правовідносин безпідставно та неправомірно було застосовано судом першої та апеляційної інстанцій ст.365 ЦК України, зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 09.02.2011р. по справі №8/84-НМ, якою рішення господарського суду Житомирської області від 04.12.2009р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 27 липня 2010 р. було скасовано, та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області. В постанові колегією суддів Вищого господарського суду зокрема зазначено, що господарським судом Житомирської області ст.365 ЦК України була застосована до спірних правовідносин безпідставно та неправомірно.

Зокрема колегія суддів Вищого господарського суду зазначила, що припинення за рішенням суду права особи на частку у спільному майні може бути здійснено лише за наявності одночасно усіх 4-х умов передбачених ст. 365 ЦК Цкраїни: -частка є незначною і не може бути виділена в натурі; -річ є неподільною;-спільне володіння і користування майном є неможливим; -таке припинення не завдасть істотної інтересам співвласника. Суд постановляє рішення про припинення права особи на часткуу спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

В порушення ст.365 ЦК України господарські суди попередніх інстанцій визначаючи за товариством «Жиско»право власності на Універмаг, не прийняли рішення про припинення права власності спілки на частку в універмазі.

Крім того, всупереч ст.365 ЦК України господарські суди попередніх інстанцій стягнули з товариства на користь спілки вартість її частки в універмазі в сумі 1243 347 грн., тоді як вказана вартість мала бути внесена товариством на депозитний рахунок суду, до моменту прийняття рішення, що гарантувало б захист майнових прав спілки.

Також вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій не було враховано, що ст.365 ЦК України передбачає, що звернення з позовом до суду про припинення права особи на частку у спільному майні може бути здійснено не будь-якою особою, а іншим співвласником цього майна. Тобто, товариство «Жиско»не будучи співвласником універмагу не мало права вимагати у судовому порядку припинення права Спілки на частку в універмазі.

Тому вважає, що господарський суд Житомирської області 31.01.2012 р. виніс обґрунтоване та законне рішення, яким відмовив в задоволенні позову СТ «Жиско».

В судове засідання суду апеляційної інстанції 28.03.2012р. представник відповідача2 не зявився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку. (т.6арк.справи 161).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 28.03.2012р. представник позивача (скаржника) - підтримав апеляційну скаргу, в своїх поясненнях посилається на доводи наведені в ній. Вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення порушив норми матеріального та процесуального права. Просить суд апеляційну скаргу задоволити, рішення господарського суду Житомирської області від 31.01.2012 р. у справі №8/84-НМ скасувати.

Предтавник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1. - ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу, з підстав викладених в ній. Вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції є незаконним та необгрунтованим , а тому підлягає скасуванню.

Предтавник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТзОВ "Юридична компанія "Пріорітас" підтримала апеляційну скаргу, з підстав викладених в ній. Вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції є незаконним та необгрунтованим , у зв'язку з чим просить його скасувати.

Представник відповідача 1 - ОСОБА_4. заперечив проти доводів та вимог викладених в апеляційній скарзі, вважає її безпідставною та необгрунтованою. Просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 31.01.12 р. у справі № 8/84-НМ залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідача 1 заперечили апеляційну скаргу, з підстав викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу. Просять суд рішення господарського суду Житомирської області від 31.01.12 р. у справі № 8/84-НМ залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 8/84-НМ від 01.03.2012р. явка представників сторін не визнавалась обовязковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

10.10.2008р. між споживчим товариством "Жиско" (далі позивач, орендар, замовник) та Радомишльською районною спілкою споживчих товариств (далі відповідач 1, орендодавець) укладено договір оренди (найму) нежитлового приміщення №10/10-08 (далі договір) (т. 1, атк.справи 9-15).

Пунктом 1.1 договору сторони узгодили, що орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування (оренду) на умовах, викладених в цьому договорі і додатках, що є невід'ємними частинами договору, приміщення будівлі універмагу за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 3170,00кв.м. (далі - приміщення), та зобов'язується сплачувати орендну плату в строки, розмірах та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.3 договору, орендоване приміщення знаходиться в законному користуванні орендодавця на підставі свідоцтва на право власності (серія САА № 510775 від 27 грудня 2004 року) (т.1, арк.справи 115).

З вищезазначеного свідоцтва вбачається, що універмаг який розташований за адресою АДРЕСА_1 в цілому належить відповідачу1 на праві колективної власності.

