Постанова № 22359202, 27.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.12 Справа № 5015/794/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіЮрченка Я.О.

суддівГриців В.М.

Данко Л.С.

розглянув апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-матс», м.Львів № 01/08-1 від 01.08.2011р. та ОСОБА_2, м.Львів б/н від 01.08.2011р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2011р.

у справі № 5015/794/11

за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова, м.Львів

до відповідача 1: Виробничо-комерційної корпорації «Ефа-Львів», м.Львів

до відповідача 2: Спеціалізованого обєднання «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів», м.Львів

до відповідача 3: Закритого акціонерного товариства «Концерн Матс», м.Львів

до відповідача 4: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Матс», м.Львів

до відповідача 5: Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Разом», м.Львів

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2, м.Львів

за участю третьої особи 2 на стороні позивача із самостійними вимогами на предмет спору: Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», м.Дніпропетровськ

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м.Львів

про визнання недійсними договорів

За участю представників:

третьої особи 2: Жарський І.Р.

позивача, відповідачів 1, 2, 3, 4, третіх осіб 1,3: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011р. у справі № 14/104 (19/62) касаційну скаргу ДПІ у Франківському районі м.Львова на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2010р. у справі № 14/104 (19/62) залишено без задоволення; касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк»на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2010р. у справі № 14/104 (19/62) задоволено частково; постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2010р. та рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2010р. у справі № 14/104 (19/62) скасовано в частині припинення провадження щодо позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»про визнання недійсним договору про надання маркетингових послуг від 22.12.2003р., укладеного між ВКК «Ефа-Львів»та Спеціалізованим об'єднання «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»; договору купівлі-продажу приміщень від 24.03.2004р., укладеного між ВКК «Ефа-Львів»та ЗАТ «Концерн Матс»; договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р., укладеного між ЗАТ «Концерн Матс»та ТзОВ «Маркет-Матс», в цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області, в іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2010р. та рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2010р. у справі № 14/104 (19/62) залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.07.2011р. у справі № 5015/794/11 відхилено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Матс»про застосування позовної давності; позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»у справі № 14/104 (19/62) (5/670-19/78) до відповідача 1 Виробничо-комерційної корпорації «ЕфаЛьвів», до відповідача 2 Спеціалізованого об'єднання «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів», до відповідача 3 Закритого акціонерного товариства «Концерн Матс», до відповідача 4 Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Матс», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2, про визнання недійсним договору про надання маркетингових послуг від 22.12.2003р., укладеного між Виробничо-комерційною корпорацією «ЕфаЛьвів»та Спеціалізованим об'єднанням «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»; визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 24.03.2004р. укладеного між Виробничо-комерційною корпорацією «ЕфаЛьвів»та Закритим акціонерним товариством «Концерн Матс»; визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р. укладеного між Закритим акціонерним товариством «Концерн Матс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркет Матс»- задоволено повністю:

- визнано недійсним договір про надання маркетингових послуг від 22.12.2003р., укладений між Виробничо-комерційною корпорацією «ЕфаЛьвів»та Спеціалізованим об'єднанням «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 24.03.2004р., укладений між арбітражним керуючим (ліквідатором) ВКК «Ефа-Львів»Артамоновим А.А. та Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі за № 131;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.10.2004р., укладений між Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркет-Матс», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований у реєстрі за № 9909;

- стягнуто солідарно з Виробничо-комерційної корпорації «Ефа-Львів»(юридична адреса: вул.Чупринки, 80/7, м.Львів; фактична адреса: вул. Винниченка, 30, м. Львів; код ЄДРПОУ 20784630), з Спеціалізованого об'єднання «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»(вул.Винниченка, 3, м.Львів, 79008; код ЄДРПОУ 30993724), з Концерну «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства (вул.Лисенка, 23 А, м.Львів, 79008; код ЄДРПОУ 20857814) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Матс»(вул.Івана Франка, 7, м.Львів, 79005; код ЄДРПОУ 23275120) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ, 49094; код ЄДРПОУ 14360570) 425 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийняті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.1, 3, 11, 202, 203, 204, 205, 215, 216, 572, 585 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 179, 193 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТзОВ «Маркет-Матс»- відповідач 4 у справі подав апеляційну скаргу № 01/08-1 від 01.08.2011р., в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог третій особі з самостійними вимогами на предмет спору ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом при прийнятті рішення не встановлено фактичних обставин справи, неповністю зясовано та не доведено обставини, які мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що під забороною відчуження (арештом) згідно з довідкою, виданою з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна приватним нотаріусом ОСОБА_4 Львівського міського нотаріального округу 17.03.2004р. за № 900110-141 обєкт продажу не перебував. Проте зазначена довідка судом до уваги не взята, що вказує на те, що судом при прийнятті рішення не зясовано обставини справи, рішення прийнято односторнньо. Окрім того, скаржник вважає, що твердження, що на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.10.2004р. судом розглядалась справа № 5/670-19/78 про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень (за адресою: м.Львів, вул. Лисенка, 23А), а також прохання визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.10.2004р. недійсним, як такий, що не відповідає вимогам законодавства та порушує інтереси держави, не відповідають дійсності, є законодавчо необгрунтованими та не мають бути прийняті судом до уваги. Враховуючи те, що набуття права власності ТОВ «Маркет-Матс»на майно було здійснене у відповідності до вимог чинного заканодавства України, усі грошові та майнові зобовязання стосовно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.10.2004р. ТзОВ «Маркет-Матс»виконані повністю у встановлені терміни, ТОВ «Маркет-Матс»є добросовісним набувачем.

ОСОБА_2 третя особа 1 також подала апеляційну скаргу б/н від 01.08.2011р., в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог третій особі з самостійними вимогами на предмет спору ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, в результаті неповного зясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема апелянт зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції порушив вимоги ст.267 ЦК України, щодо застосування позовної давності. Окрім того, вважає, що суд, посилаючись на ч.2 ст.27 Закону України «Про заставу», яка передбачає право заставодавця відчужувати заставлене майно лише за згодою заставодержателя, зробив помилковий висновок про відсутність в матеріалах справи згоди. Така згода, на думку скаржника, надана представником ПАТ «Приватбанк»в рішенні комітету кредиторів, оформленому протоколом зборів комітету кредиторів ВКК «Ефа-Львів»№ 3 від 27.11.2003р., згідно з яким, комітет кредиторів одноголосно надав згоду на продаж ліквідатором на відкритих торгах адміністративного будинку банкрута за адресою: м.Львів, вул.Лисенка, 23 «А»по оціночній вартості.

ВКК «Ефа-Львів»у відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Маркет-Матс»просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

ЗАТ «Концерн Матс»у запереченні на апеляційні скарги просив рішення суду залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

ПАТ КБ «Приватбанк»у запереченні на апеляційну скаргу ТзОВ «Маркет-Матс»просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач, відповідачі 1,2,3,4 треті особи 1,3 явки представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки не повідомили.

Виходячи з приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, яких є достатньо для вирішення спору по суті, за відсутності представників відповідачів 1,2,3,4, третіх осіб 1,3, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні представник третьої особи 2 проти вимог та доводів апеляційних скарг заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення. При цьому повідомив, що 28.11.2011р. між ОСОБА_2 та ПАТ «ПриватБанк»було укладено договір відступлення права вимоги, згідно з яким ПАТ «ПриватБанк»передав, а ОСОБА_2 набула права вимоги до ВКК «Ефа-Львів»по кредитному договору № 723 від 27.12.2001р. Відтак, на даний момент всі порушені права та інтереси третьої особи 2 з самостійними вимогами на предмет спору в даній справі є захищеними та реалізованими. Окрім того, ухвалою Госопдарськго суду Львівської області від 28.12.2001р. у справі № 7/229-7/109 про банкрутство ВКК «Ефа-Львів»ліквідовано; згідно з довідкою АЖ № 371498 від 17.02.2012р. ВКК «Ефа-Львів»виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представника третьої особи 2, оцінивши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Із змісту наведеної статті 101 ГПК України випливає, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, виходячи з обставин, які існували на момент його прийняття.

