Рішення № 22359000, 26.03.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.03.12 Справа № 5021/184/12. За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Конотоп Сумської області

до відповідача: Підприємства Буринської райспоживспілки «Хлібокомбінат», м. Буринь Сумської області

про стягнення 12 033 грн. 24 коп.

СУДДЯ КОТЕЛЬНИЦЬКА В.Л.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

При секретарі судового засідання Мелащенко І.М.

Суть спору: позивач, згідно поданого позову просить суд стягнути з відповідача 12033 грн. 24 коп., в тому числі 10673 грн. 40 коп. основного боргу за поставлену сировину для виробництва хлібобулочних виробів згідно договору № 16/02/2011 від 16.02.2011 р., 789 грн. 54 коп. пені за несвоєчасне проведення розрахунків, 277 грн. 67 коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 292 грн. 63 коп., а також стягнути з відповідача на свою користь витрати, повязані з розглядом даної справи.

Від відповідача 13.02.2012р. до суду надійшли докази сплати суми основного боргу в розмірі 10673 грн. 40 коп. (платіжні доручення № 84 від 13.02.2012р., № 76 від 09.02.2012р., № 80 від 10.02.2012р.).

Ухвалою від 16.02.2012р. в звязку з відсутністю в матеріалах справи правової позиції відповідача щодо вимог позивача в частині стягнення 789 грн. 54 коп. пені, 277 грн. 67 коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 292 грн. 63 коп., з метою повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи для витребування необхідних документів та пояснень.

На виконання вимог вищевказаної ухвали від відповідача надійшов лист № 28 від 28.02.2012р., в якому останній зазначає, що не визнає позовні вимоги щодо стягнення пені, інфляційних збитків та 3 % річних.

В судове засідання 26.03.2012 р. до суду надійшло клопотання відповідача № 29 від 26.03.2012 р. про відкладення розгляду справи в звязку з сімейними обставинами, яке судом було залишено без задоволення на підставі його необґрунтованості.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та Підприємством Буринської райспоживспілки «Хлібокомбінат» (відповідачем) 16.02.2011р. був укладений договір поставки сировини для виробництва хлібобулочних виробів № 16/02/2011.

Відповідно до умов вищевказаного договору позивач зобовязався поставити та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобовязався прийняти товар та оплатити його згідно умов укладеного договору.

Позивачем, на виконання своїх зобовязань згідно договору в період з 16.02.2011 р. по 23.03.2011 р. було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 10673,40 грн. Даний факт підтверджується накладними № 7 від 16.02.2011 р., № 2 від 02.03.2011 р., № 8 від 10.03.2011 р., № 16 від 17.03.2011 р., № 21 від 23.03.2011 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.1 договору від 16.02.2011 р. оплата товару проводиться шляхом передплати або перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом пяти банківських днів з моменту поставки товару за домовленістю.

Факт отримання продукції згідно вищезазначеного договору не заперечується відповідачем.

У відповідності до вимог ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідачем у встановлені договором строки його зобовязання за договором виконані не були, що призвело до порушення законних прав та охоронюваних інтересів позивача та змусило його звернутись до суду із позовом про захист порушеного права.

Після призначення даної справи до судового розгляду відповідачем подані докази сплати суми основної заборгованості в розмірі 10673,40 грн.

Враховуючи, що сплата заборгованості відповідачем відбулась після порушення провадження у справі, суду надані докази такої сплати, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в звязку з відсутністю предмету спору.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 789 грн. 54 коп. пені за несвоєчасне проведення розрахунків, 277 грн. 67 коп. інфляційних збитків та 3% річних в сумі 292 грн. 63 коп.

Розглянувши вимоги позивача в частині стягнення 789 грн. 54 коп. пені, суд дійшов висновку про їх задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 611 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобовязання.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 10.3 договору від 16.02.2011 р. встановлює, що обовязок здійснити оплату за товар покупець (відповідач) забезпечує пенею, яка розраховується від простроченої заборгованості на користь позивача в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом періоду прострочення платежу.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальна непогашена заборгованість за сумою пені за порушення строків оплати поставленої продукції станом на 20.01.2012 р. складає 789 грн. 54 коп.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасні розрахунки підлягають задоволенню, оскільки вони передбачені договором та не суперечать вимогам чинного законодавства.

Розглянувши вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 277 грн. 67 коп. інфляційних збитків та 3% річних в сумі 292 грн. 63 коп., суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Таким чином, суд робить висновок, що позивачем невірно визначений строк, встановлений для розрахунку сум інфляційних збитків та 3% річних (перебіг строку починається з 29.03.2012 р.).

Судом зроблено перерахунок вищезазначених сум з урахуванням періодів виникнення заборгованості та визначено суму інфляційних збитків, що підлягають стягненню з відповідача в розмірі 149 грн. 43 коп. та суму 3 % річних в сумі 261 грн. 43 коп.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем в ході судового розгляду доведений факт правомірності звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості та частково штрафних санкцій, натомість відповідачем, не подано належних доказів щодо неправомірності стягнення з нього сум пені, інфляційних збитків та 3 % річних.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Підприємства Буринської райспоживспілки «Хлібокомбінат» (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Лермонтова, 3; код ЄДРПОУ 01733615) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (41600, АДРЕСА_1; і/номер НОМЕР_1) 789 грн. 54 коп. пені, 149 грн. 43 коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 261 грн. 43 коп., 1 588 грн. 17 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Провадження у справі в частині стягнення 10673 грн. 40 коп. основного боргу припинити.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ КОТЕЛЬНИЦЬКА В.Л.