Відповідно до п. 1.4 договору, на дату підписання цього договору за данним обліку орендодавця балансова вартість будівлі універмагу з урахуванням його індексації складає 1090706,86грн.

Пунктом 2.1 договору сторони узгодили, що приміщення передається орендарю поповерхово згідно з актами приймання-передачі приміщення в оренду, в яких відображається відповідна інформація про приміщення і його стан, які є невід'ємною частиною цього договору (додатки №3 та №4 до договору).

З моменту підписання акту (актів) приймання-передачі приміщення в оренду орендар зобов'язується фактично зайняти приміщення та почати здійснювати власну господарську діяльність (п. 2.2 договору).

Відповідно до п.2.5 договору, допуск орендаря в приміщення відбувається після підписання акта прийому-передачі приміщення для проведення ремонтних (опоряджувальних) робіт (додаток №2 до договору), в якому відображається відповідна інформація про приміщення і його стан.

Вказана передача не означає передачу приміщення орендодавцем орендарю в оренду, а є тільки підставою для допущення та здійснення орендарем відповідних ремонтних (опоряджувальних) внутрішніх робіт.

На виконання умов п. 2.5 договору, 10.10.2008р. орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення на першому поверсі будівлі універмагу за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 3170,00 кв.м. (далі - приміщення), для проведення ремонтних (опоряджувальних) робіт, підтвердженням чого є підписаний та скріплений печатками представників обох сторін акт приймання-передачі приміщення для проведення ремонтних (опоряджувальних) робіт (т.1, арк.справи 20).

В п. 3 вищезазначеного акту було зазначено, що стан об'єкту оренди на момент передачі потребує проведення наступних ремонтних (опоряджувальних) робіт: ремонтно-будівельні роботи, в тому числі зовнішнє оздоблення приміщення; електромонтажні роботи, в тому числі встановлення зовнішніх мереж електропостачання; сантехнічні роботи; встановлення вентиляції; благоустрій території.

Підпунктом 4.1.2 п. 4.1 договору сторони погодили, що орендар має право проводити реконструкцію приміщення, технічне переозброєння, оздоблювальні роботи, облаштування, поточний ремонт приміщення за письмовим погодженням орендодавця.

10.10.2008р. позивач надіслав відповідачу лист №4 з проханням надати письмовий дозвіл на проведення ремонтних робіт на об'єкті оренди, а саме: провести ремонтно-будівельні роботи, в тому числі зовнішнє оздоблення приміщення; електромонтажні роботи, в тому числі встановлення зовнішніх мереж електропостачання; сантехнічні роботи; встановлення вентиляції; благоустрій території (т.1, арк.справи 102).

Того ж дня 10.10.2008р. за листом № 172 орендодавець повідомив позивача, що споживче товариство "Жиско" приймається асоційованим членом Радомишльської райспоживспілки, а також надається йому дозвіл на проведення ремонтно-будівельних робіт орендованої торгової площі 1 та 2 поверхів універмагу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 3170,00кв.м. У вказаному листі також вказано, що фінансування вищевказаних ремонтних робіт покладається на орендаря в необхідних на те обсягах.

Підпунктом 4.1.8 п. 4.1 договору сторони узгодили, що орендар має право залучати для проведення ремонтних та/або будь-яких інших робіт в орендованому приміщенні третю сторону.

Матеріали справи містять договір генерального підряду №10/10 від 10.10.2008р. укладений між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Градострой" (далі генпідрядник) (далі договір підряду) (т.1, арк.справи 23-28).

Пунктом 1.1 договору підряду сторони узгодили, що предметом договору є виконання генпідрядником власними силами та засобами комплексу ремонтних робіт в приміщенні Універмагу, який знаходиться в Житомирській області, АДРЕСА_1 іменований надалі - "об'єкт", відповідно до договірної ціни (додаток №1) та кошторисів (додатки №2-8), погоджених та затверджених у встановленому порядку сторонами договору.

Пунктом 1.2 договору підряду встановлено, що за дорученням замовника генпідрядник приймає на себе виконання всіх робіт, передбачених в додатках до договору, а замовник приймає та оплачує на умовах передбачених цим договором вищезазначені роботи. Підписанням цього договору генпідрядник підтверджує, що умови кошторисної документації з ним узгоджені, повністю ним приймаються, зауваження до кошторисної документації у генпідрядника відсутні.

