Ухвала суду № 22352446, 05.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2012 р.Справа № 2а-10585/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. по справі№2а-10585/11/2070

за позовом АТЗТ "Спецбудмонтаж"

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року адміністративний позов ПАТ "Спецбудмонтаж" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкових повідомлень -рішень задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0001120854 від 04.08.2011 року та №0001110854 від 04.08.2011 року у повному обсязі.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові не погоджуючись з вказаною постановою суду, подала апеляційну скаргу , вважає, що постанова прийнята із недоведеністю обставин, які мають значення для справи та суд вважає встановленими, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р., прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

ПАТ "Спецбудмонтаж" заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, твердження відповідача щодо нікчемності договорів, укладених між позивачем з ТОВ «Промтехноопт», з ТОВ «Технобудальянс», з ТОВ «Промбуд - Монтажінвест», з ТОВ «Укрінвестпромстрой», з ТОВ «Ланекс", ФОП ОСОБА_1 ґрунтуються лише на припущеннях, зроблених на підставі аналізу податкової звітності контрагентів, відповідальність за правильність та достовірність складання якої позивач не несе, а тому висновки щодо порушення позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, абз. 2 п.198.3, п.198.6 Податкового Кодексу України, п.13.2, с.13 абз.2 п.16.13 ст.16 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові планова виїзна перевірка Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р по 31.03.2011 р. , за результатами якої складено акт перевірки від 19.07.2011 року № 1820/23-1/30289207.

Перевіркою , крім іншого, встановлено порушення позивачем:

- п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1431797 грн., у тому числі: за 2 квартал 2010 року у сумі 521 грн; за 3 квартал 2010 року у сумі 13550 грн; за 4 квартал 2010 року у сумі 142373 грн; за 1 квартал 2011 року у сумі 1275353 грн.;

- п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, абз. 2 п.198.3, п.198.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1396622 грн., в тому числі по періодах: червень 2010 року 417 грн., липень 2010 року 4480 грн., серпень 2010 року 4520 грн., вересень 2010 року 1840 грн., грудень 2010 року 113898 грн., січень 2011 року 275836 грн., лютий 2011 року 448750 грн., березень 2011 року 546881 грн.

На підставі акту перевірки керівником СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові винесені податкове повідомлення - рішення № 0001120854 від 04.08.2011 року про визначення суми податкового зобовязання в розмірі 1470909 грн., з яких 1431797 грн. за основним платежем та 39112 грн. штрафні санкції за порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» та податкове повідомлення-рішення № 0001110854 від 04.08.2011 року про визначення суми податкового зобовязання в розмірі 1427911,75 грн., з яких 1396622 грн. за основним платежем та 31289,75 грн. штрафні санкції за порушення п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Підставою для зазначеного висновку податкового органу слугувало те, що позивачем зайво включено суми до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт», з ТОВ «Технобудальянс», з ТОВ «Промбуд - Монтажінвест», з ТОВ «Укрінвестпромстрой», з ТОВ «Ланекс", ФОП ОСОБА_1, оскільки правочини, укладені між ними не спричиняють реального настання правових наслідків,тому в розумінні в розумінні ст.ст. 215, 216, 228 ЦК України є нікчемними, в зв'язку з чим при проведені операцій з вказаними контрагентами позивачем порушено вимоги Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України "Про податок на додану вартість" з посиланнями на акти перевірок зазначених підприємств .

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат.

Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, оренди приміщення, заробітної плати, амортизації, комісії банку законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Відсутність однієї із зазначених умов ( пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Законом України “Про податок на додану вартість”.

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Відповідно до п.7.5. Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР (далі Закон № 168/97 ВР) встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено пп 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті передбачено, що про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону № 168/97 ВР визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст.198.6.Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи вбачається, що Акціонерне товариство закритого типу "Спецбудмонтаж" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 22.01.1999 року та знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обовязкових платежів) у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові.

Відповідно до статуту Приватного Акціонерного товариства "Спецбудмонтаж" (нова редакція) від 03.10.2011 року та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ті фізичних осіб підприємців № 917668 від 07.10.2011 р. змінилась назва підприємства позивача - з Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж" на Приватне Акціонерне товариство "Спецбудмонтаж".

Відповідно Довідки АА №322458 з Головного управління статистики у Харківській області АТЗТ «Спецбудмонтаж» займається наступними видами діяльності: будівництво будівель, інші спеціалізовані будівельні роботи, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, здавання в оренду власного нерухомого майна, діяльність у сфері інжинірингу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що між позивачем укладені договори підряду з ТОВ "Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна" ( № ОWL821SSM/86-09 від 10.07.2009 р., № ОWL209SSM/25-10 від 10.07.2009 р., № WL545SSM/22-09 від 23.03.2009 р.), з ДП "Укрдержбудекспертиза" (№ 88-10 від 01.09.2010 р., № Д3-1-11 від 04.01.2011 р.), з ТОВ "Спецбудмонтаж - Україна" (№ У-04-11/10-11, №114-10 від 01.11.2010 р.), з ФОП ОСОБА_3 (№67-10 від 28.07.2010 р.), з ТОВ "У.С.К." (№ 343-06 від 06.12.2006 р.), з ТОВ "Інвест - Маркет Строй" (№ ССТ-1/55-10 від 23.06.2010 р.), з ВАТ "Полтавський ГОК" (№ 1187/50/44-10 від 18.05.2010 р., № 1900/50/72-10 від 19.08.2010 р., № 2417/50/115-10 від 02.11.2010 р.) на будівництво та виконання будівельних робіт.

На виконання вказаних договорів позивачем укладено угоди субпідряду з ТОВ «Промтехноопт», з ТОВ «Технобудальянс», з ТОВ «Промбуд - Монтажінвест», з ТОВ «Укрінвестпромстрой», з ТОВ «Ланекс", ФОП ОСОБА_1

З матеріалів справи вбачається, що між АТЗТ "Спецбудмонтаж" та ТОВ "Промтехноопт" укладені договори № ДКП 02/01 від 01.02.2011 р. та № ДП - ОС-03/01-03/10 від 01.03.2011 р. на поставку матеріалів, інструменту та основних засобів .

На виконання вищезазначених договорів АТЗТ «Спецбудмонтаж» отримало від ТОВ "Промтехноопт" товарно-матеріальні цінності, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей АТЗТ «Спецбудмонтаж» проведена шляхом перерахування грошових коштів на суму 35129,29 грн., в тому числі ПДВ.

Між АТЗТ "Спецбудмонтаж" та ТОВ "Технобудальянс" укладені договори, а саме: договір № 129-10 від 08.11.2010 на виконання будівельно-монтажних робіт: Реконструкція аеровокзального комплексу підприємства «Міжнародний аеропорт «Донецьк», улаштування буронабивних свай та договір ДК 0201/11 від 01.02.2011 на поставку будівельних матеріалів.

На виконання вищезазначених договорів АТЗТ «Спецбудмонтаж» отримано від ТОВ «Технобудальянс» товарно-матеріальні цінності та будівельно-монтажні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, податковими накладними, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, які містяться в матеріалах справи.

Оплату придбаних товарно-матеріальних цінностей АТЗТ «Спецбудмонтаж» проведена шляхом перераховання грошових коштів, в тому числі суми ПДВ, що підтверджується матеріалами справи.

Також , позивачем укладено договори з ТОВ "Промбуд - Монтаж" договір № ДС 141-10 від 15.12.2010 на виконання робіт з облаштування наружних інженерних мереж нового складу; договір № ДС 140-10 від 15.12.2010 на виконання будівельно-монтажних робіт, об'єкт -реконструкція цеху з виробництва та пакування синтетичних миючих засобів; договір № ДС 133-10 від 02.12.2010 на виконання будівельно-монтажних робіт, об'єкт будівництво житлового будинку по вул. фронтовій, 3; договір № ДС 134-10 від 02.12.2010 на виконання будівельно-монтажних робіт, об'єкт - будівництво складу для зберігання та підготовки сировинних та пакувальних матеріалів; договір № ДС 132-10 від 01.12.2010 на виконання будівельно-монтажних робіт, об'єкт капітальний ремонт по вул. Космічна, 21а; договір № ДС 136-10 від 15.12.2010 на виконання робіт із заміни привода класифікатора; договір № ДС 12-11 від 10.02.2010 на виконання робіт по заміні магнітних сепараторів МР 9/25; договір № ДС 13-11 від 10.02.2011 на виконання робіт по реконструкції та автоматизації секції № 14; договір № ДС 17-11 від 10.02.2011 на виконання робіт з монтажу технологічного обладнання сталеплавильного комплексу по виробництву безперервної заготовки , м. Дніпропетровськ; договір № ДС 7-11 від 04.01.2011 на виконання робіт на об'єкті будівництво Нового складу по вул. Уральській, 1А м. Орджонікідзе; договір № ДС 6-11 від 04.01.2011 на виконання робіт з будівництва офісної будівлі по вул. Постишева, 93; договір № ДС 18-11 від 10.02.2011 на виконання робіт по будівництву об'єкта по вул. Сергіївській.

На виконання вищезазначених договорів АТЗТ «Спецбудмонтаж» отримано від ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» будівельні - монтажні роботи, що підтверджується податковими накладними, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних підрядних робіт, які містяться в матеріалах справи.

Вартість отриманих будівельно монтажних робіт віднесено АТЗТ «Спецбудмонтаж» до складу валових витрат у 4 кварталі 2010 року .

Позивачем укладено також договори з ТОВ "Укрінвестпромстрой", а саме: договір № ДС 135-10 від 15.12.2010 р. на виконання робіт із змінами магнітних сепараторів та договір № ДС 137-10 від 15.12.2010 р. на виконання робіт по реконструкції та автоматизації технологічної секції № 14.

На виконання вищезазначених договорів позивачем отримано від ТОВ "Укрінвестпромстрой" будівельно - монтажні роботи, що підтверджується первинними документами.

