Постанова № 2234847, 29.10.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2008 № 30/259

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Північспецбудмонтаж"

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.08.2008

у справі № 30/259

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Північспецбудмонтаж"

до ДП "Управління капітального будівництва" Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

третя особа позивача

третя особа відповідача

про зміна умов договору від 17.10.2007 № 13

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Північспецбудмонтаж” до Державного підприємства Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи “Управління капітального будівництва” про підписання додаткової угоди №2 до договору від 17.10.2007 № 13 щодо зміни вартості одного квадратного метра житла, кількості квадратних метрів житла, що підлягають передачі та перелік з характеристикою квартир, що підлягають передачі.

В наступному, під час розгляду даної справи Позивачем були подані до суду уточнення до позовної заяви, у яких детально визначено умови договору, що підлягають зміні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2008 у справі 30/259 (далі – Рішення суду) позов задоволено частково:

Зобов’язано Державне підприємство Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи “Управління капітального будівництва”(01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55-а, код ЄДРПОУ 25276329, МФО 300012) підписати додаткову угоду № 2 до договору про пайову участь у будівництві житла від 17.10.2007 № 13 з товариством з обмеженою відповідальністю “Північспецбудмонтаж”(02088, м. Київ, вул. Борова, 14-а, код 32660138) щодо зміни вартості одного квадратного метра житла, кількості квадратних метрів житла, що підлягають передачі, та перелік з характеристикою квартир, що підлягають передачі, в наступній редакції:

“Додаткова угода № 2

до Договору про пайову участь у будівництві житла

від 17.10.2007 р. № 13

м. Київ “____”___ 2008 р.

Державне підприємство Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи “Управління капітального будівництва”в особі директора Матейко Л.М., що діє на підставі статуту, надалі іменоване “сторона-1”, та

Товариство з обмеженою відповідальністю “Північспецбудмонтаж”, в особі директора Коваленка О.А., що діє на підставі статуту, іменоване далі “сторона-2”, а разом іменовані –“сторони”,

за взаємною згодою уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. Сторони за взаємною згодою, керуючись пунктом 3.3.8 договору від 17.10.2007 № 13, вирішили внести зміни та уточнення до п.п.1, 2.3 договору від 17.10.2007 № 13 (надалі - “договір”) та викласти їх у наступній редакції:

1.1 “п.1 Визначення термінів у договорі

Договір - даний документ з усіма додатками, доповненнями та узгодженнями до нього, укладений та підписаний сторонами в письмовій формі.

Об’єкт - житловий будинок, що будується за адресою: м. Куликівка Чернігівської області по вул. Щорса,45-А, з урахуванням вимог п. 3.3.8 даного договору

Предмет договору - квартири загальною площею 240,57кв.м., під якими маються на увазі окремі квартири в житловому будинку, призначені та придатні для постійного у них проживання з окремим виходом до приміщень спільного користування та вводами систем опалення, водопостачання, енергозабезпечення та інших”.

1.2 “п.2.3. Сторони домовляються, що вартість даного договору це вартість квартир, яка встановлена шляхом помноження загальної площі квартир на вартість квадратного метра квартири, яка складає 3 812,06 грн.(три тисячі вісімсот дванадцять гривень 06 копійок) і визначена згідно ДБН по Чернігівській області, на підставі чого вартість квартир встановлюється в розмірі 917 067,87 грн.(дев’ятсот сімнадцять тисяч шістдесят сім гривень 87 копійок) з урахуванням ПДВ”.

2. Сторони за взаємною згодою вирішили Додаток № 1 викласти в наступній редакції:

“Додаток № 1

до договору від

від 17.10.2007

№13

Адресний перелік квартир

Багатоквартирний житловий будинок в м. Куликівка

Чернігівської області по вул. Щорса,45-А

Всього передається: 4 (чотири) житлові квартири загальною площею –240,57 кв.м.

Даний перелік є невід’ємною частиною договору від 17.10.2007 № 13”

3. Інші умови вищевказаного договору, не порушені даною додатковою угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов’язання.

4. Угода набуває чинності з дати підписання її сторонами та є невід’ємною частиною договору.

5. У випадку виникнення суперечності між положеннями договору та положеннями угоди, застосовується угода.

6.Угода складена у двох примірниках, які мають рівну юридичну силу, по одному екземпляру для кожної із сторін.

