Постанова № 22342093, 29.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/463/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

при секретарі Ворошилові Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Лопатіної В.Г.,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправним висновку акту перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2012 року Приватне акціонерне товариство "Полтавський лікеро - горілчаний завод" (надалі позивач, ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві(надалі відповідач, ДПІ у м. Полтаві)про визнання висновку акту камеральної перевірки від 11.11.2011 року № 8697/15-522(32174761) протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2011 року № 0001341504.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначав, що ДПІ у м. Полтаві зараховано самостійно сплачені позивачем суми по розрахункам акцизного податку за серпень 2011 року у рахунок погашення податкових зобов'язань минулих періодів, що є порушенням діючого законодавства України. Крім того, заборгованість в сумі 364797,45 грн, яка виникла в картці особового рахунку, є простроченим податковим боргом, який відповідач повинен був списати в 2005 році у зв'язку із закінченням строку позовної давності. За таких обставин вважає висновок акту перевірки щодо несвоєчасності сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань з акцизного податку за серпень 2011 року та податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011 року № 0001341504, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 72959,19 грн., неправомірними.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що камеральною перевіркою ПрАТ "Полтавський лікеро - горілчаний завод" встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку по декларації за серпень 2011 року, а саме, затримкою на 40 днів, що стало підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зазначала також, що питання списання безнадійного податкового боргу ініціювалося позивачем у судовому порядку, разом з тим, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2009 року позовні вимоги ПАТ "Полтавський лікеро - горілчаний завод" про зобов'язання ДПІ у м. Полтава списати у встановленому порядку безнадійний борг в розмірі 219,7 тис. грн. визнано необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, вказувала, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт перевірки не містить владних управлінських приписів для платника податків, тому не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання висновку акту протиправним підлягає закриттю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступних висновків.

Приватне акціонерне товариство "Полтавський лікеро - горілчаний завод" (код ЄДРПОУ 32174761) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 18.10.2002 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 296751 /а.с. 13/.

11.11.2011 року ДПІ у м. Полтава проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з акцизного податку/ЗРВСХ щодо порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку по декларації за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт №8697/15-522(32174761) від 11.11.2011 року /а.с. 19-22/.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку в сумі 364797,45 грн за звітний податковий період - серпень 2011 року по строку сплати 30.09.2011 року та фактичною сплатою 09.11.2011 року, чим порушено пункт 57.1 ст.57, пп. 222.1.1. п. 222.1. ст. 222 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №8697/15-522(32174761) від 11.11.2011 року ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011 року №0001341504, яким за затримку на 40 календарних днів від граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 364797,45 грн. визначено штраф у розмірі 20 % у сумі 72959,19 грн.

За наслідками розгляду скарги позивача ДПА у Полтавській області залишено податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011 року №0001341504 без змін, а скаргу - без задоволення /а.с. 16-18/.

Не погодившись із висновками акту перевірки від 11.11.2011 року № 8697/15-522(32174761) та податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2011 року №0001341504, ПрАТ "Полтавський лікеро - горілчаний завод" звернулось до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку позовним вимогам про визнання висновку акту від 11.11.2011 року № 8697/15-522(32174761) протиправним, суд зазначає наступне.

Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною, відповідно до положень підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно пункту 86.2. статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 6.2. Примірного порядку проведення камеральних перевірок, здійснення контролю за справлянням акцизного податку та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого наказом ДПА України від 07.06.2011 року № 333, у разі якщо платник сплачує узгоджені грошові зобов'язання після граничного терміну сплати, визначеного Податковим кодексом, посадовою особою органу ДПС складається Акт, у якому фіксуються порушення та вказуються конкретні пункти і статті порушених нормативно-правових актів.

З огляду на викладене, акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт є лише засобом документування дій контролюючого органу і не встановлює відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, не тягне відповідних юридичних наслідків. І лише на підставі цього акту, як носія доказової інформації, можуть прийматися інші рішення, вживатися дії, які можуть бути розцінені як вияв владних управлінських функцій.

Таким чином, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, тому позовна вимога про визнання протиправним висновку акту перевірки від 11.11.2011 року № 8697/15-522(32174761) не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вказаної вимоги на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 30.11.2011 року № 0001341504, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння акцизного податку, регламентовані розділом VI Податкового кодексу України.

Згідно із пп. 212.1.1. п. 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є, зокрема, особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

До підакцизних товарів відповідно п. 215.1. статті 215 Податкового кодексу України належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Відповідно до пункту 224.1 статті 224 Податкового кодексу України контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється органами державної податкової служби.

