Рішення № 22357063, 27.03.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 р. Справа № 5010/230/2012-9/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М. при секретарі судового засідання Поліводі С. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",

юридична адреса: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133

поштова адреса: вул. Фрунзе, 39, м. Київ, 04080

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 118/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 19.09.2007 року на суму 267 403, 17 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність б/н від 22.09.2010 року)

від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 118/К-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 19.09.07 року на загальну суму 267 403, 17 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив наступне. Відповідно до умов кредитного договору № 118/К-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 19.09.07 року, укладеного між сторонами у справі, банк надав відповідачу кредит в сумі 160 000 грн. з умовою оплати процентів річних за користування кредитними коштами в розмірі 19 % на рік.

30.06.10 року між ПАТ "Дельта Банк", ТзОВ "Український промисловий банк" та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов"язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, тобто Дельта Банк замінив кредитора у зобов"язанні (став новим кредитором).

Із посиланням на умови договору представник позивача зазначив, що відповідач не виконав умови договору та не повернув банку кредит в сумі 139 523, 78 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 98 574, 51 грн., комісії в сумі 12 867, 01 грн.; внаслідок чого відповідачу також нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 8 814, 17 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 6 732, 26 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісії в сумі 891, 44 грн.

Відповідач в судові засідання не з"являвся, повноважного представника в судові засідання не направляв, письмового відзиву на позов не подав.

Ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 01.03.12 року та від 20.03.12 року направлялись судом на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, а саме: на адресу місця проживання особи - АДРЕСА_1. Факт направлення примірників ухвал на адресу відповідача підтверджується штампами суду на зворотньому боці ухвали.

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, здійсненого за електронним запитом суду від 27.03.12 року № 13424617, місце проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до умов кредитного договору № 100/КВ-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.06.07 року з урахуванням Додаткового договору № 1 від 29.07.08 року, укладеного між ТзОВ "Український промисловий банк" (банк) та підприємцем ОСОБА_1 (позичальник), сторони взяли на себе наступні зобов"язання: банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування 160 000 грн.; строк кредитної лінії по 11.06.12 року; мета використання коштів - поповнення обігових коштів; процентна ставка 19 % річних; комісія за підготовку та оформлення договору - 150 грн.; щомісячна комісія за управління кредитною лінією із розрахунку 0, 009 % процентів за кожний день від фактичної суми заборгованості за кредитом, починаючи з дати укладення Додаткового договору № 1 від 29.07.08 року (п. 1.1 Договору) (арк. справи 12-20).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобовязальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

30.06.10 року між ТзОВ “Український промисловий банк”, ПАТ “Дельта Банк” та Національним банком України було укладено трьохсторонній договір про передачу Активів та Кредитних зобов”язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку (зареєстрований за № 2258 від 30.06.10 року приватним нотаріусом ОСОБА_3.) (арк. справи 57-69).

Відповідно до умов вказаного договору в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, заборгованість та зобов”язання Укрпромбанку перед Національним банком України за кредитними зобов”язаннями переводиться на Дельта Банк, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як боржника (стає новим боржником) у зазначених кредитних зобов”язаннях. Відповідно до ст. 520 ЦК України переведення боргу Укрпромбанком на Дельта Банк погоджено Національним банком шляхом погодження рішення Конкурсної Комісії про визначення Дельта Банк банком-переможцем Конкурсу, а також шляхом підписання цього договору (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов"язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором аб (ст. 514 ЦК України).

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Підтвердження факту переведення прав вимоги Укрпромбанком на користь Дельта Банку та фактичної заборгованості позичальників за кредитними договорами, в тому числі кредитного договору № 100/КВ-07 від 12.06.07 року, підтверджується складеним між ТзОВ “Український промисловий банк” та ПАТ “Дельта Банк” Актом приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ, складеним 07.10.10 року між АТ “Дельта Банк” та ТзОВ “Український промисловий банк” (арк. справи 70).

Повідомлення боржника про заміну кредитора було здійснено листом, в якому боржника повідомлено про заміну кредитора у зобов"язанні та реквізити, за якими необхідно сплачувати усі платежі за кредитним договором (арк. справи 81). Факт направлення листа відповідачу підтверджується Списком № 1-48--16 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів з рекомендованим повідомленням.

Таким чином, відповідно до умов договору про передачу активів ТзОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості у зобов"язаннях позичальника за кредитними договорами відбулась заміна кредитора, а ПАТ "Дельта Банк" набуло статусу нового кредитора.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Банком надано відповідачу кредит в розмірі 160 000 грн.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (Додаток № 1 до цього договору), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1 цього договору.

Строк кредитної лінії згідно кредитного договору встановлено по 11.06.12 року (п. 1.1 Договору).

Як вбачається з рохрахунку заборгованості, поданим суду банком, заборгованість підприємця ОСОБА_1 по кредитному договору станом на 16.02.12 року (арк. справи 31-32) становить 139 523, 78 грн.

Листом-вимогою № 02.1-1720 від 12.12.11 року ПАТ "Дельта Банк" звернувся до відповідача підприємця ОСОБА_1 із вимогою про повернення кредитних коштів в сумі 139 523, 78 грн., а також нарахованих процентів, комісії та пені, у зв"язку з порушенням позичальником строків повернення кредитних коштів, відсотків, комісії. В листі банк також зазначив, що відповідно до п. 5.2.6 договору банк має право достроково стягнути заборгованість з кредитним договором у зв"язку з невиконанням позичальником його умов (арк. справи 21-22).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (параграф 1 "Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5.2.6 кредитного договору сторони погодили, що при настанні випадків, передбачених п. 9.2 договору, банк має право призупинити подальше кредитування позичальника та/або достроково стягнути (в тому числі примусово шляхом звернення стягнення на заставлене майно) всю заборгованість за динм договором (кредит, проценти, штрафні санкції та інші платежі).

Пунктом 9. 2, п. 9.2.1 кредитного договору встановлено, що банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісії за управління кредитом та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.) умов даного договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання позичальником зобов"язань за цим договором. Позичальник зобов"язаний протягом 10 календарних днів, а у випадку якщо зобов"язання позичальника за цим договором забезпечується заставою майнових прав за договором банківського вкладу, укладеним з ТзОВ "Укрпромбанк" - не пізніш наступного робочого дня з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії за управління кредитом та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку, в наступних випадках, зокрема, порушення позичальником строків платежів, що встановлені даним договором.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів направлення відповідачем відповіді на лист-вимогу банку від 12.12.11 року, не спростовано факт наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів погашення заборгованості. Отже, вимога про дострокове стягнення суми заборгованості відповідача по кредиту в розмірі 139 523, 78 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.1.2 кредитного договору позичальник зобов"язаний своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

Нарахування та сплата процентів за користування кредитомздійснюється у валюті кредиту.

Комісія за управління кредитною лінією нараховується щомісячно за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

Відповідно до п. 4.6 кредитного договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4 цього договору, а саме: щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця, проценти з розрахунку 30 % річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Як вбачається з поданого суду розрахунку станом на 16.02.12 року заборгованість по відсоткам за кредитом становить 54 055, 98 грн., заборгованість по відсоткам за простроченим кредитом становить 44 518, 53 грн.; заборгованість по комісії за кредитом 12 867, 01 грн. Суд дійшов висновку про правомірність нарахування вказаної заборгованості та правильність застосування процентних ставок. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентах та комісії є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Як вбачається з поданого суду розрахунку позивачем здійснено нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 8 814, 17 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом в сумі 6 732, 26 грн.; пені за несвоєчасне повернення комісії за кредитом в сумі 891, 44 грн.

Отже, нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 8 814, 17 грн. та пені за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом в сумі 6 732, 26 грн. є обгрунтованим та підлягає задоволенню. Щодо вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення комісії за кредитом в сумі 891, 44 грн., то слід зазначити, що в договорі сторони не передбачили нарахування пені за несвоєчасне повернення комісії. Отже, в цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 610-612, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України, ст. 33, 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 118/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 19.09.2007 року на суму 267 403, 17 грн.

Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 в Івано-Франківській філії ТзОВ "Укрпромбанк"; МФО НОМЕР_3) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", юридична адреса: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133; поштова адреса: вул. Фрунзе, 39, м. Київ, 04080 (код ЄДРПОУ 34047020; п/р 373910011 в АТ "Дельта Банк"; МФО 380236):

- 139 523, 78 грн. (сто тридцять дев"ять тисяч п"ятсот двадцять три грн. 78 коп.) - заборгованості за кредитним договором № 100/КВ-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.06.2007 року;

- 54 055, 98 грн. (п"ятдесят чотири тисячі п"ятдесят п"ять грн. 98 коп.) - заборгованості по відсоткам за кредитним договором № 100/КВ-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.06.2007 року;

- 44 518, 53 грн. (сорок чотири тисячі п"ятсот вісімнадцять грн. 53 коп.) - заборгованості по відсоткам за простроченим кредитом за кредитним договором № 100/КВ-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.06.2007 року;

- 12 867, 01 грн. (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят сім грн. 01 коп.) - заборгованості по комісії за кредитним договором № 100/КВ-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.06.2007 року;

- 8 814, 17 грн. (вісім тисяч вісімсот чотирнадцять грн. 17 коп.) - пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 18.08.11 року по 01.02.12 року;

- 6 732, 26 грн. (шість тисяч сімсот тридцять дві грн. 26 коп.) - пені за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом за період з 18.08.11 року по 01.02.12 року;

- 5 330, 35 грн. (п"ять тисяч триста тридцять грн. 35 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фанда О. М.

Повне рішення складено 29.03.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Олейняш Е. М. 29.03.12