Постанова № 22339010, 21.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2011 р. 15:22 Справа №2а-497/11/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі Головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі судового засідання Лиган М.В.

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Приморець"

до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія

про визнання недійсним та скасування рішення

за участю:

позивача ОСОБА_1, довіреність від 20.07.2010 № 50

відповідача - не з'явився

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Приморець» (далі позивач, ВАТ «Приморець») звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду в м. Феодосії АР Крим(далі відповідач, УПФУ в м. Феодосії) про визнання недійсним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду в м. Феодосія АР Крим про застосування фінансових санкцій від 14.12.2010 № 1439.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст.250 Господарського кодексу України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.01.2011 відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду сповіщений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечував, з підстав зазначених в письмових запереченнях від 22.02.2011 № 2768/09.

Відповідач вважає, що на правовідносини в сфері загальнообовязкового державного пенсійного страхування не можуть поширюватись положення ст.250 господарського кодексу України та пояснив, що штрафні санкції було засновано за наслідками складання акту перевірки від 11.06.2009 № 95, відповідно до якого було здійснено донарахування суми недоїмки по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та направлено вимогу від 11.06.2009 № 1127, яка Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-11891/09/8/0170 була визнана правомірною, при цьому датою узгодження зазначеної вимоги є 24.11.2010 (дата постановлення Ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду).

Суд, керуючись ст.128 КАС України, враховуючи клопотання представника відповідача вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим АРКу відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органами виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Позивач, ВАТ «Приморець», зареєстрованим виконавчим комітетом Феодосійської міської ради 22.03.2007, ідентифікаційний номер 25134285 (а.с.9-10).

Предметом позову є необґрунтоване , на думку позивача, нарахування відповідачем фінансових санкцій за приховування (заниження) сум заробітної плати (виплат, доходу).

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При вирішенні спору суд керувався нормативно-правовими актами, що діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування на час виникнення спірних правовідносин були визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до ст.5 Закону №1058-IV, зазначеним Законом регулюються відносини, що виникають між субєктами загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватись лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 1058-IV страхувальниками за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням є роботодавці та застраховані особи, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст.14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний 6) нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону № 1058-IV страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до п.2 ст.20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено планову документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 20.05.2008 по 20.05.2009, за наслідками якої було складено Акт від 11.06.2009 № 95(а.с.5).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачу було донараховано витрат на оплату праці робітникам, на які нараховуються страхові внески в розмірі 33,2% та загальний оподаткований дохід (заробітна плата), з якого утримуються страхові внески в розмірі 2% на суму 23975,00 грн., а також донараховано страхових внесків на суму 8439,25 грн.

Відповідно до Рішення № 1439 від 14.12.2009 відповідно до п.3 ч.9 ст.106 Закону №1058-IV було застосовано до позивача штрафні санкції за приховування (заниження) сум заробітної плати в розмірі 23975,00 грн.

Вказана норма передбачає застосування Виконавчими органами Пенсійного фонду до страхувальників фінансові санкції за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

Відповідач обґрунтовує винесення вказаного рішення саме 14.12.2009 тим, що позивачем було у встановленому порядку оскаржено вимогу від 11.06.2009 № Ю1127 відповідно до якого відповідач вимагав сплатити суму недоїмки по страхових внесках в сумі 8439,25 грн.

Судом встановлено, що позивач дійсно оскаржував вказану вимогу, за результатами оскарження Рішенням УПФУ в м. Феодосія АР Крим від 24.06.2009 № 6354/09 (відповідь на скаргу від 22.06.2009 № 440), Рішенням ГУ ПФУ в АР Крим від 17.07.2009 № 5488/06-16 (відповідь на скаргу від 03.07.2009 № 469), Рішенням Пенсійного Фонду України від 30.09.2009 № 17591/09-10 вимога про сплату недоїмки від 11.06.209 №Ю-1127 була залишена без змін.

Крім того, Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-11891/09/8/0170, залишеною в силі Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 в задоволені позову ВАТ «Приморець» до УПФУ в м. Феодосія АР Крим про визнання незаконними дій УПФУ в м. Феодосія відносно нарахування суми боргу за вимогою про сплату боргу від 11.06.2009. №Ю-1127, визнання недійсною та скасування вимоги про сплату боргу від 11.06.2009 №Ю-1127, було відмовлено.

Проте суд зазначає, що вказана вимога, та процедура ії узгодження відповідно до ч.3 ст.106 Закону №1058-IV свідчить про наявність спірних питань щодо недоїмки зі страхових внесків , а оскаржуване рішення прийнято за приховування сум заробітної плати.

Згідно п. 9.3.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійний фонд України від 19.12.2003, № 21-1 (далі- Інструкція № 21-1) (в редакції яка діяла на час реєстрації позивача як фізичної особи підприємця) за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу). При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 15 цієї Інструкції.

Підставою для прийняття такого рішення є акт документальної перевірки або акт звірки з органами податкової служби.

Таким чином суд вважає необґрунтованими твердження відповідача по справі, що штрафні санкції, застосовані відповідно до оскаржуваного рішення, можливо було застосувати тільки після закінчення процедури узгодження вимоги від 11.06.2009 № 1127.

Отже, суд дійшов висновку про те, що Рішення УПФУ в м. Феодосія від 14.12.2010 № 1439 повинно було бути винесено на підставі Акту перевірки №95, а не вимоги про сплату боргу від 11.06.2009 № 1127.

Відповідно до ст.250 Господарського Кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Такий строк є таким, що не підлягає відновленню судом.

Судом встановлено, що санкції відповідно до рішення № 1439 було застосовано більше ніж через 6 місяців після виявлення порушення, що є порушенням ст. 250 Господарського Кодексу України.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Під час судового засідання, яке відбулось 21.03.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено та підписано 28.03.2011 р.

Керуючись ч.4 ст. 94,ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим про застосування фінансових санкцій від 14.12.2010 № 1439.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Котарева Г.М.