Постанова № 22341513, 22.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року (о 10 год. 50 хв.) Справа № 2а-0870/11128/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Тєтєрєвої К.О.

за участю представників позивача Демченко І.В., Калниша В.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький хлібозавод № 3»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 Публічне акціонерне товариство «Запорізький хлібозавод № 3» (далі ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, відповідач), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 № 0000680804.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилаються на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV (далі ЦК України). Зокрема зазначають, що перевірка проведена за відсутності передбачених законом підстав. Всупереч законодавству висновки акту ґрунтуються на припущеннях та домислах перевіряючих та не підтверджуються жодними фактичними даними. Вказують, що підставою для висновку про заниження підприємством податку на додану вартість є лише те, що в перевіряючих є якісь сумніви щодо проведених операцій, але підтвердити ці сумніви фактами, як видно зі змісту акту перевірки, їм не вдалось. Таким чином, підприємство вважає, що висновки акту перевірки є безпідставними і такими, що суперечать податковому, цивільному і господарському законодавству України, а податкове повідомлення-рішення, винесене СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі на підставі цього акту, є незаконним. У звязку з цим просять суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 № 0000680804.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. В матеріалах справи містяться заперечення проти позовної заяви (вх. № 2792), відповідно до яких представник відповідача просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень вказує, що позивачу було направлено запит, в якому, серед іншого, вимагалося отримання копій документів, що підтверджують отримані послуги і саме позивачу відомо про склад усіх необхідних документів, що підтверджують факт отримання агентських послуг від ТОВ «Альт Прайм», але вони не були надані до перевірки. Зазначає, що ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» документально не доведено факт отримання від ТОВ «Альт Прайм» агентських послуг, що мали бути надані згідно договору від 29.12.2008 № 00001349-8, а кожний висновок в акті перевірки ґрунтується на відповідній нормі діючого законодавства. Представник відповідача в запереченнях зазначає, що перевірка проведена на законних підставах. Вказує, що пояснення надані платником повинні бути обовязково підтверджені документально, але надані копії документів не підтверджують фактичного надання ТОВ «Альт-Прайм» агентських послуг на адресу ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3». На підставі вищевикладеного, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі вважає, що висновки перевірки, матеріали якої оформлено актом № 38/08-04/00378038 від 14.06.2011, на підставі якого відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 № 0000680804, яке є спірним у межах даної судової справи, є обґрунтованими.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» (ідентифікаційний код 00378038) є юридичною особою, яка зареєстрована 10.06.1996 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 031267 та довідкою АА № 071036 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Судом встановлено, що між ВАТ «Запорізький Хлібозавод № 3» (довіритель) та ТОВ «Альт-Прайм» (комерційний агент) укладено агентський договір № 00001/349-8 від 29.12.2008 (далі Договір).

Відповідно до розділу І Договору комерційний агент в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, за агентську винагороду зобовязується надавати послуги довірителю із сприяння у вчиненні від імені та за рахунок довірителя правочинів з купівлі-продажу продовольчої пшениці та жита (надалі - зерно), де довіритель є покупцем, а саме: - здійснювати моніторинг цін за регіонами відповідно до якості та умов поставки; - проводити переговори стосовно всіх суттєвих умов поставки зерна, які є необхідними для складання угод купівлі-продажу зерна; здійснювати виїзд для огляду та відбору зразків; готувати пропозиції щодо укладання, або відмови від укладання договорів; організовувати безпосереднє укладання угод купівлі-продажу (постачання) зерна; супроводжувати виконання укладених угод купівлі-продажу зерна з контрагентами шляхом забезпечення фактичного надходження зерна та документального переоформлення власності на нього.

Розділом 2 Договору встановлено, що комерційний агент зобовязується надавати довірителю звіти про надані послуги за підсумком кожного місяця надання послуг, починаючи з моменту укладання цього Договору. В звіті комерційного агента повинно бути вказано: - реєстр всіх угод купівлі-продажу (постачання зерна), які укладені довірителем в результаті роботи комерційного агента за звітний період, з зазначенням найменування постачальника, класу пшениці (жита), номера та дати укладеного договору, ціни договору; - обєм зерна, який був фактично поставлений довірителю по кожному договору, укладеному в результаті роботи комерційного агента за звітний період..