7. Адреси та реквізити сторін.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Державного підприємства Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи “Управління капітального будівництва”(01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55-а, код ЄДРПОУ 25276329, МФО 300012) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Північспецбудмонтаж”(02088, м. Київ, вул. Борова, 14-А, 01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 2, оф. 23, рахунок 2600101020093 в АКБ “Правекс-Банк”м. Києва, МФО 321983, код 32660138) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив частково змінити Рішення суду в частині відмови в подовженні терміну для передачі квартир та прийняти постанову, якою задовольнити вимоги ТОВ “Північспецбудмонтаж” та зобов’язати відповідача підписати додаткову Угоду № 2 до договору про пайову участь у будівництві житла від 17.10.2007 № 13 щодо зміни строку передачі квартир з наступним змістом: “п.2.4. Договору викласти в такій редакції: “Термін передачі квартир – ІІІ квартал 2008 року”.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що є підставами для скасування такого судового рішення.

Зокрема заявник посилається на те, що місцевий суд неправомірно відмовив в частині подовження терміну для передачі квартир.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2008 апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.10.2008.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2008 Новікова М.М. у зв’язку з виробничою необхідністю – зайнятістю судді Борисенко І.В. у розгляді іншої справи та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків передано для здійснення апеляційного провадження у даній справі колегії у складі головуючого судді Гарник Л.Л., суддів Євсікова О.О. (доповідач)., Іваненко Я.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2008 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Північспецбудмонтаж” колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя – Гарник Л.Л., судді: Євсіков О.О. (доповідач), Іваненко Я.Л., розгляд апеляційної скарги призначено на 15.10.2008, в якому оголошувалась перерва до 29.10.2008.

Представник позивача у судовому засіданні 29.10.2008 підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд її задовольнити та частково змінити Рішення суду в частині відмови в подовженні терміну для передачі квартир та прийняти постанову, якою задовольнити вимоги ТОВ “Північспецбудмонтаж” та зобов’язати відповідача підписати додаткову Угоду № 2 до договору про пайову участь у будівництві житла від 17.10.2007 № 13 щодо зміни строку передачі квартир з наступним змістом: “п.2.4. Договору викласти в такій редакції: “Термін передачі квартир – ІІІ квартал 2008 року”.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.10.2008 заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, викладених позові, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що передбачена укладеним між сторонами Договором зміна середньорічного показника опосередкованої вартості будівництва житла в регіоні, в силу ч. 2 ст. 651 ЦК України є підставою для зміни Договору у судовому порядку. Разом з тим, інші зміни Договору, які передбачають перенесення строку введення в експлуатацію будинку, задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на приписах ст.ст. 651 та 652 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 173 ГК України (далі – ГК України) господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, ч. 7 ст. 179 ГК України також передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та 509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

В даному випадку, як було правильно встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Північспецбудмонтаж” та Державним підприємством Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи “Управління капітального будівництва” було укладено договір про пайову участь у будівництві житла від 17.10.2007 № 13 (далі – Договір).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору та акту попереднього погодження прийому-передачі квартир по даному договору, предметом якого є пайова участь відповідача у розмірі 917.067,87 грн. у будівництві житла в Чернігівській області, м. Куликівка по вул. Щорса,45-А, що дозволяє відповідачу отримати 277,40 кв.м. за ціною 3 306,00 грн. за 1 (один) кв.м. тобто, 5 житлових квартир.

При укладенні договору сторони відповідно до пункту 4 “Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у Державному бюджеті для забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 269 (далі – Порядок використання коштів), визначили вартість будівництва житла в межах опосередкованої вартості його спорудження, що враховує загальні витрати з будівництва житлового будинку, улаштування внутрішньомайданчикових інженерних мереж та споруд і благоустрою, при цьому опосередкована вартість спорудження житла затверджується щоквартально Мінрегіонбудом.

Пунктом 8.3 договору позивач та відповідач визначили, що вартість квартир може коригуватись сторонами у разі отримання відповідного позитивного висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель або у разі зміни показника опосередкованої вартості будівництва житла в регіоні, де будується об’єкт на підставі відповідних нормативних документів Міністерства будівництва та архітектури України. Сторони погодили, що вказані зміни вартості квартир оформляються письмово у вигляду додаткових угод до даного договору.

