Рішення № 22357371, 27.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-40/442-201227.03.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітальні інвестиції» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична будівельно-інвестиційна

компанія»

Про стягнення 312450,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 по дов. № 88 від 20.12.2010

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітальні інвестиції»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична будівельно-інвестиційна компанія» 72450,00 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання останнім зобовязань згідно договору оренди від 01.03.2010 та 270000,00 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання договору відповідального зберігання № 01/06-В від 01.06.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2012 (суддя Пукшин Л.Г.) порушено провадження у справі № 5011-40/442-2012 та призначено її до розгляду на 07.02.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-40/442-2012 від 07.02.2012 розгляд справи був відкладений на 28.02.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 справу, в звязку з тривалою непрацездатністю судді Пукшин Л.Г. передано для здійснення автоматичного розподілу.

Так, згідно автоматизованої системи документообігу суду матеріали справи № 5011-40/442-2012 передані на розгляд судді Сіваковій В.В.

Позивачем до відділу діловодства суду 23.02.2012 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 303450,00 грн. основного боргу, 54250,00 грн. штрафу та 20678,65 грн. пені.

Відповідачем до відділу діловодства суду 28.02.2012 подано клопотання, в якому відповідач просить суд розглядати справу без участі представника відповідача.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 28.02.2012 справу № 5011-40/442-2012 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в звязку перебуванням судді Сівакової В.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-40/442-2012 від 28.02.2012 (суддя Трофименко Т.Ю.) розгляд справи призначено на 15.03.2012.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 28.02.2012 справу № 5011-40/442-2012 передано на розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-40/442-2012 від 15.03.2012, в звязку з незявленням відповідача в засідання суду та невиконанням відповідачем вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 16.01.2012 та ухвалах від 07.02.2012, від 28.02.2012, розгляд справи був відкладений на 27.03.2012.

Позивач в судовому засіданні 27.03.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 27.03.2012 не зявився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.01.2012 та ухвалах від 07.02.2012, від 28.02.2012, від 15.03.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилались відповідачу у відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві : м. Київ, вул. Кайсарова, 7/9, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 13.03.2012 є юридичною адресою відповідача.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.03.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.03.2010 між Товариством з обмеженою відповідністю «Капітальні інвестиції»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідністю «Столична будівельно-інвестиційна компанія»(орендар) було укладено договір оренди № б/н (далі договір-1).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.1. договору-1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобовязується передати орендареві за плату на певний строк у користування нерухоме майно (приміщення) для здійснення господарської діяльності, а орендар зобовязується прийняти у строкове платне користування нерухоме майно (приміщення), що визначене у цьому договорі (надалі іменується «приміщення, що орендується», та зобовязується сплачувати орендодавцеві орендну плату й виконувати інші умови договору.

Згідно п. 1.3., 1.4. договору-1 приміщення, що орендується знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Басейна, 7-В, загальною площею 5 кв. м., яке розташовано на 1 поверсі.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобовязаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 3.1. договору-1 передбачено, що приміщення повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом 3 днів з дня набрання чинності цим договором.

За актом прийому-передачі від 01.03.2010 позивач передав, а відповідач прийняв нерухоме майно, яке знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Басейна, 7-В, загальною площею 5 кв. м.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п. п. 11.2., 11.3. договору-1 договір набирає чинності з моменту підписання повноваженими представниками сторін та закінчується 31.12.2010.

Додатковою угодою № 1 від 28.12.2010 строк дії договору продовжено до 31.12.2011.

Додатковою угодою № 2 від 23.05.2011 сторони дійшли згоди про зміну площі орендованого приміщення (п. 1.4. договору) та визначено, що нерухоме майно складається з таких приміщень:

-площею 5 кв. м. на 1 поверсі будинку та

-площею 90 кв. м. на 3 поверсі будинку.

Додатковою угодою від 17.10.2011 сторони домовились 31.10.2011 припинити дію договору.

За актом приймання-передачі від 31.10.2011 відповідач повернув, а позивач прийняв з орендного користування нерухоме майно, яке знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Басейна, 7-В, загальною площею 5 кв. м.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 5.1. договору-1 загальний розмір місячної плати за оренду становить: 250,00 грн. Крім того ПДВ (20%) у сумі: 50,00 грн. Всього з ПДВ - 300,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 23.05.2011 в звязку із збільшенням орендованої площі сторони дійшли згоди, що орендна плата становить разом з ПДВ 14250,00 грн.

Перша орендна плата сплачується наперед за два місяці (перший та останній місяці оренди) протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання цього договору (п. 5.2. договору-1).

Згідно п. 5.3. договору-1 плата, яка справляється орендарем є фіксованим платежем.

Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5.4. договору визначено, що орендна плата сплачується (вноситься) орендарем щомісячно авансом, не пізніше кожного 5-го числа поточного місяця оренди, в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця, який зазначений у 13-му розділі цього договору.