Третя особа 2 з самостійними вимогами на предмет спору у належній процесуальній формі від позову не відмовлялась. Відповідач 1 на момент прийняття оскаржуваного рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2011р., існував як юридична особа та припинений не був. Відтак, правові підстави для припинення провадження у справі за ст.80 ГПК України відсутні. Спір за вимогами третьої особи 2 підлягає розгляду та вирішенню по суті заявлених вимог.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу учасників процесу на те, спір за вимогами позивача ДПІ у Франківському районі м.Львова вирішений та завершився прийняттям постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2011р., якою залишено без задоволення касаційну скаргу ДПІ у Франківському районі м.Львова на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2010р. у справі № 14/104 (19/62).

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2001р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ВКК «Ефа-Львів»був укладений кредитний договір № 723, згідно з яким ЗАТ КБ «ПриватБанк»надав ВКК «Ефа-Львів»кредит в сумі 160000 грн. терміном до 27.11.2002р. з оплатою 35 відсотків річних.

Для забезпечення своєчасного виконання своїх зобовязань по кредитному договору № 723 від 27.12.2001р., 29.12.2001р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(заставодержатель) та ВКК «Ефа-Львів»(заставодавець) був укладений договір застави майна, згідно з яким заставодавець надав в заставу належне йому на праві власності майно, зокрема нерухоме майно приміщення складу гаражу, нежитловою площею 36,2 кв.м., позначене на плані літерою 1 та споруду клубу, загальною нежитловою площею 769,5кв.м., позначену на плані літерою 2, які розташовані по вул.Лисенка, 23 «А»у м.Львові, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, а також проставлена заборона на відчуження приміщень складу гаражу, позначеного на плані літерою 1, та споруди клубу, позначеної на плані літерою 2, які розташовані по вул.Лисенка, 23 «А» у м.Львові.

Постановою Господарського суду Львівської області від 08.05.2003р. у справі № 7/229-7/109 ВКК «Ефа-Львів» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 30.09-17.10.2003р. Артамонова А.А. призначено ліквідатором у справі № 7/229-7/109.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05-02.06.2003р. у справі № 7/229-7/109 визнано ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі ЗГРУ Приватбанк у м.Львові поточним кредитором у справі про визнання банкрутом ВКК «Ефа-Львів»на загальну суму 220602,74 грн. та дозволено ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі ЗГРУ Приватбанк у м.Львові провести звернення стягнення на майно ВКК «Ефа-Львів», яке передане нею у заставу Приватбанку на підставі договору застави майна від 29.12.2001р. за вимогами, що виникли та виникнуть по виконанню кредитного договору.

Рішенням комітету кредиторів (протокол зборів комітету кредиторів ВКК «Ефа-Львів»№ 3 від 27.11.2003р.), яке було прийняте одноголосно за участю представників ЗАТ Концерн «Матс», ЗАТ КБ «Приватбанк», ПП “Будінвест Центр», ліквідатора ВКК «Ефа-Львів», надано згоду на продаж на відкритих торгах адміністративного будинку банкрута за адресою м.Львів, вул.Лисенка, 23 «А»по оціночній вартості.

22.12.2003р. між ВКК «Ефа-Львів»в особі ліквідатора Артамонова А.А. та Спеціалізованим об'єднанням «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»(організатор) укладено договір про надання маркетингових послуг і реалізацію через біржові торги, яким погоджено дії сторін, повязані з реалізацією майна підприємства-банкрута ВКК «Ефа-Львів»за адресою м. ьвів, вул.Лисенка, 23 «А»шляхом його продажу на біржових торгах (аукціоні).

Згідно з протоколом проведення біржового аукціону № 1 від 15.03.2004р., переможцем торгів визнаний Концерн «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства з продажною ціною лота 573904,10 грн.