Роботи за договором вважаються виконаними генпідрядником і прийнятими замовником після підписання сторонами останнього (у часі) акту виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2В), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3), виконання вимог п.11.3 договору (п. 1.4 договору підряду).

Конкретний обсяг та вартість виконуваних генпідрядником робіт за договором визначається протоколом погодження договірної ціни (додаток № 1) та кошторисами (додаток № 2-8), які є додані до договору та складають невід'ємну частину даного договору (п. 2.2 договору підряду).

Як свідчать матеріали справи, сторонами були підписані локальні кошториси на суму 4002000,00грн. та довідка про вартість виконаних робіт суми 4002000,00грн., копії яких містяться в матеріалах справи (т.1, арк.справи 30-66).

Відповідно до п. 11.1 договору підряду, здавання-прийняття виконаних робіт за договором оформляється актами виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 підписаними сторонами і скріпленими печатками сторін.

В матеріалах справи міститься дозвіл-погодження № 5 від 16.10.2008р. на перепланування орендованих приміщень під виробничо-торгівельний комплекс, за адресою: АДРЕСА_1 виданий відділом регіонального розвитку містобудування та архітектури Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області (а.с.90 т.2), а також робочий проект 59.П/08 "Перепланування орендованих приміщень будівлі універмагу під виробничо-торгівельний комплекс по АДРЕСА_1 виконаний Приватним підприємством "Ідеал-Центр" (т.2, арк.справи 92-107) та лист погодження № 9 від 23.10.2008р. робочого проекту "Перепланування орендованих приміщень будівлі універмагу під виробничо-торгівельний комплекс по АДРЕСА_1 наданий відділом регіонального розвитку містобудування та архітектури Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області (т.2, арк.справи 91).

Отже, підрядник виконав і передав замовнику, а замовник прийняв виконані підрядником роботи, про що сторонами був складений акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008р.

Відповідно до п. 3.1 договору підряду, оплата виконаних робіт за договором проводиться на підставі підписаних сторонами актів виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 не пізніше 10 банківських днів з дати безумовного підписання замовником зазначених актів.

10.12.2008р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання - передачі приміщення в оренду (т. 1, арк.справи 21).

Пунктом 1 акту сторони узгодили, що цим сторони визнають та підтверджують, що орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення, загальною площею 2079,00 кв. м. на дату початку оренди у стані, що частково поліпшений за рахунок орендаря, та перебуває в завершальній стадії ремонтних (опоряджувальних) робіт, які проводяться з письмового погодження орендодавця.

Приміщення знаходиться на 1-му (першому) поверсі універмагу за адресою Житомирська область, АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2 акту, орендна плата починає нараховуватись з 10.12.2008р.

Матеріали справи містять також акт приймання - передачі приміщення в оренду від 27.03.2009р. (т.1, арк.справи 22), яким сторони узгодили, що орендодавець передає, а орендар приймає приміщення загального площею 1091,00 кв. м на дату початку оренди у стані, що частково поліпшений за рахунок орендаря, та перебуває в завершальній стадії ремонтних (опоряджувальних) робіт, які проводяться з письмового погодження орендодавця.

Приміщення знаходиться на 2-му (другому) поверсі Універмагу за адресою Житомирська область, м. Радомишль, вул. Велика Житомирська,1/2.

Відповідно до п. 2 акту, орендна плата починає нараховуватись з 27.03.2009р.

Відповідно до п. 5.1 договору оренди, орендар сплачує орендну плату в розмірі 20,00грн., в тому числі ПДВ (20%) 3,33 грн. за один квадратний метр орендованої площі на місяць.

Зміни розміру орендної плати здійснюються за згодою сторін і оформляються додатковою угодою про внесення змін та доповнень до цього договору відповідно до чинного законодавства України (п. 5.4 договору оренди).

10.02.2009р. відповідачем на адресу позивача було направлено лист №17 (т.1, арк.справи 106), в якому останній повідомив про підвищення орендної плати за оренду приміщення.

10.03.2009р. позивач своїм листом повідомив відповідача про відмову від підвищення орендної плати, посилаючись на п.5.4 договору оренди.

30.03.2009р. відповідач направив на адресу позивача лист-повідомлення №42 з вимогою звільнити орендоване приміщення строком до 01.05.2009р.

