Ухвала суду № 22324123, 07.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р.Справа № 2а-2008/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дерев'янко А.О.

Представник відповідача - Горбатенко Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2011р. по справі№2а-2008/08/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація" в інтересах структурного підрозділу "Механізована колона №41"Відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація"

до Державної податкової інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова

про визнання неправомірними дій та визначення недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Південбудмеханізація" в інтересах структурного підрозділу "Механізована колона №41" Відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення 20.11.2007 року невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з ПДВ; визнати недійсними податкові повідомлення - рішення від 05.12.2007 року №0002871520/0, №0002881520/0, №0002891520/0.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2008 року провадження по справі №2а-2008/08/2070 було зупинено до винесення остаточного рішення по справі №22а-3555/07 за позовом ВАТ "Південбудмеханізація" до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 року було поновлено провадження у справі №2-а-2008/08/2070 за позовом ВАТ "Південбудмеханізація" до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання неправомірними дії відповідача щодо проведення 20.11.2007 року невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з ПДВ, визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 05.12.2007 року №0002871520/0, №0002881520/0, №0002891520/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 листопада 2007 року без відома посадових осіб, як ВАТ "Південбудмеханізація", так і Структурного підрозділу, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податкового зобовязання по податку на додану вартість. Ні ВАТ "Південбудмеханізація", ні МК №41 ВАТ "Південбудмеханізація" жодного первинного документу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова не надавало, бухгалтерський та податковий облік податковим органом за 2005-2006 роки не перевірявся. Про те, що ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова проведено невиїзну документальну перевірку, ВАТ "Південбудмеханізація" дізналася 29.11.2007 року, коли поштою разом з супровідним листом від 20.11.2007 року №18384/15-218 отримало Акт перевірки №3849/15-209/01380915 від 20.11.2007 року. Крім цього, позивач зазначив, що податок на додану вартість сплачувався своєчасно та у термін, встановлений Законом України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР). Також позивач зазначив, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова самостійно, без правових на то підстав, змінювала призначення платежу платника податків. Таким чином позивач вважає, що відповідачем були прийняті необґрунтовані податкові повідомлення - рішення та неправомірно зараховано грошові кошти, сплачені ВАТ "Південбудмеханізація" не за призначенням платежу.

Представник ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова у наданих письмових запереченнях, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, при цьому посилався на те, що ВАТ "Південбудмеханізація" несвоєчасно здійснювало сплату узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за період 2005-2006 року, чим порушило вимоги п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2181-ІІІ) щодо несвоєчасної сплати у строки, передбачені 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ. В звязку з чим було винесено податкові повідомлення рішення, а саме: сума нарахувань за відповідний місяць по повідомленню - рішенню від 05.12.2007 року №0002891520/0 склала 33912,00 грн., а сума штрафних санкцій відповідно до п.п.17.1.7 ст.17 Закону України №2181 склала 10% від нарахованої суми - 3391,2 грн., по повідомленню - рішенню від 05.12.2007 року №0002881520/0 склала 37307,35 грн., а сума штрафних санкцій відповідно до п.п.17.1.7 ст.17 Закону України №2181 склала 20% від нарахованої суми - 7461,47 грн., по повідомленню - рішенню від 05.12.2007 року №0002871520/0 склала 135899,74 грн., а сума штрафних санкцій відповідно до п.п.17.1.7 ст.17 Закону України №2181-ІІІ склала 50% від нарахованої суми - 67949,87 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2011 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація" в інтересах структурного підрозділу "Механізована колона №41"Відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 19, 129 Конституції України, ст. 159 КАС України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами", Закону України "Про систему оподаткування", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та заздалегідь, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності представника позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до Довідки та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Механізована колона №41 ВАТ "Південбудмеханізація" зареєстрована в якості субєкта без права юридичної особи (головне підприємство - ВАТ "Південбудмеханізація") Соломянскою районною у місті Києва Державною адміністрацією 09.02.1995 року.

20.11.2007 року фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати податкового зобовязання по податку на додану вартість Механізованої колони №41 ВАТ "Південбудмеханізація".

За результатами перевірки складено Акт №3849/15-209/01380915 від 20.11.2007 року, відповідно до якого було встановлено порушення, а саме те, що позивач несвоєчасно здійснював сплату узгодженого податкового зобовязання по деклараціям з податку на додану вартість за період 2005-2006 року, чим порушив вимоги п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ.

За наслідками вказаного акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ у розмірі 10%, 20%, 50% відповідно, а саме: повідомлення - рішення від 05.12.2007 року №0002891520/0 на суму податкового зобовязання 3391,20 грн., повідомлення - рішення від 05.12.2007 року №0002881520/0 на суму податкового зобовязання 7461,47 грн., повідомлення - рішення від 05.12.2007 року №0002871520/0 на суму податкового зобовязання 67949,87 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копій платіжних доручень, Механізована колона №41 ВАТ "Південбудмеханізація" дійсно здійснювала перерахування податку на додану вартість за відповідні періоди із зазначенням чіткого періоду за який сплачувався податок на додану вартість.