Заборона на відчуження приміщень складу гаражу, позначених на плані літерою 1 та споруду клубу, позначену на плані літерою 2, які розташовані по вул.Лисенка, 23 «А», м.Львів, яка була накладена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 у звязку з посвідченням договору застави майна від 29.12.2001р., укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ВКК «Ефа-Львів», знята згідно з листом арбітражного керуючого від 18.03.2004р. № 17/1, що підтверджується випискою з Реєстру для накладення заборон на нерухоме майно, справа № 02-03 за період з 22.01.1999р. по 29.12.2002р., приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7

В подальшому, на підставі протоколу проведення біржового аукціону № 1 від 15.03.2004р., 24.03.2004р. між арбітражним керуючим (ліквідатором) ВКК «Ефа-Львів»Артамоновим А.А. (продавець) та Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 131, згідно з умовами якого продавець передав у власність покупцеві адміністративно-виробничі будівлі та споруди складу-гаражу за адресою м.Львів, вул.Лисенка, 32 «А», загальною площею 805,7 кв.м (у т.ч. склад-гараж площею 36,2 кв.м (цифра 1), споруда клубу площею 769,5 кв.м (цифра 2)).

Згідно з довідкою, виданою з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 17.03.2004р. за № 900110-141, під забороною відчуження (арештом) обєкт продажу не перебував.

Право власності на вказане майно було зареєстровано за Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства, що підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.10.2004р. № 5158793.

Концерн «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»провів розрахунок за адміністративно-виробничі будівлі та споруди складу-гаражу за адресою м.Львів, вул.Лисенка, 32 «А», загальною площею 805,7 кв.м. в сумі 521731 грн. шляхом зарахування, оскільки ЗАТ «Концерн Матс»мав право вимоги до ВКК «Ефа-Львів»в сумі 1779109,39 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.07.2005р. у справі № 6/13-7/11 визнано зарахування зустрічних вимог на суму 521731 грн., здійснене Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства в рахунок погашення кредиторських вимог четвертої черги з вимогами на суму 1779109 грн. на підставі акту взаємозаліку зустрічних вимог від 25.05.2004р. недопустимим; стягнуто з Концерну «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства на користь ВКК «Ефа-Львів»521731 грн. на виконання умов договору купівлі-продажу адміністративно-виробничих будівель та споруд складу-гаражу за адресою м.Львів, вул.Лисенка, 32 «А». Зазначене рішення набрало законної сили. Однак, з матеріалів справи не вбачається виконання рішення суду.

Матеріалами справи також підтверджується, що 25.10.2004р. між Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства (продавець) та ТзОВ «Маркет-Матс»(покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 9909, згідно з умовами якого продавець продав покупцеві адміністративно-виробничі будівлі та споруди складу-гаражу за адресою м.Львів, вул.Лисенка, 32 «А»загальною площею 805,7 кв.м (у т.ч. склад-гараж площею 36,2 кв.м (цифра 1), споруда клубу площею 769,5 кв.м (цифра 2)) за 573904,10 грн. Правочин зареєстровано, що підтверджується витягом про реєстрацію в державному реєстрі правочинів від 26.10.2004р. № 231853.

ТзОВ «Маркет-Матс»оплатив Концерну «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства 573904,10 грн. згідно з платіжним дорученням № 29 від 26.10.2004р.

Право власності на зазначене майно зареєстровано за ТзОВ «Маркет-Матс», що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.10.2004р. № 5208523.

29.08.2005р. між ТзОВ «Маркет-Матс»(продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 5463, відповідно до умов якого покупець придбав адміністративно-виробничі будівлі та споруди складу-гаражу за адресою м.Львів, вул.Лисенка, 32 «А», загальною площею 805,7 кв.м (у т.ч. склад-гараж площею 36,2 кв.м (цифра 1), споруда клубу площею 769,5 кв.м (цифра 2)) за ціною 600000 грн.