Пунктом 7.2 договору оренди сторони узгодили, що по закінченні строку дії договору, якщо сторони не досягли згоди щодо продовження його дії, або в разі розірвання цього договору, або в разі дострокового припинення дії цього договору, орендар зобов'язується, зокрема, звільнити та передати приміщення орендодавцю без врахування поліпшень, що і були виконані орендарем під час дії даного договору (підпункт 2.7.1 п. 7.2 договору оренди).

Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся до суду з вимогою визнання за ним права власності на новостворену річ 78,58/100 об'єкта нерухомості.

Позовні вимоги обґрунтовував, зокрема, п. 2.9 договору оренди яким передбачено, що опоряджувальні внутрішні ремонтні роботи в приміщенні, що виконуються орендарем, є невід'ємними поліпшенням і визнаються сторонами як створення нової речі. Виконані опоряджувальні роботи у будь-якому випадку дають орендарю право частки орендаря в праві власності на приміщення, з чим орендодавець погоджується, підписуючи цей договір.

Крім того, позивач зазначив, що поліпшення приміщення склали 4002000,00грн., оскільки, вартість приміщення згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно становить 1090706,00грн. то частка позивача складає 78,58% вартості приміщення, а частка відповідача складає 21,42% вартості приміщення.

З метою визначення обсягу та вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт та визначення частки позивача в орендованому майні із врахуванням поліпшень, господарським судом ухвалою від 27.05.2009р. було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

З висновку вбачається, що вартість ремонтно-будівельних робіт становить 3989675,00грн. з урахуванням ПДВ.

Частка позивача, як відсоток вартості витрат, які поніс позивач на ремонтно-будівельні роботи, в загальній ринковій вартості об'єкта дослідження (будівлі універмагу), з урахуванням цих поліпшень визначено у двох варіантах показників об'ємно - планувального рішення об'єкта нерухомості, тобто даних корисної площі:

- за умови, що корисна площа об'єкта дослідження складає 5819,76 кв.м. відповідно ринкова вартість будівлі універмагу становить 4887974,00грн., частка позивача, враховуючи понесені ним витрати на виконання ремонтно-будівельних робіт в розмірі 3989675,00 грн. з врахуванням ПДВ, становить 81,62 %;

- за умови, що корисна площа об'єкта дослідження складає 6128,70 кв.м. відповідно ринкова вартість будівлі універмагу становить 5232941,00грн., частка позивача становить 76,24 %.

Свій висновок про вартість ремонтно-будівельних робіт, здійснених позивачем на суму 3989675,00грн., експерт зробив посилаючись лише на кошториси та припустивши, що об'єми відповідних робіт виконані в повному обсязі.

Матеріали справи також містять Звіт про оцінку універмагу, що знаходиться за адресою: м.Радомишль, вул. Велика Житомирська,1/2 проведену приватним підприємством "Бюро незалежних оцінок" з якого вбачається, корисна площа об'єкта дослідження складає 6128,70 кв.м. відповідно ринкова вартість будівлі станом на 31.05.2009р. становить 7147350,00грн. (т.2, арк.справи 145-176).

З метою встановлення можливості спільного користування будівлею універмагу ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 29.04.2010р. було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Житомирське відділення.

З висновку вбачається, що виділити 24/100 частки відповідача в будівлі універмагу, а також передбачити варіанти порядку спільного користування між двома співвласниками, ідеальні долі яких становлять 24/100 та 76/100 частки без зміни або із зміною архітектурно-планувального рішення та переобладнанням інженерних систем будівлі, з дотриманням державних будівельних норм в межах існуючої будівлі, не вбачається можливим.

06.04.2009р. позивач направив на адресу відповідача лист № 49 в якому зазначив, що в зв'язку із вимогою відповідача щодо розірвання договору позивач вимагає компенсувати витрати в сумі 4002000,00грн., понесені при здійсненні ремонтних робіт (т.3, арк.справи 72).

Матеріали справи містять лист відповідь №46 від 10.04.2009р. в якому відповідач не заперечив щодо відшкодування понесених позивачем витрат в сумі 4002000,00грн., однак зазначив, що в зв'язку з відсутністю обігових коштів останній не в змозі провести оплату в такому розмірі (т.3, арк.справи 73).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

10 жовтня 2008 року між Радомишльською районною спілкою споживчих товариств (орендодавець) та Споживчим товариством "Жиско" (орендар) укладено договір оренди (найму) нежитлового приміщення № 10/10-08, згідно з яким орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування приміщення універмагу за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.9 - 22). Вказане приміщення є власністю орендодавця на підставі свідоцтва про право власності від 27.12.2004р. серії САА № 510775 (т.1 а.с.115).

Пунктом 2.1 договору оренди сторони передбачили, що приміщення передається орендарю поповерхово згідно з актами приймання-передачі приміщення, в яких відображається відповідна інформація про приміщення і його стан, що є невід'ємною частиною цього договору (додатки № 3 і № 4 до договору).

Відповідно до актів приймання-передачі приміщення в оренду від 10.12.2008р. Радомишльська районна спілка споживчих товариств передала в оренду, а Споживче товариство "Жиско" прийняло приміщення універмагу за адресою: АДРЕСА_1

В акті приймання-передачі приміщення для проведення ремонтних робіт від 10.10.2008р. вказано, в якому стані знаходились приміщення. Зокрема зазначено, що на момент передачі орендовані приміщення потребують проведення ремонтно-будівельних робіт, в тому числі: зовнішнього оздоблення приміщення, електромонтажних робіт, в тому числі встановлення зовнішніх мереж електропостачання, а також проведення сантехнічних робіт, встановлення вентиляції, здійснення благоустрою території.

Пунктом 3.1.6 договору оренди сторони погодили, що здійснювати поточний та інші види ремонту приміщення, здійснювати поліпшення приміщення відповідно до умов цього договору необхідно за письмовим погодженням з орендодавцем.

10 жовтня 2008 року споживче товариство "Жиско" надіслало Радомишльській районній спілці споживчих товариств листа з проханням надати письмовий дозвіл на проведення ремонтних робіт на об'єкті оренди, а саме:

- провести ремонтно-будівельні роботи, в тому числі зовнішнє оздоблення приміщення;

- електромонтажні роботи, в тому числі встановлення зовнішніх мереж електропостачання;

- сантехнічні роботи;

- встановлення вентиляції;

- благоустрій території (а.с.103, т.1).

Того ж дня 10.10.2008р. листом № 172 орендодавець повідомив орендаря, що споживче товариство "Жиско" приймається асоційованим членом Радомишльської райспоживсілки та йому надається дозвіл на проведення ремонтно-будівельних робіт в приміщенні універмагу по АДРЕСА_1 у м.Радомишлі. У вказаному листі також вказано, що фінансування вищевказаних ремонтних робіт покладається на орендаря в необхідних на те обсягах (а.с.103, т.1).

Наведене також підтверджується постановою правління Радомишльської районної спілки споживчих товариств №51 від 10.10.2008 року (а.с.104-105, т.1).

Для проведення передбачених договором робіт орендар уклав договір генерального підряду від 10.10.2008р. № 10/10 з товариством з обмеженою відповідальністю "Градострой", за умовами якого виконання робіт здійснювалось генпідрядником власними силами та засобами комплексу ремонтних робіт в приміщенні універмагу відповідно до договірної ціни (додаток № 1) та кошторисів (додатки № 2 - № 8), погоджених та затверджених у встановленому порядку сторонами договору (т.1 а.с.23 - 101).

Сума договору підряду на виконання комплексу ремонтних робіт на момент його підписання становила з ПДВ 4002000 грн.

22 жовтня 2008 року СТ "Жиско" затвердило матеріали робочого проекту перепланування орендованих приміщень будівлі універмагу під виробничо-торговельний комплекс по АДРЕСА_1 у м.Радомишлі, виконаного ПП "Ідеал-Центр".

23 жовтня 2008 року від відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області СТ "Жиско" отримано лист-погодження № 9 матеріалів робочого проекту перепланування орендованих приміщень будівлі універмагу під виробничо-торговельний комплекс по АДРЕСА_1 (т.2 а.с.90).