Колегія суддів зазначає, що дана норма закону не суперечила чинному на момент укладення Договору Закону України від 22.02.2000р. “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, а саме: статті 34 даного нормативного акту.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторони договору дійшли згоди про зміну вартості квадратного метра житла за умови змін в чинному законодавстві України.

Разом з тим, як правильно було встановлено судом першої інстанції, вартість квадратного метра змінювалася з моменту укладення Договору на підставі наказів Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

Отже, на момент звернення Позивача до суду чинним був наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 185 від 24.04.2008р “Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України”, відповідно до якого вартість одного квадратного метра житла становить по Чернігівській області 3.840,00 грн.

Листом № 44 від 26.05.2008 позивач сповістив відповідача про зміни чинного законодавства та запропонував внести зміни до договору шляхом підписання додаткової угоди, яка була надана відповідачу разом з вищевказаним листом.

Позивач в проекті додаткової угоди запропонував відповідачу отримати житлові приміщення в будинку, що будуються, в меншій кількості квадратних метрів, ніж було визначено в Договорі, при цьому ціна одного квадратного метра нижча від вказаної в наказі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 185 від 24.04.2008 і становить 3 812,06 грн. (в наказі – 3 840,00грн.)

Листом № 240 від 04.06.2008 відповідач відмовився підписати додаткову угоду № 2 до Договору, мотивуючи свою відмову істотною зміною умов в порівнянні з первинними умовами.

Положення постанови Кабінету Міністрів України № 750 від 16.05.2007 та наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 185 від 24.04.2008 щодо показників опосередкованої вартості будівництва житла по регіонам України надають можливість використати положення п. 8.3 договору відносно зміни вартості одного квадратного метра житла.

На момент звернення до суду з позовною заявою Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти втратив чинність і сфера відносин щодо закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти регулюється “Тимчасовим положенням про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”(далі - Тимчасове положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 274 від 28.03.2008.

Відповідно до пункту 84 Тимчасового положення договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пункт 7.2 Договору передбачає припинення або зміну Договору за взаємною письмовою згодою сторін.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору стороною та і інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 8.3 Договору вартість одного квадратного метра загальної площі житла за цим Договором підлягає зміні (про що сторони зобов’язанні укласти додаткову угоду до цього Договору) у разі пропорційної зміні середньорічного показника опосередкованої вартості будівництва житла в регіоні, де будується об’єкт.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що передбачена Договором зміна середньорічного показника опосередкованої вартості будівництва житла в регіоні, в силу ч. 2 ст. 651 ЦК України є підставою для зміни Договору у судовому порядку.

Згідно ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позивач оскаржує Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову щодо вимог зобов’язати відповідача підписати додаткову Угоду № 2 до договору про пайову участь у будівництві житла від 17.10.2007 № 13 щодо зміни строку передачі квартир з наступним змістом: “п.2.4. Договору викласти в такій редакції: “Термін передачі квартир – ІІІ квартал 2008 року”.

Однак колегія суддів відзначає, що згідно з пп.. 3.3.8 Договору Позивач має право за наявності обґрунтованих підстав змінювати строки прийняття об’єкта в експлуатацію (відповідно до чого змінюються і строки передачі квартир) шляхом одностороннього надіслання письмового повідомлення іншій стороні. Вищевказані зміни набирають юридичної сили з дати отримання Відповідачем письмового повідомлення Позивача.

Отже, інші зміни Договору, які передбачають перенесення строку введення в експлуатацію будинку, задоволенню не підлягають, оскільки порядок їх безспірного врегулювання встановлений самим Договором і ці зміни не ґрунтуються на приписах ст.ст. 651, 652 ЦК України.

Згідно ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, Позивач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню лише частково та обґрунтовано не задовольнив позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача підписати додаткову Угоду № 2 до договору про пайову участь у будівництві житла від 17.10.2007 № 13 щодо зміни строку передачі квартир з наступним змістом: “п.2.4. Договору викласти в такій редакції: “Термін передачі квартир – ІІІ квартал 2008 року”.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підставно покладено на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 30/259 від 07.08.2008 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені відповідачем при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита не відшкодовуються та покладаються на позивача (апелянта).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Північспецбудмонтаж” залишити без задоволення, а Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 30/259 від 07.08.2008 - без змін.

2. Матеріали справи № 30/259 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя

Судді