Рішення № 22356045, 03.04.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 квітня 2012 р. Справа 1/1/2012/5003

за позовом:Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 21100 м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7

до: Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №16" 21007, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 31 а, фактична адреса: м. Вінниця, вул. Володарського, 1

про стягнення 7932 грн.

Головуючий суддя Баранов М.М.

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 67/12 від 02.04.2012 року

відповідача: ОСОБА_2- представник за довіреністю від 01.01.2012 року

Справу розглянуто в приміщенні суду, кімната № 1105

ВСТАНОВИВ :

02.03.2012 р. Вінницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 16» м. Вінниця 7932 грн., в т.ч. 4000 грн. штрафу, накладеного за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 3932 грн. пені за несвоєчасну сплату штрафу.

Ухвалою суду від 03.03.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у даній справі та призначено судове засідання на 15.03.2012 року.

У звязку із перебуванням головуючого судді Баранова М.М. у відрядженні, судове засідання, призначене на 15 березня 2012 року, не відбулось. Тому, відповідно до ухвали від 16.03.2012 року судове засідання призначено на 28.03.2012 року.

14.03.3012 року через канцелярію суду надійшла заява позивача (лист № 04-29.2/915 від 13.03.2012 року) про збільшення розміру позовних вимог до 8000 грн. Позивач просив стягнути з відповідача 4000 грн. штрафу та 4000 грн. пені.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог. Тому дана заява судом прийнята до розгляду.

Ухвалою суду від 28.03.2012 року розгляд справи відкладено на 03 квітня 2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.04.2012 року подав заяву про те, що погоджується із позовними вимогами позивача. При цьому зазначив, що штраф не сплачувався у зв'язку із тим, що МКП "ЖЕК № 16" тимчасово припинив свою діяльність і поновив її з 03.01.2012 року. Документи про стягнення штрафу не були передані, а житловий фонд, який обслуговував МКП "ЖЕК № 16" до 03.01.2012 року перерозподілено між МКП "ЖЕК № 15" та МКП "ЖЕК № 5".

Відповідач просить розстрочити сплату штрафу та пені на 4 місяці, з оплатою щомісячно по 2000 грн. Позивач проти розстрочення на таких умовах не заперечував.

За відсутності відповідного клопотання фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Вінницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (надалі позивач) було розглянуто колективну заяву мешканців житлового будинку № 34а по вул. Тарногродського м. Вінниці щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №16» (надалі - МКП «ЖЕК №16», відповідач), які полягають в неправомірних нарахуваннях плати за ремонт внутрішньобудинкової системи електропостачання та електрощитової, які виходять з ладу внаслідок значних витоків води в підвальному приміщенні будинку, та завищеної плати за вивезення твердих побутових відходів.

За наслідками розгляду колективної заяви мешканців, згідно із розпорядженням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.11 № 24-рк здійснено розгляд справи № 06-26.20.2/24-11 у звязку з наявністю в діях МКП «ЖЕК №16» ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” зловживання монопольним становищем на ринку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у вигляді вчинення дій по включенню до плати за послугу з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій витрат з обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, а також частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” зловживання монопольним становищем на ринку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у вигляді вчинення дій по включенню до плати за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій витрат з вивезення твердих побутових відходів, що призвели до ущемлення інтересів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Як пояснив позивач, за результатами досліджень, проведених ним згідно з Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища субєктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605, встановлено, що МКП «ЖЕК № 16» в 2010 році і в січні-квітні 2011 року займало монопольне становище на ринку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в межах, визначених дислокацією, затвердженою рішенням виконкому Вінницької міської ради від 22.06.10 № 1344, з часткою 100 відсотків.

Плату мешканцям за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, включаючи складові по обслуговуванню, поточному ремонту та освітленню місць загального користування, встановлював МКП «ЖЕК №16».

Обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж проводиться силами МКП «ЖЕК №16», витрати по їх обслуговуванню відшкодовуються енергопостачальною організацією - підприємством «Вінницькі міські електричні мережі». Підставою для відшкодовування витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових електромереж та електрообладнання, що перебувають на обслуговуванні МКП "ЖЕК №16", є двохсторонні акти, які складаються щомісячно і підписуються керівниками заявника та виконавця послуг.

Згідно з зазначеними двохсторонніми актами кошти, що відшкодовує енергопостачальна організація, в період з липня по грудень 2010 року становили від 2088 до 2258 грн. щомісячно.

Позивачем виявлено випадки покладення відповідачем відшкодування витрат по обслуговуванню електричних мереж на мешканців буд. № 34а вул. Тарнагродського у вигляді складової плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зокрема:

-серпень 2010 року - усунення несправностей освітлення сходових клітин, ревізія електричного щитка (2 випадки);

- вересень 2010 року прокладання кабелю перерізом до 10 мм2;

-листопад 2010 року демонтаж кабелю, перевірка стану запобіжників з заміною, монтаж увідно-розподільчих пристроїв, прокладання кабелю на скобах перерізом до 16 мм2;

-грудень 2010 року прокладання кабелю перерізом до 10 мм2.

На вимогу позивача надати інформацію щодо особи, яка відшкодовує витрати з ремонту внутрішньобудинкових електричних мереж, відповідач листом від 10.02.2011 року за № 103 вказав на те, що відшкодовувати витрати з ремонту внутрішньобудинкових електромереж повинен мешканець даного будинку.

Такі дії відповідача суперечать вимогам постанови КМУ від 20.05.2009 року №529, відповідно до якої ремонт і обслуговування внутрішньобудинкових електромереж не входять до складу послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а відшкодування цих витрат повинна здійснювати енергопостачальна організація.

За вказаних обставин дії МКП «ЖЕК №16» по включенню до плати за послугу з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій витрат з обслуговування внутрішньобудинкових електромереж визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Окрім того, при перевірці обставин, викладених в колективній заяві мешканців житлового будинку № 34а по вул. Тарногродського м. Вінниці, позивачем було встановлено, що в вересні 2010 року відповідач двічі нарахував мешканцям плату за послугу з вивезення твердих побутових відходів:

- у розмірі 4,24 грн. з кожного мешканця за системне вивезення твердих побутових відходів, яке здійснює КУП «ЕкоВін» на підставі акту здачі-прийняття виконаних робіт, підписаного МКП «ЖЕК № 16» та КУП «ЕкоВін» 30.09.2010 року. Зазначені нарахування підтверджені оборотними відомостями Обчислювального центру житлово-комунального господарства (стаття вивезення твердих побутових відходів);

- у розмірі 0,2196 грн/м2 загальної площі у вигляді окремої послуги за вивезення побутових відходів у складі комплексної послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Встановлено, що відповідно до рахунку № 64 від 30 вересня 2010 року про виконані роботи, фізична особа-підприємець Кулик В.В. здійснив вивезення сміття за адресою вул. Тарногродського, 34, 34а обсягом 51 т. по ціні за вивезення 1 т. 41,80 грн. на суму 2131,80 грн. без ПДВ (2558,16 грн. з ПДВ).

При цьому тарифи на послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, що надаються КУП «ЕкоВін» затверджені рішенням виконкому Вінницької міської ради від 28.05.09 №1159, у вартості послуг на 1 мешканця враховано вартість послуг з вивезення та захоронення великогабаритних відходів.

Тариф на вивезення 1м3 твердих побутових відходів становить 27,96 грн/м3, тариф на захоронення 1м3 твердих побутових відходів становить 7,64 грн/м3, тариф на вивезення та захоронення твердих побутових відходів на одного мешканця становить 4,24 грн/місяць.

Тобто, річна норма вивезення та захоронення твердих побутових відходів встановлена у обсязі 1,43 м3 в рік на 1 мешканця.

Таким чином, мешканцям житлових будинків № 34 і № 34а вул. Тарногродського за вересень 2010 року відповідачем було двічі нараховано плату за послугу з вивезення твердих побутових відходів.

