Рішення № 22357214, 27.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/2565-201227.03.12 За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта"

про стягнення 3 245,04 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 401 від 09.12.2011 року)

від відповідача не зявився

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27 березня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" (надалі по тексту позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта"(надалі по тексту відповідач) про стягнення 3 245,04 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.09.2010 року, у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), було пошкоджено автомобіль марки "Джип Гранд Черокі", державний НОМЕР_1, який був застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "ЗАЗ 110307", державний НОМЕР_2, була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта", то обовязок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/2565-2012, розгляд справи призначено на 15.03.2012 року.

Представник відповідача 15.03.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

15.03.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва позивач надав додаткові документи у справі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимог ухвали від 02.03.2012 року у справі не виконав.

Представник позивача у судовому засіданні 15.03.2012 року надав усні пояснення по суті спору в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 27.03.2012 року, з незявленням представника відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

В судове засідання 27.03.2012 року представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) був укладений договір № 36/030702/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування, відповідно до умов якого страховик зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Джип Гранд Черокі", державний НОМЕР_1.

Згідно довідки УДАІ ГУМВС України в місті Києві 08.09.2010 року о 9 год. 50 хв. у м. Києві на бул. Дружби Народів, сталась дорожньо-транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Джип Гранд Черокі", державний НОМЕР_1 та автомобіля марки "ЗАЗ 110307", державний НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.1 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Печерського районного суду міста Києва від 13.10.2010 року у справі № 3- 2267-1/2010.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "ЗАЗ 110307", державний НОМЕР_2 , була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1502307 від 14.05.2010 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Джип Гранд Черокі", державний НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно дот Звіту № 1450 про незалежну оцінку колісного транспортного засобу від 28.10.2010 року, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю Експертно-асистуюча компанія "Легіон", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Джип Гранд Черокі", державний НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 3 247,91 грн.

17.11.2010 р. позивач, виходячи із Звіту № 1450 про незалежну оцінку колісного транспортного засобу від 28.10.2010 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 3 245,04 грн., про що склав страховий акт № 36/18237/2.1.5.1.

Відповідно до умов договору № 36/030702/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування від 08.06.2010 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено ПАТ "УАК" ф-я "Універсал-Авто" в розмірі 3 245,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 116 від 18.11.2010 року з призначенням платежу: відшкодування по страховому акту № 36/18237/2.1.5.1. від 17.11.2010 р., (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, 15.04.2011 року позивач з посиланням на ст. 27 Закону України “Про страхування та ст.ст. 1166, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з претензією за вих. № 2371 про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 3 245,04 грн.

Не отримавши відповідь на вищевказану претензію, позивач 14.11.2011 року повторно звернувся до відповідача з претензією № 000070 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

На підтвердження отримання відповідачем претензій від 15.04.2011 року та від 14.11.2011 року, позивачем до матеріалів справи додано належним чином засвідчені копії повідомлень про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначені регресні вимоги, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, сплаченого позивачем страхувальнику у розмірі 3 245,04 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "ЗАЗ 110307", державний НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1502307 від 14.05.2010 року, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки "Джип Гранд Черокі", державний НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобовязання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем "ЗАЗ 110307", державний НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 13.10.2010 року у справі № 3- 2267-1/2010.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність вказаної особи була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1502307 від 14.05.2010 року.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Джип Гранд Черокі", державний НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1502307 від 14.05.2010 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 36/030702/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування від 08.06.2010 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивач претензіями від 15.04.2011 року та від 14.11.2011 року звертався до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 3 245,04 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач, в порушення вищенаведених норм чинного законодавства України, відповіді на направлені позивачем претензії не надав, страхове відшкодування Публічному акціонерному товариству "Страхова компанія "Країна" не сплатив.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1502307 від 14.05.2010 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 3 245,04 грн.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором № 36/030702/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування від 08.06.2010 року у розмірі 3 245,04 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" 3 245,04 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00031486) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А; код ЄДРПОУ 20842474, р/р 2650500710156 в ПАТ КБ "Правекс - Банк", МФО 321983) 3 245 (три тисячі двісті сорок п'ять) грн. 04 коп. заборгованості, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Стасюк

Повний текст рішення складено 29.03.2012 року