Постанова № 22352586, 07.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2012 р. Справа № 2а-9485/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фрунзенської районної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. по справі№2а-9485/11/2070

за позовом Інституту рослинництва ім. В.Я. Юрєва Української академії аграрних наук

до Фрунзенської районної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про скасування рішеннь,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати рішення №30-01-05-09 від 11.07.2011 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФССзТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в частині застосування до Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук фінансових санкцій - штрафу за неповну сплату страхових внесків у розмірі 90821,40 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з помилкою у зазначенні нарахованого фонду оплати праці у звіті Ф4-ФСС з ТВП позивачем помилково зазначено фонд оплати праці в розмірі 913207,00 грн. та відповідно нарахованих та утриманих внесків 21916,97, однак фактично перерахував внесків у розмірі 24873,85 грн. та відобразив їх в бухгалтерському обліку. Таким чином, позивач вважав висновки перевірки щодо виявлення прихованого (заниженого) ним фонду оплати праці безпідставними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 р. адміністративний позов інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук до Фрунзенської районної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішень задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення № 30-01-05-09 від 11.07.2011 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в частині застосування до інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук фінансових санкцій - штрафу за неповну сплату страхових внесків у розмірі 90821,40 грн.

Стягнуто з державного бюджету на користь інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук (пр. Московський, 142, м. Харків, код 00497176, 61060) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням апеляційного суду, відповідач звернувся з касаційною скаргою, вважає постанова Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-9485/11/2070 від 06.10.2011 р. прийнятою без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення № 30-01-05-09 від 11.07.2011 року - залишенню в силі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження судом першої інстанції та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до її задоволення з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженими фахівцями Фрунзенської районної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена за період з 01.04.2010 року по -1.04.2011 року проведена ревізія по коштах ФСС з ТВП у інституті рослинництва ім.В.Я.Юр'єва Української академії аграрних наук, за наслідками якої складено акт №257 від 24.06.2011 року

В Акті перевірки від 24.06.2011 року вчинено запис про те, що інститутом рослинництва ім.В.Я.Юр'єва Української академії аграрних наук, як страхувальником у червні 2010 року для оздоровлення працівників за власні кошти придбано путівки на суму 90821, 40 грн., що є витратами на оплату праці , на які згідно наданих до перевірки документів проведено нарахування та утримання страхових внесків у розмірі 24873,85 грн., виходячи з фонду оплати праці за червень 2010 року у розмірі 1004355,0 грн.

Разом з тим, у звіті Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2010 року страхувальником відображено фонд оплати праці за червень 2010 року в сумі 913207,0 грн. та зазначено про нарахування і утримання внесків в сумі 21916,97 грн.

За даними перевірки ФОП за червень інституту складає 1004028,40 грн., відповідно нараховано і утримано внесків у розмірі 24096,67 грн. Різниця по страховим внескам між даними вказаного звіту і перевіркою складає 2179,70 грн. (24096,67-21916,97) на невідображений фонд оплати праці у сумі 90821,40 грн.(1004028-913207) . В акті зафіксовано про порушення інститутом ст.ст.21, 23, 27, 47,50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", п.4.11 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів фонду.

На підставі Акта перевірки, 11.07.2011 р. керівником Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення N 30-01-5-09 про застосування та зарахування до бюджету Фонду сум штрафних (фінансових) санкцій. Керуючись п.7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування», п.п. 1, 2, 4 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» інституту рослинництва ім.В.Я.Юр'єва Української академії аграрних наук донараховано страхових внесків в сумі 2179,70 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 857,0 грн. за порушення порядку витрачання страхових коштів, у розмірі 90821,40 грн. за неповну сплату страхових внесків, пеню у розмірі 11, 74 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що донарахування страхових внесків за червень 2010 року у сумі 2179,70 грн. є неправомірним з огляду на незаконне проведення Фондом взаємозаліку застосованих до підприємства сум фінансових санкцій за рішенням Фонду №1006 від 16.06.2010 року за попередньою перевіркою, оскільки вказане рішення отримано позивачем тільки 22.06.2010 року, а звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП вже було здано до Фонду, то позивач не мав можливості перебачити у звіті нараховані фінансові санкції у розмірі 2179, 70 грн., тому що на день подання звітності він не знав про дане рішення, тобто, сплативши 30.06.2010 року страхові внески за виплачену заробітну плату у розмірі 5176,86 грн., позивач відповідно до ч.3 ст.23 Закону №2240 провів сплату страхових внесків