Положеннями статті 223 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю /пункт 223.1/. Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду органу державної податкової служби за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу /пункт 223.2/.

Відповідно до пункту 217.1 статті 217 Податкового кодексу України суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пп. 222.1.1. п. 222.1. статті 222 Податкового кодексу України визначено, що суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Згідно пункту 225.1 статті 225 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити податок або подати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов'язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Відповідно до пункту 225.4 статті 225 Податкового кодексу України податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми податку в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

Сума податку, на яку погашається вексель, визначається виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно з актом) та ставок податку на готову продукцію, зменшується на суму податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку. Розрахунок суми зменшення податку проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /пункт 225.5 статті 225 Податкового кодексу України/ .

Судом встановлено, що 19.09.2011 року позивачем подано до ДПІ у м. Полтаві декларацію з акцизного податку за серпень 2011 року, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 508009,31 грн. /а.с. 6-11/

У додатку № 7 до декларації позивачем вказано перелік податкових векселів, виданих платником податку при отриманні спирту етилового: №2064564 від 19.05.2011 року та №2064565 від 26.05.2011 року /а.с. 10/.

Як вбачається із копій податкових векселів, наявних у справі, податковий вексель №2064564 від 19.05.2011 року виданий на суму 421200,00 грн. із терміном погашення до 16.08.2011 року /а.с. 62/, податковий вексель №2064565 від 26.05.2011 року також на суму 421200 грн. із терміном погашення до 23.08.2011 року /а.с. 61/.

Згідно додатку 7 до декларації акцизний податок за серпень 2011 року сплачується позивачем в рахунок погашення податкових векселів: 343968,77 грн. за векселем №2064564 від 19.05.2011 року, 104967,25 грн. за векселем №2064565 від 26.05.2011 року

Позивачем надано суду платіжне доручення №2631 від 26.08.2011 року про сплату коштів в рахунок погашення векселя №2064565 від 26.05.2011 року) в розмірі 104967,25 грн /а.с. 14/, та меморіальний ордер №4559975 від 19.08.2011 року про сплату коштів в рахунок погашення векселя №2064564 від 19.05.2011 року в розмірі 343968,77 грн. /а.с. 15/.

Із даних облікової картки позивача вбачається, що станом на 19.08.2011 року за позивачем обліковувалася заборгованість (недоїмка) із акцизного податку в розмірі 304328,42 грн. Кошти, сплачені позивачем в рахунок погашення податкових векселів 19.08.2011 року та 26.08.2011 року, були зараховані ДПІ у м. Полтаві на погашення існуючого боргу, і станом 30.09.2011 року за позивачем рахувалася переплата в розмірі 143211,86 грн./а.с. 51-52/. При цьому 30.09.2011 року в обліковій картці було відображено узгоджене податкове зобов'язання позивача згідно декларації з акцизного податку за серпень 2011 року в розмірі 508009,31 грн.

Станом на 30.09.2011 року граничний термін сплати податкового зобов'язання за серпень 2011 року, податковим органом було зменшено зобов'язання за рахунок переплати в розмірі 143211,86 грн., у зв'язку з чим недоїмка склала 364797,45 грн. Вказану заборгованість було погашено лише 09.11.2011 року за рахунок коштів позивача в розмірі 567840,78 грн. згідно меморіального ордеру № 4900121 від 09.11.2011 року.

Перевіркою ДПІ у м. Полтаві своєчасності сплати ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по декларації за серпень 2011 року, терміном сплати 30.09.2011 року, констатовано порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 364797,45 грн. Кількість календарних днів затримки, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання склала 40 днів.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи те, що позивачем не було погашено узгоджену суму податкового зобов'язання з акцизного податку на серпень 2011 року у повному обсязі у строк, визначений пп. 222.1.1. п. 222.1. статті 222 Податкового кодексу України, при цьому затримка сплати суми 364797,45 грн. склала 40 днів, відповідачем правомірно застосовано штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу 72959,19 грн.

Доводи позивача про те, що ДПІ у м. Полтаві в порушення вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, змінено призначення платежу та зараховано сплачені позивачем суми по розрахункам акцизного податку за серпень 2011 року у рахунок погашення податкових зобов'язань минулих періодів, суд вважає безпідставними.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, який є спеціальним нормативним актом вищої юридичної сили відносно актів НБУ та прийнятий у часі пізніше, визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Посилання позивача на те, що заборгованість в сумі 364797,45 грн, яка виникла в картці особового рахунку, є простроченим податковим боргом, який відповідач повинен був списати в 2005 році у зв'язку із закінченням строку позовної давності, суд вважає необґрунтованими.

