Рішення № 22357960, 26.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.12 Справа № 5015/101/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Потинського А.М., представника відповідача Гончарової У.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчопром-сервіс», м.Львів до Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”, м.Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Львів про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харчопром-сервіс», м.Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”, м.Київ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 12.01.2012 р. призначив розгляд справи на 25.01.2012 р. та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у відповідних ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір (із наступними змінами і доповненнями), предметом якого є надання відповідачем позивачу грошових коштів (кредит) у вигляді відкличної невідновлювальної кредитної лінії на таких умовах: ліміт кредитування 13 796 714,42 доларів США, строк користування до 24 червня 2010 року, плата за користування кредитом 14% річних. Позивач зобовязувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. З метою забезпечення виконання позивачем зобовязань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір, згідно якого позивач передав відповідачу в іпотеку обєкт нерухомого майна. У звязку з неналежним виконанням позивачем зобовязань по кредитному договору, за зверненням відповідача третьою особою приватним нотаріусом ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис, згідно якого запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки в забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору. Позивач вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням законодавства та за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості. У звязку з цим, просив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

12.03.2012 р. представником позивача через канцелярію суду подано додаткові пояснення до позовної заяви.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що відповідач подав приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису усі необхідні документи, якими підтверджується безспірність заборгованості позивача перед відповідачем. Відповідач стверджує, що подані ним документи відповідають необхідному переліку документів (які подаються стягувачем нотаріусу), за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. На думку відповідача виконавчий напис вчинений з дотриманням чинного законодавства та є таким, що підлягає виконанню. З огляду на викладене, просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3 явку в судове засідання не забезпечила, про причини неявки не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду. В письмовому відзиві третя особа проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні.

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 26.03.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

24 червня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк»(надалі банк) та ТзОВ «Харчопром-сервіс»(надалі позичальник) був укладений кредитний договір №НКЛ 25/08, предметом якого є надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді відкличної невідновлювальної кредитної лінії на таких умовах: ліміт кредитування 13796714,42 доларів США, строк користування до 24 червня 2010 року, плата за користування кредитом 14% річних.

Вказаний кредитний договір викладено сторонами в новій редакції згідно додаткової угоди №2 від 22 квітня 2010 року до кредитного договору №НКЛ 25/08 від 24 червня 2008 року. Відповідно до умов нової редакції кредитного договору банк зобовязувався надати позичальнику кредит в сумі 13796714,42 доларів США, а позичальник зобовязувався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит до 24 червня 2011 року, а також сплатити плату в розмірі 14% річних та виконати інші зобовязання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним договором.

24 червня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк»(надалі іпотекодержатель) та ТзОВ «Харчопром-сервіс»(надалі іпотекодавець) був укладений іпотечний договір, посвідчений 24 червня 2008 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 537. До цього договору неодноразово вносилися зміни і доповнення, які були нотаріально посвідчені.

Як вбачається із п.1.1 іпотечного договору, предметом цього договору є передача іпотекодавцем іпотекодержателю в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п.1.3. цього договору, для забезпечення виконання іпотекодавцем своїх зобовязань в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №НКЛ 25/08 від 24 червня 2008 року та будь-якими додатковими угодами до нього (у т.ч. які збільшують основне зобовязання).

Згідно п.1.3. іпотечного договору іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку наступні обєкти: земельну ділянку, що знаходиться по вул. Липинського, буд. 26 у м. Львові, площею 0,4559 га, кадастровий №4610137500:03:005:0023; обєкт незавершеного будівництва (готовність 11%), що знаходиться на вул. Липинського, буд. 26 у м. Львові.

Відповідно до п. 5.1. іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання (шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання або шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем від свого імені). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором іпотекодержателя.