Право власності як суб'єктивне право особи виникає за наявності певних обставин - юридичних фактів. Стаття 328 Цивільною кодексу України у частині першій містить загальну норму, яка встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, не даючи переліку таких підстав, застережуючи, що в якості таких підстав можуть бути правочини. ЦК України містить низку норм, які вказують на способи набуття права власності за якими воно виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників: новостворене майно (ст.331), переробка речі (ст.332), привласнення загальнодоступних дарів природи (ст.333), безхазяйна річ (ст.535), набуття права власності на річ, в якої власник відмовився (ст.336), знахідка (ст.338), бездоглядна домашня тварина (ст. 341), скарб (ст.343), набувальна давність (ст.344), викуп пам'ятки історії та культури (ст.352), реквізиція (ст.353), конфіскація (ст.354), цивільні правочини, спадкування за законом і за заповітом.

Виходячи з матеріалів справи, зокрема договору оренди (найму) нежитлового приміщення від 10.10.2008р. № 10/10-08, СП "Жиско" та Радомишльська районна спілка споживчих товариств знаходяться у договірних відносинах в наслідок реалізації яких була проведена низка ремонтно-будівельних робіт нежитлового приміщення внаслідок чого вказане приміщення набуло значного поліпшення.

Стаття 778 Цивільного кодексу України унормовує правовий режим поліпшення найманої речі та конкретизує ч. 3 ст. 773 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач має право змінювати стан речі, переданої йому в найм лише за згодою наймодавця.

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником в частині вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Юридична доля поліпшення залежить від двох обставин: 1) чи можуть поліпшення бути відокремлені від речі без її пошкодження; 2) чи було надано згоду наймодавцем на проведення такого поліпшення.

У разі, якщо поліпшення може бути відокремлено від речі без її пошкодження, наймач має право на його вилучення. При цьому це право наймач має незалежно від того, чи надався відповідний дозвіл наймодавцем на здійснення поліпшення, чи ні. Якщо поліпшення здійснені за згодою наймодавця наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Реалізація даного права не залежить від того можна, чи ні відокремити поліпшення від речі без її пошкодження. Якщо внаслідок поліпшення створена нова річ, наймач стає її співвласником. Між наймодавцем і наймачем виникає правовий режим спільної часткової власності на об'єкт найму. Частка наймача відповідає його фактичним витратам на поліпшення речі. Проте ч. 4 ст. 778 ЦК України не містить імперативну норму, а надає сторонам право самим врегулювати це питання в договорі.

В разі, якщо поліпшення зроблені без згоди наймодавця і не можуть бути відокремлені від речі, наймач не має право на їх відшкодування.

Законодавство України не містить визначення ознак "нової речі", надавши право правозастосовним органам, в тому числі і судам, тлумачити це поняття виходячи із конкретних обставин справи. На думку суду, при тлумаченні змісту цього поняття слід виходити із характеру поліпшення і тих змін речі, які ними обумовлені. Зокрема, якщо відновлюються якісні характеристики майна, що були ним втрачені внаслідок найму, то в даному випадку нова річ не створюється. В той же час, якщо поліпшення призвели до якісних змін речі, зокрема, покращився її стан, корисність, комфортабельність, зовнішній вигляд, значно збільшилась вартість найманого майна є підстави розглядати такі поліпшення, що призвели до створення нової речі. Саме на таких позиціях стоїть судова практика про розгляді спорів, що виникають із договорів найму. Зокрема, Вищий господарський суд по справах № 20-5/431 від 5 березня 2008 року, № 7/284 від 21 грудня 2006 року в якості ознак, що характеризують поліпшення, які призвели до створення нової речі, визначив "...суттєве збільшення вартості майна, його корисність, в порівнянні зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу", а в постанові по справі № 20-4/272 від 05 листопада 2008 року вказав, що новою є річ "... яка має істотно інші ознаки у порівнянні з попереднім об'єктом найму (оренди)".

Згідно зі ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникатицивільніправа та обов'язки. По суті річчю є все те, за допомогою чого можна задовольнити ту чи іншу потребу і з приводу чого виникають цивільні правовідносини. Річчю можуть бути предмети природного походження, або створені в результаті різноманітної діяльності людини. За законодавством України речі є рухомі та нерухомі. До останніх належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельних ділянках переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до п. 4.1.2 договору оренди від 10.10.2008р. № 10/10-08, укладеного між Радомишльською районною спілкою споживчих товариств і СТ "Жиско», орендар має право проводити реконструкцію, технічне переобладнання, оздоблювальні роботи, облаштування, поточний ремонт приміщення за письмовим погодженням орендодавця.

