Постанова № 22339920, 22.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 р. справа № 2а/0570/1095/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Новоазовського районного центру зайнятості

доДержавної фінансової інспекції в Донецькій області

про визнання частково протиправною та скасування вимоги № 33-22/1029 від 06 грудня 2011 року

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 01-11/118 від 25 січня 2012р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 05-13-11-17/258 від 12.01.2012р.)

Новоазовський районний центр зайнятості звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Контрольно-ревізійного відділу в Новоазовському районі Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги № 33-22/1029 від 06 грудня 2011 року в частині вимог про відшкодування зайвої виплаченої допомоги по безробіттю внаслідок недостовірності наданої підприємством інформації та неякісного розслідування страхового випадку в сумі 17,1 тис. гривень та зайво нарахованої та виплаченої компенсації на проїзд до місця проходження навчання у м. Маріуполь (Маріупольський професійний ліцей, сфери послуг по професії перукар-модельєр) та у зворотному напрямку (до місця проживання) с. Безіменне за відсутності в маршрутних листах відміток (печаток) про прибуття та вибуття до навчального закладу в сумі 1,62 тис. гривень.

Ухвалою суду від 09 лютого 2012 року замінено неналежного відповідача Контрольно-ревізійний відділ в Новоазовському районі Донецької області на належного - Державну фінансову інспекцію в Донецькій області.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю викладених в акті ревізії висновків відповідача про допущення центром зайнятості порушень, на усунення яких спрямовані спірні пункти вимоги. Як зазначив позивач, фізичній особі ОСОБА_4 призначено та виплачено допомогу по безробіттю на підставі статей 22 та 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Посилаючись на те, що правомірність звільнення працівника не входить до компетенції центру зайнятості, наявність в центру всіх необхідних для призначення допомоги по безробіттю документів, позивач зауважував на відсутності в нього підстав для відмови у наданні статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю.

З приводу викладеного в акті ревізії стосовно зайвого нарахування та виплати компенсації за проїзд до місця проживання та навчання та в зворотному напрямку за відсутністю на маршрутних листах відбитків печаті, позивач зазначив, що згідно пункту 26 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 308 (із змінами та доповненнями), згідно з яким відмітка про прибуття громадянина до навчального закладу та вибуття до місця проживання в маршрутному листі підтверджується підписом працівника, відповідального за навчальну групу, обовязкової наявності печатки на маршрутному листі зазначеним пунктом не передбачено.

В наданих до суду додаткових поясненнях позивач зазначив, що порушення підприємством роботодавцем порядку вивільнення працівника не впливають на встановлення центром зайнятості страхового випадку, наявність якого є підставою для призначення та виплати допомоги по безробіттю особі, в якій наявний статус безробітного (арк. справи 119 122, 197 199).

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просив позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення проти позову (арк. справи 106 107). В обґрунтування заперечень зазначив, що при проведенні розслідування страхового випадку стосовно безробітної ОСОБА_4 начальником відділу взаємодії з роботодавцями Новоазовського районного центру зайнятості було невірно встановлено фактичні дані, що мають значення для прийняття рішення про призначення допомоги по безробіттю. Під час зустрічної звірки в філії «Новоазовський автодор» Державного підприємства «Донецький автодор» встановлено, що фізичну особу ОСОБА_4 було звільнено на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (у звязку із скороченням штату працівників) з посади провідного бухгалтера. Звіркою встановлено, що штатна одиниця провідного бухгалтера згідно штатного розпису введена з 01 вересня 2009 року і станом на 3 вересня 2009 року наявна у штатному розписі, доказів підтвердження скорочення даної штатної одиниці під час звірки не надано, працівник з власної згоди працював в період з 1 вересня 2009 року по 30 вересня 2009 року (день звільнення) на цій посаді. Таким чином, призначення позивачем нарахування та виплата допомоги здійснено на підставі недостовірної інформації за відсутності на те правових підстав, зазначену помилку не було виявлено центром зайнятості внаслідок неякісного проведення розслідування страхового випадку стосовно безробітної ОСОБА_4

