Рішення № 22357648, 14.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2012 р. Справа № 9/153-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Полімерагропостач”

До Приватного підприємства «ГЕЗУН»

Про стягнення 350 000,00 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 ( дов. №22-10 /11 від 22.10.2011р.)

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Полімерагропостач” до Приватного підприємства «ГЕЗУН»про стягнення 350 000,00 грн.

Ухвалою суду від 02.12.2011 року порушено провадження у справі № 9/153-11 та призначено розгляд справи на 20.12.2011 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; письмові пояснення, яким чином і які саме права позивача порушені відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; зобовязано відповідача подати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

20.12.2011 року в судове засідання представник позивача з'явився; надав витребувані ухвалою суду від 02.12.2011 р. документи; представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду від 02.12.2011 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 20.12.2011 р. розгляд справи відкладено на 31.01.2012 р.

В судове засідання 31.01.2012 року представник відповідача вдруге не зявився, вимоги ухвали суду від 02.12.2011 року не виконав; представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів, у звязку з чим ухвалою суду від 31.01.2012 розгляд справи відкладено на 14.02.2012 р.

14.02.2012 року в судове засідання представник відповідача втретє не зявився, вимоги ухвали суду від 02.12.2011 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходило; представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»у випадку незявлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду від 02.12.2011 р., 20.12.2011 р. та 31.01.2012 р. були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, але відповідач жодного разу не зявився на виклик суду та не направив своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки, справа № 9/153-11 неодноразово відкладалась у звязку з неявкою відповідача, а відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

11.08.2011 р. між Постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю “Полімерагропостач” (позивачем) та Покупцем - Приватним підприємством «ГЕЗУН»(відповідачем) укладено договір поставки № 09П (договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобовязується передати у зумовлені строки другій стороні - Покупцеві, товар, а Покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Предмет поставки зазначається у накладних, які є невідємною частиною договору (п. 1.4 договору).

Поставка товарів здійснюється зі складу Постачальника (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 3.2 договору передача товару від Постачальника Покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством. Дата, вказана Покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару Постачальником.

Ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару (п. 5.2 договору).

За ствердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю “Полімерагропостач”, на виконання умов Договору, 11.08.2011 р. здійснило відгрузку матеріалів (продукції), що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною.

В якості доказів передачі товару позивач долучив до матеріалів справи видаткову накладну № РН-000009 від 11.08.2011 р. на суму 350 000,00 грн., підписану уповноваженими представниками сторін та скріплену їх мокрими печатками (належним чином засвідчена копія долучена до матеріалів справи).

Товар отриманий представником відповідача на підставі довіреності № 3 від 11.08.2011 р. (належним чином засвідчена копія долучена до матеріалів справи).

Відповідно до п. 6.1 договору Покупець повинен оплатити поставлений товар не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дати поставки товару Постачальником, тобто відповідач повинен був перерахувати зазначені кошти позивачу до 14.08.2011 р.

За ствердженням позивача, відповідач не здійснив оплату за отриманий товар за вищезазначеною накладною у встановлений п. 6.1 договору строк, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 350 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 17.08.2011 р. позивач направив відповідачу претензію № 11 з вимогою про оплату відповідачем заборгованості за договором.

19.08.2011 р. відповідач направив позивачу відповідь № 17/10, зі змісту якої вбачається, що відповідач посилається на відсутність коштів, як на основну підставу неможливості виконання грошового зобовязання за договором.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобовязується прийняти товар (майно) та сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судових засідання жодного разу не зявився; відзиву на позовну заяву не надав та не надіслав; доказів проти існування боргу перед позивачем, або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 350 000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст. 530, 612, 655, 692, 693 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230 ГК України, господарський суд Київської області -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ГЕЗУН»(08700, Київська область, м. Обухів, вул. Малишка,3, код ЄДРПОУ 35000884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерагропостач» (01001, м. Київ, вул. Еспланадна,4, код ЄДРПОУ 32302816) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем 350 000 (триста пятдесят тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості та суму судового збору - 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписано 15.02.2012 р.