Ухвала суду № 22344783, 27.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3153/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохіна В.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Бєлової Л.В. та Ганечко О.М., за участю секретаря Галай Т.О., представника апелянта Кульчицького О.В., представника третьої особи Приходька О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОН-ХХІ»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОН-ХХІ»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, третя особа: Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва про скасування повідомлення - рішення № 0000242330 від 22.02.2011, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000242330 від 22.02.2011 року, то адміністративний позов вважається таким, що не підлягає задоволенню.

З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-ХХІ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010 р., про що складено акт №859/1-23-30-32957866 від 12.10.2010 р.

Під час перевірки були встановлені порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3, ст..5 п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: TOB «Атон-ХХІ»занижено задекларовані показники у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1 -01.5», на загальну суму 213 133 грн.

3 квартал 2007 року у сумі 78 965 грн.

4 квартал 2007 року у сумі 28 995грн.

1 квартал 2008 року у сумі 8102грн.

2 квартал 2008 року у сумі 7 547грн.

3 квартал 2008 року у сумі 8 744грн.

4 квартал 2008 року у сумі 8 685грн.

2 квартал 2009 року у сумі 30 898грн.

3 квартал 2009 року у сумі 30 898грн.

4 квартал 2009 року у сумі 10 299грн.

За наслідком складення вищезазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242330 від 22.02.2011року, про визначення сум податкового зобов'язання з податку на прибуток (далі -повідомлення-рішення) на суму 76923, 00 грн., з них 53282, 00 грн. - основний платіж, 23641, 00 грн. - штрафні санкції.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334), обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 ст. 4 даного Закону.

Згідно з п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону № 334, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону № 334, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами та включає в себе доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді… (п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 даного Закону).

Згідно з п.п. 7.9.6. п. 7.9 ст. 7 Закону № 334 оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку: передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та жилих приміщень.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 167/97-ВР визначено, що обєктом оподаткування є операції платників податку з товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. В той же час п. 7.3 ст.7 вказаного Закону датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, дата збільшення валових витрат і валових доходів у разі здійснення операцій з оперативного лізингу (оренди) повязана із датою нарахування лізингового платежу що визначена у договорі лізингу (оренди).

Проте, всупереч вищезазначеним положенням закону позивач визначав валові доходи по даті отримання коштів від орендарів, що підтверджується Додатком №1 «Відомість валового доходу за даними ТОВ «АТОН-ХХІ».

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що податковим органом вірно встановлено порушення позивачем пп. 7.9.6 п.7.9 ст. 7 Закону України № 334/94-ВР, яке полягало у заниженні валового доходу в сумі 213133 грн.

Доводи апелянта стосовно порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства судом апеляційної інстанції не приймається, оскільки формальне порушення відповідачем оформлення акту перевірки не звільняє позивача від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення, а тому не тягне за собою недійсність рішень, прийнятих за результатами перевірки.

Таким чином, рішення відповідача про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 76923 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються, оскільки вони вже були предметом розгляду суду першої інстанції і їм дано належну правову оцінку.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОН-ХХІ»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Бєлова Л.В. Ганечко О.М.