Ухвала суду № 22324555, 14.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 р.Справа № 2а-12302/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дерев'янко А.О.

Представник відповідача - Бондаренко О.В.

Представник позивача - Шабас Г.В. Дерев'

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2011р. по справі №2а-12302/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВКП Гідро-Альфа"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НВКП Гідро-Альфа", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просив суд: скасувати наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова "Про проведення позапланової невиїзної перевірки" від 08.08.2011 року № 1865; визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова щодо проведення позапланової невиїзної перевірки у Київському районі м. Харкова щодо проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НВКП Гідро-Альфа" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.05.2011 р., валютного законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.05.2011 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що рішення про призначення спірної перевірки було прийнято податковим органом за відсутності визначених законом підстав. Позивач стверджував, що ніяких з приводу надання письмових пояснень та документів в підтвердження таких пояснень від податкового органу не отримував, платником податків також не були отримані ані спірний наказ ДПІ, ані повідомлення про проведення перевірки, а відтак, дії по проведенню перевірок є неправомірними.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «НВКП Гідро-Альфа» за період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р. проведена на підставі наказу від 08.08.11р. №1865, прийнятого відповідно до п.п. 78.1.4 п.78.1 ст. 78, п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, рішення про призначення спірної перевірки оформлено наказом, який складений належним чином. Проведеною перевіркою виявлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «НВКП Гідро-Альфа» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; встановлення порушення платником податків ст.ст. 203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «НВКП Гідро-Альфа» з постачальниками та покупцями; встановлено відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст.185, ст.188, ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ за період з 01.01.2011 по 31.05.2011, дані відображені у декларації з ПДВ за перевіряє мий період про обсяги поставки, податкове зобовязання на користь покупців не є дійсними; встановлено відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст.ст.3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», порушення п.п.192.1.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ про коригування податкових зобовязань. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВКП Гідро-Альфа" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, ст.ст. 79, 192 ПК України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 08.08.2011 року ДПІ у Київському районі м. Харкова було прийнято рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВКП Гідро-Альфа» (ідентифікаційний код - 33900234), яке оформлено наказом №1865.

На підставі наказу від 08.08.11р. № 1865 фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова була проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "НВКП Гідро-Альфа" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.05.2011 р., валютного законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.05.2011 р., за результатами якої складено акт від 22.08.2011 року № 3016/23-5/33900234.

Перевіркою виявлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «НВКП Гідро-Альфа»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; встановлення порушення платником податківст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «НВКП Гідро-Альфа» з постачальниками та покупцями; встановлено відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст.185, ст.188, ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ за період з 01.01.2011 по 31.05.2011, дані відображені у декларації з ПДВ за перевіряє мий період про обсяги поставки, податкове зобовязання на користь покупців не є дійсними; встановлено відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст.ст.3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», порушення п.п.192.1.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ про коригування податкових зобовязань.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ДПІ у Київському районі м. Харкова не надала доказів щодо направлення на адресу позивача письмового запиту, на який йдеться посилання в акті перевірки та отримання цього запиту позивачем. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем вимог ст. 78 Податкового кодексу України щодо порядку проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВКП Гідро-Альфа».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок унормовані ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що з положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, котрі передбачені ст.78 згаданого кодексу.

Зі змісту спірного наказу, колегія суддів вбачає, що фактичною підставою для призначення спірної перевірки відповідач зазначив ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, а юридичною підставою є п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.73 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обовязкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту або вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

При цьому, в силу ч.1 ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України, обовязок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Київському районі м. Харкова не надала доказів щодо направлення на адресу позивача письмового запиту від 21.06.2011 р. №13113/10/15-219 про надання пояснень, на який йдеться посилання в акті перевірки та отримання цього запиту позивачем.

Таких доказів не встановлено і судом.

Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог ст. 78 Податкового кодексу України щодо порядку проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВКП Гідро-Альфа».

За таких обставин, спірний наказ не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, розглядаючи даний спір, правомірно, відповідно до положень ч.1 ст.244-2 КАС України, взяв до уваги, постанову Верховного суду від 24.12.2006 р. у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за АКБ «Мрія»до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 року по справі№2а-12302/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2011р. по справі№2а-12302/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Калиновський В.А.

Судді(підпис)

(підпис)Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2012 р.