Також, при перевірці справ безробітних, встановлено, що безробітній ОСОБА_5 за період з грудня 2010 року по травень 2011 року зайво нараховано та виплачено компенсацію на проїзд до місця проходження навчання у м. Маріуполі та в зворотному напрямку до місця проживання у с. Безіменне у звязку з відсутністю у маршрутних листах відміток (печаток) про прибуття та вибуття до навчального закладу, внаслідок чого завдано матеріальних збитків на загальну суму 1621, 68 гривень. Вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, просив суд відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Новоазовський районний центр зайнятості є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 23180648, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_1, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 88). Позивач відповідно до Положення про Новоазовський центр зайнятості, затвердженим директором Донецького обласного центру зайнятості 17 березня 2011 року, погодженого головою Новоазовської районної державної адміністрації 17 березня 2011 року, є місцевим органом державної служби зайнятості, виконує функції виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Новоазовському районі (далі - Фонд). Діяльність центру фінансується за рахунок коштів Фонду.

В період з 24 жовтня 2011 року по 10 листопада 2011 року Контрольно-ревізійним відділом в Новоазовському районі проведено ревізію фінансово-господарської діяльності у Новоазовському районному центрі зайнятості за період з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2011 року. За наслідками проведення ревізії робітниками контрольно-ревізійного відділу був складений акт № 33-20/10 від 10 листопада 2011 року (арк. справи 9-44).

Акт ревізії підписаний позивачем із запереченнями, заперечення надані до контрольно-ревізійного відділу 25 листопада 2011 року (арк. справи 45-49). За наслідком розгляду заперечень контрольно-ревізійним відділом в Новоазовському районі складений висновок, згідно якого в ході їх розгляду підтверджено правомірність викладеного акті ревізії (арк. справи 50-69).

6 грудня 2011 року Контрольно-ревізійним відділом в Новоазовському районі прийнято вимогу № 33-22/1029 (арк. справи 5-8) щодо усунення виявлених ревізією порушень. Пунктом 2 вимоги позивача зобовязано відшкодувати фінансові порушення виявлені ревізією, що не були відшкодовані в ході ревізії, а саме: відшкодувати кошти в сумі 17,1 тис.грн. витрачені на зайву виплату допомоги по безробіттю внаслідок надання підприємством- роботодавцем недостовірної інформації та неякісного розслідування страхового випадку, проведеного центром, та коштів в сумі 1,62 тис. грн. витрачених на нарахування та виплату компенсації на проїзд до місця проходження навчання у м. Маріуполь (Маріупольський професійний ліцей, сфера послуг по професії перукар-модельєр) та в зворотному напрямку (до місця проживання) с. Безіменне при відсутності у маршрутних листах відміток (печаток) про прибуття та вибуття до навчального закладу.

Підставою для прийняття вимоги стали викладені в акті ревізії порушення вимог чинного законодавства, допущені Новоазовським районним центром зайнятості при виплаті допомоги по безробіттю та компенсації витрат на проїзд до місця навчання та у зворотному напрямку.

Згідно викладеного в акті ревізії позивачем порушені підпункт 8 статті 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», підпункт 8 пункту 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності від 20 листопада 2000 року № 307, пункт 5 спільного Наказу Мінпраці України від 13 лютого 2009 року № 60/62 «Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним». Зазначене порушення виразилося у наданні допомоги по безробіттю на підставі недостовірної інформації підприємства роботодавця та проведення центром зайнятості неякісного розслідування страхового випадку. Зазначеним порушенням завдано шкоди Фонду на загальну суму 17099,51 гривень.

Встановлені в ході ревізії обставини, що обумовили такий висновок викладені на стор. 21-23 акту ревізії, та полягають в наступному. Наказом Новоазовського районного центру зайнятості № НТ091019 від 19 жовтня 2009 року ОСОБА_4 як особі, трудовий договір з якою було розірвано з ініціативи власника наданий статус безробітної. Проведеною контрольно-ревізійним відділом зустрічною звіркою у філії «Новоазовський автодор» з питання достовірності наданої інформації Новоазовському районному центру зайнятості щодо фактичного вивільнення працівників та інформації про доходи громадян, які зареєстровані в Новоазовському районному центрі зайнятості та отримують допомогу по безробіттю, встановлено, що згідно наказу філії від 12 червня 2009 року № 46/к «Про зміни суттєвих умов праці» скорочено посаду бухгалтера 2 категорії, на якій працювала громадянка ОСОБА_4 16 червня 2009 року ОСОБА_4 ознайомлено про вивільнення робочого місця у звязку зі скороченням штату з 15 серпня 2009 року під особистий розпис на виконання наказу № 47 від 12 червня 2009 року. Згідно підпункту 1.2 пункту 1 наказу від 1 вересня 2009 року № 67/к «По особовому складу» у звязку зі змінами штатного розпису з 1 вересня 2009 року ОСОБА_4 з її згоди переведено з посади бухгалтера 2 категорії (яка була скорочена) на нову (введену) посаду провідного бухгалтера. Наказом від 30 вересня 2009 року № 73/к «По особовому складу» звільнено провідного бухгалтера ОСОБА_4 з 30 вересня 2009 року у звязку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Звіркою встановлено, що штатну одиницю провідного бухгалтера за штатним розписом введено з 1 вересня 2009 року, ніяких підтвердних документів (наказів, попереджень, штатних розписів) щодо скорочення штатної одиниці провідного бухгалтера під час звірки не надано. Звіт про фактичне вивільнення працівників (бухгалтера 2 категорії) станом на 1 жовтня 2009 року філією до Новоазовського районного центру зайнятості наданий 9 жовтня 2009 року. Новоазовським районним центром зайнятості розслідуваний страховий випадок по громадянці ОСОБА_4 і складений акт перевірки № 5 від 25 жовтня 2010 року, яким порушень не встановлено. Під час ревізії звіркою копії трудової книжки у справі з наказами по підприємству встановлено, що запис про переведення на посаду провідного бухгалтера відсутній, 30 вересня 2009 року проведений запис про звільнення на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у звязку зі скороченням чисельності робітників, з якої посади не зазначено.

Крім цього, при проведенні ревізії контрольно-ревізійним відділом встановлений факт порушення пункту 26 Наказу Мінпраці від 20 листопада 2000 року № 308 «Про затвердження порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного». Зазначене порушення спричинило матеріальну шкоду (збитки) Фонду на загальну суму 1621,68 гривень

Як зазначено в акті ревізії на стор. 25-26 акту (арк. справи 33-34), при перевірці наданих справ безробітних шляхом співставлення довідок б/н та дати (в окремих випадках), виданих диспетчерами автостанцій м. Новоазовськ та м. Маріуполь про вартість проїзду, білетів, маршрутних листів та табелів відвідування встановлено, що безробітній ОСОБА_5 за період з грудня 2010 року по травень 2011 року нараховано та виплачено компенсацію на проїзд до місця проходження навчання у м. Маріуполь (Маріупольський професійний ліцей, сфера послуг по професії перукар-модельєр) та в зворотному напрямку (до місця проживання) с. Безіменне. Втім, маршрутні листи на підтвердження прибуття та вибуття безробітної до навчального закладу не містять печаток навчального закладу.

Спірними питаннями цієї справи є правомірність висновків відповідача, викладених в акті ревізії, стосовно допущення позивачем порушень законодавства при нарахування та виплаті допомоги по безробіттю ОСОБА_4 та компенсації за проїзд до місця навчання та у зворотному напрямку ОСОБА_5

Умови призначення та виплати допомоги по безробіттю встановлені Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02 березня 2000 року (далі за текстом Закон № 1533) та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136 (далі за текстом порядок № 307).

Згідно пункту 1 статті 1 Закону № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (страхування на випадок безробіття) являє собою систему прав, обов'язків і гарантій, що передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи (стаття 2 Закону України «Про зайнятість населення»).

Пунктом 9 цієї статті та пунктом 2.2 розділу 2 Порядку визначено, що під втратою роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин є припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а для військовослужбовців - звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов'язок і військову службу).

Пунктом 8 статті 1 Закону № 1533 подію, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу визначено страховим випадком.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги.

Застрахованими особами у розумінні положень цього закону є, окрім іншого, наймані працівники (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Статтею 7 Закону одним з видів матеріального забезпечення по безробіттю визначено допомогу по безробіттю, у тому числі одноразову її виплату для організації безробітним підприємницької діяльності.

У відповідності до частини 1 статті 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пункту 2.1 розділу 2 Порядку № 307, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно пункту 1.3 розділу 1 Порядку № 307 допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Як вбачається з матеріалів справи, громадянка ОСОБА_4 перебувала на обліку в Новоазовському районному центрі зайнятості з 19 жовтня 2009 року, наказом Новоазовського районного центру зайнятості від 19 жовтня 2009 року № НТ091019 їй, трудовий договір з якою було розірвано з ініціативи власника, був наданий статус безробітної. Наказом Новоазовського районного центру зайнятості від 19 жовтня 2009 року № НТ091019 ОСОБА_4 було призначено допомогу по безробіттю відповідно до підпунктів 1, 3, 4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пункту 2.1 Порядку № 307.

В період з 31 жовтня 2009 року по 26 жовтня 2010 року на підставі наведених наказів позивачем виплачено на користь ОСОБА_4 допомогу по безробіттю в загальній сумі 17099,51 гривень, що не заперечувалося представниками сторін в судовому засіданні та підтверджується додатком до персональної картки (арк. справи 180-185).

Виплату ОСОБА_4 допомоги по безробіттю призначено на підставі заяви про призначення допомоги, довідки про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття) № 185 від 7 жовтня 2009 року, трудової книжки ОСОБА_4, в якій наявний запис від 30 вересня 2009 року про звільнення за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (скорочення чисельності працівників), копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 165, 174, 170).

Зазначені документи відповідають переліку документів, на підставі яких призначається допомога по безробіттю, наведеному в 6.2 розділу 6 Порядку № 307.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на надання підприємством роботодавцем філією «Новоазовський автодор» Державного підприємства «Донецький облавтодор» недостовірних відомостей, що стосуються вивільнення ОСОБА_4 Згідно наданих підприємством звітів про заплановане вивільнення від 26 березня 2009 року (арк. справи 160) та фактичне вивільнення від 9 жовтня 2009 року ОСОБА_4 (арк. справи 161) звільнено з посади бухгалтера, в той час як згідно наказу № 73/к від 30 вересня 2009 року ОСОБА_4 звільнено з посади провідного бухгалтера.

Суд зазначає, що та обставина, що ОСОБА_4 перед звільненням виконувала обовязки провідного бухгалтера, а не бухгалтера 2 категорії, не впливає на призначення та виплату допомоги по безробіттю районним центром зайнятості, з огляду на наступне.

Згідно положень Закону № 1533 та Порядку № 307 підставою надання допомоги по безробіттю надається застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними за умови настання страхового випадку втрати роботи з підстав, що не залежать від працівника, до яких, зокрема, відноситься звільнення на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Згідно наявних в матеріалах справи документів копії звіту про фактичне вивільнення, копії трудової книжки ОСОБА_4, її звільнено на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Порушення підприємством-роботодавцем порядку звільнення особи не впливають на факт настання страхового випадку звільнення з підстав, що не залежать від працівника, а тому не можуть впливати на призначення органами державної служби зайнятості на призначення допомоги по безробіттю звільненому працівнику.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що допомогу по безробіттю ОСОБА_4 призначено правомірно, законних підстав для відмови або для припинення виплати зазначеної допомоги ОСОБА_4 в позивача не було.

Крім того, суд зазначає, що до компетенції органів державної служби зайнятості не входить перевірка дотримання законодавства про працю підприємствами, з яких вивільняються особи. Здійснення контролю додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування віднесено до компетенції Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці), правонаступником якого відповідно до Указу Президента України від 6 квітня 2011 року № 386/2011 є Державна інспекція України з питань праці.

Листом від 23 червня 2009 року № 04-12/640, Новоазовський районний центр зайнятості проінформував Територіальну Державну інспекцію праці в Донецькій області про заплановане вивільнення працівників філії «Новоазовський автодор». Тобто, центром зайнятості були вчинені передбачені законом дії відповідно до його компетенції щодо інформування органу контролю за дотриманням законодавства про працю про подання філією «Новоазовський автодор» звітності про заплановане вивільнення працівників.

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України12 березня 2009 року за № 232/16248.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Згідно з пунктом 5 зазначеного Порядку, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

Відповідно до пункту 6 Порядку, якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

25 березня 2010 позивачем за участю виконуючого обовязки керівника та головного бухгалтера філії «Новоазовський автодор» Державного підприємства «Донецький облавтодор» проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за наслідками якого складено акт № 5 від 25 березня 2010 року, яким було встановлено, що дані, надані до Новоазовского районного центру зайнятості стосовно застрахованої особи ОСОБА_4, є достовірними (арк. справи 171-172).

Суд зазначає, що предметом проведеної позивачем перевірки було розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітній ОСОБА_4, а не перевірка обґрунтованості звільнення ОСОБА_4 з роботи, з огляду на що посилання відповідача на неякісне розслідування не приймаються судом до уваги.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Новоазовським районним центром зайнятості при призначенні та виплаті допомоги по безробіттю громадянці ОСОБА_4 не було допущено порушень вимог законодавства, у звязку із чим посилання відповідача на порушення пункту 8 частини 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та підпункту 8 пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, є безпідставним.

З приводу доводів відповідача про безпідставність призначення та виплати безробітній ОСОБА_5 компенсації за проїзд до місця навчання та у зворотному напрямку, суд зазначає наступне.

Відповідно до поданої ОСОБА_5 заяви від 7 вересня 2010 року (арк. справи 136), наказом Новоазовського районного центру зайнятості від 7 вересня 2010 року № НТ100907 їй наданий статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю (арк. справи 143).

25 жовтня 2010 року ОСОБА_5 подано до Новоазовського районного центру зайнятості заяву про направлення її на курси за професією перукар та виплату матеріальної допомоги в період профнавчання (арк. справи 152).

Наказом Новоазовського районного центру зайнятості від 10 грудня 2010 року № НТ101210 виплату матеріальної допомоги ОСОБА_5 припинено у звязку з проходженням нею професійної підготовки за направленням державної служби зайнятості відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 10 грудня 2010 року, призначено матеріальну допомогу у період професійного навчання у звязку із зарахуванням на навчання відповідно до пункту 1 статті 27 зазначеного Закону та пункту 5 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного з 10 грудня 2010 року по 20 травня 2011 року (арк. справи 144).

Наказом Новоазовського районного центру зайнятості від 10 січня 2011 року № НТ110110 ОСОБА_5 компенсовано фактичні витрати на проїзд у період проходження професійного навчання у розмірі 225,84 грн. за період з 10 грудня 2010 року по 27 грудня 2010 року. Наказом Новоазовського районного центру зайнятості від 20 червня 2011 року № НТ110620 компенсовано фактичні витрати на проїзд у період проходження професійного навчання у розмірі 377,72 грн. за період з 1 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, у розмірі 397,60 грн. за період з 1 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року, у розмірі 437,36 грн. за період з 1 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, у розмірі 397,60 грн. за період з 1 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року, у розмірі 238,56 грн. за період з 1 травня 2011 року по 20 травня 2011 року (арк. справи 145). Загальна сума призначеної до виплати компенсації складає 1621,68 гривень.

Фактична виплата компенсації за проїзд в сумі 1621,68 гривень підтверджується додатком до персональної картки (арк. 146-148).

Згідно з вимогами частин 1-3 статті 27 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню. Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати. Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.

Такий Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 308, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 916/5137.

У відповідності до пункту 26 цього Порядку, якщо місце навчання розташоване не в населеному пункті, де постійно проживає особа, то їй компенсуються фактичні витрати на проїзд до населеного пункту, де розташований навчальний заклад, і назад транспортом загального користування (крім таксі) за кожний день за наявності квитків.

При відсутності квитків допускається компенсація проїзду в транспорті загального користування за тарифами, що підтверджуються відповідними довідками транспортних підприємств, згідно з відміткою про прибуття громадянина до навчального закладу та вибуття до місця проживання. Маршрутний лист в кінці місяця разом з табелем відвідування подається до центру зайнятості, який направив на навчання.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної професійної консультації ОСОБА_5 рекомендовано професію (спеціальність) «перукар (перукар-модельєр)» (арк. справи 153). 9 грудня 2010 року між Новоазовським районним центром зайнятості та ОСОБА_5 укладений договір № 134-2010 про направлення на професійну підготовку до Маріупольського професійного ліцею сфери послуг (арк. справи 155).