Як зазначалось вище, 10.10.2008р. СТ "Жиско" надіслало Радомишльській райспоживспілці лист з проханням надати письмовий дозвіл на проведення ремонтних робіт на об'єкті оренди, зазначивши конкретний перелік цих робіт. Того ж дня правління Радомишльської райспоживспілки прийняло рішення про надання такого дозволу СТ "Жиско", поклавши на нього обов'язок здійснити такі роботи за власні кошти, про що повідомило його листом від 10.10.2008р. № 172. Пізніше - 12 листопада 2008 року рішення правління Радомишльської районної спілки споживчих товариств було затверджене постановою конференції споживчої кооперації району.

Таким чином сторонами договору оренди від 10.10.2008р. № 10/10-08 були виконані вимоги ч. 1 ст. 778 ЦК України.

Для проведення ремонтних та будівельних робіт був укладений договір генерального підряду від 10.10.2008р. № 10/10 між СТ "Жиско» та ТзОВ "Градострой". Сума договору на момент його підписання становила 4002000 грн. 22.10.2008р. були затверджені матеріали робочого проекту перепланування орендованих приміщень будівлі універмагу під виробничо-торгівельний комплекс. 23.10.2008р. відділ регіонального розвитку містобудування і архітектури Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області надав лист-погодження № 9 матеріалів робочого проекту "Перепланування орендованих приміщень будівлі універмагу під виробничо-торговельний комплекс по АДРЕСА_1. В результаті виконання вказаних робіт були усунуті ознаки морального зносу, змінилися техніко-економічні показники приміщення (площа, об'єм), замінені інженерні системи зі створенням автономної системи вентиляції та опалення.

Таким чином, поліпшення, які були здійснені в результаті проведення ремонтно-будівельних робіт не можуть бути відокремлені від речі, що була передана в оренду.

В пункті 9.1 договору оренди від 10.10.2008р. № 10/10-08 сторони передбачили, що строк його дії становить 1050 (одна тисяча п'ятдесят) календарних днів з моменту підписання, тобто з 10 жовтня 2008 року. Спір між сторонами договору виник у грудні 2009 року.

На момент виникнення спору щодо встановлення право спільної часткової власності на об'єкт оренди сторони знаходилися у договірних відносинах.

Відповідно до п. 1.3 договору оренди від 10.10.2008р. № 10/10-08 балансова вартість об'єкту оренди становила 1090706, 00 грн. (один мільйон дев'яносто тисяч сімсот шість грн. 86 коп.). Після проведення ремонтно-будівельних робіт за даними висновку будівельно-технічної експертизи вартість будівлі склала 5232941 грн. (п'ять мільйонів двісті тридцять дві тисячі дев'ятсот сорок одна грн.). Таким чином, вартість об'єкту оренди суттєво збільшилася.

Отже, суттєво змінилися характеристики об'єкту оренди, змінилося і функціональне призначення - воно стало придатним не лише для здійснення торговельних операцій, а й для здійснення виробництва, тобто значно покращилися корисні якості об'єкту будівлі.

Таким чином, в результаті проведення будівельних та ремонтних робіт були здійснені такі поліпшення, що призвели до створення нової речі.

Частина 4 ст. 778 ЦК України надає право сторонам врегулювати юридичну долю поліпшення, зроблених під час договору найму. Сторони договору оренди від 10.10.2008р. № 10/10-08 скористалися цим правом. Так, відповідно до п. 2.9 договору: "Опоряджувальні внутрішні ремонтні роботи в приміщенні, що виконуються орендарем, є невід'ємним поліпшенням і визнаються сторонами як створення нової речі. Виконані опоряджувальні внутрішні роботи у будь-якому випадкудаютьорендарюправо частки орендарявправівласності наприміщення з чим орендодавець погоджується, підписуючи цей договір".

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 16.10.2009р. № 10, призначеної ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.05.2009р., частка орендаря у спільній частковій власності на об'єкт оренди становить 76,24 %, а частка Радомишльської районної спілки споживчих товариств - 23,76 % (т.2 а.с.2 - 89).

В той же час, згідно з п. 3.2.4 у випадку розірвання договору орендодавець зобов'язується компенсувати орендарю у повному обсязі, на підставі підтверджуючих документів, всі поліпшення, ремонтні та оздоблювальні роботи, які були здійснені орендарем під час дії договору.

Оскільки на час виникнення спору сторони знаходилися у договірних відносинах, застосувати вказаний пункт договору неможливо.

Таким чином, дійсна (ринкова) вартість об'єкту оренди становила 5232941 грн., а дійсна (ринкова) вартість частки відповідача в об'єкті оренди - 1243347 грн. (5232941 грн. х 23,76 % : 100 %).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 16.07.2010р. № 140, призначеної ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 29.04.2010р., не вбачається виділити позивачу окремий поверх, а тому необхідно виділити (відокремити) частину торгового залу, що в свою чергу призведе до порушення державних будівельних норм. Тому, виходячи з вищенаведеного, а також із фактичного використання та функціонального призначення приміщень досліджуваної будівлі універмагу, що розташована в м.Радомишлі Житомирської області по АДРЕСА_1, взявши до уваги розташування інженерних комунікацій (систем водопостачання та каналізації, електропостачання, опалення та вентиляції), експерт прийшов до висновку, що виділити 24/100 частки відповідача в будівлі універмагу, а також передбачити варіанти порядку спільного користування між двома співвласниками, ідеальні долі яких становлять 24/100 та 76/100 частки без зміни або із зміною архітектурно-планувального рішення та переобладнанням інженерних систем будівлі, з дотриманням державних будівельних норм в межах існуючої будівлі, не вбачається за можливе.

Згідно з ч.1 ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'Ї.

У зв'язку з тим, що поліпшення, проведенні в орендованому приміщенні, не можуть бути відокремлені від цього приміщення, і такі поліпшення призвели до створення нової речі і відповідно споживче товариство "Жиско" зобов'язане компенсувати Радомишльській райспоживспілці вартість її частки в об'єкті оренди в розмірі 1243347 грн.

Щодо вимог позивача до КП «Житомирське міжміське бюро технічної інвентаризації»Житомирської області про спонукання останнього зареєструвати право власності на об»єкт нерухомого майна в цілому позивач не довів, що вказаний відповідач порушив його права та охоронювані законом інтереси. До порушення провадження у справі позивач не звертався до вказаного відповідача з вимогами здійснити реєстрацію права власності.

У зв»язку з цим суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог до КП «Житомирське міжміське бюро технічної інвентаризації» за безпідставністю.

Також суд відмовляє у задоволенні позову щодо визнання права спільної власності споживчого товариства «Жиско»на частку будівлі універмагу за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль, вул. Житомирська, Ѕ, оскільки визнання права власності на вказаний об»єкт в цілому виключає можливість визнання права спільної власності.

Відповідно до ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу господарський суд, керуючись положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене Рівненський апеляційний господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно апеляційна скарга позивача споживчого товариства «Жиско»на рішення господарського суду Житомирської області від 31.01.2012р. у справі №8/84-НМ підлягає частковому задоволенню.

При цьому, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача із дорученням їх видати господарському суду Волинської області.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача споживчого товариства «Жиско»на рішення господарського суду Житомирської області від 31.01.2012р. у справі №8/84-НМ задоволити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 31.01.2012р. у справі №8/84-НМ - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задоволити частково.

Визнати право власності - споживчого товариства «Жиско»на об»єкт нерухомого майна в цілому універмаг за адресою: Житомирська область, м.Радомишль, вул. Велика Житомирська, 1/2.

Стягнути з споживчого товариства «Жиско»Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 33 (код ЄДРПОУ 36105817) на користь Радомишльської районної спілки споживчих товариств Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль вул. 9 січня, 12 (код ЄДРПОУ 01749361) 1243347,00 грн. (один мільйон двісті сорок три тисячі триста сорок сім грн. 00 коп.) компенсації вартості частини в об»єкті оренди нерухомого майна за адресою: Житомирська область, м.Радомишль, вул. Велика Житомирська, 1/2.

Стягнути з Радомишльської районної спілки споживчих товариств Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль вул. 9 січня, 12 (код ЄДРПОУ 01749361) на користь споживчого товариства «Жиско»Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 33 (код ЄДРПОУ 36105817) 25500,00 грн. (двадцять п»ять тисяч п»ятсот грн. 00 коп.) витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судового збору у розмірі 32726,00 грн. (тридцять дві тисячі двісті сімдесят шість грн. 50 коп.) за розгляд апеляційної скарги.

В решті позову відмовити.

Видачу наказів доручити господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Дужич С.П.