В серпні 2011 року відповідач звернувся до директора ТзОВ «Харчопром-сервіс»Матвійчука С.О. з листом №71/1700-08-2 від 22 серпня 2011 року, у якому вказав на наявність станом на 22 серпня 2011 року простроченої заборгованості за кредитним договором №НКЛ 25/08 від 24 червня 2008 року в загальній сумі 4419557,34 долари США. Відповідно, керуючись ст. 35 Закону України «Про іпотеку», відповідач вимагав від позивача виконання порушеного зобовязання протягом 30 днів з моменту одержання вимоги про усунення порушення, а також попередив, що у разі непогашення у встановлений в цій вимозі строк заборгованості перед банком за кредитом у повному обсязі, банк, відповідно до законодавства, ініціюватиме звернення стягнення на предмет іпотеки, що був переданий в іпотеку згідно з договором іпотеки для забезпечення своєчасного та повного виконання умов кредитного договору та/або стягнення заборгованості в судовому порядку. Вказаний лист вручений позивачу 30.08.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення.

26 жовтня 2011 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3 із листом, у якому просив вчинити виконавчий напис на іпотечному договорі. Судом встановлено, що до вказаного листа відповідачем було долучено наступні документи: оригінал розрахунку загальної заборгованості; оригінал договору іпотеки; кредитні договори; копія листа-вимоги про порушення умов кредитного договору; довіреність представника ПАТ ВТБ Банк.

До матеріалів справи відповідачем долучено вказані документи, а саме: розрахунок пені за несплату кредиту в сумі 202342,27 доларів США; розрахунок пені по відсотках в сумі 32809,05 доларів США; розрахунок 3% річних, нарахованих за порушення зобовязань по сплаті кредиту, в сумі 39163,02 доларів США; розрахунок 3% річних, нарахованих за порушення зобовязань по сплаті процентів за користування кредитом, в сумі 8531,47 доларів США.

26 жовтня 2011 року ОСОБА_3, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1055, із змісту якого вбачається, що нотаріус на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат»та п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (із змінами і доповненнями) запропонував звернути стягнення на:

- земельну ділянку, що знаходиться по вул. Липинського, буд. 26 у м. Львові, площею 0,4559 га, кадастровий №4610137500:03:005:0023. Вказана земельна ділянка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Харчопром-сервіс»(місцезнаходження: м. Львів, вул. Дорошенка, буд. 1, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 33250117, МФО 385316, поточний рахунок №26002301009203 у ЛФ ПАТ «ВТБ Банк») на підставі Державного акту на право власності на землю сер. ЯД №430466, виданого Управлінням земельних ресурсів у м. Львові Львівської міської ради на підставі ухвали №1125 6 сесії 5 скликання Львівської міської ради від 20.09.2007 року. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №02:07:438:02070 в книзі 02-4. Цільове призначення земельної ділянки будівництво та обслуговування адміністративного комплексу з підземними автостоянками.

- обєкт незавершеного будівництва (готовність 11%), що знаходиться на вул. Липинського, буд. 26 у м. Львові. Вказаний обєкт належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Харчопром-сервіс»на підставі Державного акту на право власності на землю сер. ЯД №430466, виданого Управлінням земельних ресурсів у м. Львові Львівської міської ради на підставі ухвали №1125 6 сесії 5 скликання Львівської міської ради від 20.09.2007 року. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №02:07:438:02070 в книзі 02-4 та зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»06 червня 2008 року №23543516.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна, нотаріус пропонував задовольнити вимогу ПАТ «ВТБ Банк»за період з 26 квітня 2011 року по 26 жовтня 2011 року включно у розмірі: еквівалентному 3842608,14 доларів США заборгованість за кредитом станом на 26.10.2011 року; еквівалентному 580349,96 доларів США заборгованість по процентах станом на 26.10.2011 року; 1875496,35 грн. (пеня за період з 26.04.2011 року по 26.10.2011 року); еквівалентному 47694,49 доларів США 3% річних по кредиту та процентах станом на 26.10.2011 року; 11509,00 грн. витрати за вчинення виконавчого напису.

