Рішення № 2233275, 22.10.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2008 р.

Справа № 10/110-2740

Господарський суд Тернопільської області складі

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-3", м. Київ, вул. П. Мирного, 11, кв.49 Центральна Частина Києва

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", с. Острів, вул. Промислова, 1 Тернопільського району Тернопільської області

За участю представників:

Позивача: Пацюк Д.А.- адвоката, довіреність №16 від 04 липня 2008 року, Сидорова Ю.В.- помічник адвоката, довіреність №16 від 04 липня 2008 року;

Відповідача: Сольського В.В.- представника, довіреність №76 від 22.07.08р.

У розпочатому судовому засіданні представникам сторін ознайомлено з процесуальними правами та обов’язками згідно з ст.ст. 20, 22,81-1 ГПК України.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-3" м. Київ звернулося у господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" с. Острів Тернопільського району, про стягнення збитків у вигляді інфляції у розмірі 2028,55 грн., 3% річних в розмірі 519,65 грн., витрат по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. , витрат по сплаті інформаційно - технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., витрат по сплаті послуг адвоката у розмірі 1000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на умови договору поставки обладнання №1007/МРD, згідно умов якого ТзОВ «АГРО-3»зобов’язалось поставити у власність ТзОВ «Доброслав Тернопіль» обладнання, а Відповідач, у свою чергу, зобов’язався сплатити його вартість згідно графіку платежу у строк до 01.06.2007р. Однак в порушення умов договору відповідач розрахувався лише 11.07.2007р.

Ухвалою господарського суду від 25 липня 2008 року призначено судове засідання о 10 год. 15хвилин 22 серпня 2008 року.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 16 годин 04 вересня 2008 року, 15 годин 09 жовтня 2008 року та 16 годин 30 хвилин 22 жовтня 2008 року в порядку статті 77 ГПК України.

У судовому засіданні відповідач у справі заперечує заявлені вимоги повністю і вважає їх безпідставними та звернувся до суду з клопотанням про проведення між сторонами звірки розрахунків за договором поставки обладнання № 1007/MPD від 10 липня 2006 року.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та відповідача, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (статті 224 п. 2 ГК України).

Позивач по справі: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-3", м. Київ, вул. П. Мирного, 11, кв.49, зареєстроване у встановленому законом порядку Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією і включене до ЄДРПОУ, що підтверджується Довідкою № 15550/07 Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві , ідентифікаційний код 32250669, і наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено у судовому засіданні, 10 липня 2006 року між сторонами було укладено Договір на поставку обладнання, згідно умов якого ТзОВ «Агро-3»(надалі «постачальник») поставляє у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" (надалі «покупець») певне обладнання (згідно додатку до договору ), а покупець зобов’язується прийняти товар та здійснити оплату його в порядку і в термін передбачений в договорі (п.1.2. договору).

Договором передбачено розстрочення заборгованості в сумі 566 952,30 грн. Боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль") перед кредитором (Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-3") в період з 10 липня 2006 року по 01 червня 2007 року

За даним Договором Боржник зобов’язується на протязі одинадцяти місяців погасити заборгованість щомісячними платежами у наступному порядку:

- перший в сумі 7 483 євро –протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору;

- платіж в сумі 7 483 євро - до 1 серпня 2006р.;

- платіж в сумі 7 484 євро - до 1 вересня 2006р.;

- платіж в сумі 7 483 євро - до 1 жовтня 2006р.;

- платіж в сумі 7 483 євро - до 1 листопада 2006р.;

- платіж в сумі 7 484 євро - до 1 грудня 2006р.;

- платіж в сумі 7 483 євро - до 1 січня 2007р.;

- платіж в сумі 7 483 євро - до 1 лютого 2007р.;

- платіж в сумі 7 484 євро - до 1 березня 2007р.;

- платіж в сумі 7 483 євро - до 1 квітень 2007р.;

- платіж в сумі 7 483 євро - до 1 травень 2007р.;

- платіж в сумі 7 484 євро - до 1 червень 2007р.; ( пункти 4.1.-4.1.12. Договору ).

На виконання умов договору Відповідачу було поставлено товар, а саме: вакуумно-пакувальний пристрій VARIOVAK Optimus на загальну суму 566952,30 грн. згідно накладної № РН -0000115 від 15 вересня 2006 року, яка засвідчена підписами посадових осіб підприємства та скріплена печатками ( належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи ).

Отже, матеріали справи підтверджують, що Відповідач отримав товар 15.09.2006 року і повинен був здійснювати оплату відповідно до порядку вставленого п.п.4.1.2.-4.1.12. Договору, а саме останній платіж виконати до 01.06.2007 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", с. Острів, вул. Промислова, 1,Тернопільського району, Тернопільської області свої зобов’язання згідно Договору своєчасно не виконував, що підтверджується випискою ВАТ «СЕБ Банк» згідно якої останній платіж було здійснено 11.07.07р.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Беручи до уваги доводи позивача, оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать, що позивач у справі поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" продукцію, однак відповідач по справі своєчасно та в повному обсязі не здійснював оплати за поставлений товар.

У відповідності до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Із досліджених у судовому засіданні документів встановлюється , що відповідач у справі –Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль“ порушило права позивача у справі –Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-3" м. Київ, вул. П. Мирного, 11, кв.49, зокрема у здійсненні розрахунків за одержану продукцію.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи , що сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов’язання, відповідачем по справі : Товариством з обмеженою відповідальністю “ Доброслав-Тернопіль “ своєчасно не була погашена заборгованість за отриманий товар , а тому позовні вимоги щодо стягнення встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми підлягають до задоволення.

Позивач по справі представив суду розрахунок суми трьох річних та суми боргу з урахуванням індексу інфляції, який приймається судом, а тому позовні вимоги в сумі 519,65 грн. річних та 2 028,55 грн. ( інфляційна сума ) підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Окрім того, позивач просить стягнути судові витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 1000 грн., на підтвердження чого надав суду адвокатську угоду №13/П про надання юридичних послуг та платіжне доручення №796 від 08 липня 2008 року.

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України визначає склад судових витрат, зокрема вони складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 49 ГПК встановлено розподіл господарських витрат, і зокрема суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

Отже, позовні вимоги щодо відшкодування судових витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 1000 грн. підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193, 224 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 202, 205, 206,509,625,712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", с. Острів, вул. Промислова, 1,Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 33282246 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-3" м. Київ, вул. П. Мирного, 11, кв.49, ідентифікаційний код 32250669 –2028,55 грн. збитків від інфляції; 519,65 грн. –3% річних, 1000 грн. –судові витрати по сплаті послуг адвоката, 102 грн. в повернення сплаченого державного мита; 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

4.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Суддя