Ухвала суду № 22352682, 21.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/13939/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю. Сапальової Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому до закритого акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва" про стягнення 13210,45 грн., -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2011 року до Хмельницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому з позовом до закритого акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва" про стягнення заборгованості в сумі 13210 грн. 45 коп.

Позовні вимоги мотивовано наявною за відповідачем заборгованістю по невідшкодованих до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2 в сумі 13210 грн. 45 коп., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 23.12.2011 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

У звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, закрите акціонерне товариство "Хмельницький завод експериментального виробництва" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код 23841529), перебуває на обліку в УПФ України у м.Хмельницькому як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Судом першої інстанції також встановлено, що за апелянтом рахується заборгованість по невідшкодованих до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницький фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених відповідно п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2 в загальній сумі 13210 грн. 45 коп.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з правомірності позовних вимог УПФ у м.Хмельницькому, а відтак наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, встановлено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” (далі-Інструкція), що затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та інших видів пільгових пенсій.

Підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. Крім того, відповідно до вимог Інструкції, управлінням Пенсійного фонду України компенсовано витрати за доставку пенсій згідно тарифів встановлених Укрпоштою.

За правилами встановленими підпунктом 6.8. пункту 6 Інструкції, підприємства та організації зобовязані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Факт заборгованості товариства підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату на доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “б”-"з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на 2011 рік, що спростовує твердження апелянта про недоведеність позовних вимог Пенсійного фонду.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком №2 становить 13210,45 грн., що підтверджується відомостями, що містяться у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 2011 року, з липня 2011 року (надіслані та отримані відповідачем 26.07.2011р. відповідно до поштового повідомлення), картці особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2, розрахунку суми позову, довідках уточнюючими характер роботи працівників.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів також зауважує, що апелянтом не надано належних доказів погашення заборгованості перед Пенсійним фондом, що дає підстави стверджувати про правомірність висновків суду першої інстанції про стягнення зі скаржника відповідних коштів.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Сторчак В. Ю.

Сапальова Т.В.