Згідно з корінцем направлення на навчання № 0500/309601 від 9 грудня 2010 року ОСОБА_5 була зарахована на навчання до Маріупольського професійного ліцею сфери послуг з 10 грудня 2010 року (арк. справи 156).

30 травня 2011 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій, згідно якого їй присвоєно 1 клас з професії «перукар-модельєр» (арк. справи 157).

За період навчання з 10 грудня 2010 року по 30 травня 2011 року Афанасьєвою Катериною Олександрівною здійснювався проїзд до місця навчання м. Маріуполь з с. Безіменне (місця проживання) та у зворотному напрямку, що підтверджується маршрутними листами (арк. справи 71, 74, 77, 80, 83, 86), на відсутності печаток в яких зауважує відповідач в акті ревізії.

Дійсно, як свідчать зазначені маршрутні листи, не на всіх підписах відповідальної особи у них проставлена печатка. Разом із тим, відповідно до форми маршрутного листа, що є додатком до пункту 26 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, проставлення печаток не вимагається, а міститься лише вказівка про необхідність проставлення відмітки про прибуття та вибуття з пункту призначення та підпису працівника, відповідального за навчальну групу.

Крім того, як свідчать надані суду табелі обліку учбового часу слухачів Маріупольського професійного ліцею сфери послуг, ОСОБА_5 знаходилась на заняттях у відповідні дні періоду 10 грудня 2010 року 20 травня 2011 року (арк. справи 70, 73, 76, 79, 82, 85). Вартість проїзду у зазначений період часу підтверджено довідками Маріупольської автостанції, копії яких наявні у матеріалах справи (арк. справи 72, 75, 78, 81, 84, 87).

Отже, враховуючи підтвердження наявними в матеріалах справи документами відвідування безробітною ОСОБА_5 Маріупольського професійного ліцею сфери послуг, вартості проїзду до місця навчання у м. Маріуполь з с. Безіменне (місця проживання) та у зворотному напрямку у період професійного навчання з 10 грудня 2010 року по 20 травня 2011 року, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно було компенсовано ОСОБА_5 витрати на проїзд у розмірі 1621,68 грн.

Таким чином, в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про допущення позивачем порушень вимог чинного законодавства при здійсненні нарахування та виплати матеріальної допомоги по безробіттю та компенсації вартості проїзду до місця навчання та в зворотному напрямку, які призвели до втрат фонду, що свідчить про відсутність підстав для усунення вчинення позивачем будь-яких дій направлених на їх усунення. Враховуючи наведене заявлені позивачем вимоги про визнання протиправним та скасування вимоги № 33-22/1029 від 06 грудня 2011 року в частині зобовязання Новоазовського районного центру зайнятості відшкодувати зайві виплати допомоги по безробіттю внаслідок недостовірності наданої підприємством інформації та неякісного розслідування страхового випадку в сумі 17,1 тисяч гривень, та зайві нарахування та виплати компенсації на проїзд до місця проходження навчання у м. Маріуполь (Маріупольський професійний ліцей, сфери послуг по професії перукар-модельєр) та у зворотному напрямку (до місця проживання) с. Безіменне при відсутності у маршрутних листах відміток (печаток) про прибуття та вибуття до навчального закладу в сумі 1,62 тисяч гривень, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, на підставі Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02 березня 2000 року, Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 308, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 916/5137 та керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Новоазовського районного центру зайнятості до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання частково протиправною та скасування вимоги № 33-22/1029 від 06 грудня 2011 року, задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу № 33-22/1029 від 06 грудня 2011 року в частині зобовязання Новоазовського районного центру зайнятості відшкодувати зайві виплати допомоги по безробіттю внаслідок недостовірності наданої підприємством інформації та неякісного розслідування страхового випадку в сумі 17,1 тисяч гривень, та зайві нарахування та виплати компенсації на проїзд до місця проходження навчання у м. Маріуполь (Маріупольський професійний ліцей, сфери послуг по професії перукар-модельєр) та у зворотному напрямку (до місця проживання) с. Безіменне при відсутності у маршрутних листах відміток (печаток) про прибуття та вибуття до навчального закладу в сумі 1,62 тисяч гривень.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 22 березня 2012 року у присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 березня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.