Постанова № 2234168, 28.10.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №02/4270а

"28" жовтня 2008 р.

м. Черкаси, 12 год. 10 хв.

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М., за участю представників:

позивача: Слуцька Н.Ю. –за довіреністю, відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива"

про стягнення 7 110 грн. 65 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7 110 грн. 65 коп., в тому числі 6 746 грн. 15 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняте інвалідом у 2007 році у відповідача 1 робоче місце та 364 грн. 50 коп. пені з мотивів порушення відповідачем вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у заявленій сумі, просила позов задовольнити, оскільки відповідач не виконав вимоги Закону, не створив одне робоче місце для працевлаштування інваліда, не повідомив про вакансію для інваліда державній службі зайнятості і не сплатив до 15.04.2008 року адміністративно-господарські санкції, що є підставою для стягнення із нього вказаних санкцій та пені.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, ухвали суду із повісткою та позовними матеріалами отримав 02.08.2008 року та 21.10.2008 року (згідно поштових повідомлень), однак, не подав суду пояснення по суті позовних вимог, не надав документи, витребувані ухвалами суду, свого представника у засідання не направив, не надіслав суду заяву про розгляд справи за його участю. Суд вважає можливим розглядати справу без представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, виходячи із того, що стороною у даному спорі є підприємство –юридична особа, представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником, чи керівник особисто, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов’язком.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - підприємства) у 2007 році встановлювався норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працювало від 8 до 25 осіб –у кількості одного робочого місця.

В частині 2 статті 19 Закону вказано, що підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

В частині 4 статті 20 Закону вказано, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, фізичними особами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Таким чином, у разі невиконання відповідачем у 2007 році встановленого законом нормативу, він зобов’язаний був сплатити адміністративно-господарські санкції не пізніше 15 квітня 2008 року.

Як вбачається із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік і не спростовано відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2007 році у відповідача складала 26 осіб, отже, для відповідача норматив на 2007 рік складав 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Із звіту відповідача вбачається також те, що інваліди на підприємстві в 2007 році не працювали. Тобто, відповідач не виконав встановлений Законом норматив.

В частині 3 статті 19 Закону вказано, що підприємства самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно статті 18 Закону підприємства зобов’язані: 1) виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, 2) надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, 3) звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, аналіз правових норм про захист інвалідів дає підстави стверджувати про те, що обов’язок підприємства, встановлений Законом, полягає у тому, щоб підприємство виділило, створило робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу (який підприємство повинно самостійно розраховувати) та надало державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів. Ні Закон, ні позивач не зобов’язують підприємство підбирати та шукати інвалідів.

Позивачем надано суду лист за підписом директора Шполянського районного центру зайнятості від 27.10.2008 року, у якому він повідомляє на запит позивача, що протягом 2007 року СТОВ “Нива” звіти форми 3-ПН не подавали, листів та запитів не надсилали.

Відповідачем не подано суду доказів виділення і створення одного робочого місця для працевлаштування інваліда у 2007 році. Відповідач не заперечив той факт, що ним у 2007 році не подавалися до центру зайнятості звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

Закон не ставить обов’язок сплати підприємством адміністративно-господарських санкцій у залежність від наявності у нього можливості для працевлаштування інвалідів чи від виду діяльності підприємства. Закон встановлює обов’язок для підприємств виконати визначені ним вимоги чи, у разі їх невиконання, сплатити адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд вважає, що відповідач не довів і належними доказами не підтвердив виконання вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та вжиття ним у 2007 році всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення вимог Закону, тому суд приходить до висновку про правомірність вимоги у позові про стягнення із відповідача адміністративно-господарських санкцій відповідно до статті 20 Закону.

Виходячи із даних Звіту відповідача про зайнятість інвалідів за 2007 рік, із розміру середньої річної заробітної плати у відповідача в 2007 році, суд вважає, що відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 6 746 грн. 15 коп.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У зв’язку з невиконанням відповідачем вимог Закону, на підставі статті 20 Закону із відповідача підлягає стягненню пеня в заявленій позивачем сумі 364 грн. 50 коп. за несплату вказаної суми адміністративно-господарських санкцій у період із 16.04.2008 року по 28.08.2008 року.

Тобто, позов підлягає до задоволення у заявленій позивачем сумі.

На підставі ст. 94 КАС України з відповідача підлягає стягненню до Державного бюджету судовий збір в сумі 71 грн. 11 коп.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160 –163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" с.Васильків (20630, Черкаська область, Шполянський район, с. Васильків, ідентифікаційний код 01793877):

а) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, ідентифікаційний код 21368023) адміністративно-господарські санкції в сумі 6 746 грн. 15 коп., 364 грн. 50 коп. пені;

б) в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у м. Черкаси, банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через державну податкову інспекцію - судовий збір в сумі 71 грн. 11 коп.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Д. Пащенко

Постанова складена в повному обсязі 30.10.2008 року.