Рішення № 22358865, 02.04.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа 22ц-3929/2012 Головуючий у 1 інстанції Токарєв А.Г. Категорія 27 Доповідач Березкіна О.В. Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 2 квітня 2012 року м. Донецьк Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого судді Курило В.П., суддів Березкіної О.В., Тимченко О.О. при секретарі Перепечаєнко К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк « Приватбанк » до ОСОБА_2 про звернення стягнення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 січня 2012 року, - ВСТАНОВИВ: ПАТ « ПриватБанк» звернулось із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 22.06.2007 року з ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, виконання якого було забезпечено договором застави автомобіля ВАЗ 11183-110-20, 2007 року випуску. Оскільки, відповідачка порушила умови договору стосовно сплати всіх належних за договором сум, утворилась заборгованість у розмірі 21084,55 грн., в рахунок погашенн якої вони просять звернути стягнення на автомобіль. Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 січня 2012 року позовні вимоги ПАТ « Приватбанк» задоволені. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором DO1FAK01770083 від 22.06.2007 року в розмірі 21084,55 грн. звернуто стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ 11183-110-20, 2007 року випуску, № кузова/шасі XTA НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 та перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « ПриватБанк» шляхом його продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» ( м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги,50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким чином з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ « ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 судові витрати. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у позові банку. В обґрунтування своєї скарги вона посилається на те, що позивач без її згоди підвищив процентну ставку за користування кредитом, у зв»язку із чим збільшилась сума щомісячного платежу. Оскільки означене підвищення відбулось без її згоди, то вона продовжує сплачувати кредит у тому розмірі, який був узгоджений сторонами при укладанні кредитного договору. За таких обставин заборгованості вона перед банком не має, і підстав для звернення стягнення на автомобіль також не має. Позивач, який належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про що свідчить передана йому телефонограма, зареєстрована в журналі за № 249, в судове засідання не з»явився, що у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи. Відповідачка ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, происла рішення суду скасувати та відмовити у позові. Заслухавши суддю-доповідача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 22.06.2007 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 32820 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.06.2012 року. Виконання зобов»язань за означеним договором було забезпечено договором застави рухомого майна- автомобілю, що належить ОСОБА_2 на праві власності. 1 лютого 2009 року банком в односторонньому порядку підвищений відсоток за користування кредитом до 27,48% на рік. Відповідачка не виконувала належним чином зобов»язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 21084,55 грн., яка складається з боргу за кредитом-15947,08 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом-4916,29 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом-31,85 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором-189,33грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що законом України «Про заставу» передбачено право заставодержателя на стягнення заборгованості за рахунок заставленого майна, а оскільки відповідачка порушила умови кредитного договору, у зв»язку із чим утворилась заборгованість, суд першої інстанції прийшов до висновку про законність вимог позивача та звернув стягнення на автомобіль, що перебуває у заставі банку. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором Відповідно до статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містить Закон України « Про заставу», ст. 19 якого передбачає, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. П. 2 ст. 26 означеного закону передбачено право продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах. Таким чином, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про необхідність звернення стягнення на предмет застави. Разом з тим, надавши Банку право зняття вказаного автомобілю з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ « ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, суд неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставами для зміни рішення. Доводи апеляційної скарги про незаконність підвищення банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором, нікчемність умов договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 із позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» не зверталась, їх дії щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором в односторонньому порядку не оспорювала, що не давало підстави суду оцінювати ці дії. Керуючись ст.ст.303-316 ЦПК України, апеляційний суд ВИРІШИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 січня 2012 року змінити. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором DO1FAK01770083 від 22.06.2007 року в розмірі 21084,55 грн. звернути стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ 11183-110-20, 2007 року випуску, № кузова/шасі XTA НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 та перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « ПриватБанк» шляхом його продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» ( м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким чином з іншою особою покупцем. В іншій частині це ж рішення залишити без змін. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням. Судді: