Рішення № 22357328, 28.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/2329-201228.03.12 За позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько

Середземноморські Авіалінії»

Про стягнення 283726, 16 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 по дов. №1.5-1 від 11.01.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_2 по дов. №1. 11-1 від 01.03.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько Середземноморські Авіалінії»281726, 16 грн., із яких: 262817 грн. 84 коп. основний борг, 17517, 78 грн. пеня та 3390, 54 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2012р. порушено провадження у справі №5011-36/2329-2012, розгляд справи призначено на 28.03.2012р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представником відповідача через канцелярію суду наданий відзив в якому позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 262817 грн. 84 коп. відповідач визнає в повному обсязі. В частині стягнення пені та 3% річних просить в позові відмовити у зв»язку з тим, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2008 року №23/51-6, порушено провадження у справі про банкрутство TOB «Українсько- середземноморські авіалінії», якою відповідно до ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Згідно п.4 ст.12 вказаного закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи не належне виконання грошових зобов'язань.

Крім того, представником відповідача подана заява про розстрочку виконання рішення в частині стягнення основного боргу в сумі 262817, 83 грн. наступним чином:

до 20.04.2012 року - 21 901,48 грн.

до 20.05.2012 року - 21 901,48 грн.

до 20.06.2012 року - 21 901,48 грн.

до 20.07.2012 року - 21 901,48 грн.

до 20.08.2012 року - 21 901,48 грн.

до 20.09.2012 року - 21 901,48 грн.

до 20.10.2012 року -21 901,48 грн.

до 20.11.2012 року -21 901,48 грн.

до 20.12.2012 року -21 901,48 грн.

до 20.01.2013 року -21 901,48 грн.

до 20.02.2013 року -21 901,48 грн.

до 20.03.2013 року -21 901,55 грн.

В судовому засіданні 28.03.2012р. представником позивача подана заява в якій проти задоволення заяви представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду в частині стягнення основного боргу не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

31.12.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Авіакомпанія Авіалінії України»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько- Середземноморські Авіалінії»(надалі відповідач) було укладено договір № 20 щодо оренди твердого покриття.

На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»Відкрите акціонерне товариство «Авіакомпанія Авіалінії України»було перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія Авіалінії України» (надалі позивач) (завірені копії статуту та довідки з ЄДРПОУ долучені до матеріалів справи).

Відповідно до пункту 1.1 договору № 20 позивач передав, а відповідач отримав в строкове платне користування тверде покриття площею 1800 кв.м. знаходиться на балансі позивача. Покриття знаходиться за адресою: аеропорт Бориспіль, територія на північ від ангару ДП МА «Бориспіль». Схема розташування твердого покриття наведена в додатку №2 (п. 1.2 договору).

Додатковою угодою № 4 від 28.12.2010 року до договору № 20 передбачено, що позивач передає тверде покриття, в розмірі 1700 кв.м., а відповідач приймає його в строкове платне користування.

Додатковою угодою № 5 від 30.06.2011 року до договору № 20 передбачено, що Орендодавець передає тверде покриття, в розмірі 1400 кв.м., а Орендар приймає його в строкове платне користування.

Відповідно до пункту 3.1 договору № 20, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду держмайна, затвердженою постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 р. і становить без ПДВ 26.00 грн. (з врахуванням відшкодування орендарем податку на землю). Пунктом 3.1.1 договору № 20 визначено, що орендна плата за місяць за розрахунком складає 46800 грн. (без ПДВ).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100%, то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередній місяць. Оплата проводиться на розрахунковий рахунок позивача на протязі 5-х банківських днів з моменту отримання рахунку та Акту наданих послуг, але не пізніше 15 числа, що слідує за звітним місяцем.

На підставі укладених додаткових угод, згідно з якими зменшувалась площа орендованого твердого покриття пропорційно зменшувалась й орендна плата за відповідні місяці.

Відповідно до пункту 5.3 договору відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати позивачу орендну плату.

Пунктом 10.2 договору № 20 передбачено, що умови договору зберігають свою силу до виконання відповідачем зобов'язань по орендній платі.

Спір виник в звязку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено орендну плату у звязку з чим виник борг в сумі 262817, 84 грн. Крім заборгованості по орендній платі позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 17517, 78 грн., 3% річних - 3390, 54 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов”язку по сплаті орендних платежів не виконав, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 262817, 84 грн. суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів належного виконання умов договору в частині сплати орендних платежів суду не надав. Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 262817, 84 грн. визнав в повному обсязі.

Позивач просить стягнути з відповідача 3390, 54 грн. -3% річних та пеню в сумі 17517, 78 грн.

При розгляді справи судомив встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2008 року №23/51-6, порушено провадження у справі про банкрутство TOB «Українсько - середземноморські авіалінії», якою відповідно до ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Згідно п.4 ст.12 вказаного закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи не належне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині нарахування та стягнення пені за прострочку платежу в сумі 17517, 78 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до вищевикладеного, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, у зв'язку з чим дія мораторію відповідно дона них не розповсюджується.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині нарахування та стягнення 3% річних в сумі 3390, 54 грн. підлягають задоволенню.

У звязку із частковим задоволенням позову, судові витрати понесені позивачем по даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву представника відповідача про розстрочку виконання рішення в частині стягнення основного боргу в сумі та враховуючи письмову заяву представника позивача, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Обґрунтовуючи свою заяву відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Українсько-Середземноморські авіалінії” перебуває у стадії провадження у справі про його банкрутство, рішення про санацію не приймалось. Основним видом діяльності заявника є авіаперевезення. Станом на даний момент заявник має значний розмір дебіторської та кредиторської заборгованості. Підприємство постійно працює збитково і перебуває у скрутному фінансовому стані, що зумовлено незалежними від нього обставинами. За твердженням боржника, ступінь наповнення грошових потоків заявника перебуває у прямій залежності від стану розрахунків з бюджетом по ПДВ, і лише за умови повноти та своєчасності розрахунків по останньому, заявник має змогу погашати заборгованість перед позивачем. Стягнення всієї суми заборгованості на виконання судового рішення призведе до значного дефіциту обігових коштів у заявника, неможливості вчасних розрахунків з іншими контрагентами, загрози оголошення його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, що може призвести до непередбачуваних наслідків у сфері авіаційної безпеки на повітряних лініях, які використовує відповідач.

У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

При цьому, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. №02-5/333.

У заяві від 26.03.2012 відповідач посилається на існування великої дебіторської та кредиторської заборгованості, що зумовило скрутне фінансове становище відповідача, а також на те, що проти відповідача порушена справа про банкрутство.

Враховуючи мету діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Середземноморські авіалінії”, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Середземноморські авіалінії” про розстрочку виконання рішення суду в частині стягнення основного боргу шляхом надання розстрочки виконання рішення суду в частині погашення наявної заборгованості рівними частинами протягом 12 місяців.

Представник позивача в судовому засіданні 28.03.2012 р. заявив про те, що він не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду по справі строком на 12 місяців, що підтверджується поданою ним заявою в судовому засіданні.

Подача заяви про розстрочку судового рішення та погодження її позивачем свідчить про врахування матеріальних інтересів та фінансового стану обох сторін, і викладене в заяві прохання про розстрочку якнайкраще, на думку сторін, забезпечить врахування спільних інтересів при виконанні рішення господарського суду міста Києва по даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько Середземноморські Авіалінії» (03055, м.Київ, вул. Шулявська, 7,ЄДРПОУ 30180773) на користь Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (08307, Київська область, М. Бориспіль-7, Аеропорт, код ЄДРПОУ 01130584) 262817 грн. 84 коп. основного боргу розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 20.04.2012 року - 21 901,48 грн.

до 20.05.2012 року - 21 901,48 грн.

до 20.06.2012 року - 21 901,48 грн.

до 20.07.2012 року - 21 901,48 грн.

до 20.08.2012 року - 21 901,48 грн.

до 20.09.2012 року - 21 901,48 грн.

до 20.10.2012 року -21 901,48 грн.

до 20.11.2012 року -21 901,48 грн.

до 20.12.2012 року -21 901,48 грн.

до 20.01.2013 року -21 901,48 грн.

до 20.02.2013 року -21 901,48 грн.

до 20.03.2013 року -21 901,55 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько Середземноморські Авіалінії» (03055, м.Київ, вул. Шулявська, 7,ЄДРПОУ 30180773) на користь Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (08307, Київська область, М. Бориспіль-7, Аеропорт, код ЄДРПОУ 01130584) 3390 грн. 54 коп. -3 % річних, 5524 грн. 61 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

29.03.2012р.