Рішення № 22356231, 29.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.12р.Справа № 18/5005/2357/2012 За позовом Приватного підприємства "Елика", с. Котляреве, Жовтневий район,

Миколаївська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авоська", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов.від 20.02.2012 р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Елика" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авоська" про стягнення 196 219,70 грн. основної заборгованості, 19 621,97 грн. штрафу та 4 166,50 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 19.01.2011 року, укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару. Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду із позовом про стягнення боргу за договором, пені та штрафу за неналежне виконання зобов'язаннь за договором.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

29.03.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по даній справі відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2011 року між Приватним підприємством "Елика" (постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авоська" (покупець) було укладено договір поставки, за умовами якого постачальник поставляє товар у власність покупця, для використання його в підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п.1.2 договору предметом поставки є товар, вказаний в накладних.

Пунктом 2.1.1 договору передбачено, що товар який вказаний в п.1.2 цього договору , поставляється покупцю партіями на підставі заявки покупця, переданої по телефону телефонограмою, електронною поштою або іншим узгодженим сторонами способом не менше чим за три дні до відвантаження.

Кожна партія товару визначається накладною, яка в цілях діючого договору являється специфікацією, в ній зазначаються: найменування товару, загальна кількість товару, яке повинно бути поставлене в конкретній партії, асортимент (номенклатура) по сортам, видам, маркам та типорозмірами, комплектність товару, кількість місць, ціна (п.2.1.2 договору).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобов"язання по договору виконав, поставивши відповідачу товар на загальну суму 196 219,70 гривень, за видатковими накладними (том.1 а.с.27-150, т.2 а.с.1-150, т.3 а.с.1-44).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За п. 4.3 договору розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється на основі виставлених рахунків постачальника в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем коштів на рахунок постачальника протягом 15 банківських днів з моменту отримання товару.

У встановлений договором термін відповідач за поставлений позивачем товар в повному обсязі не розрахувався.

Станом на 24.02.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки від 19.01.2011р. складає суму 196 219,70 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків (т.1 а.с. 14-16 ).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

03.02.2012 року позивач направив відповідачу претензію про сплату 196 219,70 грн., проте станом на момент розгляду справи заборгованість відповідачем погашена не була, що і стало причиною спору у даній справі.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.5 договору за несвоєчасну оплату покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 04.01.2012 року по 22.02.2012 року в розмірі 4 166,50 грн.

Зробивши розрахунок за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", господарський суд встановив, що пеня за період з 04.01.2012 року по 22.02.2012 року становить 4 154,93 грн. Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в повному обсязі, як необґрунтовано нараховану.

Відповідно до п.6.6 договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань за цим договором, затримку платежу більш ніж 1 місяць, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10%.

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 19 621,97 грн. штрафу за прострочення платежу.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 статті 549 цього ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Тобто, законодавець не забороняє сторонам передбачити в договорі положення щодо сплати штрафу за порушення зобовязання.

Однак, пунктом 6.6 договору поставки не встановлено від якої суми зобов'язання обчислювати 10 % штрафу, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити позивачу в частині стягнення штрафу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 200 374,63 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авоська" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-тК.Маркса,65, оф.321, поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополь-3, будинок 47, корп.1, код ЄДРПОУ 37213244, р/р 2600190792001 в АБ "Киевская Русь", МФО 319092) на користь Приватного підприємства "Елика" (57260, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с. Котляреве, вул. Комарова,62, код ЄДРПОУ 35048287, р/р 26007129800840 в Миколаївській філії ПАТ "Кредитпромбанк", МФО 326007) 196 219,70 грн. (сто дев'яносто шість тисяч двісті дев'ятнадцять грн.70 коп.) боргу, 4 154,93 грн. (чотири тисячі сто п'ятдесят чотири грн. 93 коп.) пені, 4007,49 грн. (чотири тисячі сім грн. 49 коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяВ.І. Петрова Повне рішення складено 30.03.2012 року