Згідно п. 5.5. договору неотримання орендарем рахунків орендодавця не звільняють орендаря від сплати орендної плати за договором.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати за договором-1 у період з січня по жовтень 2011 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 63450,00 грн.

01.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідністю «Капітальні інвестиції»(поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідністю «Столична будівельно-інвестиційна компанія»(зберігач) було укладено договір відповідального зберігання № 01/06-В (далі договір-2).

У відповідності до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобовязується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до п. 1.1. договору-2 за умовами даного договору поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання ліфт з електричним керуванням типу «Малахіт»в/п 4,3 м, 2 зуп. надалі майно, зобовязується його зберігати та повернути поклажедавцеві у схоронності.

Згідно п. 1.2. договору-2 поклажодавець передає майно зберігачеві згідно акту прийому-передачі, який є невідємною частиною цього договору. Акт прийому-передачі майна підписується повноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін.

За актом приймання-передачі від 01.06.2011 відповідач передав, а позивач прийняв на зберігання ліфт з електричним керуванням типу «Малахіт»в/п 4,3 м, 2 зуп.

Пункт 1 статті 938 Цивільного кодексу України встановлює, що зберігач зобовязаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно п. 9.2. договору строк дії договору-2 закінчується 31.05.2012.

Додатковою угодою від 08.11.2011 сторони домовились 30.11.2011 припинити дію договору-2.

30.11.2011 за актом приймання-передачі позивач повернув, а відповідач прийняв ліфт з електричним керуванням типу «Малахіт»в/п 4,3 м, 2 зуп.

Відповідно до п. 2.1. договору-2 поклажодавець оплачує зберігачеві щомісячно послуги зберігання майна у розмірі 40000,00 грн.

Пунктом 2.2. договору-2 визначено, що поклажодавець перераховує щомісячно грошові кошти на банківський рахунок зберігача, за кожний календарний місяць зберігання потягом 5 днів з моменту отримання від зберігача відповідного рахунку. Рахунок виставляється кожного 5 числа місяця, що слідує за звітним.

Всупереч вищеназваному договірному зобовязанню відповідач не виконав своїх обовязків в частинні внесення плати за зберігання майна у період з червня по листопад 2011 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 240000,00 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 7.1. договору-1 відповідач зобовязався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші розрахунки за цим договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в загальному розмірі 303450,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договорів, у визначені строки оплату за надані послуги оренди та послуги зберігання майна не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобовязання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 9.2. договору-1 за прострочення перерахування внеску орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, за кожен день такого прострочення. Пеня нараховується, починаючи з 6-го числа місяця. У якому орендар повинен був сплатити орендну плату.

Відповідно до п. 5.5. договору-1 в редакції додаткової угоди № 3 від 30.05.2011 у випадку перевищення орендарем строків сплати орендної плати або інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на 10 календарних днів, орендар крім пені, передбаченої п. 9.2. договору, сплачує орендодавцю штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Пунктом 6.1. договору-2 передбачено, що у випадку затримки поклажодавцем оплати послуг за даним договором, поклажодавець сплачує зберігачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 6.1. договору-2 в редакції додаткової угоди № 1 від 30.06.2011 у випадку перевищення поклажодавцем строків оплати послуг за договором, більш ніж на 10 календарних днів, поклажодавець крім пені. Сплачує зберігачу штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договорів сторони визначили відповідальність за порушення зобовязання щодо оплати орендної плати та плати за зберігання майна.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеними між сторонами договорами передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов договорів, відповідач зобовязаний був вносити орендні платежі та платежі за зберігання майна щомісяця до 5 числа, то момент прострочення виконання зобовязання слід встановлювати щодо кожного місяця оренди та зберігання, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.

В звязку з тим, що взяті на себе зобовязання по сплаті орендної плати та плати за зберігання майна відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 9.2. договору-1 і п. 6.1. договору-2, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача загалом становить 20678,65 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 20678,65 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Оскільки матеріали справи свідчать, що прострочення оплати орендної плати та плати по зберіганню майна мало місце за кожним платежем понад 10 календарних днів, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача суми штрафу в загальному розмірі 54250,00 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітальні інвестиції» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична будівельно-інвестиційна компанія»(м. Київ, вул. Кайсарова, 7/9, код ЄДРПОУ 33098891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітальні інвестиції»(м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код ЄДРПОУ 32830051) 303450 (триста три тисячі чотириста пятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 54250 (пятдесят чотири тисячі двісті пятдесят) грн. 00 коп. штрафу, 20678 (двадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 65 коп. пені, 7567 (сім тисяч пятсот шістдесят сім) грн. 57 коп. витрат по сплаті судового збору.

СуддяВ.В.Сівакова Рішення підписано 29.03.2012.