Рішення № 22356631, 02.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.03.12р.Справа № 35/5005/1782/2012 За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", 49101, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5

до Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49047, м. Дніпропетровськ, вул. Кедріна, 55

про стягнення заборгованості

Суддя Кобилянський К.М.

Секретар судового засідання Сопронюк К.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність №27юр від 16.01.12 р., заступник начальника служби правового забезпечення

Від відповідача: ОСОБА_2., довіреність №01-17/174 від 14.03.12 р., представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (далі Позивач) звернулося з позовом до Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за постачання та транспортування природного газу за жовтень, листопад, грудень 2011 року у розмірі 817 086,01 грн., інфляційних втрат у розмірі 896,00 грн., пені у розмірі 13 570,15 грн., 3% річних у розмірі 2620,35 грн. та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежно виконує свої зобовязання за договором №368/21/116265 на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій від 01.04.2011 року щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у визначені договором строки.

Відповідач проти суми основного боргу не заперечує. В судовому засіданні представник відповідача подав заяву про зменшення розміру пені, оскільки відповідач є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється за рахунок бюджетних коштів, яких недостатньо для своєчасного виконання зобов'язань.

В судовому засіданні 15.03.2012 року суд оголосив перерву до 27.03.2012 року.

Від представників сторін заяв про технічне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не надходило, у звязку з чим фіксування судового процесу не здійснювалося (ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації "Дніпрогаз" (далі - продавець) та Державним закладом "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - покупець) 01.04.2011 року був укладений договір №368/21/116265 на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій (далі - договір).

У відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" рішенням загальних зборів засновників (учасників) Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Дніпрогаз" змінено найменування на публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз". Державна реєстрація змін до установчих документів щодо перейменування у публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" відбулася 06.04.2011 року.

Відповідно до п.1.1. договору від 01.04.2011 року продавець зобов'язується протранспортувати та передати покупцю у 2011 році природний газ для використання, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити послуги по транспортуванню на умовах цього договору.

Положеннями п. 2.1. договору продавець передає покупцю у 2011 році газ в обсязі 325 тис. куб.м., у тому числі по місяцях:

-квітень 2011 року 40,0 тис. куб.м.;

-травень 2011 року 5,0 тис. куб.м.;

-червень 2011 року 5,0 тис. куб.м.;

-липень 2011 року 5,0 тис. куб.м.;

-серпень 2011 року 5,0 тис. куб.м.;

-вересень 2011 року 5,0 тис. куб.м.;

-жовтень 2011 року 50,0 тис. куб.м.;

-листопад 2011 року 80,0 тис. куб.м.;

-грудень 2011 року 130,0 тис. куб.м.

В розділі 5 договору визначена ціна газу, зокрема в п. 5.1. зазначено, що загальна ціна за 1000 кубічних метрів природного газу на момент укладання даного договору, складає 3104,81 грн., в тому числі ПДВ 20%, що складає 517,47 грн.

У додатковій угоді до договору від 11.07.2011 року сторони домовились, що загальна ціна за 1000 кубічних метрів природного газу на момент укладання даного договору, складає 4079,48 грн., в тому числі ПДВ 20%, що складає 679,91 грн.

Додатковою угодою від 12.10.2011 року п. 5.1. договору викладено в наступній редакції:

"Загальна ціна за 1000 кубічних метрів природного газу на момент укладання даного договору, складає 4539,0480 грн., в тому числі ПДВ 20%, що складає 756,5080 грн.". Додаткова угода поширює свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами починаючи з 01.10.2011 року.

Для визначення достовірності вимірювань, відповідно до п. 2.4. договору, продавець та покупець реєструють показання приладів обліку витрат природного газу і оформляють двосторонні щомісячні акти приймання передачі газу між покупцем та продавцем.

На виконання умов договору позивач в період з жовтня по грудень 2011 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 220 014 куб.м., який відповідач прийняв, що підтверджується наступними актами виконаних робіт:

- №368/21/366354 від 21.10.2011 року на суму 187 893,89 грн.,

- №368/21/371362 від 22.11.2011 року на суму 438 508,34 грн.,

- №368/21/376065 від 22.12.2011 року на суму 372 251,87 грн.,

які підписані у двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств (а.с. 19-21).

У відповідності до п. 6.1. договору оплата за природний газ для установ та організацій, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів, здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок продавця 100 % вартості газу, який запланований для поставки в наступному місяці, не пізніше 30-го числа поточного місяця.

Згідно п. 6.3. договору остаточний розрахунок здійснюється протягом 01-го числа місяця, слідуючого за звітним відповідно до актів приймання-передачі та актів виконаних робіт.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобовязань за поставлений природний газ, в строки встановлені договором, в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 817 086,01 грн. різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.

Розмір зазначеної заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі, згідно якого сальдо станом на 12.03.2012 року на користь позивача складає суму 817 086,01 грн. Зазначений акт підписаний у двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всупереч зазначених приписів закону та положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у зазначеному вище періоді, у звязку з чим утворилась заборгованість у розмірі 817 086,01 грн. Відповідач наявність заборгованості не спростовує.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 817086,01 грн. заборгованості за поставлений природний газ.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що при проведенні несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ покупець зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3% річних від простроченої суми (відповідно до ст. 625 ЦК України). Крім того, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, а також відшкодовує понесені продавцем збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем було порушено строки виконання зобовязання щодо здійснення розрахунків за поставлений природний газ, то позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 896,00 грн., а також 3% річних від простроченої суми за період у розмірі 2620,35 грн.

Здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат визнаються відповідачем та відповідають обставинам справи, а тому вимоги позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 2620,35 грн. та інфляційних втрат у розмірі 896,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї статі визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач, на підставі п. 7.2 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 13 570,15 грн.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року зі змінами від 06.11.2000 року „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань”, а також на підставі ст. 233 ГК України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобовязання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Дослідивши подану відповідачем заяву про зменшення розміру пені, приймаючи до уваги те, що відповідач є бюджетною організацією і фінансується виключно за рахунок бюджетних коштів, яких щорічно не достатньо для погашення щомісячних платежів за природний газ, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 6785,08 грн.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за постачання та транспортування природного газу за жовтень грудень 2011 року в сумі 817 086,01 грн., інфляційних втрат в розмірі 896,00 грн., пені в розмірі 6 785,08 грн., 3% річних у розмірі 2 620,35 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не заперечуються, а відтак підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи (а. с. 5, 6), меморіальними ордерами №1073 від 31.01.2012 року, №1782 від 16.02.2012 року позивач зарахував судовий збір за подання позовної заяви до господарського суду у розмірі 16683,80 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В п. п. 1 та 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати (п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Згідно із ст. 13 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік” установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1073 гривні.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі 2 відсотків від ціни позову, тобто судовий збір у сумі 16683,45 грн.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

Таким чином, різниця переплати позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 0 грн. 35 коп., яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 47, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Кедріна, 55, код ЄДРПОУ 01111836) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) заборгованість за постачання та транспортування природного газу за жовтень-грудень 2011 року в сумі 817 086,01 грн.; інфляційні втрати в розмірі 896,00 грн.; пеню в розмірі 6 785,08 грн, 3% річних у розмірі 2620,35 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 16 683,45 грн.

В решті позову відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860 сплачений судовий збір у сумі 0,35 (тридцять п'ять копійок) грн. зарахований на підставі меморіальних ордерів №1073 від 31.01.2012 року, №1782 від 16.02.2012 року, оригінали яких знаходяться у справі № 35/5005/1782/2012.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя К. М. Кобилянський

Повний текст рішення складений 02.04.2012 року