Дії відповідача по включенню до плати на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій витрат з вивезення твердих побутових відходів позивач визнав порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Враховуючи встановлені порушення законодавства про захист економічної конкуренції, рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06 червня 2011 року №31-рш, прийнятим у справі № 06-26.20.20.2/24-11, визнано, що Міське комунальне підприємство «ЖЕК № 16»:

- в 2010 році та в січні-квітні 2011 року займало монопольне становище на ринку надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в територіальних межах визначених виконкомом Вінницької міської ради дислокацій з часткою 100 відсотків;

- вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій шляхом вчинення дій по включенню до плати за послугу з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій витрат з обслуговування внутрішньобудинкових електромереж, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” - зловживання монопольним становищем на ринку послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій у вигляді вчинення дій по включенню до плати за послугу з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій витрат з вивезення твердих побутових відходів, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Також вказаним рішенням зобовязано відповідача припинити виявлені порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про що повідомити Територіальне відділення в строк 10 днів від дня отримання рішення територіального відділення.

За кожне із вказаних порушень - включення до плати за послугу з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій витрат з обслуговування внутрішньобудинкових електромереж, та включення до плати за послугу з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій витрат з вивезення твердих побутових відходів позивачем накладено на відповідача по 2000 грн. штрафних санкцій, на загальну суму 4000 грн., на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, де встановлено, що за порушення, передбачене п. 2 ст. 50 цього Закону, накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) субєкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Рішення від 06.06.2011 року № 31-рш надіслано відповідачу до виконання з супровідним листом від 15.06.2011 року № 06-26.20.2/1338 і отримано відповідачем 16.06.2011 року.

Рішенням адміністративної колегії Вінницького територіального відділення АМК України від 09.08.2011 №57-рш розстрочено сплату штрафу, накладеного згідно рішення від 06.06.2011 року № 31-рш на 5 місяців зі сплатою помісячно рівними частинами: до 31.08.2011 р. - 800 грн., до 30.09.2011 р. - 800 грн., до 31.10.2011 р. - 800 грн., до 30.11.2011 - 800 грн., до 30.12.2011 р. - 800 грн.

Рішення від 09.08.2011 року № 57-рш надіслано відповідачу з супровідним листом від 15.08.2011 р. № 06-29.3/2081 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Вказаний лист 19.09.2011 року повернутий відділенням поштового звязку в звязку із закінченням терміну зберігання.

Тому резолютивна частина рішення позивача від 09.08.2011 року № 57-рш була опублікована у друкованому виданні Вінницької обласної ради - газеті “Вінниччина” від 14.12.2011 року № 95.

Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позов з огляду на наступне.

Згідно Рекомендації Вищого господарського суду України №04-5/247 від 29.10.2008 року справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України. Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названого Закону. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України “Про Антимонопольний комітет України”, “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно ст. 5 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України “Про захист економічної конкуренції”, “Про захист від недобросовісної конкуренції”, цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” одними з основних завдань Антимонопольного комітету України, в тому числі є: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” з метою захисту інтересів держави, споживачів та субєктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у звязку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобовязання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Згідно ст. 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обовязковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до вказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення Відділення є обовязковим для виконання.

Рішення позивача від 09.08.2011 року № 57-рш надіслано відповідачу для виконання з супровідним листом від 15.08.2011 р. № 06-29.3/2081 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Вказаний лист 19.09.2011 року повернутий позивачу відділенням поштового звязку “за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через 10 днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі.

Так, інформацію про прийняте рішення адміністративною колегією Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №57-рш від 09.08.2011р. було опубліковано у друкованому виданні Вінницької обласної ради, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з газети «Вінниччина» від 14.12.2011 року № 95 (22637).

