Рішення № 22356002, 02.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

02.04.2012Справа №5002-25/880-2012 за позовом - Публічного акціонерного товариства "Крименерго", м. Сімферополь

до відповідача - Сільського комунального підприємства "Бий-Су", с. Кримка, Джанкойський район

про стягнення 36 772,34 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_1., дов. №015-Д від 03.01.12, представник

від відповідача Кельдажиєва Е.К., контракт від 01.01.12, директор

Обставини справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Сільського комунального підприємства "Бий-Су" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за активну електричну енергію в розмірі 36772,34 грн., у тому числі: сума основного боргу - 32103,27 грн., 3% річних 1219,34 грн., інфляційні збитки 3449,73 грн., позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем обовязків в частині оплати наданих послуг по договору № 237/066 від 07 червня 2004 року.

Відповідач у судовому засіданні представив суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до часини 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно с. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Частиною 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

07 червня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та Сільським комунальним підприємством "Бий-Су" був укладений договір про постачання електричної енергії №237/066, (далі Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші розрахунки у відповідності з умовами Договору та додаткам до нього.

Розділом 2 Договору встановлений обовязок сторін, а саме: постачальник зобовязаний постачати споживачу електричну енергію як різновид товару, (пункт 2.1.2 Договору).

Споживач, в свою чергу, зобовязаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, у відповідності з умовами додатку №4.1 або №4.2 «Порядок розрахунків» (пункт 2.2.3 Договору).

Відповідно до додатку №4.2. к Договору про постачання електричної енергії №237/066 розрахункова дата електричної енергії встановлюється 15 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 15 числа місяця до такого же числа наступного місяця. Дата оплати встановлюється до 20 числа кожного місяця. (а.с. 13).

Також, згідно пункту 5 додатку №4.2. к Договору за дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання поставщиком електроенергії або дати внесення споживачем готівки в касу постачальника.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що з його боку договірні обовязки виконані належним чином, але відповідач, в частині оплати наданих позивачем послуг по договору №237/066 від 07 червня 2004 року виконав обовязки не в повному обсязі, у звязку із чим, за ним сформувалась заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період з 16 лютого 2010 року по 15 червня 2011 року в сумі 32103,27 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачу були виставлені рахунки на сплату спожитої активної електричної енергії які залишені останнім не сплаченими, що і стало причиною звернення позивача з даним позовом до суду.

Отже, внаслідок порушення умов укладеного договору, в частині оплати за наданий товар, за відповідачем склалась заборгованість у сумі 32103,27 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 32103,27 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних 1219,34 грн., інфляційні збитки 3449,73 грн.

Відповідно до пункту 8 додатку №4.2. к Договору про постачання електричної енергії №237/066 у випадку несвоєчасної оплати виставлених рахунків, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, включаючи день фактичної оплати: пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних від простроченої суми.

При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3 % річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, що вказується в платіжному дорученні.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, як вже було зазначено, відповідач 02 квітня 2012 року представив суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки суд не вбачає в діях відповідача порушення діючого законодавства або порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає за необхідним прийняти заяву відповідача про визнання позовних вимог, позовні вимоги задовольнити.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 03 квітня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Сільського комунального підприємства "Бий-Су" (с. Кримка, Джанкойський район, вул. Школьна, будинок 7, ідентифікаційний код 31116494) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», (м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6, м.Сімферополь, 95034, ідентифікаційний код 00131400) заборгованість за активну електричну енергію в розмірі 36772,34 грн., у тому числі: сума основного боргу - 32103,27 грн., 3% річних 1219,34 грн., інфляційні збитки 3449,73 грн..

3.Стягнути з Сільського комунального підприємства "Бий-Су" (с. Кримка, Джанкойський район, вул. Школьна, будинок 7, ідентифікаційний код 31116494) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», (м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6, м.Сімферополь, 95034, ідентифікаційний код 00131400) 1609,50 грн. судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.