Рішення № 2234710, 23.10.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

23.10.2008

Справа №2-2/9339-2008

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ньютерм» (83048,м.Донецк, вул.Артема, 147в)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Дельта Т» (95022, м.Сімферополь, вул.Бородіна, 10)

про стягнення 5 716грн.02коп.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Єфімєнко – представник по довіреності, довіреність у справі

Від відповідача : не з’явився.

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ньютерм» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Дельта Т» про стягнення 5 716грн.02коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладений договір №44 від 10.9.2007р на поставку товару, на виконання умов якого позивачем передано, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 5 716грн.02коп, але відповідач у порушення умов договору не розрахувався за поставлений товар, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між сторонами було укладено договір №44 від 10.9.2007р, відповідно до п.1.1 якого позивач, як продавець, зобов’язується продати, а покупець – відповідач оплатити та прийняти на умовах, викладених у договорі, товар діючого асортименту продавця, відповідно до попереднього замовлення покупця..

Відповідно до п.2.2, 3.1, 3.2 договору оплата проводиться покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Поставка товару у рамках договору проводиться партіями, що встановлюється заявкою покупця на конкретну поставку товару. Поставка замовленого товару здійснюється у продовж 5-ти днів, датою поставки товару являється дата накладної продавця на відпуск товару.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач 12 грудня 2007 року поставив відповідно до накладної №59 від 12.12.2007р замовлений відповідачем товар, а саме котел PROTHЕRM 24 KTZ та комплект горизонтальний S5D-1000, на загальну суму 5 716грн.02коп (з ПДВ).

Вказаний у накладній товар був прийнятий вповноваженим представником відповідача – Лашевіч С.І. відповідно до довіреності серії ЯОР №924193 від 12.12.2007р

Але відповідачем у порушення умов договору, оплата отриманого товару проведена не була, та сума боргу у розмірі 5 716грн.02коп за поставлений товар, ТОВ «Група Компаній Дельта Т» погашена не була, що підтверджується матеріалами справи, а саме: актом звірки розрахунків за 4 квартал 2007р складеним та підписаним вповноваженими представниками сторін.

Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог тоді як він такі до суду не надав.

Таким чином, позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті держмита витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу віднести на відповідача.

В засіданні суду за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 27.10.2008р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85, ГПК| України

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Дельта Т» (95022, м.Сімферополь, вул.Бородіна, 10, р/р 260092538101 філія Кримське РУ Банку «Фінанси та кредит» м.Сімферополя, МФО 384889, ЗКПО 34946149, ІНН 349461401092) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Ньютерм» (83048, м.Донецк, вул.Артема, 147в, р/р 26005001308512 в ЗАТ «ОТП Банк» м.Донецьк, МФО 335775, ЗКПО 31330837, ІНН 313308305622) 5 716грн.02коп. боргу, 102,00грн. державного мита, 118,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.