Рішення № 22358938, 02.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2012 р.Справа № 5017/188/2012 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПА АГРО"

про стягнення 56400,35грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 за дорученням;

від відповідача: не зявився;

Суть спору: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС” (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства „Європа Агро” (далі відповідач) про стягнення 56400,35 гривень.

Ухвалою суду від 23 січня 2012 року порушено провадження у справі №5017/188/2012 та призначено до розгляду на 20 лютого 2012 року /суддя Петренко Н.Д./

20 лютого 2012 року розпорядженням голови суду за №5017/188/2012 справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС” до відповідача відкритого акціонерного товариства „Європа Агро” про стягнення 56400,35 гривень передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Гуляк Г.І.

Ухвалою суду від 20 лютого 2012 року справу №5017/188/2012 прийнято до провадження суддею Гуляк Г.І. та призначено до розгляду на 15 березня 2012 року.

Представник позивача в судове засідання зявився, позов підтримує та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості 54900 гривень, пеню в сумі 823,50 гривень та 3% річних в сумі 676,85 гривень.

Представник відповідача в судове засідання не зявилися, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за юридичною адресою направлялися ухвали від 23.01.2012 року, 20.02.2012 року та 15.03.2011 року, але у судове засідання представник відповідача не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надано.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС” /виконавець/ та відкритим акціонерним товариством „Європа-Агро” /замовник/ був укладений договір про надання послуг за № 16/11/07/2011 від 1 липня 2011 року. За умовами вказаного договору виконавець зобовязується надати послуги із збирання сільськогосподарських культур комбайнами виконавця на сільськогосподарських полях замовника, а замовник зобовязався прийняти виконані послуги та оплатити їх вартість. Сторони дійшли згоди, що у врожайному сезоні 2011 року виконавець надасть послуги по збиранню сільськогосподарської продукції пшениці на 150 га.

Позивач своєчасно та без зауважень зі сторони відповідача надав послуги по збиранню сільськогосподарської продукції, що підтверджується актом приймання замовником наданих послуг від виконавця 28 липня 2011 року.

Згідно п. 4.1 договору, вартість послуг по збиранню сільськогосподарської продукції складає 250 гривень за один зібраний гектар, крім того ПДВ становить 50 гривень, таким чином вартість одного гектару складає 300 гривень.

Враховуючи узгоджений акт приймання наданих послуг від 28 липня 2011 року вартість послуг складає 54900 гривень.

Відповідно до п.4.4. договору, термін оплати протягом 3 банківських днів після підписання акту приймання замовником наданих послуг виконавцем.

Сторони 15 березня 2012 року підписали акт звірки, згідно якого за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 54900 гривень.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобовязань в останнього виникла заборгованість в сумі 54900 гривень, що змусило позивача звернутися до суду за відновленням свого порушеного права та стягнути з відповідача борг в сумі 54900 гривень, пені в сумі 823,50 гривень та 3% річних в сумі 676,85 гривень.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання це вид цивільних правовідносин.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, позицію по даній справі не висловив.

Доказів належного виконання зобовязання на день розгляду справи відповідач суду не надав, позовні вимоги не оспорив, отже, відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно п.3.2.1 договору, у разі несвоєчасної оплати замовником послуг виконавця, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01% вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення.

Згідно акту приймання замовником наданих послуг від виконавця від 28 липня 2011 року та враховуючи п.4.4 договору оплата послуг повинна була бути здійснена на протязі 3 банківських днів.

Відповідач оплату послуг у встановлений строк не здійснив, тому суд вважає правомірною вимогу позивача щодо нарахування пені в сумі 823,50 гривень.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Перевіривши розрахунок суд вважає нараховану суми 3% річних в розмірі 676,85 гривень обґрунтованою та стягує її з відповідача.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Європа-Агро” (67541 Одеська область Комінтернівський район, с.Першотравневе, вул..Миру, 1, код ЄДРПОУ 35990822 р/р 2600800102121 в ПАТ „КБ „Глобус”, МФО 380526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС” (01033 м. Київ, вул..Саксаганського,1 код 37702357 р/р 26007011686201 (980) у ПАТ „Альфа-Банк” МФО 300346) заборгованість у сумі 54900 (пятдесят чотири тисячі девятсот) гривень, пеню в сумі 823 (вісімсот двадцять три) гривни 50 копійок, 3% річних в сумі 676 (шістсот сімдесят шість) гривень 85 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 1609 (одна тисяча шістсот девять) гривень 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст..116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 4 квітня 2012 року.

Суддя Гуляк Г.І.