Рішення № 22356275, 29.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.12р.Справа № 19/5005/2491/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС", м.Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м.Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 14 604,88 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. - дов. від 03.11.2011 р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС", м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м.Нікополь, Дніпропетровська область про стягнення

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобовязання належним чином та в установлений строк.

Представник позивача підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, факсимільно надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання.

Представник позивача заперечує проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи посилаючись на те, що документів які містяться в матеріалах справи достатньо для розгляду справи за відсутності відповідача та підтверджують суму заборгованості. Крім того відповідачем не подано доказів поважної причини відсутності повноважного представника.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство "ТЮФ НОРД-ДІЕКС" (Виконавець) та Комунальним підприємством «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»було укладено Договір № 148-11-ОД.

Відповідно до умов зазначеного договору Виконавець прийняв на себе зобов'язання надати наступні послуги (роботи):

-інжинірингові послуги (роботи) з обстеження та оцінки технічного стану обладнання підвищеної небезпеки, згідно переліку (Додаток № 2 до Договору), визначення його кінцевого ресурсу з використанням спецобладнання та апаратури на об'єктах і у лабораторіях (технічне діагностування) з розробкою технічної документації (експертного висновку);

-консультаційні послуги з безпечної експлуатації обладнання підвищеної небезпеки, згідно переліку (Додаток № 2 до Договору) з внесенням відповідних записів у паспорт обладнання (позачергове повне технічне опосвідчення);

-інжинірингові послуги (роботи) з розробки технічної документації (паспорта) на обладнання, вказане у переліку (Додаток № 2 до Договору), а Замовник прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити надані послуги.

28.02.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство «ТЮФ НОРД-ДІЕКС»змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство «Товариство технічного нагляду ДІЕКС».

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що вартість послуг (робіт) за цим Договором визначена Протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) і склала на дату підписання Договору: 62 200,00 грн. без ПДВ.

Згідно п.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач виконав свої зобов'язання на загальну суму 16 320,00грн., що підтверджується: Актом здачі-приймання наданих послуг (робіт) № 1 від 17 травня 2011 р. на суму 1 200,00 грн. до Договору; Актом здачі - приймання наданих послуг (робіт) № 2 від 05 вересня 2011 р. на суму 6 480,00грн. до Договору; Актом здачі приймання наданих послуг (робіт) № 3 від 12 жовтня 2011 р. на суму 8 640,00грн. до Договору.

Відповідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно з п. 2.2. Договору оплата здійснюється поетапно, по факту виконання кожного етапу, у продовж 10-ти банківських днів з дати підписання проміжного акту здачі-приймання наданих послуг (робіт).

24 травня 2011 року відповідачем було здійснено часткову оплату наданих послуг (робіт) у розмірі 1 200,00грн.

23 вересня 2011 року відповідачем було здійснено часткову оплату наданих послуг (робіт) у розмірі 1 480,00грн.

На час звернення позивача з позовною заявою до суду остаточна оплата за надані послуги (роботи) за Договором відповідачем здійснена так і не була.

Таким чином, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок у розмірі 5 000,00грн. по Акту здачі-приймання наданих послуг (робіт) № 2 від 05.09.2011 року на суму 6 480,00 грн. до 20 вересня 2011 року; розрахунок у розмірі 8 640,00грн. по Акту здачі-приймання наданих послуг (робіт) № 3 від 12.10.2011 року на суму 8 640,00грн. до 27 жовтня 2011 року.

Отже, строк виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги (роботи) вважається таким, що настав.

Таким чином, сума заборгованості на час звернення позивача з позовною заявою до суду за Договором М148-11-ОД від 17.02.2011 року складає 13 640, 00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст.ст. 611, 549, 551 Цивільного кодексу України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, відповідно до п. 5.1. Договору передбачено, що у разі затримки Замовником оплати наданих послуг (робіт), Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5% від вартості виконаних, але не сплачених послуг (робіт) за кожен день затримки.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином розмір пені з урахуванням розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення платежу, складає 808,40 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем було нараховано 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 156,48 грн.

Докази заборгованості відповідача підтверджуються матеріалами справи, зокрема актами здачі-приймання наданих послуг (робіт).

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобовязання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи господарський суд залишає без задоволення, оскільки відповідачем не подано доказів поважної причини відсутності повноважного представника та документів які містяться в матеріалах справи достатньо для розгляду справи за відсутності відповідача та підтверджують суму заборгованості. Крім цього, відповідач мав можливість направити іншого представника та надати заздалегідь відзив на позов, оскільки згідно поштового повідомлення відповідач ще 21.03.2012 р. отримав ухвалу суду про порушення та призначення справи до розгляду.

Керуючись ст.ст. 509, 511, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 218, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36, 44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", 53207, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. К.Маркса, будинок 180 (р/р 26000050214731 в НФ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 03341339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС", 49040, м.Дніпропетровськ, пров. Джинчарадзе, 8 (р/р 26000050802080 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) суму 13 640 (тринадцять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп. основної заборгованості, суму 808 (вісімсот вісім) грн. 40 коп. пені, суму 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 48 коп. 3 % річних та суму 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору, про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

СуддяІ.В. Петренко