Таким чином, з урахуванням прийнятого позивачем рішення про розстрочку сплати штрафу, у повному обсязі штраф мав бути сплачений у термін до 30.12.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач накладений на нього штраф не сплатив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення (із врахуванням поданої 14.03.2012 року заяви про збільшення позовних вимог) 4000 грн. пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій, виходячи з того, що сума штрафу складає 4000 грн., а на підставі рішення №57-рш від 09.08.2011 року про розстрочення сплати штрафу, станом на 01.09.2011 р., 01.10.2011 р., 01.11.2011 р., 01.12.2011 р. та 31.12.2011 р. відповідач мав сплатити штраф рівними частинами по 800 грн., чого зроблено не було і відповідно:

- прострочено сплату з 01.09.2011 року по 29.02.2012 р. 182 дні; розмір пені за один день прострочення сплати штрафу 12 грн. (800 х 1,5 / 100), де: 800 грн. сума штрафу, яка підлягає сплаті; 1,5 % - розмір пені. За час прострочення сплати штрафу пеня складає 182 дні х 12 грн. на день - 2184 грн.

- прострочено сплату з 01.10.2011 року по 29.02.2012 року 152 дні. За час прострочення сплати штрафу пеня складає 152 дні х 12 грн./день - 1824 грн.

- прострочено сплату з 01.11.2011 року по 29.02.2012 року - 121 день. За час прострочення сплати штрафу пеня складає 121 день х 12 грн./день - 1452 грн.

- прострочено сплату з 01.12.2011 року по 29.02.2012 року 91 день. За час прострочення сплати штрафу пеня складає 91 день х 12 грн./день - 1092 грн.

- прострочено сплату з 31.12.2011 року по 12.03.2012 року 73 дні. За час прострочення сплати штрафу пеня складає 73 дні х 12 грн./день - 876 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі. Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, враховуючи доведеність обставин, які свідчать про наявність вказаних вище порушень законодавства про захист економічної конкуренції з боку відповідача, визнання ним позовних вимог, що такі дії відповідача нічиїх прав та інтересів не порушують, беручи до уваги встановлену Законом обов`язковість виконання рішень Антимонопольного комітету України, і що вказані рішення позивача від 06.06.2011 року №31-рш та №57-рш від 09.08.2011 року на момент розгляду справи є чинними, відповідачем до суду не оскаржені та у визначеному законом порядку не скасовані, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4000 грн. та пені за несвоєчасну штрафу в розмірі 4000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши заяву відповідача, де останній просить розстрочити виконання рішення суду на чотири місяці шляхом сплати щомісячно по 2000 грн., суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення на 4 місяці зі сплатою щомісячно рівними частинами: до 20 травня 2012 року - 2000 грн., до 20 червня 2012 року - 2000 грн., до 20 липня 2012 року - 2000 грн., до 20 серпня 2012 року - 2000 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Судом при цьому враховано важкий фінансовий стан відповідача, тимчасове припинення його діяльності, і те, що позивач проти розстрочки виконання рішення не заперечував.

Судовий збір у справі за правилами ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

За згодою сторін в судовому засіданні 03.04.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

.1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора № 16” (м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 31-А, ідент. код 13343285) на користь Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці (код 34701167) р/р № 31111106700002 в банку ГУДКСУ у Вінницькій області МФО 802015, згідно з кодом бюджетної класифікації за доходами 21081100, символ звітності 106, 4000 грн. штрафу та 4000 грн. пені.

3. Розстрочити виконання рішення суду на чотири місяці зі сплатою щомісячно рівними частинами: до 20 травня 2012 року - 2000 грн., до 20 червня 2012 року - 2000 грн., до 20 липня 2012 року - 2000 грн., до 20 серпня 2012 року - 2000 грн.

4. Стягнути з Міського комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора № 16” (м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 31-А, ідент. код 13343285) в доход Державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Баранов М.М.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 квітня 2012 р.

віддрук.1 прим. до справи

2 прим. позивачу (м. Вінниця Хмельницьке шосе, 7)

3 прим. відповідачу (м. Вінниця, вул. Володарського, 1)