Також, позивачем укладено договір з ТОВ "Ланекс" від 01.07.2010 № ДА-71, у межах якого отримано послуги крана автомобільного, що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав матеріали (пісок) від ФОП ОСОБА_1, по накладній від 30.06.2010 року № В-00000001.

Оплата за отримані матеріали була здійсненна позивачем грошовими коштами, в тому числі суми ПДВ, що також підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивач придбав роботи (послуги), товар у ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Технобудальянс», ТОВ «Промбуд - Монтажінвест», ТОВ «Укрінвестпромстрой», ТОВ «Ланекс", ФОП ОСОБА_1 у звязку із здійсненням своєї господарської діяльності, а саме на виконання договорів підряду № ОWL821SSM/86-09 від 10.07.2009 р., № ОWL209SSM/25-10 від 10.07.2009 р., № WL545SSM/22-09 від 23.03.2009 р., № 88-10 від 01.09.2010 р., № Д3-1-11 від 04.01.2011 р., № У-04-11/10-11, №114-10 від 01.11.2010 р.,№67-10 від 28.07.2010 р., № 343-06 від 06.12.2006 р., № ССТ-1/55-10 від 23.06.2010 р., № 1187/50/44-10 від 18.05.2010 р., № 1900/50/72-10 від 19.08.2010 р., № 2417/50/115-10 від 02.11.2010 р.

В підтвердження виконання договорів підряду укладених між позивачем та ТОВ "Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна", ДП "Укрдержбудекспертиза", ТОВ "Спецбудмонтаж - Україна", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "У.С.К.", ТОВ "Інвест - Маркет Строй", ВАТ "Полтавський ГОК" в судове засідання позивачем надані докази на виконання вищезазначених угод, а саме: податкові накладні, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, розрахунки загально виробничих витрат, відомості ресурсів до актів приймання. Договори виконані кожною стороною. Сторони претензій одна до одної не мали.

З копій договорів, актів приймання виконаних робіт, податкових, видаткових накладних, розрахунків до актів, платіжних доручень, судом встановлено, що в них зазначено загальну вартість робіт, час роботи на будівництві, які використовувались на будівництві та інші відомості і реквізити, наявність яких є обовязковою для первинного документу у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, акти приймання виконаних робіт та кошторисна документація, наявні в матеріалах справи, розкривають у повному обсязі суть господарських операцій, що є необхідним для аргументованості та доказовості надання послуг (виконання робіт). Фактична сплата за надання послуг (виконання робіт) підтверджується копією банківської виписки по особовому рахунку з відміткою банку, яка містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає , що податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючим у ході проведення перевірки не встановлено.

На підставі податкових накладних, отриманих від вказаних контрагентів, позивачем сформовано податковий кредит за відповідні періоди.

З матеріалів справи вбачається , що договори, укладені між позивачем та ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Технобудальянс», ТОВ «Промбуд - Монтажінвест», ТОВ «Укрінвестпромстрой», ТОВ «Ланекс", ФОП ОСОБА_1 виконані кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, які містяться в матеріалах справи. Сторони претензій одна до одної не мали.

Також, ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Технобудальянс», ТОВ «Промбуд - Монтажінвест», ТОВ «Укрінвестпромстрой», ТОВ «Ланекс", ФОП ОСОБА_1 були офіційно зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтва платників ПДВ, отже мали право на складання податкових накладних. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі даних документів позивачем здійснено облік господарських операцій та проведено оплату вартості виконаних робіт (послуги) татоварів, що підтверджується банківськими виписками та платіжними документами, копії яких наявні у матеріалах справи.

При цьому відповідачем під час проведення перевірки не встановлено фактичного не виконання робіт (послуг), отримання товару.

Тобто , з наведеного вбачається ,що всі господарські операції позивача та вказаним контрагентом проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання робіт та розрахунки з постачальником таких робіт, таким чином позивачем правомірно віднесено до валових витрат вартість отриманих робіт у контрагента, як такі, що безпосередньо повязані з власною господарською діяльність позивача , підтверджені належним чином оформленими первинними документами та сформовано податковий кредит та валові витрати по операціям з наведеними контрагентами.

Також, колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Технобудальянс», ТОВ «Промбуд - Монтажінвест», ТОВ «Укрінвестпромстрой», ТОВ «Ланекс", ФОП ОСОБА_1 правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти судами встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Правовідносини між позивачем ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Технобудальянс», ТОВ «Промбуд - Монтажінвест», ТОВ «Укрінвестпромстрой», ТОВ «Ланекс", ФОП ОСОБА_1 не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано роботи (послуги та товар) та перераховано грошові кошти.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами , що суми сплаченого податку з придбання робіт позивачем підтверджено податковими накладними, а тому підлягає включенню до складу податкового кредиту.

У звязку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту та валових витрат, застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Висновки податківців, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. по справі№2а-10585/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Подобайло З.Г.

Судді(підпис)

(підпис)Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 12.03.2012р.