Право власності на зазначене майно зареєстровано за ОСОБА_2, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.08.2005р. № 8192647.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.08-31.08.2005р. у справі № 1/783-13/291 за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк»до ТзОВ «Маркет-Матс», за участю третіх осіб - Концерн «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі ЗАТ, ВКК «Ефа-Львів», ЛОСК БТІ та ЕО про звернення стягнення на заставне майно, позов задоволено, звернуто стягнення заборгованості шляхом передачі у власність ЗАТ КБ «Приватбанк»заставного нерухомого майна розташованого за адресою м.Львів, вул.Лисенка, 23 «А», загальною площею 805,7 кв.м., яке постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2005р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 01.03.2006р.)

16.05.2007р. між ОСОБА_2 (продавець) та ТзОВ «Телерадіокомпанія «Разом”»(покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд, відповідно до умов якого покупець придбав адміністративно-виробничі будівлі та споруди складу-гаражу за адресою м.Львів, вул.Лисенка, 23 «А», загальною площею 805,7 кв.м (у т.ч. склад-гараж площею 36,2 кв.м (цифра 1), споруда клубу площею 769,5 кв.м (цифра 2)) за ціною 173314 грн.

Відповідно до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 22.05.2007р. 2404, придбане ТзОВ «Телерадіокомпанія «Разом»за вказаним договором купівлі-продажу майно було передано в іпотеку ВАТ СКБ «Дністер».

Згідно з розширеним витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна на запит органу державної влади, на дату укладання оспорюваних правочинів, відчужене майно не перебувало під забороною відчуження.

Як вбачається із матеріалів справи, договір про надання маркетингових послуг від 22.12.2003р. укладено між ВКК «ЕфаЛьвів»в особі ліквідатора Артамонова А.А. та Спеціалізованим об'єднанням «Товарна біржа “Український центр спеціалізованих аукціонів»на підставі протоколу зборів комітету кредиторів ВКК «Ефа-Львів» № 3 від 27.11.2003р., згідно з яким комітетом кредиторів ВКК «Ефа-Львів»надано згоду на продаж ліквідатором на відкритих торгах адміністративного будинку банкрута за адресою м.Львів, вул.Лисенка, 32 «А»по оціночній вартості.

Однак, як вбачається із постанови Верховного Суду України від 11.04.2006р. у справі № 4/797-7/73, колегією суддів судової палати у господарських справах Верховного Суду України встановлено, що комітетом кредиторів боржника ВКК «Ефа-Львів»не надавалась згода на укладення арбітражним керуючим угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Згідно з ч.1 ст.585 ЦК України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про заставу»право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Договір застави майна, укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ВКК «Ефа-Львів»для забезпечення своєчасного виконання зобовязань по кредитному договору № 723 від 27.12.2001р., укладено 29.12.2001р. та цього ж числа посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 Отже, право застави у ЗАТ «Приватбанк»виникло 29.12.2001р.

Згідно з ч.2 ст.17 Закону України «Про заставу»заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували надання згоди ЗАТ КБ «ПриватБанк»на відчуження заставного майна.

Протокол зборів комітету кредиторів ВКК «Ефа-Львів»№ 3 від 27.11.2003р. (на який посилається третя особа 1 в апеляційній скарзі), який був підписаний також і представником ЗАТ КБ «ПриватБанк», не може бути належним доказом надання згоди заставодержателем на відчуження заставного майна, оскільки в зазначеному протоколі не вказано чи мав представник ЗАТ КБ «ПриватБанк», присутній на зборах комітету кредиторів ВКК «Ефа-Львів»27.11.2003р., повноваження надавати згоду на відчуження заставного майна та на підставі якої довіреності він діяв.

Окрім того, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачено право комітету кредиторів про надання згоди на реалізацію майна, що є предметом застави. Таке майно, згідно з ст.17 Закону України «Про заставу», може відчужуватись тільки за згодою заставодержателя.

Також, як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05-02.06.2003р. у справі № 7/229-7/109 дозволено ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі ЗГРУ Приватбанк у м.Львові провести звернення стягнення на майно ВКК «Ефа-Львів», яке передано у заставу Приватбанку на підставі договору застави майна від 29.12.2001р. за вимогами, що виникли та виникнуть по виконанню кредитного договору, тобто судом було надано дозвіл на звернення стягнення на заставне майно заставодержателю, а не ліквідатору ВКК «Ефа-Львів».

Відповідно до ст.28 Закону України «Про заставу»застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

В матеріалах справи відсутні докази припинення застави.

Згідно з ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Договір про надання маркетингових послуг і реалізацію через біржові торги від 22.12.2003р. та договір купівлі-продажу від 24.03.2004р., визнання недійсними яких є предметом даного спору, було укладено в процедурі ліквідації ВКК «Ефа-Львів».

ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі ЗГРУ Приватбанк у м.Львові визнано кредитором у справі № 7/229-7/109 про банкрутство ВКК «Ефа-Львів», вимоги якого забезпечені заставою.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно з ч.8 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.

Відповідно до п.п.а) п.1) ч.1 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: у першу чергу задовольняються: вимоги, забезпечені заставою.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази задоволення вимог ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі ЗГРУ Приватбанк у м.Львові, як кредитора першої черги, вимоги якого мали бути, відповідно до ст.ст.26, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», задоволені із коштів, одержаних від реалізації майна банкрута, що є предметом застави, тобто з коштів одержаних від продажу приміщення складу гаражу, нежитловою площею 36,2 кв.м., позначене на плані літерою 1 та споруди клубу, загальною нежитловою площею 769,5 кв.м., позначену на плані літерою 2, які розташовані за адресою м.Львів, вул. Лисенка, 32 «А».

Згідно з ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Виходячи з наведених норм та враховуючи, що оспорювані правочини - договір про надання маркетингових послуг і реалізацію через біржові торги від 22.12.2003р. та договір купівлі-продажу від 24.03.2004р., згідно з якими арбітражним керуючим (ліквідатором) ВКК «Ефа-Львів»Артамоновим А А. було відчужено майно банкрута, що є предметом застави - укладені з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки такі були укладені без згоди заставодержателя, кошти від реалізації такого не поступили на рахунок банкрута та не були спрямовані на задоволення вимог заставодержателя, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання таких оспорюваних правочинів недійсними та задоволення в цій частині позову третьої особи 2 з самостійними вимогами на предмет спору.

Виходячи з вказаного, оскільки право власності за ЗАТ «Концерн Матс»на нежитлові приміщення, які продавались за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.10.2004р., підтверджувалось договором купівлі-продажу від 24.03.2004р., про недійсність якого дійшов висновку суд, відтак, означений оспорюваний договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.10.2004р., укладений між ЗАТ «Концерн Матс»та ТзОВ «Маркет-Матс», також підлягає визнанню недійсним, а отже, позов третьої особи 2 з самостійними вимогами на предмет спору підлягає задоволенню в повному обсязі.

Однак, ТзОВ «Маркет-Матс»заявив суду про застосування позовної давності. Проте, така заява правомірно відхилена місцевим господарським судом з огляду на наступне.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.ч.2-5 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Маркет-Матс»є стороною у спорі лише щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р., укладеного між ЗАТ «Концерн Матс»і ТзОВ «Маркет-Матс», та не є стороною у спорі щодо визнання недійсними договору про надання маркетингових послуг від 22.12.2003р., укладеного між ВКК «ЕфаЛьвів»і Спеціалізованим об'єднанням «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів», та договору купівлі-продажу приміщень від 24.03.2004р., укладеного між ВКК «ЕфаЛьвів»та ЗАТ «Концерн Матс».

У постанові від 21.02.2012р. по даній справі Вищий господарський суд України зазначив: та обставина, що ТзОВ «Маркет-Матс»є стороною лише в одному з трьох оскаржуваних договорів, не обмежує права товариства, як учасника господарського спору лише відносно частини предмета позову, на звернення із заявою про застосування позовної давності щодо всіх позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Однак, у пункті 25 листа від 07.04.2008р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»Вищий господарський суд України розяснив, що заява про застосування позовної давності одного з відповідачів, не поширюється на позовні вимоги до інших відповідачів, в тому числі і при солідарній відповідальності. Проте, суд повинен відмовити у задоволенні позову до відповідача, який не заявляв про застосування позовної давності, за наявності заяви про пропуск позовної давності іншого відповідача, якщо виходячи з характеру спірних правовідносин, вимоги позивача не можуть бути задоволені (повністю або в частині) лише за рахунок відповідача, який не заявляв про застосування позовної давності, наприклад у випадку подання позову про витребування.

У даному випадку, виходячи з характеру спірних правовідносин, вимоги третьої особи 2, зокрема про визнання недійсними договору про надання маркетингових послуг від 22.12.2003р., укладеного між ВКК «ЕфаЛьвів»і Спеціалізованим об'єднанням «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів», та договору купівлі-продажу приміщень від 24.03.2004р., укладеного між ВКК «ЕфаЛьвів»та ЗАТ «Концерн Матс», можуть бути задоволені за рахунок відповідачів, які не заявляли про застосування позовної давності, тим більше, що відповідач 1 ВКК «Ефа-Львів»та відповідач 3 ЗАТ «Концерн Матс»визнали позовні вимоги ПриватБанку в повному обсязі (в тому числі відповідача 3 і вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р., укладеного між ЗАТ «Концерн Матс»і ТзОВ «Маркет-Матс»).

Відтак, заява відповідача 4 ТзОВ «Маркет-Матс»про застосування позовної давності не поширюється на позовні вимоги третьої особи 2 до інших відповідачів.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно з п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Щодо заявлених ПАТ АК «ПриватБанк»вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р., укладеного між ЗАТ «Концерн Матс»і ТзОВ «Маркет-Матс», то, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «Приватбанк» довідався про існування такого договору тільки під час розгляду справи № 5/670-19/78 у липні 2006р., що підтверджується ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.07.2006р. у справі № 5/670-19/78, якою було визначено процесуальний статус ТОВ «Маркет-Матс», як відповідача 4, уточненням, поданим ДПІ у Франківському районі м.Львова до заяви про збільшення позовних вимог, в яких ДПІ у Франківському районі м.Львова зокрема просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р., укладений між ЗАТ «Концерн Матс»і ТзОВ «Маркет-Матс», та ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2006р. № 5/670-19/78, якою було прийнято зазначені уточнення ДПІ у Франківському районі м.Львова до розгляду. Тобто у даному випадку перебіг позовної давності по заявлених ПАТ АК «ПриватБанк»вимогах розпочався з 13.07.2006р.

ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду із заявою про визнання недійсними договорів, зокрема і договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р., укладеного між ЗАТ «Концерн Матс»і ТОВ «Маркет-Матс», 08.04.2009р., тобто в межах трьохрічного строку позовної давності. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.04.2009р. у справі № 19/62 (5/670-19/78) зазначену заяву ПАТ КБ «ПриватБанк»прийнято до розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Згідно з ч.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відтак, заява ТзОВ «Маркет-Матс»про застосування позовної давності не підлягає задоволенню за безпідставністю.

Тому, враховуючи, що третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору представлено достатньо обєктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, і відповідачі 1,3 визнали такі позовні вимоги, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, обєктивно дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, обгрунтовано дійшов висновку про задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спор у повному обсязі. Оскільки апелянтами не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційних скаргах та не спростовано висновків суду першої інстанції, правові підстави для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційних скарг відсутні.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2011р. у справі № 5015/794/11 залишити без змін, а апеляційні скарги ТзОВ «Маркет-матс»№ 01/08-1 від 01.08.2011р. та ОСОБА_2 б/н від 01.08.2011р. без задоволення .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяЮрченко Я.О.

СуддяГриців В.М.

СуддяДанко Л.С.