Судом встановлено, що вказані кошти були спрямовані ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на сплату податку на додану вартість за іншими, ніж зазначено у платіжних дорученнях, періоди, а саме на погашення податкових зобовязань по штрафним санкціям за попередні періоди. Даний факт не заперечувався представником відповідача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що саме нарахування вказаних штрафних (фінансових) санкцій за 2003 - 2005 року було предметом розгляду по справі №22а-3555/07 за позовом ВАТ "Південбудмеханізація" до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги , виходив з того, що відповідачем в порушення норм законодавства України було здійснено зарахування всупереч призначення платежу, яке було вказане Механізованою колоною №41 ВАТ "Південбудмеханізація" у платіжних дорученнях та неправомірно винесено податкові повідомлення - рішення від 05.12.2007 року №0002871520/0, №0002881520/0, №0002891520/0, щодо нарахування штрафних санкцій. Також відповідач, як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В силу пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно, враховуючи припис п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону України - платник податків зобовязаний самостійно сплатити суми податків. Джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків, згідно п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України №2181-ІІІ визнаються будь-які власні кошти, операції з якими платник здійснює самостійно без їх узгодження з податковим органом відповідно до п.п.8.6.2 п.8.6 ст.8 Закону.

Як зазначено в ст.4 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" №2346-III від 05.04.2001 року, для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі. Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно п.п.7.1.1 п.7.7 п.7 Закону України №2181-ІІІ, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 6 статті 7 Закону України „Про Національний банк України" №679-XIV від 20.05.1999 року, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Виконуючи власні повноваження, Національний Банк України постановою Правління від 21 січня 2004 року №22 затвердив „Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/89/76. Згідно п.3.8 цієї Інструкції, реквізит „Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, належить виключно платнику податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України №2181-ІІІ, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Статтею 7 цього ж Закону передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що законодавством України врегульовано питання оподаткування і встановлено порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів відсутні зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Тому, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тому, при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку припиняється зі сплатою цих податків за конкретний період. Згідно з пунктом 2 статті 12 вказаного Закону, фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що сплачені грошові кошти відповідач неправомірно зараховував на погашення заборгованості за інші, ніж зазначено періоди, самостійно змінивши призначення платежу платника податків.

При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження у справі зупинялось до винесення остаточного рішення по справі №22а-3555/07 за позовом ВАТ "Південбудмеханізація" до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому оскаржувались податкові повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне здійснення сплати податкового зобовязання по деклараціям з податку на додану вартість за період 2003 - 2005 роки. Вказане рішення повязане з розглядом даної справи через встановлення факту наявності або відсутності прострочення по сплаті узгодженого податкового зобовязання за період, що передує досліджуємому. З матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2008 року було встановлено відсутність заборгованості Механізованої колони №41 ВАТ "Південбудмеханізація" перед ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за період 2003-2005 роки. Колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність заборгованості або штрафних санкцій за період з 2003 по 2005 рік, свідчить про відсутність факту несвоєчасного здійснення сплати узгодженого податкового зобовязання по деклараціям з податку на додану вартість за період 2005-2006 роки.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем в порушення зазначених норм законодавства України було здійснено зарахування всупереч призначення платежу, яке було вказане Механізованою колоною №41 ВАТ "Південбудмеханізація" у платіжних дорученнях та неправомірно винесено податкові повідомлення - рішення від 05.12.2007 року №0002871520/0, №0002881520/0, №0002891520/0, щодо нарахування штрафних санкцій.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про невідповідність прийнятих ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податкових повідомлень - рішень від 05.12.2007 року №0002871520/0, №0002881520/0, №0002891520/0 про визначення суми штрафних (фінансових) санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та як наслідок, їх недійсність.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова щодо проведення 20.11.2007 року невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість Механізованої колони №41 ВАТ "Південбудмеханізація", колегія судів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки №3849/15-209/01380915 від 20.11.2007 року, під час перевірки підприємства було використано компютерні автоматизовані інформаційні системи податкового органу.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України №509-XІІ, невиїзна документальна перевірка проводиться на підставі поданих податкових декларацій звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням та сплатою податків та зборів, а не на підставі компютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, у підприємства жодного документу для зясування фактичних обставин справи щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобовязань, не було витребувано і останнім не надано, що унеможливлює визнати дії по проведенню перевірки правомірними.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання відповідача на відсутність документів, що підтверджують правомірність проведення перевірки, через залиття підвалу будівлі ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, оскільки залиття трапилось 10.02.2011 року, а справа слухається з 2007 року, тобто у ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було достатньо часу для надання обґрунтованих заперечень та відповідних доказів правомірності проведення 20.11.2007 року невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість Механізованої колони №41 ВАТ "Південбудмеханізація".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова щодо проведення 20.11.2007 року невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість Механізованої колони №41 ВАТ "Південбудмеханізація".

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2011 року по справі№2а-2008/08/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2011р. по справі№2а-2008/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Калиновський В.А.

Судді(підпис)

(підпис)Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 13.02.2012 р.