Згідно зворотного боку облікової картки платника податків по акцизному податку за позивачем станом на 01.01.2011 року заборгованість по акцизному податку не рахувалася, натомість податковий борг виник у зв'язку із несплатою сум акцизного податку у 2011 році.

Із пояснень представників сторін судом встановлено, що причиною виникнення податкового боргу у 2011 році була несплата позивачем сум акцизного податку в розмірі 219,7 тис. грн. по розрахунках за липень - вересень 2000 рр. та в розмірі 80,2 тис. грн. суми акцизного збору, не списаних ДПІ у м. Полтаві у звязку з ліквідацією банку "Україна".

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що звернення позивача в адміністративному порядку до ДПІ у м. Полтаві про списання вказаних сум як безнадійного боргу не були задоволені, в тому числі з тих підстав, що у картці особового рахунку податковий борг по акцизному збору у 2005 2009 рр. (на дату звернень позивача) не обліковувався або не мав статусу безнадійного, що було пов'язано із особливостями нарахування та сплати акцизного збору за податковими векселями та черговістю погашення податкових зобов'язань. Відповідна позиція була викладена у листах ДПІ у м. Полтаві на звернення позивача /а.с. 170, 174-175, 179-180, 188-193/.

У 2009 році позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ДПІ у м. Полтаві про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000351504/0 від 05.06.2009 року недійсним та про зобов'язання списати з Товариства у встановленому порядку безнадійний борг в розмірі 219,7 тис. грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2009 року по справі №2а-45789/09/1670 у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ДПІ у м. Полтаві списати з Товариства у встановленому порядку безнадійний борг в розмірі 219,7 тис. грн відмовлено у звязку із їх необґрунтованістю. Постанова набрала законної сили /а.с.207-213/.

Також позивач звертався до Господарського суду Полтавської області із позовом про зобовязання ДПІ у м. Полтава погасити податковий вексель №763310250974 від 15.01.2001 року, яким підтверджено зобовязання позивача зі сплати акцизного збору в розмірі 80 151,0 грн. та податку на додану вартість в сумі 10 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.02.2005 року по справі №17/6 вимоги позивача задоволено, а саме: зобовязано ДПІ у м. Полтаві вчинити дії по погашенню податкового векселя №763310250974 від 15.01.2001 року шляхом зарахування в рахунок погашення податкового боргу по сплаті акцизного збору в сумі 80 151,0 грн. та податку на додану вартість в сумі 10 000,00 грн. /а.с. 103-105/.

За результатами апеляційного оскарження, постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.05.2005 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Полтаві на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.02.2005 року задоволено, рішення Господарського суду Полтавської області від 10.02.2005 року скасовано та у задоволенні позову відмовлено /а.с. 106-111/.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі №17/6 к/с №К/8201/06 касаційну скаргу ЗАТ "Полтавський лікеро - горілчаний завод" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.05.2005 року залишено без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.05.2005 року без змін /а.с.194-199/.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, правову оцінку обставинам, на які посилається позивач, надано судовими рішеннями, які набрали законної сили, при цьому протиправності в діях ДПІ у м. Полтаві не встановлено, як і обов'язку списати безнадійну заборгованість.

Посилання представника позивача в ході розгляду справи на те, що за наслідками перевірки від 19.12.2011 року, оформленої актом № 9314/15-522/32174761, відповідачем встановлено, що позивачем завищено суму грошових зобов'язань, в тому числі, за серпень 2011 року на 59073,29 грн., прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 року № 0001431504, яким зменшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку на 184950,89 грн., а відтак, сума штрафу за несплату грошового зобов'язання за серпень 2011 року, має бути зменшена, судом відхиляються як безпідставні.

Згідно положень пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання, самостійно обчислена платником податків та зазначена у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, набуває згідно пп. 14.1.175. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України статусу податкового боргу.

Станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.11.2011 року № 0001341504 сума грошового зобов'язання з акцизного податку за серпень 2011 року була узгоджена у сумі, визначеній позивачем у відповідній декларації, з урахуванням якої відповідачем здійснено розрахунок штрафу за несвоєчасну сплату зобов'язання. Отже, відповідач діяв у відповідності до вимог Податкового кодексу України. Обов'язок податкового органу враховувати наслідки наступних перевірок та здійснювати перерахунок розмірів застосованих штрафів чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, доводи позивача в обґрунтування своїх вимог не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.

Беручи до уваги вищенаведене, податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011 року № 0001341504, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 72959,19 грн., прийнято ДПІ у м. Полтаві на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Отже, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2011 року № 0001341504 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 157, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі № 2а-1670/463/12 в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним висновку акту перевірки.

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод " до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 квітня 2012 року.

СуддяМ.В. Довгопол