Ухвала суду № 22352169, 29.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 р.Справа № 2а-12881/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. по справі№2а-12881/11/2070

за позовом ПП "Харківінвестсіль"

до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011року позов ПП "Харківінвестсіль" до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0003222305 від 15.07.2011 року скасовано.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

ПП "Харківінвестсіль" заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає постанову суду обґрунтованою, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними в справі доказами та просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, отже висновки про завищення позивачем сум податкового кредиту по ПДВ за лютий 2011 року необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 08.07.2011 року фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Харківінвестсіль" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків- контрагентами за період лютий 2011 року, за результатом якої складено акт № 3184/2305/32133636 від 08.07.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем , яке виникло на підставі нікчемних правочинів, у відповідності до п.п. 201.1, ст. 201, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, підлягає коригуванню (зменшенню) та донараховано податок на додану вартість ПП "Харківінвестсіль" в сумі 63226 грн., а саме лютий 2011 на суму 63226 грн.

На висновків акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003222305 від 15.07.2011 року, яким ПП "Харківінвестсіль" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 63227,0 грн., в тому числі за основним платежем 63226,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1,0 грн.

Підставою для збільшення грошового зобовязання з ПДВ слугувало те, що при відпрацюванні ПП «Харківінвестсіль» згідно співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів рівні ДПА України за перевіряє мий період встановлено, що підприємством було придбано товари (роботи, послуги) у контрагента - ТОВ «АМБ-Інвест», який має стан платника відмінний від «0», та мають розбіжності. Проведеним аналізом встановлено, що ПП « Харківінвестсіль » за лютий 2011 року в своїй податковій звітності з ПДВ відображено факти придбання послуг, по ланцюгам постачання послуг від ТОВ «АМБ-Інвест» на суму 379356,0 грн., в тому числі ПДВ 63226,0 грн. Згідно акту невиїзної документальної перевірки ТОВ « АМБ-Інвест» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011р Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська встановила наступні порушення: порушення ТОВ «АМБ-Інвест» ч.І ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених в лютому 2011р. Таким чином перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, обєкт оподаткування, дату виникнення податкових зобовязань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -“віднімання”, и в силу дії обєктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період підприємство позивача здійснювало господарські операції з ТОВ «АМБ-Інвест».

Між ПП «Харківінвестсіль» та ТОВ «АМБ ІНВЕСТ» укладено договір надання вантажно- розвантажувальних робіт № 43 від 01.11.2010 року.

Згідно п. 1 договору - ПП «Харківінвестсіль» (замовник) доручає ТОВ «АМБ ІНВЕСТ» (виконавцю) виконання виконати вантажно-розвантажувальні роботи.

По зазначеному договору ТОВ «АМБ ІНВЕСТ» надало, а ПП «Харківінвестсіль» прийняло вантажно- розвантажувальні роботи, згідно акту виконаних робіт № 1 від 28.02.2011 року в розмірі 12645,20 тон. на загальну суму 379356,0 грн., в тому числі ПДВ 63226,0 грн.

На виконання умов договору ТОВ «АМБ ІНВЕСТ" видало ПП «Харківінвестсіль» податкову накладну № 306 від 28.02.2011 року на загальну суму 379356,0грн. в тому числі ПДВ 63226,0грн.

ПП «Харківінвестсіль» розрахувався з ТОВ «АМБ ІНВЕСТ» за надання послуги шляхом взаємозаліку однорідних вимог, заборгованість за договором відсутня.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів постачання та надання послуг, укладених з ТОВ "АМБ ІНВЕСТ".

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих послуг, на підставі виданої ТОВ "АМБ ІНВЕСТ" податкової накладної, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за лютий 2011 року.

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що фактичне виконання господарських операцій позивача з ТОВ «АМБ-Інвест», а саме надання послуг з вантажно - розвантажувальних робіт , підтверджується актом виконаних робіт , податковою накладною тощо.

При цьому, сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінінансово-господарською документацією.

Колегія суддів зазначає , що податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Згідно зазначеної податкової накладної позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість, копії якою наявна у матеріалах справи.

Тобто, з наведеного вбачається , що господарські операції позивача з ТОВ "АМБ ІНВЕСТ" проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне отримання послуг та розрахунки з постачальниками таких послуг, таким чином податковий кредит правомірно відображено в податковій декларації з ПДВ.

Стосовно посилання податкового органу на факт визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію контрагента позивача - ТОВ "АМБ ІНВЕСТ" на момент здійснення господарської операцій, колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ "АМБ ІНВЕСТ" на момент здійснення господарських операцій зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Також, колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладений між позивачем ТОВ "АМБ ІНВЕСТ" правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти судами встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Правовідносини між позивачем та ТОВ "АМБ ІНВЕСТ" не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами , що суми сплаченого податку з придбання послуг позивачем підтверджено податковою накладною, а тому підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції у розмірах, визначених цією статтею, накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

У звязку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту, застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено, що на час здійснення господарських операцій позивачу мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень п.п. 201.1, ст. 201, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів зазначає , що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 року у справі № 2а/0407/7374/11 визнано протиправними дії Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки 26.04.2011 року ТОВ "АМБ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 34563256) без витребування відповідної документації в результаті яких було складено Акт № 1478/23-3/34563256 від 26.04.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "АМБ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 34563256) з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року; визнано противоправними дії Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо відображення в Акті перевірки № 1478/23-3/34563256 від 26.04.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ АМБ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 34563256) з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за лютий 2011 року висновків щодо визнання правочинів по взаємовідносинам ТОВ АМБ ІНВЕСТ" з контрагентами за лютий місяць, нікчемними та такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених у лютому 2011 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 року залишена без змін, а апеляційна скарга Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська без задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у звязку з чим податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0003222305 від 15.07.2011 року не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає , що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. по справі№2а-12881/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Подобайло З.Г.

Судді(підпис)

(підпис)Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.