Відповідно до п. 4.1. Договору комерційний агент має право на отримання агентської винагороди від довірителя виключно за умов підтвердження факту поставки та переоформлення права власності на зерно за договорамм, які укладені в результаті роботи комерційного агента за звітний період. Згідно п. 4.2. Договору комерційний агент має право на отримання агентської винагороди від довірителя виключно за умов підтвердження відповідності якості зерна, яке поставлено за договорами, укладеними за допомогою комерційного агента.

Відповідно до п. 4.3. Договору сума агентської винагороди комерційного агента визначається в сумі 150,00 грн., в т.ч. ПДВ 25,00 грн. з кожної тони зерна, яка була законтрактована, фактично поставлена та переоформлена у власність довірителя в результаті робіт виконаних комерційним агентом в звітному місяці згідно цього Договору.

Згідно з Згідно прийому-передачі виконаних робіт № 1 № від 31.01.2009 до агентського договору № 00001 від 29.12.2008 комерційний агент надав довірителю, а довіритель прийняв в повному обсязі наступні послуги за період з 01.01.2009 по 31.01.2009: - здійснений моніторинг цін на зерно (пшениця 3-го та 4-го класу); - вивчалась територія з метою виявлення продавців зерна; - вивчались якісні показними зерна шляхом відбору зразків у потенційних продавців: ПП Агрофірма «Борисфен», ПФ «Інжектор», ТОВ Енергосхід; - представниками комерційного агента проведені переговори з контрагентами: ПП Агрофірма «Борисфен», ПФ «Інжектор», ТОВ «Енергосхід»; - в результаті вказаних переговорів довірителю рекомендовано укладання договорів поставки та організоване укладання наступних договорів: Договір № бн від 27.01.2009, Договір № бн від 26.01.2009, Договір № 01/11-9 від 16.01.2009; - проведено супровід виконання умов вищевказаних договорів, в результаті чого була фактично здійснена та оформлена документально поставка та передача прав власності на зерно в обємі 206,972 т.

Відповідно до даного Згідно всього за січень 2009 за результатами роботи комерційного агента укладено 3 угоди купівлі-продажу зерна та здійснена поставка зерна в обємі 206,972 т. Сума агентської винагороди, яка підлягає сплаті, складає 31045,80 грн., в т.ч. ПДВ 5174,30 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами підписано Звіт від 31.01.2009 про виконання агентського договору № 00001 від 29.12.2008 за січень 2009 та ТОВ «Альт-Прайм» на адресу ВАТ «Запорізький Хлібозавод № 3» виписано податкову накладну від 31.01.2009 № 103/3 на загальну суму 31045,80 грн., в т.ч. ПДВ 5174,30 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 518 від 19.02.2009 позивачем перераховано на користь ТОВ «Альт-Прайм» платіж у сумі 31045,80 грн. з призначенням платежу: агентська винагорода комерційного агента за січень 2009 згідно договору № 00001, рах. № Ф000103/3 від 30.01.2009 у т.ч. ПДВ 20% - 5174,30 грн.

Згідно з Згідно прийому-передачі виконаних робіт № 2 від 27.02.2009 до агентського договору № 00001 від 29.12.2008 комерційний агент надав довірителю, а довіритель прийняв в повному обсязі наступні послуги за період з 01.02.2009р. по 27.02.2009р.: - здійснений моніторинг цін на зерно (пшениця 3-го та 4-го класу); - вивчалась територія з метою виявлення продавців зерна; - вивчались якісні показними зерна шляхом відбору зразків у потенційних продавців: ТОВ «Енергосхід»; ФЛП АктуГ; ТОВ «Олександрівка», - представниками комерційного агента проведені переговори з контрагентами: ТОВ «Енергосхід»; ФЛП Акту; ТОВ «Олександрівка»; - в результаті вказаних переговорів довірителю рекомендовано укладання договорів поставки та організоване укладання наступних договорів: Договір № 07/43-9 від 04.02.2009, Договір № 07/50-9 від 09.02.2009, Договір № 09/0209-1/48-9 від 09.02.2009, Договір № 15/59-9 від 16.02.2009, Договір № 18/0209-1/63-9 від 18.02.2009, Договір № 20/0209-1/67-9 від 20.02.2009, Договір № бн від 05.02.2009; - проведено супровід виконання умов вищевказаних договорів, в результаті чого була фактично здійснена та оформлена документально поставка та передача прав власності на зерно в обємі 1830,84 т.

Відповідно до даного Акту всього за лютий 2009 за результатами роботи комерційного агента укладено 7 угод купівлі-продажу зерна та здійснена поставка зерна в обємі 1830,837 т. Сума агентської винагороди, яка підлягає сплаті, складає 274625,55 грн., в т.ч. ПДВ 45770,93 грн.

Судом встановлено, що між сторонами підписано Звіт від 27.02.2009 про виконання агентського договору № 00001 від 29.12.2008 за лютий 2009 та ТОВ «Альт-Прайм» на адресу ВАТ «Запорізький Хлібозавод № 3» виписано податкову накладну від 27.02.2009 № 227/1 на загальну суму 274625,55 грн., в т.ч. ПДВ 45770,93 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 895 від 17.03.2009 позивачем перераховано на користь ТОВ «Альт-Прайм» платіж у сумі 274625,55 грн. з призначенням платежу: агентська винагорода комерційного агента за лютий 2009 згідно договору № 00001, рах. № Ф000277/1 від 27.02.2009 у т.ч. ПДВ 20% - 45770,93 грн.

На підтвердження надання послуг відповідно до агентського договору № 00001 від 29.12.2008 позивачем надано наступні документи:

- Договір № бн від 27.01.2009 укладений між ВАТ «Запорізький хлібозавод № 3» та ПП Агрофірма «Борисфен» разом з накладною № 36/1 від 30.01.2009;

- Договір № бн від 26.01.2009 укладений між ВАТ «Запорізький хлібозавод № 3» та ПФ «Інжектор» разом з видатковою накладною № РН-0000001 від 26.01.2009;

- Договір № 01/11-9 від 16.01.2009 укладений між ВАТ «Запорізький хлібозавод № 3» та ТОВ «Енергосхід» разом з видатковою накладною № РН-0000012 від 16.01.2009;

- Договір № 07/43-9 від 04.02.2009 укладений між ВАТ «Запорізький хлібозавод № 3» та ТОВ «Енергосхід» разом з видатковою накладною № РН-0000070 від 04.02.2009, актом прийому-передачі від 04.02.2009;

- Договір № 07/50-9 від 09.02.2009 укладений між ВАТ «Запорізький хлібозавод № 3» та ТОВ «Енергосхід» разом з додатковою угодою від 27.02.2009 до договору № 7/50-9 від 09.02.2009, видатковою накладною № РН-0000085 від 09.02.2009, видатковою накладною № РН-0000150 від 27.02.2009, актом прийому-передачі від 09.02.2009, актом прийому-передачі від 27.02.2009;

- Договір № 09/0209-1/48-9 від 09.02.2009 укладений між ВАТ «Запорізький хлібозавод № 3» та ФЛП Акту разом з видатковою накладною № М000000003 від 09.02.2009, актом прийому-передачі від 09.02.2009;

- Договір № 15/59-9 від 16.02.2009 укладений між ВАТ «Запорізький хлібозавод № 3» та ТОВ «Енергосхід» разом з видатковою накладною № РН-0000097 від 16.02.2009, актом прийому-передачі від 16.02.2009;

- Договір № 18/0209-1/63-9 від 18.02.2009 укладений між ВАТ «Запорізький хлібозавод № 3» та ФЛП Акту разом з видатковою накладною № М000000012 від 23.02.2009, видатковою накладною № М000000010 від 20.02.2009, видатковою накладною № М000000005 від 18.02.2009, актом прийому-передачі від 23.02.2009; актом прийому-передачі від 20.02.2009; актом прийому-передачі від 18.02.2009;

- Договір № 20/0209-1/67-9 від 20.02.2009 укладений між ВАТ «Запорізький хлібозавод № 3» та ФЛП Акту разом з видатковою накладною № М000000009 від 20.02.2009, актом прийому-передачі від 20.02.2009;

- Договір № бн від 05.02.2009 укладений між ВАТ «Запорізький хлібозавод № 3» та ТОВ «Олександрівка» разом з видатковою накладною № 1 від 09.02.2009.

Крім того, в матеріалах справи містяться складські квитанції № 1015 від 26.01.2009, № 996 від 15.01.2009, № 1003 від 19.01.2009, № 1020 від 27.01.2009, № 1027 від 30.01.2009, № 1105 від 28.01.2009, № 1125 від 23.02.2009, № 1119 від 21.02.2009, № 1139 від 27.02.2009, 1041 від 04.02.2009, № 1061 від 09.02.2009, № 1066 від 10.02.2009, № 1063 від 09.02.2009, № 1071 від 11.02.2009, № 1078 від 12.02.2009, № 1081 від 13.02.2009, № 1102 від 18.02.2009, № 1109 від 19.02.2009, № 1113 від 20.02.2009, № 1115 від 20.02.2009, 1116 від 20.02.2009, № 1128 від 24.02.2009, № 1141 від 28.02.2009, № 1121 від 22.02.2009, № 1090 від 16.02.2009, № 1123 від 23.02.2009, № 1142 від 01.03.2009, № 1147 від 02.03.2009.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя складено акт від 18.06.2010 № 76/23-2/35773489 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Альт-Прайм» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008 по 31.03.2010.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі на адресу позивача листом від 06.05.2011 № 3564/10/08-04 направлено запит стосовно надання пояснень та документального підтвердження правових відносин ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» з ТОВ «Альт-Прайм» за січень-лютий 2009.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 24.05.2011р. по 06.06.2011р. на підставі службового посвідчення серії УЗП № 005011 від 11.03.2008р. виданого СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств торгівлі та харчової галузі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі Шепелем Дмитром Володимировичем, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст. 79 ПК України, наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі за № 563 від 23.05.2011, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Запорізький Хлібозавод № 3» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Акту - Прайм» за період січень - лютий 2009.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 14.06.2011 № 38/08-04/00378038 (далі - Акту). Зазначений підписаний посадовими особами позивача із запереченнями.

Як вбачається з Зазначений перевірку господарських відносин ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» з ТОВ «Альт-Прайм» було проведено на підставі наступних документів: - акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Альт-Прайм» № 76/23-2/35773489 від 18.06.2010, надісланий ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя листом від 26.07.2010 за № 3093/7/16-014; - письмових пояснень директора TOB «Альт-Прайм»; - письмових пояснень ПАТ «Запорізькій хлібозавод № 3», наданих листом від 23.05.2011 № 543, та їх документального підтвердження, а саме: договір від 29.12.2008 № 00001/349-8; акти прийому - передачі № 1 від 31.01.2009, № 2 від 27.02.2009; звіт про виконання агентського договору від 31.01.2009, 27.02.2009; податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення; податкові декларації з ПДВ за січень 2009 № 1660 від 20.02.2009 та за лютий 2009 № 2844 від 20.03.2009; додаток 5 до декларації з ПДВ «Розшифровки в розрізі контрагентів» за січень 2009 № 1741 від 20.02.2009 та за лютий 2009 № 2846 від 20.03.2009.

Згідно перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 168/97-ВР), ч. 1-3, 5, 6 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України, а саме підприємством безпідставно занижено податок на додану вартість на загальну суму 50945,00 грн., у т.ч. по періодам: - січень 2009 у сумі 5174,00 грн., - лютий 2009 у сумі 45771,00 грн.

Не погоджуючись з висновком Згідно позивачем надані відповідачу заперечення до акту перевірки від 14.06.2011 № 38/08-04/00378038, яке отримано СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі 21.06.2011, про що свідчить вхідний штамп відповідача на запереченнях від 21.06.2011 № 668. В запереченнях позивач зазначає, що вважає висновки акту перевірки безпідставними і такими, що суперечать податковому, цивільному і господарському законодавству України та просить це врахувати при прийнятті рішення за актом.

29.06.2011 ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» отримано відповідь від 25.06.2011 № 5324/10/08-04 на вищезазначені заперечення, в якій зазначено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі вважає висновки перевірки, матеріали якої оформлено актом № 38/08-04/00378038 від 14.06.2011, є обґрунтованими.

На підставі Згідно та виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 № 0000680804, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 63681,25 грн., в тому числі за основним платежем 50945,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12736,25 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» 04.07.2011, про що свідчить вхідний штамп платника податку за № 41.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим рішенням позивачем на адресу Державної податкової адміністрації в Запорізькій області направлено скаргу від 14.07.2011 № 755, яка отримана ДПА в Запорізькій області 14.07.2011, про що свідчить вхідний штамп на скарзі за № 3353/10. В зазначеній скарзі ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» просить ДПА в Запорізькій області скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 № 0000680804.

За результатами розгляду вищезазначеної скарги ДПА в Запорізькій області прийнято рішення від 07.09.2011 № 3949/10/25-020, яким податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 № 0000680804 залишено без змін, а скаргу ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» без задоволення. Рішення ДПА в Запорізькій області від 07.09.2011 № 3949/10/25-020 отримано ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» 09.09.2011, про що свідчить вхідний штамп позивача за № 89.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу Державної податкової адміністрації України скаргу від 15.09.2011 № 974 на податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 № 0000680804. У скарзі ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Розглянувши вищезазначену скаргу, Державною податковою службою України прийнято рішення від 17.11.2011 № 5799/6/10-2115, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 № 0000680804 та рішення ДПА в Запорізькій області від 07.09.2011 № 3949/10/25-020, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» без задоволення. Рішення ДПС України від 17.11.2011 № 5799/6/10-2115 отримано позивачем 21.11.2011, про що свідчить вхідний штамп платника податку за № 148.

Оскільки ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» вважає, що податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 № 0000680804, прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Як встановлено пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. В даному підпункті перелічені обовязкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Відповідно до абз. 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вищезазначеного Закону податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом.

За приписами пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм, податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту (агентський договір, акти прийому-передачі виконаних робіт, звіти про виконання агентського договору, податкові накладні, платіжні доручення, договори поставки зерна, додаткові угоди та відповідно виписані до них видаткові накладні, акти прийому-передачі, складські квитанції).

Доказів того, що надані за договорами послуги не призначалися для використання ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» в власній господарській діяльності відповідачем суду надано не було.

Крім того, судом прийнято до уваги, що постановою Шевченківського районного суду від 16.09.2011 у справі № 3-2812/11 провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності Проценко Єлизавети Ігорівни (голови правління ВАТ «Запорізький хлібозавод № 3») за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП (порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків) закрито. Постанова набрала законної сили 27.09.2011.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

Щодо твердження відповідача про те, що договори укладені між ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3» та ТОВ «Альт-Прайм» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України. Такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували зроблені в Згідно висновки щодо нікчемності договорів, укладених між позивачем і ТОВ «Альт-Прайм», та доказів, що вказують на недодержання позивачем та його контрагентами під час укладення договорів вимог ст. 203 ЦК України, а тому твердження відповідача щодо нікчемності правочинів є лише його припущенням.

Крім того, на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) контрагент мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Зазначений факт відповідачем спростовано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як встановлено ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобовязання контрагента позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентом.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем було сформовано податковий кредит у відповідності до приписів податкового законодавства, а висновки, зроблені відповідачем в Зазначений, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Зазначений порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання представника позивача на проведення перевірки за відсутності передбачених законом підстав судом не беруться до уваги, оскільки в адміністративному позові міститься лише одна позовна вимога, а саме скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 № 0000680804 та не міститься вимоги про визнання протиправними дій, які полягають у проведенні перевірки ПАТ «Запорізький хлібозавод № 3».

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000680804 від 01.07.2011, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький хлібозавод № 3» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 636 (шістсот тридцять шість) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя(підпис)І.В.Батрак

Постанова не набрала законної сили.

СуддяІ.В.Батрак