Рішення № 22357223, 20.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/11320.03.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Уран-плюс»;

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний центр Асоціація «Групо»;

простягнення 33601,61 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1, представник, довіреність № б/н від 07.07.2011 р.;

Від відповідача:ОСОБА_2, представник, довіреність №13 від 12.07.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2010 р. порушено провадження у справі №18/113; розгляд справи призначено на 25.03.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2010 р. відкладено розгляд справи до 20.04.2010 р.

У судовому засіданні 20.04.2010 р. було оголошено перерву до 13.05.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2010 р. відкладено розгляд справи до 27.05.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 р. зупинено провадження у справі №18/113 до вирішення Господарським судом міста Києва спору у справі №17/199 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний центр Асоціація «Групо»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уран-плюс»про визнання договору про надання послуг по охороні обєктів від 01.07.2009 р. недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2012 р. поновлено провадження у справі №18/113, слухання справи призначено на 09.02.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2012 р. відкладено розгляд справи до 01.03.2012 р.

В судовому засіданні 01.03.2012 р. було оголошено перерву до 20.03.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача основну суму заборгованості у розмірі 31680,00 грн., 1921,61 грн. пені з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Благодійний центр Асоціація «Групо», письмовий відзив на позовну заяву не надав. Представник відповідача в судових засіданнях просив суд повторно зупинити провадження у справі до вирішення Дніпровським районним судом м. Києва справи №2-4317/11, зважаючи на те, що Лапенюк Людмила Миколаївна, яка підписувала договір від імені ТОВ «БЦА «Групо», не мала повноважень його підписувати, оскільки не була учасником товариства та незаконно призначила себе в.о. директора товариства наказом №2, що не надавало їй повноважень на підписання господарських договорів.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.07.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Уран-плюс»(охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний центр Асоціація «Групо»(замовник) було укладено договір №Б/Н про надання послуг по охороні обєктів, відповідно до умов якого замовник доручив, а охорона зобовязалася за плату забезпечити недоторканість обєкту, а саме, офісний центр за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А.

Відповідно до п. 1.2. договору, підтвердженням надання послуг є акт надання послуг, який сторони зобовязані підписати до 5-го числа поточного місяця за попередній місяць. При не підписанні акту надання послуг протягом 5 робочих днів з моменту отримання замовником, та ненадання мотивованої відмови, послуги вважаються прийнятими у повному обсязі.

Вартість послуг охорони узгоджується сторонами в протоколах узгодження договірної ціни (додаток) по охоронюваному обєкту, який є невідємною частиною даного договору (п. 3.1. договору).

Згідно з п. 3.2. договору, оплата за послуги з охорони обєкту здійснюється щомісячно замовником шляхом перерахування грошової суми на рахунок охорони протягом 5-ти днів з дня підписання акту прийому-передачі послуг. У випадку неоплати послуг, охорона має право у 10-денний строк повідомити письмово замовника про розірвання договору в односторонньому порядку без компенсації будь-яких видів збитків та штрафних санкцій замовнику.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що за прострочення оплати послуг охорони, замовник сплачує охороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6.1. договору, сторони мають право вносити зміни та доповнення до цього договору.

Згідно з п. 6.2. договору, зміни та доповнення вважаються належним чином оформлені, якщо вони складені у письмовій формі у двох примірниках по одному для кожної сторони і підписані уповноваженими особами.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що він укладається строком на три календарних місяці і діє з моменту підписання договору.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В додатку №1 до договору про надання охоронних послуг від 01.07.2009 р. зазначено, що вартість послуг по охороні обєкта складає 21960,00 грн. у місяць з ПДВ.

31.07.2009 року сторонами підписано акт наданих послуг на суму 20160,00 грн. разом з ПДВ.

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві зазначив, що відповідач сплатив вищезазначені кошти за місяць липень на рахунок позивача.

Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача 31680,00 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

20.10.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Благодійний центр Асоціація «Групо»звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним договору про надання послуг по охороні обєктів від 01.07.2009 р., укладений між Товариством з обмеженою «Уран-плюс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний центр Асоціація «Групо».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2011 р. у справі №17/199 у задоволенні позову відмовлено повністю у звязку з тим, що відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з правовідносин сторін, позивач отримав надані відповідачем послуги на підставі ним же оспорюваного договору та оплачував вартість таких послуг, отже, вважається таким, що схвалив спірний правочин.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить його дійсним з моменту вчинення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання правочину недійсним з мотивів відсутності належних повноважень представника на вчинення правочину задоволенню не підлягає.

Зазначена правова позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Вищого арбітражного суду України, виклеєною у п. 9.2. Розяснення “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”від 12.03.1999 р. № 02-5/111.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 р. у справі №17/199 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний центр Асоціація «Групо»на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2011 р. у справі №17/199 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2011 р. у спарві №17/199 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 11.08.2011 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою «Благодійний центр Асоція «Групо»залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 р. без змін.

Відповідно до статті 35 Господарського процессуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Тобто, господарський суд виходить з того, що договір №Б/Н про надання послуг по охороні обєктів від 01.07.2009 р. є дійсним, тягне за собою настання правових наслідків. Відповідно й існує заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 31680,00 грн.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що за прострочення оплати послуг охорони, замовник сплачує охороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача 1921,61 грн. пені за прострочення оплати послуг охорони.

07.02.2012 р. представник відповідача звернувся до господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у справі. У задоволенні клопотання було відмовлено у звязку з тим, що господарський суд повинен вирішувати спори у розумні строки та існує рішення Господарського суду міста Києва про визнання договору від 01.07.2009 р. чинним.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Уран-плюс»обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний центр Асоціація Групо»(інд. 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А, код ЄДРПОУ 22915295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Уран-плюс»(інд. 02018, м. Київ, пр-т. Ватутіна, 2, кв. 21, код ЄДРПОУ 34476293) 31680 (тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 1921 (одна тисяча девятсот двадцять одна) грн. 61 коп. пені, 336 (триста тридцять шість) грн. 01 коп. витрат по сплаті державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 27.03.2012 р.