Ухвала суду № 22326841, 20.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/800/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Смілянця Е. С. Ватаманюка Р.В.

при секретарі: Погребняк О.Ю.

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явився,

представник позивача: не з'явився,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького транспортного прокурора в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2011 року Хмельницький транспортний прокурор в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області (Позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (Відповідач) про стягнення фінансової санкції в сумі 1700 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Прокурор та представник Позивача в судове не зявились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем в порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» здійснювались вантажні перевезення без наявності дорожнього листа про проходження передрейсового огляду та товарно-транспортної накладної.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Актом перевірки №154798 від 07 вересня 2010 року (а. с. 5 на звороті) встановлено відсутність дорожнього листа про проходження передрейсового огляду, відсутність товарно-транспортної накладної під час здійснення перевезення вантажу.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою про застосування фінансових санкцій №0110356 від 28 вересня 2010 року до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. (а. с. 5).

Станом на час розгляду справи Відповідачем не надано суду доказів оскарження постанови про накладення штрафу або доказів сплати штрафних санкцій.

Як пояснив в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Відповідача, Закон України "Про автомобільний транспорт" передбачає можливість застосування штрафних санкцій лише до юридичних осіб, в той час як Відповідач є фізичною особою.

Колегія суддів відхиляє вказані доводи представника Відповідача, виходячи з наступного.

Абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників. При цьому, згідно зі ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Крім того, ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено перелік документів, на підставі яких фізичною особою здійснюються вантажні перевезення, за відсутність яких на Відповідача було накладено штрафні санкції.

Також в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Відповідача пояснив, що фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 не було повідомлено про день та час розгляду справи, розглянуто справу за відсутності його представника та не направлено на адресу Відповідача копії постанови, оскільки Відповідач фактично проживає в м. Славута Хмельницької області, а поштові відправлення направлялись судом на адресу с. Іванівка Славутського району Хмельницької області.

Колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи, виходячи з наступного.

Так, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена на адресу Відповідача, зазначену в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 3-4), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а копія постанови суду - простим листом, однак поштові відправлення було повернуто до суду із зазначенням причини невручення «за зазначеною адресою не проживає» (а. с. 10-11, 17).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Що стосується направлення копії позовної заяви Відповідачу, матеріали справи містять копію реєстру вихідної кореспонденції територіального управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області, що підтверджує направлення вказаних документів Відповідачу (а. с. 6).

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення строків розгляду справи в порядку письмового провадження, колегія суддів вважає, що вказані обставини не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд помилково вказав в мотивувальній частині рішення про відсутність ліцензійної картки і на цій підставі стягнув штраф з тих підстав, що в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції зазначено про застосування штрафних санкцій до Відповідача за відсутність дорожнього листа про проходження передрейсового огляду та відсутність товарно-транспортної накладної під час здійснення перевезення вантажу.

Колегія суддів також не приймає до уваги надану Відповідачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції копію постанови Славутського міськрайонного суду Хмельницької області, якою скасовано постанову АО №098451 від 07.09.2010 року, винесену інспектором ДПС Свалявського ВДАІ Донцо Василя Михайловича про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності у виді 425 грн. штрафу за ст. 126 КУпАП та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Вказаною постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, в той час як предметом розгляду даної адміністративної справи є стягнення фінансових санкцій з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального тапроцесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького транспортного прокурора в інетерсах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій без змін.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 березня 2012 року .

Головуючий /підпис/ Сапальова Т.В.

Судді/підпис/ Смілянець Е. С.

/підпис/ Ватаманюк Р.В.

З оригіналом згідно: секретар