Щодо неправомірності застосування штрафу у розмірі 90821,40 грн., рішення суду мотивовано тим, що дійсно, вартість путівок, що були придбані позивачем для своїх працівників у розмірі 90821,40 грн. відносяться до складової фонду оплати праці, а саме: інших заохочувальних та компенсаційних виплат, проте, абз. 4 ч.1 ст. 30 Закону №2240, за яким Фонд прийняв Рішення про застосування штрафу у розмірі 90821,40 грн., передбачено застосування штрафу за неповну сплату страхових внесків у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Оскільки, 90821,40 грн. - це вартість путівок, які відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які складають фонд оплати праці, але не є заробітною платою, то ототожнювати вказані виплати (вартість путівок), що помилково не були відображені у звітності, з прихованою (заниженою) заробітною платою є помилковим.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" ( в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону встановлено, що джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках: 1) для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб; 2) для найманих працівників - до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Пунктом 1 статті 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" установлені розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: для роботодавців - 1,4 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Порядок і строки сплати страхових внесків встановлено частиною 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", за якою страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 27 цього Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Частиною 1 статті 30 Закону встановлено, що за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Виплати, з огляду на приписи статті 2 Закону України "Про оплату праці", відносяться до фонду оплати праці.

Пунктом 2.3, підпунктом 2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N 5, вартість путівок працівникам на відпочинок, належить до виплат соціального характеру у грошовій формах, які, у свою чергу, належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, що, згідно з пунктом 1.3 статті 1 цієї ж Інструкції, є складовою фонду оплати праці.

Відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ці виплати підлягають обкладанням податком з доходів фізичних осіб, а отже на них нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, з огляду на приписи ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", статті 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" базою для нарахування страхових внесків до Фонду є суми фактичних витрат на оплату праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Колегія суддів зазначає, що при включені перелічених вище виплат (оплата путівок) до заробітної плати останні входять до фонду оплати праці з випливаючими з цього зобов'язаннями щодо нарахування страхових внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати непрацездатності, тому зазначення судом першої інстанції про помилковість ототожнення Фондом виплати у розмірі 90821,40 грн. (вартість путівок), які не були відображені у звіті з прихованою (заниженою) заробітною платою і які відносяться до інших заохочувань - компенсаційних виплат, які складають фонд оплати праці, але не є заробітною платою, колегія суддів вважає неправомірним, відповідно застосування санкцій за приписами ст.. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" у вигляді штрафу у розмірі 90821,40 грн. є законним.

В звіті по Ф4 ФСС з ТВП позивача за 1 півріччя 2010 р., в таблиці 1 за червень 2010 р. відображено фонд оплати праці в сумі 913207 грн., та відповідно - нараховано страхових внесків (таблиця 3) 12784,90 грн., та утримано 9132,08 грн. (разом-21916,98 грн.).

Фактично, згідно даних бухгалтерської документації, фонд оплати праці складає 1004028,40 грн.(належало відобразити позивачу в 1 таблиці звіту), та відповідно - нараховано та утримано страхових внесків 24096,67 грн. (належало відобразити позивачу в 3 таблиці звіту).

Колегія суддів зазначає, що не може вважатися оплаченою сума зобовязань , яка не була визначена в звіті як зобовязання. Вразі, якщо платник страхових внесків сплачує, зараховує суму більшу ніж визначену як зобовязання до сплати у звіті, то така сума перевищення вважатиметься заборгованістю фонду перед позивачем чи переплатою позивача , а не сплатою зобовязань у встановлені законом строки, як помилково вважає позивач і з ним погодився суд першої інстанції.

Судом першої інстанції невірно надана правова оцінка того факту, що позивачем не відображено у бухгалтерському обліку сум неприйнятнх до заліку витрат та штрафних санкцій 2956,87 грн. Фактично, в постанові вказується, що страхові внески були сплачені позивачем при виплаті заробітної плати за червень 2010 року в розмірі 5176,86 грн.

До Акту № 257 від 24.06.2011 р. позивачем додано Пояснювальну записку головного бухгалтера, в якій вона визнає заниження фонду оплати праці та не відображення в бухгалтерському обліку суму 2956,87 грн., визначену в рішенні рішення №1006 від 16.06.2010року, яке отримано позивачем 22.06.2010 року. Вказана суму підлягає відображенню у звіті . Позивач подав звіт за 1 півріччя 2010 р. - 08.07.2010 р. і відобразив суму рішення №1006 2956,87 грн. в таблиці III звіту: нараховано за актами ревізій: 12,92+не прийнято до зарахування витрат: 1962,63+стягнено штрафів: 981,32=2956,87 грн.).

Враховуючи вищевикладене, постанова Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-9485/11/2070 від 06.10.2011 р. прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фрунзенської районної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. по справі№2а-9485/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Інституту рослинництва ім. В.Я. Юрєва Української академії аграрних наук відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Подобайло З.Г.

Судді(підпис)

(підпис)Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 12.03.2012 р.