Постанова № 22359207, 26.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.12 Справа № 5015/3339/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Зварич О.В.

суддів Якімець Г.Г.

Гриців В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Смартком” (надалі ПП “Смартком”) б/н від 21.12.2011р. (вх.№ 63 від 12.01.2012р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2011р.

у справі №5015/3339/11

за позовом: Приватного підприємства “Кіт-97” (надалі ПП “Кіт-97”)

до відповідача: ПП “Смартком”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Снєжка-Україна” (надалі ТзОВ “Снєжка-Україна”)

про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 51900,00 грн., пені в розмірі 4011,28 грн., індексу інфляції в розмірі 3907,40грн., 3% річних - 775,32 грн. та стягнення судових витрат,

за участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: ОСОБА_1 представник (довіреність № 03/11 від 10.05.2011р.);

від третьої особи: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.12.2011р. у справі №5015/3339/11 (враховуючи додаткове рішення від 09.02.2012р. у даній справі, суддя Довга О.І.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПП «Смартком»на користь ПП «Кіт-97»42900,00 грн. боргу, 3315,64 грн. пені, 641,74грн. 3% річних, 3123,12 грн. інфляційних втрат, 449,80 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 9000,00 грн. боргу, 695,64 грн. пені, 784,28 грн. інфляції, 133,58 грн. 3 % річних відмовлено повністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязань по генеральному договору транспортного експедирування № е/0208/10ю.о. від 23.02.2010р., враховуючи часткову оплату наданих послуг та беручи до уваги, те, що сума заборгованості по акту здачі-приймання робіт № 00000715 від 07.07.2010р. на суму 9000,00 грн. позивачем не підтверджена належними та допустимими доказами, заборгованість відповідача перед позивачем становить 42900,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, в результаті неповного зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи. Зокрема, зазначає, що на частині документів, які подано в обґрунтування позовних вимог до господарського суду позивачем, підпис директора Дуткевич Ю.І. підроблено, наприклад акт здачі-прийняття робіт № 00000638 від 22.06.2010р., та ін. документи. Між підприємствами не проведено звірки, а тому відповідач не зміг точно визначити суми заборгованості. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 08.12.2011р. у справі №5015/3339/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в позовних вимогах.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що місцевим господарським судом були зясовані всі обставини справи та розглянуті всі докази. Звертає увагу суду на те, що акти здачі-приймання робіт підписані відповідачем без зауважень та претензій. Згідно п. 5.3 договору відповідач зобовязаний був сплатити за надані послуги протягом 16 банківських днів, чого не зробив. Надіслану йому претензію від 29.03.2010р. залишив без задоволення. Просить залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2012р. у звязку з перебуванням суддів Юрченко Я.О. та Хабіб М.І. у відпустці введено в склад судової колегії для розгляду апеляційної скарги ПП «Смартком»суддів Якімець Г.Г., Гриців В.М.

Позивач та третя особа не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 20.03.2012р. та реєстр вихідної кореспонденції ЛАГС від 20.03.2012р.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 08.12.2011р. у справі №5015/3339/11 з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП “Кіт-97” (експедитор) та ПП «Смартком»(клієнт) укладено генеральний договір транспортного експедирування №е/0208/10 ю.о. від 23.02.2010р., за умовами якого експедитор від свого імені бере на себе зобовязання за плату і за рахунок клієнта, систематично протягом строку дії даного договору, виконати послуги, повязані з перевезенням вантажів клієнта вантажним автомобільним транспортом у приміському й міжміському сполученні по території України (а.с.12-17, т.1).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що експедитор організовує перевезення вантажів на підставі письмових заявок, що подаються клієнтом.

Експедитор, згідно умов даного договору, особисто виконує послуги, повязані з перевезенням вантажів клієнта вантажним автомобільним транспортом. У разі залучення експедитором до виконання своїх зобовязань за даним договором інших осіб у відносинах з ними експедитор виступає від свого імені та в повній мірі несе відповідальність перед клієнтом за дії чи бездіяльність таких залучених осіб (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору розмір плати за надані транспортно-експедиційні послуги визначається в заявках і є погодженим при прийнятті експедитором зазначених заявок до виконання.

Згідно п. 5.2 договору розрахунки за надані транспортно-експедиційні послуги здійснюються клієнтом на підставі ТТН з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта приймання-передачі наданих послуг, податкової накладної та рахунку, виставленого експедитором для оплати.

В пункті 5.3 договору зазначено, що вантажовідправник оплачує надані послуги по перевезенню вантажів протягом 16-ти банківських операційних днів після одержання всіх документів, вказаних в п. 5.2 даного договору, якщо інше не вказано в заявці.

Сторони погодили, що оплата за транспортно-експедиційні послуги здійснюється в безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень, шляхом перерахування клієнтом суми вартості зазначених послуг в гривні на поточний банківський рахунок експедитора (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 6.5 договору у разі затримки оплати за виконані відповідно до даного договору роботи, клієнт сплачує на вимогу експедитора пеню, що нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла в період такого прострочення.

Пунктами 10.1, 10.2, 10.3 передбачено, що даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк даного договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 даного договору та закінчується 31 грудня 2010 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. У разі відсутності протягом одного місяця до закінчення чергового строку дії даного договору офіційного письмового повідомлення, надісланого рекомендованим листом від будь-якої із сторін іншій стороні, про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії даного договору вважається кожного разу продовженим до 31 грудня наступного року.

Генеральний договір транспортного експедирування № е/0208/10 ю.о. від 23.02.2010р. підписаний та скріплений печатками обох сторін, що свідчить про погодження сторонами всіх істотних умов даного договору.

В матеріалах справи наявні належним чином оформлені акти приймання виконаних робіт: № К-00000116 від 23.02.2010р. на суму 2000,00 грн., № № К-00000149 від 03.03.2010р. на суму 6000,00 грн., № К-00000174 від 11.03.2010р. на суму 7500,00грн., № К-00000173 від 12.03.2010р. на суму 2200,00 грн., № К-00000178 від 12.03.2010р. на суму 10000,00 грн., № К-00000201 від 16.03.2010р. на суму 8000,00 грн., № К-00000209 від 19.03.2010р. на суму 7000,00 грн., № К-00000215 від 23.03.2010р. на суму 3950,00 грн., № К-00000230 від 25.03.2010р. на суму 1900,00 грн., № К-00000246 від 29.03.2010р. на суму 3200,00 грн., № К-00000247 від 29.03.2010р. на суму 3200,00 грн., № К-00000264 від 01.04.2010р. на суму 3200,00 грн., № К-00000299 від 08.04.2010р. на суму 6800,00 грн., № К-00000371 від 23.04.2010р. на суму 7000,00 грн., № К-00000404 від 30.04.2010р. на суму 4700,00 грн., № К-00000461 від 17.05.2010р. на суму 6000,00 грн., № К-00000478 від 19.05.2010р. на суму 5000,00 грн., № К-00000555 від 25.05.2010р. на суму 2350,00 грн., № К-00000531 від 28.05.2010р. на суму 8700,00 грн., № К-00000557 від 31.05.2010р. на суму 5200,00 грн., № К-00000571 від 03.06.2010р. на суму 1800,00 грн., № К-00000573 від 04.06.2010р. на суму 2500,00 грн., № К-00000594 від 08.06.2010р. на суму 7400,00 грн., № К-00000604 від 10.06.2010р. на суму 500,00 грн., № К-00000605 від 10.06.2010р. на суму 1900,00 грн., № К-00000606 від 10.06.2010р. на суму 2800,00 грн., № К-00000607 від 11.06.2010р. на суму 5200,00 грн., № К-00000610 від 14.06.2010р. на суму 5100,00 грн., № К-00000637 від 22.06.2010р. на суму 1800,00 грн., № К-00000638 від 22.06.2010р. на суму 6300,00 грн., № К-00000639 від 22.06.2010р. на суму 1800,00 грн., № К-00000661 від 29.06.2010р. на суму 5400,00 грн., № К-00000789 від 29.07.2010р. на суму 3100,00 грн., № К-00000790 від 29.07.2010р. на суму 1700,00 грн., № К-00000800 від 30.07.2010р. на суму 6700,00 грн., № К-00000801 від 30.07.2010р. на суму 1800,00 грн., № К-00000803 від 30.07.2010р. на суму 7000,00 грн., № К-00000802 від 30.07.2010р. на суму 2900,00 грн., № К-00000830 від 04.08.2010р. на суму 3000,00 грн., № К-00001403 від 10.11.2010р. на суму 2500,00 грн., № К-00001424 від 15.11.2010р. на суму 1800,00 грн., № К-00001604 від 21.12.2010р. на суму 2400,00 грн., № К-00001613 від 22.12.2010р. на суму 2100,00 грн., № К-00001625 від 28.12.2010р. на суму 7700,00 грн., № К-00000130 від 03.02.2011р. на суму 2900,00 грн., № К-00000282 від 14.03.2011р. на суму 3000,00 грн., № К-00000281 від 15.03.2011р. на суму 2200,00 грн., № К-00000333 від 21.03.2011р. на суму 6600,00 грн., № К-00000333 від 21.03.2011р. на суму 6600,00 грн., та товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг з перевезення вантажів, обумовлених генеральним договором транспортного експедирування № е/0208/10 ю.о. від 23.02.2010р. (а.с. 20-119, т.1).

Таким чином, в період з лютого 2010р. по березень 2011р. (включно) позивач надав відповідачу послуги за вищевказаним договором на загальну суму 219400,00 грн.

Відповідачем проведено часткову оплату наданих йому послуг з перевезення вантажів в сумі 167500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.120-144, т.1).

З акту звірки взаємних розрахунків, який підписаний та скріплений печатками сторін вбачається, що станом на 15.08.2011р. сума боргу відповідача перед позивачем складає 51900,00 грн. (а.с.16-17, т.3).

29 березня 2011 року позивач надіслав відповідачу претензію на суму 70044,10 грн. (а.с. 18-19, т.1), яка залишена відповідачем без задоволення.

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом слугувало невиконання відповідачем своїх договірних зобовязань по оплаті наданих йому послуг з перевезення вантажів.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1 ст.316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу.

У відповідності із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2010р. між позивачем та відповідачем укладено генеральний договір транспортного експедирування № е/0208/10 ю.о.

На виконання умов даного договору в період з лютого 2010р. по березень 2011р. (включно) позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажів на суму 219400,00 грн., про що свідчать підписані обома сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем в повному обсязі взятих на себе зобовязань по оплаті наданих йому послуг.

Із врахуванням часткової оплати ПП «Смартком»наданих йому транспортних послуг, сума боргу відповідача перед позивачем по генеральному договору транспортного експедирування № е/0208/10 ю.о. від 23.02.2010р. становить 42900,00 грн. та підтверджується матеріалами справи.

Проаналізувавши вищенаведені приписи ЦК України та матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано та правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 42900,00 грн. заборгованості за надані транспортні послуги.

Оскаржуваним рішенням місцевий господарський суд відмовив позивачу в стягненні боргу в сумі 9000,00 грн. по акту здачі-прийняття робіт № 00000715 від 07.07.2010р. у звязку із тим, що вона не підтверджена належними та допустимими доказами.

В цій частині рішення господарського суду Львівської області від 08.12.2011р. у справі 5015/3339/11 сторонами не оскаржується.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно частково задоволено вимоги позивача та стягнуто з відповідача 3% річних в сумі 641,74 грн. та 3123,12 грн. інфляційних втрат.

Законним та обгрунтованим є оскаржуване рішення місцевого господарського суду також і в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3315,64 грн. (відповідно до суми основного боргу, яка підлягає до стягнення) за період прострочення з 03.12.2010 по 03.06.2011 року, враховуючи наступне:

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтями 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. №543/96-ВР з наступними змінами та доповненнями передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.5 договору у разі затримки оплати за виконані відповідно до даного договору роботи, клієнт сплачує на вимогу експедитора пеню, що нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла в період такого прострочення.

Покликання апелянта щодо невиконання позивачем прийнятого на себе зобовязання по заявці № LV-0002296П від 07.07.2010р. враховане судом першої інстанції при розгляді даної справи та оскаржуваним рішенням відмовлено у позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача 9000,00 грн. боргу, яке в цій частині сторонами не оскаржувалось.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення господарського суду Львівської області від 08.12.2011р. у справі №5015/3339/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддяЗварич О.В.

СуддяЯкімець Г.Г.

СуддяГриців В.М.