Ухвала суду № 22353670, 14.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" березня 2012 р. м. КиївК-14182/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Сесемко А.О.,

за участю:

представника позивача Зюнькіної В.В.,

представника відповідача Макара О.З.,

представника Генеральної прокуратури України Суходольського С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

на постанову Господарського суду міста Києва від 14 червня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2008 року

у справі № 32/111-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео Інтернешнл Пріоритет»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

за участю Прокуратури Печерського району міста Києва

про скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою «Відео Інтернешнл Пріоритет»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі відповідач) про скасування повністю податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02 лютого 2007 року № 0000782302/0, № 0000762302/0 та № 0000772302/0.

Постановою Господарського суду міста Києва від 14 червня 2007 року (в редакції ухвали Господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2007 року про виправлення описки) позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02 лютого 2007 року № 0000782302/0. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02 лютого 2007 року № 0000762302/0. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02 лютого 2007 року № 0000772302/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Відео Інтернешнл Пріоритет»3,40 грн. судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2008 року постанову Господарського суду міста Києва від 14 червня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 14 червня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Відео Інтернешнл Пріоритет», посилаючись на те, що постанова Господарського суду міста Києва від 14 червня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2008 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Печерському районі м. Києва провела виїзну планову перевірку ТОВ «Відео Інтернешнл Пріоритет»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року по 30 червня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 32/23-05/23507256 від 23 січня 2007 року.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого товариством занижено податок на прибуток в 4 квартал 2005 року на суму 277753,00 грн.; порушення позивачем вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість в грудні 2005 року на суму 131302,00 грн. та завищено бюджетне відшкодування в рахунок майбутніх платежів в січні 2006 року на суму 90900,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що ТОВ «Відео Інтернешнл Пріоритет»неправомірно віднесло в 4 кварталі 2005 року до складу валових витрат витрати в сумі 1111010,70 грн., повязані з наданням маркетингових послуг щодо вивченні рейтингів телевізійних каналів «РТР-Планета»та «Первый канал. Всемирная сеть»Російської Федерації та податок на додану вартість у сумі 222202,16 грн., сплачений у складі вартості таких послуг, оскільки зазначені послуги, за висновком податкового органу, фактично не використовувались та не передбачені для використання в господарській діяльності позивача.

02 лютого 2007 року на підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000782302/0, яким на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Відео Інтернешнл Пріоритет»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 416629,00 грн., у тому числі 277753,00 грн. за основним платежем, 138876,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

02 лютого 2007 року на підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000762302/0, яким на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Відео Інтернешнл Пріоритет»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 196953,00 грн., у тому числі 131302,00 грн. за основним платежем, 65651,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

02 лютого 2007 року на підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000762302/0, яким на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Відео Інтернешнл Пріоритет»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 196953,00 грн., у тому числі 131302,00 грн. за основним платежем, 65651,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

02 лютого 2007 року на підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000772302/0, яким на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшила ТОВ «Відео Інтернешнл Пріоритет»суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2006 року на 90900,00 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції у сумі 45450,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що витрати позивача, повязані з оплатою вартості маркетингових послуг, наданих йому ТОВ «Максима-ПРО»згідно від 12 жовтня 2005 року №18/05, та ТОВ «Рекламне агентство «Центр»згідно договору від 01 грудня 2005 року, підтверджені належними первинними бухгалтерськими та платіжними документами, вартість послуг за цими договорами та їх відповідність конюктурі цін на ринку, підтверджені актами цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України № 1/564 від 25 січня 2006 року та № 1/562 від 25 січня 2006 року, а використання таких послуг у господарській діяльності позивача підтверджується, зокрема, специфікою діяльності ТОВ «Відео Інтернешнл Пріоритет», визначеною статтею 2 статуту товариства, що також підтверджується видами діяльності позивача за КВЕД, вказаними у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, порушив вимоги статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в яких встановлено вимоги до законності і обґрунтованості судового рішення.

Так, у частинах 2 і 3 цієї статті зазначено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 206 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

В порушення вищезазначених вимог, суд апеляційної інстанції не перевіривши доводи апеляційної скарги, не встановивши дійсні обставини справи, без посилань на відповідні докази, а також мотиви неврахування доказів, що є в матеріалах справи, постановив ухвалу, якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Разом з цим, відповідно до пунктів 1.1 статті 1 спірних договорів послуги, що надаються виконавцями позивачу, надаються на території Російської Федерації, та в силу положень пунктів 3.1 статті 3 договорів не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Відповідно до підпунктів 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

Таким чином, визначальною умовою для віднесення платником податку до обєкту оподаткування операцій з виконання робіт (надання послуг) нерезидентами є їх отримання для використання або споживання на митній території України.

Зазначені обставини є предметом доказування і підлягають обовязковому встановленню судом.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення має бути законним і обґрунтованим (частина 1), законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2), обґрунтованим рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 3).

Відповідно до пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкритий в частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Наведені порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимоги норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід урахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити частково.

Постанову Господарського суду міста Києва від 14 червня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна