ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/0270/5044/11
Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білоуса О.В.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.
при секретарі: Швандер В.О.
за участю представників сторін:
відповідача: Лучинського П.В.
відповідача: Тушевської Н.С.
прокурора: Таранюк Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, за участю прокуратури м.Вінниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень , -
В С Т А Н О В И В :
ТОВ "Поділляагротранс" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Вінниці, ГУ ДКСУ Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення сум з Державного бюджету України. Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом 17.05.2011р. проведено перевірку ТОВ "Поділляагротранс" за період з 01.07.2010р. по 01.03.2011р., результат якої оформлений актом № 2025/2330/33553300 , на підставі зафіксованих порушень в ході проведеної перевірки, ДПІ у м. Вінниці винесено податкові повідомлення рішення від 06.06.2011р. № 0002352330 № 0002342330, якими зменшено суми бюджетного відшкодування ТОВ "Поділляагротранс".
За березень 2011р. податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Поділляагротранс", результат якої оформлений актом від 06.06.2011р. № 2428/2330/33553300, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування. На підставі цього 15.06.2011р. ДПІ у м. Вінниці винесено податкове повідомлення-рішення № 0002372330 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ.
25.06.2011р. ДПІ у м. Вінниці здійснило документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011р. про що зафіксовано в акті № 2742/2330/33553300 та слугувало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002512330 від 07.07.2011р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ.
Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними, просили їх скасувати, а також стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Поділляагротранс" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень-квітень 2011р. На підставі ст. 60 КАС України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" у справі приймає участь прокурор.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м.Вінниці подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні апеляційним судом в порядку ст. 55 КАС України було замінено первісного відповідача - ДПІ у м.Вінниці на належного відповідача - правонаступника Вінницьку ОДПІ.
В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року скасувати, а у задоволенні позову - відмовити, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.
Представник відповідача ГУ ДКСУ Вінницькій області в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просила постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року скасувати, а у задоволенні позову - відмовити. Прокурор в судовому засіданні просив рішення суду скасувати, вважаючи його необґрунтованим, підтримавши доводи апеляційної скарги.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Крім того, направив на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що апеляційну скаргу позивач не визнає повністю, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників процесу, які не заперечили проти розгляду апеляційної скарги по суті без участі представника позивача, а також враховуючи те, що його явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі представника позивача згідно ч.4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Поділляагротранс" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 18.05.2005р, за ідент. номером 33553300 (т.1 а.с.13, 23). ТОВ "Поділляагротранс" зареєстроване як платник податку на додану вартість, свідоцтво № 10075480 (т.1 а.с.24).
На підставі наказу від 15.04.2011р. № 1984/23 та направлення на перевірку № 1424/23 від 18.04.2011р. ДПІ у м. Вінниці проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.07.2010р. по 01.03.2011р., результат якої оформлений актом від 17.05.2011р. № 2025/2330/33553300, у відповідності до якого підприємством за січень та лютий 2011р. завищено суму бюджетного відшкодування (т.1 а.с.35-50).
Не погодившись з цим 30.05.2011р. позивачем по справі до вищезазначеного акту надіслано на адресу ДПІ у м. Вінниці заперечення із додатками (т.1 а.с.51-53). Листом від 06.06.2011р. вих. № 31410/10/23, ДПІ у м. Вінниці повідомило ТОВ "Поділляагротранс", що перевіряючими в ході проведення перевірки вірно встановлено порушення, а тому акт перевірки від 17.05.2011р. залишено без змін (т.1 а.с.56-58).
06.06.2011р. ДПІ у м. Вінниці прийнято податкові повідомлення рішення від № 0002352330 № 0002342330, про зменшення суми бюджетною відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 357 731 грн., лютий 2011 рік на суму 146 323 грн. на загальну суму 504 054 грн. та зменшення розміру від'ємного значення по податку на додану вартість в сумі 467 364 грн. ( за грудень 2010 року - 59 315 грн., січень 2011 року - 134 720 грн., за лютий 2011 рік - 273 329 грн.) та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.(т.1 а.с.60-61). Підставами зменшення сум бюджетного відшкодування стало неврахування податкового кредиту по операціях з ТОВ "Агора Імекс" та сум податку на додану вартість, сплачених митним органам при імпорті товарів. При цьому податковим органом зазначено, що на ТОВ "Агора Імекс" середня чисельність працюючих складає 3 особи. За даними податкової звітності ТОВ "Агора Імекс" за 2010 р. основні засоби на підприємстві не рахуються, тому податковий орган дійшов висновку про відсутність у підприємства ТОВ "Агора Імекс" трудових ресурсів та основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності.
За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги ТОВ "Поділляагротранс" - без задоволення (т.1 а.с. 84-87, 90-92).
Крім того, на підставі наказу від 23.05.2011р. № 2619/23 та направлення на перевірку від 24.05.2011р. № 1870/23 (т.1 а.с.173-174) ДПІ у м. Вінниці 06.06.2011р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011р., результат якої оформлений актом № 2428/2330/33553300. Висновком якої є порушення п.200.4 ст.200 ПК України, а саме завищення суми бюджетного відшкодування за березень 2011р. на суму 225 821 грн. (т.1 а.с.98-103).
Дана обставина стала причиною винесення податкового повідомлення-рішення № 0002372330 від 15.06.2011р.,яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 225 821 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн. (т.1 а.с.104).
За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення було залишене без змін, а скарга ТОВ "Поділляагротранс" - без задоволення (т.1 а.с.105-110).
25.06.2011р. ДПІ у м. Вінниці на підставі наказу від 20.06.2011р. № 3103/23 та направлення на перевірку від 21.06.2011р. № 2369/23, проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності сум бюджетного відшкодуванню за квітень 2011р., результат якої оформлений актом № 2742/2330/33553300, встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011р. в розмірі 47 508 грн. В акті від 25.06.2011 року № 2742/2330/33553300 визначено, що згідно з поданою ТОВ "Поділляагротранс" декларацією за квітень 2011 р. від'ємне значення заявлене до відшкодування виникло в лютому 2011 р. та березні 2011 р., проте за наслідками акту перевірки від 17.05.2011 року встановлено, що в податковій декларації за лютий 2011 р., на порушення п.200.1, п. 200.2. п.203 ст.200 Податкового кодексу, ТОВ "Поділляагротранс" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на 273 329 грн. та складає 0 грн., а також занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 8 777 грн.
Крім того, за наслідками акту перевірки від 06.06.2011 року підтверджено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в декларації з ПДВ за березень 2011 р. в сумі 232 198 грн. Отже, залишок від'ємного значення ТОВ "Поділляагротранс" за лютий 2011 р. відсутній та не може бути врахований при визначенні суми бюджетного відшкодування. Таким чином, встановлено завищення заявлених сум до бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011р. в розмірі 47 508 грн.
На підставі чого, 07.07.2011р. ДПІ у м. Вінниці винесено податкове повідомлення рішення № 0002512330, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 47 508 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію в розмірі 1 грн.(т.1 а.с.123).
За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення було залишене без змін, а скарга ТОВ "Поділляагротранс" - без задоволення (т.1 а.с.126-129).
Як вбачається із довідки ДПІ у м. Вінниці, яка була складена за результатами звірки ТОВ "Агора Імекс" щодо документального підтвердження господарських операцій з ТОВ "Поділляагротранс" від 11.07.2011 року №2898/2330/37247975, між ТОВ "Поділляагротранс" та ТОВ "Агора Імекс" були укладені договори №01/04-ЖК від 04.01.2011р., №01/25-ЖК від 25.01.2011 р., 0207ЖК від 07.02.2011р. про поставку (купівлю-продаж) товару (жирних кислот). Фактичне відвантаження товару підтверджується видатковими, податковими накладними. Реалізовану продукцію одержав за довіреністю ПАТ №1 від 12.01.2011 р., ПАТ № 3 від 01.02.2011р. - ОСОБА_4 Товар передавався на складі заводу-виробника ТОВ "ІСМА-Екопром". В рахунок оплати за одержаний товар були отримані кошти на розрахунковий рахунок. Станом на 10.05.2011 року, дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках із ТОВ "Поділляагротранс" відсутня. Реалізований товар (жирні кислоти) є готовою продукцією, яка була отримана в результаті переробки на давальницьких умовах соапстоку та інших відходів олійно-жирової промисловості на виробничих потужностях ТОВ "ІСМА-Екопром" (т. 1 а.с.72-74).
Крім того, в ході судового розгляду справи, судом першої інстанції було досліджено лист Харківської обласної митниці від 24.06.2011 року №17/02-751, який підтверджує факти оформлення імпорту товарів та сплати митних платежів ТОВ "Агора Імекс". Крім того, остання повідомила, що на запит ДПА у Вінницькій області від 16.05.2011 року №10557/10/26-3405 митницею надано відповідь від 06.06.2011р. №17/02-6791 про проведення ТОВ "Агора Імекс" операцій з імпорту товарів та сплати ПДВ (т. 1 а.с. 89).
Відповідно до п. 200.1.ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3.ст.200 ПК України). Згідно п.200.8. ст.200 ПК України, до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вищезазначеної норми позивачем стосовно бюджетного відшкодування до податкових декларацій подано митні декларації (т.1 а.с. 75-83)
У відповідності до п.2.4 Наказу Державної митної служби України від 27.09.2006 № 821 "Про затвердження порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України" (надалі - Порядок), відомості про нарахований ПДВ відображаються у відповідних графах ВМД і додаткових аркушах до неї відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації. Згідно п.3.1 цього Порядку, сплата коштів у рахунок погашення податкових: зобов'язань з ПДВ здійснюється одночасно зі сплатою мита, акцизного та митних зборів до/або під час оформлення ВМД, ТД чи НД відповідно до Порядку розхунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за № 64/ 1 1938.
Згідно п.2 Порядку взаємодії та обміну інформацією між органами Державного казначейства України та органами Державної митної служби України в процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами, що контролюються митними органами, затвердженого наказом Державного казначейства України. Державної митної служби України від 31.07.2002 року 150/417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2002 року за №660/6948, належні Державному бюджету України митні платежі та інші податки і збори, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (митні платежі), не пізніше наступного робочого дня після дати повного оформлення вантажної митної декларації перераховуються митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в розрізі митних органів та кодів класифікації доходів бюджету.
Згідно п.2.4 ст.2, п. "б"п.10.1 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент подання митних декларацій), особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту за січень 2011р. суму 357 731 грн. на за лютий суму 146 323 грн., а твердження відповідача 1 стосовно зафіксованих порушень в акті від 17.05.2011р. не відповідають дійсності, а тому наявні підстави для задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 06.06.2011р. № 0002342330, № 0002352330.
В акті перевірки від 06.06.2011р. визначено, що правильність врахування від'ємного значення за лютий 2011 року перевірена відповідно до акту від 17.05.2011 р. за результатами якого встановлено, в податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 р., на порушення п.200.1, п.200.2. 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, ТОВ "Поділляагротранс" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на 273 329 грн. та складає 0 грн.
З урахуванням результатів попередньої перевірки, зазначено, що встановлено порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Поділляагротранс", яке заявило до відшкодування за березень 2011 р. частину від'ємного значення за лютий 2011р., який за даними перевірки дорівнює 0 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у березні 2011 року на 225 821 грн. Тобто, воно випливає із підстав, викладених в акті перевірки від 17.05.2011 р. та відповідних прийнятих податкових повідомлень-рішень від 06.06.2011р.
У відповідності до п.200.4.ст.200 ПК України , визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Тому колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 15.06.2011р. № 0002372330, оскільки порушення, відображені акті перевірки від 06.06.2011р., не відповідають дійсності.
Судом першої інстанції також було встановлено, що 25.06.2011р. ДПІ у м. Вінниці було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності сум бюджетного відшкодуванню за квітень 2011р. результат якої оформлений актом № 2742/2330/33553300, якою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011р. в розмірі 47 508 грн. (т.1 а.с.116-122). На підставі акту перевірки 07.07.2011р. ДПІ у м. Вінниці винесено податкове повідомлення рішення № 0002512330, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 47 508 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію в розмірі 1 грн.(т.1 а.с.123). За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0002512330 було залишене без змін, а скарги ТОВ "Поділляагротранс", без задоволення (т.1 а.с.126-129).
В акті перевірки від 25.06.2011 року № 2742/2330/33553300 визначено, що згідно з поданою ТОВ "Поділляагротранс" декларацією за квітень 2011 р. від'ємне значення заявлене до відшкодування, виникло в лютому 2011 р. та березні 2011 р., проте за наслідками акту перевірки від 17.05.2011 року встановлено, що в податковій декларації за лютий 2011 р., на порушення п.200.1, п. 200.2. п.203 ст.200 Податкового кодексу, ТОВ "Поділляагротранс" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на 273 329 грн. та складає 0 грн., а також занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 8 777 грн.
За наслідками акту перевірки від 06.06.2011 року було підтверджено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в декларації з ПДВ за березень 2011 р. в сумі 232 198 грн. Отже, залишок від'ємного значення ТОВ "Поділляагротранс" за лютий 2011 р. відсутній, та не може бути врахований при визначенні суми бюджетного відшкодування. Таким чином, встановлено завищення заявлених сум до бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011р. в розмірі 47 508 грн.
Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що податковим кодексом визначено поняття податкового кредиту як податкового сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, у відповідності до п.14.1.181.п.14.1 ст.14 ПК України .
Положення п.198.1.ст.198 ПК України передбачають, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду відповідності до п.198 ст.198 ПК України.
Водночас, п.198.6.ст.196 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Крім того, правомірним колегія суддів вважає і висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, з наступних підстав.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.3 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 200.4 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ПК України, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до п.п. 200.10 - 200.13 ст. 200 ПК України, передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
При цьому, у випадку, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.
Крім того, згідно п.200.23 ст.200 Кодексу суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року , без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 26 березня 2012 року .
Головуючий Білоус О.В.
Судді Мельник-Томенко Ж. М.
Совгира Д. І.
Судове рішення № 22327305, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0270/5044/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: