Рішення № 22356546, 02.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.12р.Справа № 28/5005/8083/2011 За позовом Приватної юридичної фірми "Гестор" м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторент" м.Дніпропетровськ

про стягнення 50 289 грн.

Суддя Манько Г.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. дов. від 03.01.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2. - дов. від 06.07.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватна юридична фірма "Гестор" звернулась з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Авторент" безпідставно отриманих грошових коштів 40730 грн., інфляційних втрат 7530 грн. 57 коп., 3% річних 2028 грн. 60 коп. та судових витрат.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, просив суд у позові відмовити. Наполягав, що наданими доказами у справі позовні вимоги не підтверджені.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" платіжним дорученням № 317 перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Авторент" (далі - ТОВ "Авторент", відповідач) суму 55270,00 грн.

Зазначена сума була перерахована помилково, оскільки фактично ТОВ "Агрофірма "Нива" мала перерахувати суму 14540,00 грн.

30 вересня 2009р. ТОВ "Агрофірма "Нива" листом № 233 пред'явила ТОВ "Авторент" вимогу про повернення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 40730 грн., яка відповідно до відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 05.10.2009р.

14 лютого 2011р. за Договором відступлення права вимоги укладеного між ТОВ "Агрофірма "Нива" та Приватною юридичною фірмою "Гестор" ТОВ "Агрофірма "Нива" передало позивачу право вимагати від відповідача повернення суми 40730 грн., пред'явленої вимогою від 30 вересня 2009р. № 233.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України ЮФ "Гестор" є новим кредитором у зобов'язанні по поверненню одержаних ТОВ "Авторент" без достатньої правової підстави грошових коштів у сумі 40730 грн.

27 квітня 2009р. ТОВ "Агрофірма "Нива" та ТОВ "Авторент" уклали договір поставки № 50 з доданою до нього специфікацією № 1, відповідно до якого ТОВ "Агрофірма "Нива" взяло на себе зобов'язання поставити 147 тон озимої пшениці за ціною 1000 грн. за тону, а відповідач - прийняти та оплатити цю партію озимої пшениці.

Платіжним дорученням № 173 від 24.04.2009р. на виконання умов договору поставки № 50 від 24.04.2009р. ТОВ "Авторент" перерахувало ТОВ "Агрофірма "Нива" суму 147000 грн., вказавши призначення платежу: за озиму пшеницю у фізичній вазі. Після одержання суми попередньої оплати у ТОВ "Агрофірма "Нива" виникло зобов'язання поставити зерно озимої пшениці у кількості, передбаченій договором.

27 квітня 2009р. ТОВ "Агрофірма "Нива" передало ТОВ "Авторент" 132 тони 460 кг зерна озимої пшениці на суму 132460 грн. Товар передано за товарно-транспортними накладними від 27.04.09р.

Зерно озимої пшениці у кількості 132460 кг було прийнято відповідачем.

Факт поставки зерна озимої пшениці 27 квітня 2009р. за договором поставки № 50 від 24.04.2009р. у кількості 132,460 тон встановлений Запорізьким апеляційним господарським судом у постанові від 12.02.2010р. по справі № 13/392/09, яка постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2010р. у цій же справі залишена без змін.

Таким чином, фактично за договором № 50 від 24.04.2009р. було поставлено 132,460 тони зерна озимої пшениці на суму 132460 грн., а попередня оплата була здійснена за 147 тон зерна у сумі 147000 грн.

Отже, сума 40730 грн. отримана відповідачем без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Це положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Вимога про повернення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 40730 грн. направлена ТОВ "Агрофірма "Нива" відповідачу листом № 233 від 30 вересня 2009р. та отримана відповідачем 05.10.2009р.

02.03.2011р. позивачем направлено відповідачу вимогу №50 з пропозицією здійснити розрахунки за вказаними реквізитами.

У відповідь на вказану вимогу відповідач листом б/н від 30.03.11р. запросив у позивача документи, що підтверджують борг.

27.04.2011р. позивач листом № 76 направив відповідачу витребувані документи які останнім отримані 17.05.2011р., що підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції.

Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний виконати обов'язок по поверненню безпідставно набутих грошових коштів у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

До теперішнього часу відповідач грошові кошти у сумі 40730 грн. ТОВ "Агрофірма "Нива" та ЮФ "Гестор", як новому кредитору, відповідач не повернув.

Крім того Пологівським РВ ГУМВС України в Запорізькій області винесено постанову від 27 серпня 2011р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора ТОВ "Агрофірма "Нива" за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 КК України (підроблення документів).

Висновки судової експертизи від 31.01.2012р. не спростовують доводів позивача з огляду на наявність фактів, встановлених Запорізьким апеляційним господарським судом у постанові від 12.02.2010р. по справі № 13/392/09, яка постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2010р. у цій же справі залишена без змін.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою розрахунків встановлено, що позивачем необґрунтовано збільшено розмір інфляційних втрат.

Таким чином позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі безпідставно отриманих грошових коштів 40730 грн., інфляційних втрат 7173 грн. 33 коп., 3% річних 2028 грн. 60 коп.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 35, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526 530, 625, 629, 1212 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авторент" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т. Карла Маркса, буд. 46, кв. 151, ідентифікаційний код 35933874) на користь приватної юридичної фірми "Гестор" (69006, м. Запоріжжя, проїзд Леваневського, 3/26, ідентифікаційний код 20476070) безпідставно отриманих грошових коштів 40730 грн., інфляційних втрат 7173 грн. 33 коп., 3% річних 2028 грн. 60 коп., державне мито 499 грн. 32 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу 234 грн. 32 коп..

В решті суми позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.В. Манько Повне рішення складено 03.04.12р.