Рішення № 22341124, 10.01.2012, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа 2/120/153/12 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Еміралієвої М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Судацької державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права на звернення з заявою про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в у листопаді 2011 року до суду з позовом до ОСОБА_2, Судацької державної нотаріальної контори, про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права на звернення з заявою про прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_3, заповівши все належне їй майно своєму синові ОСОБА_2, який 12 січня 2011 року отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зокрема, на грошові внески з усіма видами відсотків, спецрахунків та компенсаційних виплат за рахунками № НОМЕР_3, № НОМЕР_2, які зберігаються у відділенні № 4550/055 Ощадбанку України в с. Грушівка, а також на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, разом з надвірними будівлями.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4, який постійно проживав зі своєю дружиною ОСОБА_3 у вказаному будинку.

Позивач ОСОБА_1, який є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3, звертався особисто та через свого представника письмово до державного нотаріуса з клопотанням про ознайомлення з матеріалами спадкової справи з метою подальшого звернення із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. У листопаді 2011 року державний нотаріус роз'яснив приписи ст. 8 Закону України «Про нотаріат» та не дав згоди щодо спадкування ОСОБА_1 частини житлового будинку.

Позивач указував на те, що його батько у зв'язку з похилим віком та за станом здоров'я був непрацездатним, тому мав право на обов'язкову частку у спадщині після смерті дружини, яка складає Ѕ частину спірного будинку. Однак у зв'язку з незадовільним станом здоров'я батько не зміг отримати свідоцтво про право на спадщину за законом. ОСОБА_2 не визнає його право на Ѕ частину спірного будинку, як обов'язкову частку ОСОБА_4 після смерті його дружини ОСОБА_3

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12 січня 2011 року, виданого державним нотаріусом Судацької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 92, в частині спадкування ОСОБА_2 Ѕ частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, визнати за ним право на звернення з заявою про прийняття до Судацької державної нотаріальної контори про право на спадщину за законом після ОСОБА_4

Рішенням Судацького міського суду від 09 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Ухвалою Судацького міського суду від 28 грудня 2011 року заяву ОСОБА_2 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами задоволено, рішення Судацького міського суду від 09 грудня 2011 року скасовано, а цивільну справу призначено до розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених сторонами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належав в цілому житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується дублікатом свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Держнотархіву ГУЮ МЮУ в АР Крим від 30 вересня 2010 року за реєстром № 826 та договором дарування, посвідченого секретарем Грушівської сільської ради 26 червня 1987 року за реєстром № 69, зареєстрованих у КРП «БРТІ м. Судака» 22 жовтня 2010 року за № 195 в книзі 10 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 22 жовтня 2010 року, реєстраційний номер 31844498.

За життя ОСОБА_3 заповіла все своє майно, в тому числі спірний житловий будинок своєму синові ОСОБА_2, шляхом складення заповіту, посвідченого секретарем Грушівської сільської ради 24 травня 1995 року, зареєстрованого в реєстрі за № 103.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, про що свідчить копія свідоцтва про смерть.

ОСОБА_2 прийняв спадщину, отримавши свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідчені державним нотаріусом Судацької державної нотаріальної контори 12 січня 2011 року, зареєстрованих в реєстрі за №№ 92, 94, зокрема, на грошові внески з усіма видами відсотків, спецрахунків та компенсаційних виплат за рахунками № НОМЕР_3, № НОМЕР_2, які зберігаються у відділенні № 4550/055 Ощадбанку України в с. Грушівка, а також на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, разом з надвірними будівлями.

Сторонами не оспорюється той факт, що ОСОБА_4, знаходячись в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, проживав у спірному будинку як на момент відкриття спадщини так і після вказаних подій.

За будинковою книгою ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, з 12 березня 1980 року по день смерті.

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Як свідчить довідка управління Пенсійного фонду України в м. Судаку №10221/05-05 від 08 грудня 2011 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на обліку та одержував пенсію по інвалідності (2 гр. загальне захворювання). Пенсія призначена з 29 серпня 2006 року.

З пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого Пенсійним фондом України 23 жовтня 2007 року ОСОБА_4 вбачається, що термін дії посвідчення та виплати пенсії по інвалідності ІІ групи загального захворювання встановлено до 23 серпня 2009 року.

Листом управління Пенсійного фонду України в м. Судаку № 10415/05-05 від 19 грудня 2011 року повідомлено про те, що в період з 01 вересня 2009 року по 31 серпня 2010 року ОСОБА_4 пенсія по інвалідності не виплачувалась у звязку х тим, що не було пройдено повторний огляд медико-соціальної експертизи, довідка МСЕК в управління ПФУ в м. Судак не надавалась.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України передбачено відкриття спадщини внаслідок смерті особи та часом відкриття спадщини є день смерті особи. Останнє місце проживання спадкодавця є місцем відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст.1221 ЦК України.

Приписами ч. 1 ст. 1236 ЦК України встановлено, що заповідач має право охопити заповітом права та обовязки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обовязки, які можуть йому належати у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Статтею 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У ч. 1 ст. 1272 ЦК України зазначено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» той зі спадкоємців, який має право на обовязкову частку у спадщині та проживав разом зі спадкоємцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той із спадкоємців, хто має право на обовязкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявність фактів, якими позивач обґрунтовує непрацездатність ОСОБА_4, як підставу права на обовязкову частку у спадщині, не доведено в судовому засіданні, а доводи, на які ОСОБА_1 посилається в обґрунтування своїх позовних вимог є такими, що не знайшли свого повного підтвердження в ході судового розгляду.

Таким чином, суд вважає необхідним у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1218, ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1241, ч.1, ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1,3 ст.1272 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Судацької державної нотаріальної контори, про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права на звернення з заявою про прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя