Рішення № 22355984, 28.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

28.03.2012Справа №5002-16/162-2012 За позовом Прокурора м. Сімферополя (95001, м. Сімферополь, вул. Севастопольська,11) в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної республіки Крим (95038, м. Сімферополь, вул. Толстого,15, ідентифікаційний код 00048113)

До відповідача Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, ідентифікаційний код 33433669)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1) Ради міністрів Автономної Республіки Крим ( 95000, м. Сімферополь, вул. Кірова,13)

2) Державне підприємство «Сімферопольське лісомисливське господарство» (95053, м. Сімферополь, вул.. Гурзуфська,16-а, ідентифікаційний код 00992272)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - фізичних осіб ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) та ОСОБА_3 (АДРЕСА_3).

про визнання рішення частково недійсним

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

Представники:

Від позивача не зявився

Від відповідача ОСОБА_4, довіреність постійна № 24/01-55/2718 від 07.10.2011 р.

Від третіх осіб 1. ОСОБА_5, Д\п від 22.11.11 р.

2. ОСОБА_7, д/п від 03.01.12 р.

Від третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_6, д/п від 27.03.11 р.

Прокурор Аледінов Н.Е.., посвідчення № 12031

Обставини справи: Прокурор м. Сімферополя в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Сімферопольської міської ради, в якій просив суд визнати недійсним пункт 15 рішення 17 сесії Сімферопольської міської ради V скликання від 29.03.2007 р. про припинення Сімферопольському державному лісомисливському господарству права користування частиною земельної ділянки площею 0,3 га (квартал 64, виділ 3) в районі вул.. Аральській і переведення в землі запасу міста. Крім того, просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з перевищенням компетенції та порушенням земельного законодавства, зокрема, ст.16,84 та 149 Земельного кодексу України.

Ухвалами господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2012 р., 20.02.12 р. було залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим та Державне підприємство «Сімферопольське лісомисливське господарство», а також фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Прокурор у судовому засіданні 28.03.2012 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача не забезпечив явку свого представника в судове засідання. Раніш, в своїх поясненнях від 22.03.12 р. наполягав на задоволення позову, посилаючись на те, що відповідно до п.п. 39 п. 4 Положення про Республіканський комітет АРК по земельних ресурсах, затвердженого постановою ради Міністрів АРК № 200 від 25.05.10 р., ст.. 15,187, 188 Земельного кодексу України позов подано в інтересах держави, а спірне рішення Сімферопольською міською радою прийнято з перевищенням повноважень (а.с. 80-81).

Відповідач Сімферопольська міська рада в судовому засіданні та в своїх поясненнях від 27.03.12 р. зазначала, що не має повноважень щодо розпорядження землями державної власності (лісогосподарського призначення), а відтак просив прийняти рішення відповідно до норм діючого законодавства України з урахуванням наданих пояснень.

Представник Ради Міністрів АРК в своїх письмових поясненнях та під час судового засідання вказував, що позов підлягає задоволенню, оскільки органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками, на яких розташовані державні підприємства.

Представник 3-ї особи - ДП «Сімферопольське лісомисливське господарство» в своїх поясненнях вказувало, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не були порушені норми ч. 8,9 ст. 149 Земельного кодексу України. Проте, під час судового засідання 28.03.12 р. представник просив суд прийняти рішення відповідно до норм діючого законодавства.

27.03.12 р. від 3-ї особи - ОСОБА_8 надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Вказане клопотання було підтримано представником 3-ї особи.

Прокурор, представники інших 3-х осіб заперечували проти задоволення клопотання. Представник відповідача вважав можливим задовольнити заявлене клопотання.

Також 27.03.2012 р. від фізичних осіб, які є третіми особами у справі надійшли заперечення на позов, зокрема, зазначено, що прокурором м. Сімферополя подана заява з порушенням строків позовної давності в порядку ст.. 257 України, також на їх думку цій спір є адміністративним та підвідомчий окружному адміністративному суду та з інших підстав.

Представник 3-їх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову прокурора.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, сторін, представників 3-х осіб, суд

ВСТАНОВИВ :

Матеріали справи свідчать, що 29.03.2007 р. рішенням 17-ої сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради № 238 , зокрема пунктом 15 припинено на підставі пункту «а» статті 141 Земельного кодексу України Сімферопольському державному лісомисливському господарству Лісопаркового лісництва (квартал 64, виділ 3) право користування земельною ділянкою площею 0, 3 га в районі вул.. Аральської та переведено вказану земельну ділянка до земель запасу міста ( а.с. 10).

Вважаючи пункт зазначеного рішення таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, Прокурор м. Сімферополя звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою щодо визнання недійсним вказаного пункту рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників прокурора, відповідача та третіх осіб, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах, населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України землі державного лісового фонду передані в постійне користування Державному підприємству «Сімферопольське лісомисливське господарство» для ведення лісового та мисливського господарства.

Згідно з п.1.1. Статут Державне підприємство «Лісомісливське господарство» засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства від 31.10.91 р. № 133 «Про організаційну структуру управління лісового господарства України, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Республіканського комітету АРК з лісового та мисливського господарства.

Відповідно до п.5.2. Статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання Підприємство володіє, користується і розпоряджується зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь які дії, які не суперечать чинному законодавству по цьому Статуту.

Як вбачається з пунктів 4.2.,4.4. та 4.6. Статуту, підприємство має право здійснювати володіння та користування землею, але права відмові від користування землею Статут підприємства не передбачає.

Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Межи державного лісового фонду, передані у користування ДП «Сімферопольське лісомисливське господарство», зафіксовані в планшетах, а також таксаціонним описом проекту організації та розвитку Сімферопольського лісопаркового лісництва АРК( а.с. 30, 33,45).

Відповідно до п.12 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), обєкти незавершеного будівництва та законсервовані обєкти здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Згідно до ст.84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

У звязку з наведеним, органи місцевого самоврядування не мають повноважень щодо розпорядження земельними ділянками на яких розташовані державні підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органами державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, відповідно до ч. Роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/35 від 26 січня 2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Таким чином, спірним рішенням № 238 від 29.03.07 р. Сімферопольська міська рада противоправно припинила право постійного користування державному підприємству «Сімферопольське лісомисливське господарство» частиною земельної ділянки, оскільки ці право не належить до її повноважень.

Звернення з даним позовом до суду в інтересах держави мотивовано прокурором необхідністю захисту інтересів держави, що, відповідно до ст.121 Конституції України та ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", належить до функцій органів прокуратури. Зокрема, прокурор посилається на наявність порушень інтересів держави у сфері земельних правовідносин

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 р. № 1085/2010 передбачено створити Державне агентство земельних ресурсів України, реорганізувавши Державний комітет України із земельних ресурсів.

Указом Президента України № 445 від 08.04.2011 р. затверджено положення Державне агентство земельних ресурсів України, пунктом 2 якого встановлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України по земельним ресурсам.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів України від 17.08.2011 р. № 974 створені як юридичні особи публічного права територіальні органи (головні управління Держземагентства в областях, відділи, міськрайонні та міжміські управління в містах, районах) через реорганізацію територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів шляхом приєднання до новоутворених територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів (додаток №1, 2 до постанови). У Автономній Республіці Крим головного управління Держземагентства не створено. Його повноваження покладені на Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим. Таким чином, спеціально уповноваженим органом у галузі земельних відносин (стаття 15 Земельного кодексу України та ін. норми кодексу вживають термін «центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів»). Державне агентство земельних ресурсів України, структуру якого складає центральний апарат та територіальні органи земельних ресурсів Нарівні з обласними головними управліннями в АР Крим діє Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим, який є республіканським органом виконавчої влади, функціонально підпорядковується Держземагентству і входить до єдиної системи державних органів земельних ресурсів (положення затверджене постановою Ради міністрів АР Крим від 25.05.2010р. №200). Статтею 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» ( в редакції, що діяла на момент спірних відносин) передбачені повноваження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель. Зокрема, згідно пункту а) частини 1 вказаної статті це додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок. Указом Президента України «Про Державне агентство земельних ресурсів України» № 445 від 08.04.2011 р. Державне агентство земельних ресурсів України визначено спеціально уповноважений орган з питань земельних ресурсів, який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Отже, Державне агентство земельних ресурсів України, як спеціально уповноважений орган з питань земельних ресурсів (центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів), а відповідно і його територіальний орган в Автономній Республіці Крим - Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, є законодавчо визначеними органами, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. Відповідно, і наділені правом оспорювати рішення органів місцевого самоврядування, прийняті у сфері земельних відносин, вимагати усунення інших порушень закону в сфері земельних правовідносин.

Таким чином, позов обґрунтовано поданий в інтересах Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, який здійснює повноваження з використання та охорони спірної земельної ділянки, яка віднесена до земель лісового фонду.

Розглянувши клопотання 3-ї особи ОСОБА_3 та заперечення інших 3-х осіб, щодо непідвідомчості даного спору господарським судам, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів відносяться до компетенції господарських судів.

Згідно з п. 17 Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 24.10.11 р. до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність;

б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;

в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;

г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

В даному випадку предметом позову є рішення міської ради, щодо припинення права користування земельною ділянкою, яка віднесена до земель лісового фонду, тобто спір про право володіння спірною земельною ділянкою, а відтак спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Крім того, згідно з частинами 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Беручи до уваги вищенаведене дійсний спір підлягає розглядові в господарському суді, а відтак суд відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_3 щодо закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України.

Інші заперечення 3-х осіб ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, спростовуються матеріалами справи, нормами наведеного законодавства, а відтак не приймаються судом. Судом також не задовольняється клопотання в частині застосування строків позовної давності, так як строк прокуратурою м. Сімферополя не був порушений, оскільки позов заявлений за результатами проведеною прокуратурою перевіркою. Суд також вважає безпідставним посилання 3-х осіб на погодження з боку Рескомітету по земельних ресурсах АРК, оскільки предметом даної справи є спірний пункт 15 рішення Сімферопольської міської ради від 29.03.2007 р., яким припинено Сімферопольському державному лісомисливському господарству Лісопаркового лісництва право користування земельною ділянкою площею 0, 3 га в районі вул. Аральської та переведено вказану земельну ділянку до земель запасу міста, а не визнання недійсним рішення Сімферопольської міської ради № 558 від 27.05.08 р.

З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора м. Сімферополя в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної республіки Крим є обґрунтованими та задовольняються судом у повному обсязі, оскільки засновані на нормах діючого законодавства та підтверджуються матеріалами справи.

При цьому, суд також приймає до уваги, що Сімферопольська міська рада в своїх письмових поясненнях від 27.03.12 р. просила прийняти рішення відповідно до норм діючого законодавства, зокрема положень ст. 84 Земельного кодексу України та ст.17 Земельного кодексу України.

Судом також врахована позиція, викладена в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.04.11 р. у справі № 5002-8/4870-11, яким залишено без змін рішення ГС АР Крим від 03.12.2010 р. у справі № 5002-8/4870-2010. Цим рішенням був задоволений позов прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим до Сімферопольської міської ради, за участю третіх осіб - Державного підприємства “Сімферопольське лісомисливське господарство”, Кабінету Міністрів України, громадян ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16., ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання частково недійсним рішення.

Вказаним рішенням суду був визнаний недійсним пункт 11.1 рішення 35 сесії Сімферопольської міської ради 5-ого скликання 06 березня 2008 року № 495 «Про дозвіл розроблення проектів землеустрою по відводу земельних ділянок, надання, передачі громадянам України, юридичним і фізичним особам-підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду в м. Сімферополі» про припинення на підставі пункту «а» ст. 141 Земельного кодексу України - Державному підприємству «Сімферопольське лісопромислове господарство» право користування земельною ділянкою площею 2,5 га (квартал 1.3,14; виділ 1,2,3) по АДРЕСА_4 і переведення вказаної ділянки в землі запасу міста.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що рішення Сімферопольської міської ради прийнято всупереч статті 13, частини 2, 3 статті 84, частин 3, 4 статті 142, пункту 9 статті 149 та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, відповідно до яких розпорядження, у тому числі, правом постійного користування спірною земельною ділянкою, яка перебуває у державній власності, не належить Сімферопольській міській раді.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник саме з його вини.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним пункт 15 рішення 17 сесії Сімферопольської міської ради V скликання від 29.03.2007 р. № 238 про припинення Сімферопольському державному лісомисливському господарству права користування частиною земельної ділянки площею 0, 3 га (квартал 64, виділ 3) в районі вул. Аральській і переведення в землі запасу міста.

3.Стягнути з Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, ідентифікаційний код 04055630, МФО 824026, р/р 35413001001501 в УДК в АРК) в дохід державного бюджету України (р/р 31211206783002, банк одержувача ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, код за ЄДРПОУ отримувача - 38040558, МФО 824026, код платежу 22030001, отримувач Державний бюджет м. Сімферополя) 1073,00 грн. судового збору.

4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5.Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.

Повний текст складено та підписано 02.04.12 р.