В матеріалах справи є довідка Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, якою підтверджується, що на виконанні у згаданому відділі перебуває виконавчий напис №1055, виданий 26.10.2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про звернення стягнення на земельну ділянку, що знаходиться по вул. Липинського, буд. 26 у м. Львові, площею 0,4559 га, кадастровий №4610137500:03:005:0023, та обєкт незавершеного будівництва (готовність 11%), що знаходиться по вул. Липинського, буд. 26, що належать на праві власності ТзОВ «Харчопром-сервіс». За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна, слід задовольнити вимоги ПАТ «ВТБ Банк» за період 26.04.2011 року по 26.10.2011 року на загальну суму 37532056,29 грн. та 11509,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Частиною 3 цієї статті передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна норма передбачена п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 (із наступними змінами і доповненнями), яка діяла станом на дату вчинення виконавчого напису, надалі по тексту Інструкція.

Згідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 283 Інструкції для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Згідно пункту 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно п. 286 Інструкції при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до п. 287 Інструкції виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис; найменування та адресу стягувача; найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; зазначення статті Закону України "Про нотаріат" та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.

Згідно підпункту "б" частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172(із наступними змінами і доповненнями), до документів, які підтверджують стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, належать нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, відповідно до імперативних норм статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пунктів 283, 284 Інструкції та підпункту "б" частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року №1172, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Зазначене також підтверджується п.290 Інструкції, за яким у справах нотаріуса при здійсненні виконавчого напису залишається копія документа, що встановлює заборгованість або витяг з особливого рахунку боржника.

Судом зясовано, що при вчиненні спірного виконавчого напису приватний нотаріус ОСОБА_3 не отримувала від відповідача комплекту первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми процентів та пені, що зазначені у виконавчому написі, є безспірними.

Розрахунок боргу, підготовлений працівниками відповідача щодо наявності грошового зобов'язання ТзОВ «Харчопром-сервіс»по процентах та пені, є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати беззаперечним доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача по кредитному договору.

Також, як зясовано судом та вбачається із матеріалів справи, відповідачем взагалі не подавався нотаріусу розрахунок основного боргу по тілу кредиту в сумі 3842608,14 доларів США станом на 26.10.2011 року, розрахунок простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 541493,92 долари США станом на 26.10.2011 року, а були надані лише розрахунки пені та 3% річних. Тобто приватним нотаріусом ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис щодо стягнення заборгованості по кредиту в сумі 3842608,14 доларів США та простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 541493,92 долари США не тільки за відсутності первинних документів, але й за відсутності розрахунків цих сум заборгованості.

Крім того, у виконавчому написі пропонується задоволити вимоги відповідача за період з 26.04.2011 року по 26.10.2011 року, тоді як у представленому відповідачем розрахунку 3% річних, нарахованих за порушення позивачем зобовязання щодо сплати процентів за користування кредитом, вказані відсотки нараховані за інший період з 01.11.2010 року по 26.10.2011 року. Відтак, нотаріус всупереч п.287 Інструкції не перевірив належним чином представлені розрахунки та у виконавчому написі невірно зазначив строк, за який проводиться стягнення.

За таких обставин, нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив норми статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат", пунктів 283, 284 Інструкції та підпункту "б" частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року №1172. Усе вищенаведене, на думку суду, вказує на відсутність у виконавчого напису сили виконавчого документу, в звязку з чим виконавчий напис підлягає визнанню судом таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічної позиції дотримується також Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах від 27.12.2011 року по справі №5015/2152/11, від 05.12.2011 року по справі № 19/71пн, від 14.04.2010 року по справі №44/121а.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи в розмірі 1073,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України „Про нотаріат”, п.282, 283, 284, 286, 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, ст.ст. 4, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, який вчинений 26.10.2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №1055, про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Харчопром-сервіс»(79026, м. Львів, вул. Сахарова, 43, код ЄДРПОУ 33250117), а саме: земельну ділянку, що знаходиться по вул. Липинського, буд. 26 у м. Львові, площею 0,4559 га, кадастровий №4610137500:03:005:0023, цільове призначення земельної ділянки будівництво та обслуговування адміністративного комплексу з підземними автостоянками; обєкт незавершеного будівництва (готовність 11%), що знаходиться на вул. Липинського, буд. 26 у м. Львові, згідно іпотечного договору, посвідченого 24 червня 2008 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 537.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(01004, м. Київ, б-р Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчопром-сервіс»(79026, м. Львів, вул. Сахарова, 43, код ЄДРПОУ 33250117) 1073,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.