Ухвала суду № 22325121, 06.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 р.Справа № 2а-1670/9337/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

Представник позивача - Дмитриченко О.О. ДЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Аварійна служба" Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробит" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2011р. по справі№2а-1670/9337/11

за позовом Дочірнього підприємства "Аварійна служба" Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробит"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство "Аварійна служба" Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробит", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2011 року № 0006052301/2134 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 21841,00 грн. та за шрафними (фінансовими) санкціями 5460,25 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем підпункту 7.2.6 пункту 7.2 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки ДП "Аварійна служба" ТОВ "Добробит" правомірно сформувало свій податковий кредит за жовтень 2010 року та подавало податкову звітність з розшифровкою податкового кредиту в розрізі контрагентів до органа ДПІ. На час перевірки у позивача була відсутня можливість надати контролюючому органу первинну документацію, оскільки податкові накладні та інші документи бухгалтерської та фінансової звітності втрачені, що підтверджується копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області. Таким чином, позивач вважає що первинна документація не була надана для перевірки відповідачу з поважних причин, а тому просив суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2011 року № 0006052301/2134, прийняте за наслідками такої перевірки.

Відповідач в письмових запереченнях зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" в зв'язку із безпідставним завищенням позивачем податкового кредиту на суму 2204034 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Аварійна служба" Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробит".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 71, 159 КАС України, Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДП "Аварійна служба" ТОВ "Добробит" 24 червня 2010 року зареєстровано як юридична особа (ідентифікаційний код 37154137) Виконкомом Кременчуцької міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

З 31 травня 2010 року по 06 червня 2010 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ПП "Кремнет" за період з 01 липня 2009 року по 01 квітня 2011 року.

Результати вказаної перевірки зафіксовані в акті від 07 червня 2011 року № 3699/23-209/37154137, зокрема: встановлено порушення позивачем вимог пункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 21841,00 грн.

На підставі акта перевірки від 07 червня 2011 року № 3699/23-209/37154137 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006052301/2134 від 25.06.2011 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість на загальну суму 27301,00 грн., в тому числі за основним платежем 21841,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5460,25 грн.

Позивач донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції не сплатив, а податкове повідомлення-рішення про їх застосування оскаржив в адміністративному порядку. За результатами процедури апеляційного узгодження податкового повідомлення-рішення від 25 червня 2011 року № 0006052301/2134 вищі контролюючі органи залишили скарги ДП "Аварійна служба" ТОВ "Добробит" без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

Позивач, вважаючи висновки викладені в акті перевірки від 07 червня 2011 року № 3699/23-209/37154137 упередженими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, не погоджуючись із правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 25 червня 2011 року № 0006052301/2134, звернувся до суду з вимогою скасувати останнє.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що ДП "Аварійна служба" ТОВ "Добробит" не виконало вимоги Податкового кодексу України щодо надання відповідачу документів, які підтверджують взаємовідносини з ПП "Кремнет", що були втрачені. Також позивач не надав до суду належних доказів на підтвердження здійснення будь-яких дій щодо поновлення вказаної документації.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Законом України "Про податок на додану вартість" визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України

Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 казаного Закону, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпункту 7.2.6).

З огляду на викладені вимоги Закону України "Про податок на додану вартість", для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно підпунктів 1, 3, 5 статті 9 та пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні відображатися в облікових регістрах у тому звітному періоді, - в якому вони були здійсненні. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи, згідно з пунктом 2.7 статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Обов'язок щодо підтвердження господарських операцій первинними документами визначений також підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Мін'юсті України 05 червня 1995 року за № 168/704, за якими первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки ДП "Аварійна служба" ТОВ "Добробит" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ПП "Кремнет" за період з 01 липня 2009 року по 01 квітня 2011 року, документи стосовно підтвердження взаємовідносин з ПП "Кремнет" позивачем не були надані в зв'язку з їх викраденням.

Як свідчать матеріали справи, ДП "Аварійна служба" ТОВ "Добробит" звернулось із заявою до Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області щодо проведення перевірки і прийняття заходів стосовно викрадення документів фінансово-господарської діяльності ДП "Аварійна служба" ТОВ "Добробит" та ПП "Кременчук-Житлосервіс" з іншими підприємствами за період з 01 червня 2009 року по 28 лютого 2011 року.

За результатами перевірки Крюківським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області було прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Відповідно до пункту 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Колегія суддів зазначає, що позивач на дату початку позапланової перевірки письмово не повідомив Кременчуцьку ОДПІ у встановлений Податковим кодексом України термін про втрату документів.

Матеріалами справи підтверджується, що ДП "Аварійна служба" ТОВ "Добробит" після закінчення позапланової перевірки письмово звернулось до Кременчуцької ОДПІ щодо надання терміну на відновлення документів фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ПП "Кремнет" за період з 01 липня 2009 року по 01 квітня 2011 року, пов'язаних з обчисленням податків та зборів (листи від 15 червня 2011 року вх.№ 24302/10, від 21 червня 2011 року вх.№ 25317/10 - а.с.66,67).

Кременчуцька ОДПІ, розглянувши зазначені листи, направила відповідь від 30 червня 2011 року № 24362/10/23-213, згідно з якою в термін до 14 вересня 2011 року підприємство має право відновити документи фінансово-господарської діяльності та повідомити про місце та час проведення перевірки.

Абзацами другим та третім пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що ДП "Аварійна служба" ТОВ "Добробит" не виконало вимоги Податкового кодексу України. На час розгляду справи у суді позивачем документи не відновлені.

Законодавством чітко передбачено, що обов'язок поновлення документів бухгалтерського та податкового обліку покладається на платника податків.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував твердження позивача про неможливість надання вилучених документів бухгалтерського та податкового обліку, оскільки Законом встановлений прямий обов'язок платника податків поновлювати зазначені документи.

Крім того, позивач не надав до суду належних доказів на підтвердження здійснення будь-яких дій щодо поновлення вказаної документації. При цьому, колегія суддів зазначає, що копії клопотань позивача про відновлення втраченої документації фінансової та бухгалтерської звітності, адресованих контрагенту ТОВ "Кремнет", що наявні в матеріалах справи (а.с. 46-49), не можуть розцінюватись судом, як належні, оскільки не потягли за собою бажаних наслідків у вигляді поновлення документів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок перевірки про заниження позивачем податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 21841,00 грн. є правомірним та погоджується з правомірністю застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 5460,00 грн.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення - рішення покладено на податковий орган.

Відповідач довів суду правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення- рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 року по справі№2а-1670/9337/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Аварійна служба" Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробит" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2011р. по справі№2а-1670/9337/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Калиновський В.А.

Судді(підпис)

(підпис)Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 12.03.2012 р.